ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


СЛОВНИК НОРМАТИВНИХ ТЕРМІНІВ

Авізуючий банк — банк, який авізує та надає письмове повідомлення бенефіціару або банку бенефіціара про умови наданої гарантії на користь бенефіціара.

Активи інституту спільного інвестування — сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування.

Андеррайтинг — купівля на первинному ринкові цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якнайбільше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані.

Афілійована особа банку — будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку.

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банк бенефіціара — банк, що обслуговує бенефіціара за гарантією.

Банк-гарант — банк, який надає гарантію на користь бенефіціара.

Банк-контргарант — банк, який надає контргарантію на користь банку-гаранта або на користь іншого банку-контргаранта.

Банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 процентів.

Банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська ліцензія — документ, який видає Національний банк України, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Банківське регулювання — одна з функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства.

Банківський кредит — будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Банківський нагляд — система контролю та активних упорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Банківський платіжний інструмент — засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів.

Банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів, та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Бартер (товарний обмін) — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Бартерний лізинг — вид лізингу, за умовами якого відповідно до спільної домовленості в рахунок оплати лізингових платежів лізингоодержувач може поставляти лізингодавцю будь-який наявний у нього товар чи послуги.

Безвідклична гарантія — гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром.

Безумовна гарантія — гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Бенефіціар — особа, на користь якої надається гарантія.

Валютна позиція — співвідношення вимог і зобов'язань банку в іноземній валюті. За їх рівності позиція вважається закритою, нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за проданою валютою перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою перевищує обсяг зобов'язань.

Валютний дериватив — стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів встановлює Національний банк України.

Валютні цінності — матеріальні об'єкти, визначені законодавством України про валютне регулювання як засоби валютно-фінансових відносин.

Венчурний інвестиційний фонд — недиверсифікований пайовий інвестиційний фонд, що здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого понад 50 % складаються з корпоративних прав та цінних паперів, не допущених до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформаційній системі.

Вигодонабувач — довіритель або інша зазначена в довірчому договорі особа, крім довірених осіб.

Вимірна одиниця об'єкта інвестування — встановлена правилами фонду фінансування будівництва одиниця вимірювання об'єкта інвестування, яка визначається в метричних одиницях або частках (відсотках) цього об'єкта інвестування як єдиного цілого.

Вимога — лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта сплатити кошти за гарантією. Вимога складається бенефіціаром і подається в довільній письмовій формі та містить причини порушення принципалом основного зобов'язання, забезпеченого гарантією, або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту.

Винагорода управителя ФОН — грошові кошти, які управитель самостійно утримує за рахунок ФОН за управління фондом операцій з нерухомістю: проведення операцій з нерухомістю та здійснення інших дій з управління ФОН з метою отримання доходу в інтересах власників сертифікатів ФОН та з метою забезпечення його діяльності з управління майном. Управитель самостійно утримує таку винагороду в строки, розмірі та порядку, визначені Правилами ФОН.

Винагорода управителя ФФБ — грошові кошти, які установники управління (довірителі ФФБ) сплачують управителю для відшкодування необхідних витрат, зроблених управителем у зв'язку з управлінням майном (коштами), переданим йому в управління за договорами про управління майном (договорами про участь у ФФБ), а також для забезпечення його діяльності з управління майном. Довірителі ФФБ сплачують управителю таку винагороду в строки, розмірі та порядку, визначених договором про участь у ФФБ.

Випуск електронних грошей — послуга з надання фізичним та юридичним особам електронних грошей шляхом обміну готівкових або безготівкових коштів на електронні гроші, яка пов'язана із зобов'язанням щодо погашення електронних грошей на вимогу.

Відклична гарантія — гарантія, умови якої можуть бути в будь-який час змінені і вона може бути відкликана банком-гарантом за заявою принципала без попереднього повідомлення бенефіціара.

Відкритий пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд, учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи.

Відкритий ринок — ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента. Використовують центральні банки для купівлі-продажу, як правило, короткострокових державних цінних паперів з метою регулювання грошової маси. Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, у результаті продажу — зменшується.

Відкріплення об'єкта інвестування від довірителя — припинення правовідносин, встановлених між управителем ФФБ та довірителем стосовно закріпленого за довірителем об'єкта інвестування, в результаті чого довіритель втрачає право вимоги на цей об'єкт інвестування з поверненням йому внесених коштів.

Вклад (депозит) — кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Вкладник недержавного пенсійного фонду — особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту.

Власний капітал — різниця між сукупною вартістю активів юридичної особи та вартістю її зобов'язань перед третіми особами.

Внутрішній лізинг — вид лізингу, пов'язаний з реалізацією договору лізингу, в якому лізингодавець і лізингоодержувач є суб'єктами господарської діяльності однієї країни.

Вторинний лізинг – вид лізингу, за якого предмет лізингу, що залишився у власності лізингодавця, у випадку припинення або розірвання договору лізингу передається в лізинг іншому лізингоодержувачу.

Гарантійна фінансова послуга — фінансова операція, пов'язана зі згодою однієї сторони угоди (гаранта) взяти на себе відповідальність іншої сторони (принципала) перед третьою особою (бенефіціаром) за грошову винагороду (на умовах платності).

Гарантійний випадок — факт порушення принципалом перед бенефіціаром зобов'язання, забезпеченого гарантією, у зв'язку з настанням якого банк-гарант одержує вимогу бенефіціара на сплату коштів відповідно до виданої гарантії з урахуванням умов наданої гарантії та протягом строку дії гарантії.

Гарантійний лист — гарантія, оформлена належним чином на паперовому носії.

Гарантія — спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Гравець лотереї — фізична особа віком від 16 років, яка за власним бажанням бере участь у розігруванні призового фонду відповідно до оприлюднених умов випуску та проведення лотереї.

Грошовий сурогат — будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обігу, крім валютних цінностей.

Грошово-кредитна політика — комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Гудвіл — нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

Девізна валютна політика — політика регулювання валютного курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти.

Депозит (вклад) — кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюють: для банківських депозитів — Національний банк України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ — державний орган, визначений законом.

Державна реєстрація банку — надання банку статусу юридичної особи відповідно до законодавства України.

Державне регулювання ринків фінансових послуг — здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Державний реєстр банків — реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Державний реєстр фінансових установ — система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання та поширення адміністративної інформації (даних) про фінансову установу.

Держатель — фізична або юридична особа, яка має право здійснювати операції з електронними грошима відповідно до договору, укладеного з емітентом або уповноваженою ним особою.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску й обігу встановлюються законодавством.

Джек-пот — грошова сума для виплати гравцям, накопичена з урахуванням сум призів відповідної категорії призового фонду, яка може бути збільшена на суму нерозподілених і незатребуваних переможцями призів протягом минулих тиражів та суму, не забезпечену сплатою участі в лотереї, яка визначена оператором з метою збільшення привабливості лотереї.

Дисконтна валютна політика — зниження або підвищення Національним банком України процентних ставок за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал.

Ділова репутація — сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Діяльність з недержавного пенсійного забезпечення — сукупність організаційних, юридичних та інших передбачених законодавством дій, спрямованих на здійснення недержавного пенсійного забезпечення фізичних осіб.

Діяльність зі спільного інвестування — діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів) інституту спільного інвестування (ICI) шляхом емісії цінних паперів ICI з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи згідно із законодавством України.

Договір лізингу (лізинговий контракт) — укладена в письмовій формі угода між лізингодавцем і лізингоодержувачем, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків у зв'язку з предметом лізингу.

Договір управителя із забудовником — договір, який регулює взаємовідносини управителя із забудовником щодо організації спорудження об'єктів будівництва з використанням отриманих в управління коштів і подальшої передачі забудовником об'єктів інвестування установникам управління майном.

Договір управління майном — договір, за яким установник управління передає управителю в довірчу власність майно з метою досягнення визначених ним цілей та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цим майном.

Договір факторингу — фінансування під відступлення права грошової вимоги. Одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Еквайринг — діяльність кредитної організації, що передбачає здійснення розрахунків з підприємствами торгівлі (послуг) за операціями, що здійснюються з використанням банківських карт, і здійснення операцій з видачі наявних грошових коштів утримувачам банківських карт, що не є клієнтами цієї кредитної організації.

Економічні нормативи — показники, що встановлює Національний банк України і дотримання яких є обов'язковим для банків.

Електронна комерція (е-комерція) — частина електронного бізнесу, обмежена власне маркетингом і процесами продажу. її розглядають як купівлю та продаж інформації, продукції та послуг через комп'ютерні мережі.

Електронний банкінг — діяльність банку із надання комплексу послуг клієнтам за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій (Інтернату, мобільного зв'язку тощо).

Електронний бізнес (е-бізнес) — інтеграція систем, процесів, організацій, ланцюгів, що створюють вартість, а також ринків, які використовують Інтернет і пов'язані з ним технології та концепції.

Електронні гроші — одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов'язанням емітента.

Закріплення об'єкта інвестування за довірителем — встановлення правовідносин між довірителем та управителем на підставі договору про участь у ФФБ, за яких у довірителя виникає право вимоги на цей об'єкт інвестування у майбутньому.

Зберігач пенсійного фонду – банк, який провадить депозитарну діяльність зберігача пінних паперів.

Зворотний лізинг — вид лізингу, за якого постачальник предмета лізингу продає його лізинговій компанії, а та, у свою чергу, здає цей предмет у лізинг попередньому постачальнику предмета лізингу.

Зобов'язання фактора за договором факторингу — надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Золотовалютний резерв — резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків.

 

Ідентичні товари (роботи, послуги) — товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів зважають, зокрема, на їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутацію на ринку, країну походження та виробника. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Інвестиційний податковий кредит — відстрочка плати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм.

Індивідуальний пенсійний рахунок — персоніфікований рахунок учасника пенсійного фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку у визначеному законодавством порядку з метою обліку накопичених на користь учасника пенсійних коштів.

Інститут спільного інвестування (ICI) — корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд.

Інтернет-страхування — процес взаємодії страхової компанії та її клієнтів, який полягає у виборі страхових послуг, оформленні та придбанні страхових полісів і отриманні страхових премій з використанням мережі Інтернет.

Інтернет-трейдинг — надання клієнтам оперативного доступу до торгово-аналітичної інформації зі світових валютних і фондових ринків, а також можливостей ефективного управління своїми коштами та цінними паперами.

Істотна участь — пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння певною частиною статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Казначейські зобов'язання — боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску.

Капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Капітал кредитної спілки — сума пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу кредитної спілки. Капітал кредитної спілки не може бути меншим 10 % від суми її загальних зобов'язань.

Капітал підписний — величина капіталу, на яку одержано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї).

Капітал приписний — сума грошових коштів у вільно конвертованій валюті, надана іноземним банком філії для її акредитації; капітал статутний — сплачений та зареєстрований підписний капітал.

Капітал регулятивний (власні кошти) – складається з основного та додаткового капіталів, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Клієнт банку — будь-яка фізична чи юридична особа, котра користується послугами банку.

Клієнт у договорі факторингу — фізична або юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, яка отримує факторингові послуги.

Компанія з управління активами інституційних інвесторів (компанія з управління активами, КУА) — господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Компенсаційний лізинг — вид лізингу, за умовами якого відповідно до спільної домовленості в рахунок оплати лізингових платежів лізингоодержувач може постачати лізингодавцю товар, вироблений із використанням предмета лізингу

Контргарантія — гарантія, яку надає банк-контргарант на користь банку-гаранта або іншого банку-контргаранта.

Корпоративне управління — система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав і обов'язків між органами товариства та його учасниками стосовно управління товариством.

Корпоративні права — право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації згідно з чинним законодавством, незалежно від того, чи створена така юридична особа у вигляді господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Корпоративний інвестиційний фонд — інститут спільного інвестування, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства та провадить тільки діяльність зі спільного інвестування.

Корпоративний пенсійний фонд — недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа — роботодавець або декілька юридичних осіб — роботодавців, та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники.

Кошти спільного інвестування — кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів інституту спільного інвестування (ICI), доходи від здійснення операцій з активами ICI, доходи, нараховані за активами ICI, та інші доходи від діяльності ICI.

Кошти — гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Кредит — кошти та матеріальні цінності, які надають резиденти або нерезиденти у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент.

Кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитна установа — фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Кредитний рейтинг — умовне вираження кредитоспроможності об'єкта рейтингування в цілому та/або його окремого боргового зобов'язання за національною шкалою кредитних рейтингів.

Кредитор банку — юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Кредитор останньої інстанції — як правило, Національний банк України, до якого може звернутися банк або інша кредитна установа для отримання рефінансування у разі вичерпання інших можливостей рефінансування. Національний банк України має право (але не зобов'язаний) надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не призведе до ризиків для банківської системи.

Лізинг — господарська діяльність, спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізингова діяльність — вид підприємницької діяльності, пов'язаний із вкладенням власних і залучених коштів лізингодавця (інвестицій) у придбання майна та передачу його в лізинг з метою одержання прибутку або іншого соціально-економічного ефекту.

Лізингова (орендна) операція — господарська операція (крім операцій із фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Лізинговий платіж — платіжна операція лізингоодержувача (фінансова, майнова або інша) на адресу лізингодавця, що включає вартість амортизації предмета лізингу, плату за залучені для реалізації лізингової угоди кредитні ресурси, лізингову маржу, премію за ризик та інші платежі згідно з договором лізингу.

Лізингодавець — юридична особа, яка придбаває у власність майно та надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу за певну плату, на обумовлений строк і на визначених договором лізингу умовах у тимчасове володіння з передачею або без передачі лізингоодержувачу права власності на предмет лізингу після закінчення строку договору лізингу.

Лізингоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує право на тимчасове володіння та використання предмета лізингу від лізингодавця з метою здійснення підприємницької діяльності або одержання іншого суспільно корисного ефекту.

Ліквідація банку — процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Ліквідатор — юридична або фізична особа, котра виконує функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів.

Ліквідаційна маса — усі види майнових активів (майно та майнові права) банку, які належать йому на праві власності на день відкриття ліквідаційної процедури та виявлені у процесі ліквідації.

Ломбардна операція — операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

Лотерейна діяльність — господарська діяльність операторів лотерей, що передбачає проведення лотерей, розіграшів, виплату виграшів (призів) та інші господарські операції, що опосередковано забезпечують проведення лотерей на підставі виданої Міністерством фінансів України ліцензії.

Лотерейний білет — бланк документа, який дає право на участь у розіграші призового доходу лотереї, а в разі перемоги є підставою для одержання призу. Лотерея може проводитися як у вигляді лотерейних білетів, так і через електронну систему, використання якої дає змогу заміняти лотерейні білети електронними документами або в інший спосіб засвідчувати участь у грі та надавати право на одержання виграшу.

Лотерея — господарська операція, що передбачає продаж гравцю права на участь у розіграші призу за випадковою вірогідністю за кошти або інші цінності, а також безоплатне отримання такого призу у власність у разі визнання гравця переможцем.

Маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами — неправомірний вплив посадової особи — учасника фондового ринку на ринкову вартість цінних паперів на організаційно оформленому фондовому ринку в інтересах такого учасника або третіх осіб, у результаті чого придбання або продаж цих цінних паперів відбувається за іншими цінами, ніж ті, які були б за відсутності такого неправомірного впливу.

Металеві рахунки — рахунки, які відкривають уповноважені банки України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами.

Міжнародний лізинг — вид лізингу, пов'язаний з реалізацією договору лізингу, в якому лізингодавець і лізингоодержувач є суб'єктами господарської діяльності різних країн або якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, у яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу.

Мораторій — зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Національна рейтингова шкала (Національна шкала) — шкала, яка поділена на визначені групи рівнів та рівні, кожен з яких характеризує здатність позичальника своєчасно та в повному обсязі виплачувати відсотки й основну суму за своїми борговими зобов'язаннями, а також його платоспроможність. Національна шкала використовується для оцінювання кредитного ризику позичальника—органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання та окремих боргових інструментів — облігацій, іпотечних цінних паперів, позик.

Недержавний пенсійний фонд — юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному законодавством порядку.

Неплатоспроможність банку — неспроможність банку своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів у зв'язку з браком коштів або зменшенням розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру регулятивного капіталу банку.

Нерезиденти — юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, котрі не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності згідно із законодавством України.

Облікова ставка Національного банку України — виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу за ними й утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка найнижча серед ставок рефінансування, є орієнтиром ціни на гроші.

Облік прав вимоги довірителів ФФБ — облік вимірних одиниць об'єктів інвестування, права вимоги на які (вимірні одиниці) належать довірителям.

Обмінні операції з електронними грошима — послуги з обміну електронних грошей, випущених одним емітентом на електронні гроші іншого емітента.

Об'єкт будівництва — будівля, споруда або комплекс споруд, зведення яких організує забудовник та фінансування будівництва яких здійснює управитель за рахунок стриманих в управління коштів.

Однорідні товари (роботи, послуги) — товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються із схожих компонентів, що дає їм змогу виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, товарний знак, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Оперативний лізинг — вид лізингу, за якого договір укладається на термін менший, ніж амортизаційний період, і сума лізингових платежів за цей період забезпечує відшкодування лізингодавцю шляхом нарахування амортизації вартості об'єкта лізингу лише частину його початкової (відновлюваної) вартості. Після закінчення дії договору оперативного лізингу предмет лізингу повертається лізингодавцю і знову може бути переданий у лізинг.

Оператор лотереї — суб'єкт господарювання, установчими документами якого передбачено випуск і проведення лотерей і який одержав право (ліценцію) здійснювати цю діяльність. Оператор лотереї обов'язково має бути резидентом України.

Опціон — стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладання такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Основні засади грошово-кредитної політики — комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, що дають можливість Національному банкові України за допомогою інструментів (засобів та методів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятості населення.

Отримувач — фізична або юридична особа, якій довірена особа передає предмет довірчого управління для його використання з метою отримання прибутку від провадження підприємницької діяльності. Якщо предмет довірчого управління, що належить

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти