ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Правила документообігу розрахункових документів за безготівкових розрахунків

Для здійснення розрахунків застосовуються такі форми розрахунків:

• акредитивна;

• інкасова;

• вексельна;

• розрахунковими чеками.

Використання тієї чи іншої форми розрахунків не залежить від бан­ку, а визначається договором між платником і одержувачем коштів. При ви­борі форми розрахунків учасники розрахунків повинні враховувати багато факторів:

- місце знаходження платника та одержувача коштів;

- швидкість обігу грошових коштів;

- можливість взаємного контролю;

- джерела коштів для платежу;

- гарантію сплати і т. д.

Під час здійснення безготівкових розрахункових операцій в устано­вах банків використовуються платіжні інструментиу формі;

- меморіального ордера;

- платіжного доручення;

- платіжної вимоги-доручення;

- платіжної вимоги;

- розрахункового чека;

- акредитива;

- векселя;

- платіжної картки.


Клієнти для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укла­дення договорів. Правильно оформлені платіжні інструменти використову­ються банком для здійснення розрахункових операцій.

Кожна форма безготівкових розрахунків має особливий документо­обіг, який включає етапи проходження документів між учасниками розра­хункової операції (платник, банки, одержувач) і визначає порядок списання коштів з поточного рахунку платника та їх рух до зарахування на рахунок одержувача.

Спинимось на загальних правилах документообігу розрахункових документів за безготівкових розрахунків.

1. Розрахункові документи складаються за стандартною формою, встановленою НБУ (кількість примірників повинна відповідати потребам сторін).

2. Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахун­кових документів клієнта. Документи, в яких перевірені реквізити заповнено з порушенням вимог, банк повертає без виконання. Перший примірник до­кумента має містити відбиток печатки та підписи відповідальних осіб.

3. Банки приймають до виконання розрахункові документи своїх клі­єнтів, клієнтів інших банків, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки, а також платіжні вимоги стягувача на примусове списання коштів. На всіх примірниках документів і на реєстрах працівник банку заповнює рек­візити «Дата надходження», «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата над­ходження в банк стягувача», засвідчуючи їх підписом відповідального вико­навця та відбитком штампа банку.

4. Розрахункові документи, які надійшли до банку протягом опера­ційного часу, приймаються до виконання відповідальним виконавцем у день їх надходження. Якщо розрахункові документи надійшли після операційно­го часу, то вони приймаються до виконання наступного робочого дня. Спи­сання коштів із рахунку платника здійснюється на підставі першого при­мірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

5. Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків кош­тів на цих рахунках на початок операційного дня.

6. Платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку розрахункові документи в порядку, які визначені внутріш­німи правилами цього банку. Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повернутися у строки, які установлені за­конодавством України. Відповідальний виконавець несе відповідальність за помилково здійснений переказ коштів.


3.1.3. Організація міжбанківського переказу в національній валюті

Міжбанківський переказ- це переказ грошей між банківськими установами в безготівковій формі, що зумовлений потребою виконання платежів клієн­тів або власних зобов'язань банківських установ. Він є важливою складовою платіжного обороту і обов'язковим елементом системи безготівкових розра­хунків, що здійснюються між клієнтами різних банків або різних філій одного банку. Розрахунки між банками здійснюються переважно у зв'язку з виконан­ням банками доручень клієнтів на перерахування коштів в інші установи бан­ків. Крім того, між банками виникають власні взаємні платежі, які пов'язані із купівлею-продажем валюти, цінних паперів, кредитуванням, наданням по­слуг тощо.

Для здійснення міжбанківських розрахунків створені спеціальні пла­тіжні системи. До них належить, створена з ініціативи НБУ, система електрон­них платежів (СЕП), яка є оперативною, ефективною, надійною і відповідає світовим стандартам. Розрахунки між установами, які входять у систему одного банку, можуть здійснюватися через внутрішньобанківську платіж­ну систему (ВПС). Порядок здійснення міжбанківських переказів в Україні регламентується Інструкцією про міжбанківський переказ грошей в Україні (постанова № ПО Правління НБУ від 17.03.2004 p.).

Усі платіжні системи призначені для швидкого здійснення розрахун­кових операцій та переказування коштів від платника до одержувача.

Взаємовідносини в системі міжбанківських розрахунків регулюються договорами, які укладаються між банками. У договорі вказується термін дії договору, порядок і умови виконання банківських операцій, режим функціо­нування кореспондентського рахунку.

Міжбанківські перекази в Україні здійснюються із застосуванням електронних засобів, тобто міжбанківських електронних розрахункових до­кументів. Форми, реквізити документів, порядок їх оформлення мають відпо­відати вимогам до розрахункових документів, які визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має містити такі обов'язкові реквізити:

- назву та номер;

- дату складання;

- ознаку дебет/кредит;

- суму;

- код платника, назву платника, рахунок платника;


- код банку платника;

- код отримувача;

- призначення платежу;

- електронний цифровий підпис (ЕЦП);

- індикатор ключа, що використовується для накладання ЕЦП;

- технологічні реквізити (відмітка про час опрацювання документа тощо).

Визначений платіжною організацією порядок функціонування сис­теми міжбанківських розрахунків, засоби формування та опрацювання документів на переказ коштів мають забезпечувати: цілісність і конфіден­ційність інформації, своєчасне завершення щоденного опрацювання плате­жів, високий рівень безпеки й операційної надійності системи, відновлення роботи системи в разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

Безготівкові розрахунки

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти