ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


TEMA 4.1. УМОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

TEMA 4.1. УМОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

• Суть банківського кредиту, його форми, види, функції та принципи кредитування.

• Кредитний потенціал банків, його формування і розподіл.

• Кредитна політика банку.

• Організація банківської кредитної діяльності.

• Етапи процесу кредитування.

• Забезпечення кредитів, особливості кожного виду забезпечення.

• Оцінювання кредитоспроможності позичальника як один із методів управління кредитним ризиком.

• Формування банком резерву на можливі втрати від кредитних операцій.

Суть банківського кредиту, його форми, види, функції та принципи кредитування

Кредит – це економічні відносини між юридичними, фізичними особами та державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента.

У кредитних відносинах беруть участь дві сторони: позичальник і кредитор.

Ці сторони називаються суб'єктами кредитних відносин, а ті гроші чи матеріальні цінності, витрати чи проекти, стосовно яких укладається кредитна угода, є об'єктами кредиту. Суб'єкти кредитних відносин можуть одночасно виступати і кредиторами, і позичальниками.

Розрізняють такі основні форми кредиту:

• товарну, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці одержують товари чи послуги з відтермінуванням платежу (комерційний кредит);

• грошову, що найбільш характерна в банківській практиці;

• гарантійну (зобов'язання банку гарантувати платіж клієнтові в разі коли той не зможе оплатити свої рахунки – акцептний, аваль-ний кредити).

Кредити можна класифікувати за різними критеріями, наприклад, залежно від суб'єктів кредитних відносин – банківський, державний, міжнародний; залежно від груп позичальників – населенню, суб'єктам господарювання, міжбанківський кредит; за призначенням - споживчий" інвестиційний тощо; за сферами спрямування - спрямований у сферу обігу (кредит у поточну діяльність), спрямований у сферу виробництва (кредит в інвестиційну діяльність); за забезпеченням, за строками користування, за строками погашення, за ступенем ризику тощо.

На даний час розрізняють чотири функції кредиту.

За допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення, отже, кредит виконує перерозподільну функцію.

Ще однією функцією кредиту є створення безготівкових кредитних коштів для функціонування грошового обігу, ця функція виступає у формі емісійної.

Кредитові властива також контрольна функція. Вступивши у кредитні відносини, позичальник і кредитор повинні здійснювати контроль за своєю діяльністю.

Розглядають ще функцію кредиту - капіталізацію, у цьому разі трансформуються заощадження в позиковий капітал, що приносить доходи.

Усі функції кредиту тісно пов'язані між собою.

Принципи кредитування - це основні вихідні положення, на які спирається як теорія, так і практика кредитного процесу.

Принципи кредитування такі:

• строковість – кредит повинен бути повернений у строк, що визначений кредитною угодою;

• поверненість – виникає із суті кредиту, цим кредит якраз і відрізняється від фінансових відносин;

• платність – сплата процентів, об'єктивний супутник кредиту, тому що кредит - комерційна операція;

• забезпеченість – мета цього принципу: захистити інтереси банку, зменшити ризик операції;

• цільове використання – вкладення коштів у сферу обігу, виробництво тощо.

Роль кредиту полягає в ефективній організації грошового обороту, у розширенні виробництва, розвитку сільського господарства, вирішенні соціальних проблем.

Кредитна політика банку

Кредитна політика – комплекс рішень, ухвалених правлінням банку, в яких зафіксовані умови, параметри надання кредитів, організація кредитного процесу, що, у свою чергу, включає:

- розподіл обов'язків кредитного персоналу; повноважень при прийнятті кредитних рішень;

- процес перевірки якості кредиту;

- відповідні санкції до персоналу за неналежне виконання функцій, передбачених кредитною політикою та конкретною кредитною процедурою.

Кредитна політика банків повинна поєднувати інтереси банку, його акціонерів, вкладників, позичальників із загальнодержавними інтересами.

Заборонними умовами, яких повинні дотримувати банки, розробляючи свою кредитну політику, є:

- покриття кредитними коштами збитків;

- формування статутного капіталу за рахунок кредитних коштів;

- купівля цінних паперів.

Кожен банк розробляє свою кредитну політику, однак спільними рисами у кредитній політиці всіх банків є дотримання банками централізованих економічних нормативів кредитного ризику, кредитування позичальників незалежно від форм власності на потреби, передбачені їх статутною діяльністю.

Відмінні риси кредитної політики кожного банку полягають у тому, що кожен банк визначає свої пріоритети у кредитуванні, методи оцінки фінансового стану позичальника, рівень процентної ставки за кредит тощо.

Кредитна політика – це сукупність внутрішньобанківських документів, серед яких основними є:

• стандарти кредитування;

• кредитні інструкції.

Стандарти кредитування - це перелік дій кредитних менеджерів, правила організації кредитного процесу, вимоги до забезпечення кредиту, до кредитоспроможності позичальників, до оформлення документації, зразки цих документів тощо.

Стандарти виступають у формах різноманітних банківських кредитних положень: "Про кредитування", "Про кредитний комітет", "Про аналіз фінансового стану позичальника".

Кредитна інструкція – це опис послідовних дій при наданні конкретного кредиту.

Реалізацію кредитної політики банку забезпечує правильна організація кредитної роботи, добір кваліфікованих кадрів та управління кредитним процесом.

Етапи процесу кредитування

Кожний етап процесу кредитування вносить свій вклад в якісні характеристики кредиту, визначає ступінь його надійності і дохідності для банківської установи.

Етапи кредитування загалом можна про класифікувати так:

• попередній, що має кілька складових:

- розгляд кредитної заяви та інтерв'ю з клієнтом;

- оцінка кредитоспроможності позичальника;

- структурування кредиту;

• поточний етап - підготовка та укладення кредитного договору, договору застави, надання кредиту;

• підсумковий етап - контроль за цільовим використанням і погашенням кредиту, станом збереження забезпечення, закриття кредитної справи після остаточного погашення кредиту.

Кредитний процес розпочинається із розгляду кредитним економістом кредитної заяви, в якій обумовлено необхідну суму кредиту, його цільове використання, вид, термін та ймовірне забезпечення. Банк вимагає, щоб до заяви були долучені документи і фінансові звіти, які пояснюють причину необхідності кредиту. Це можуть бути угоди на проект, що кредитується, розрахунок техніко-економічного обґрунтування кредиту, документи на забезпечення кредиту, документи про відсутність кредитної та бюджетної заборгованості.

Банки пропонують також клієнтам-позичальникам заповнити анкету позичальника (склад засновників, форма власності, основні види діяльності тощо), інші документи, передбачені кредитною політикою.

Інтерв'ю з клієнтом - це особисте знайомство економіста кредитного відділу (керівника банку) із клієнтом у тому разі, якщо інформації з поданого позичальником пакета документів недостатньо.

Економіст кредитного відділу, провівши з клієнтом попередню розмову, може з'ясувати не тільки важливі деталі кредитної угоди, а й накреслити психологічний і професійний портрет позичальника та застрахувати кредит від ризику вже на початку угоди.

Оцінка кредитоспроможності позичальника на підставі ретельного аналізу його фінансового стану та урахування суб'єктивних чинників, що випливають із його діяльності, ще конкретніше підтвердить попередню роботу економіста кредитного відділу.

Під час структурування кредиту банк ще раз узгоджує вид кредиту, суму, термін, вид забезпечення, встановлює процентну ставку за користування кредитом, способи надання і погашення кредиту.

Вид і термін кредиту залежать від того, куди будуть вкладені позичені кошти - у сферу обігу чи у сферу виробництва. Сума кредиту відіграє також значну роль, оскільки недостатня сума не дасть змоги завершити захід, що кредитується, надмірна сума може бути використана позичальником не за ціллю та непогашена ним. Способи надання, погашення кредиту допоможуть позичальникові правильно розпоряджатися кредитними коштами.

Розмір процентної ставки та порядок її сплати встановлюється банком залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, облікової ставки Національного банку України, строку користування кредитом.

Пропозиції кредитного економіста банку після структурування кредиту можуть зовсім не збігатися з попереднім бажанням позичальника, отже, треба знаходити компромісне рішення.

У попередньому етапі процесу кредитування беруть участь ще певні служби (відділи) банку: юридична та служба безпеки, які разом із кредитним економістом оформляють у спеціальному документі висновок про можливість надання кредиту даному позичальникові.

Цей документ та, за потреби, інші документи передають на засідання кредитного комітету банку для ухвалення остаточного кредитного рішення. Остаточне рішення на видавання конкретного кредиту оформляють протоколом засідання кредитного комітету.

Поточний етап розпочинається з кінцевого узгодження з позичальником усіх умов кредитного договору, договору забезпечення кредиту та документального оформлення цих договорів.

Кредитний договір є основним розгорнутим юридичним документом, що підтверджує права та обов'язки як банку, так і позичальника. Як додаток до кредитного договору оформляють також графік погашення кредиту і процентів за ним.

Підсумковий етап процесу кредитування характеризується тим, що банк здійснює контролюючі функції, перевіряє цільове використання кредиту, надходження кредитної заборгованості та процентів за нею, оформляє акти відхилень, вирішує всі питання за несвоєчасного повернення кредиту тощо.

Після остаточного погашення позичальником кредиту кредитну справу закривають і передають в архів банку.

TEMA 4.1. УМОВИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ

• Суть банківського кредиту, його форми, види, функції та принципи кредитування.

• Кредитний потенціал банків, його формування і розподіл.

• Кредитна політика банку.

• Організація банківської кредитної діяльності.

• Етапи процесу кредитування.

• Забезпечення кредитів, особливості кожного виду забезпечення.

• Оцінювання кредитоспроможності позичальника як один із методів управління кредитним ризиком.

• Формування банком резерву на можливі втрати від кредитних операцій.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти