ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ФЕНОМЕН РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ

Як бачимо, підґрунтям розглянутої структури релігії є релі­гійна свідомість. Стрижнем релігійної свідомості, у свою чергу, є віра у надприродне, точніше кажучи — надприродні істоти, якості, зв'язки та стосунки, які не підвладні закономірностям ма­теріального світу, а навпаки, перебувають в їх основі, панують над ними. У цьому розумінні надприродне відрізняється від усьо­го незвичайного у художньому вимислі, численні приклади якого демонструють нам міфи, легенди й казки. Віра надає впевненості у реальності існування надприродного (на думку переважної більшості неупереджених дослідників-релігієзнавців, предмет віри існує лише у свідомості самого віруючого), тоді як художній образ тільки виглядає правдоподібним — таким, що може бути, але може й не бути. Через це вона потребує певної конкрети­зації в релігійних образах, настроях і почуттях, й подальшої систематизації у догматах релігійного віровчення. Сукупність цих емоційно-чуттєвих і раціональних побудов складає те, що може бути назване релігійною свідомістю.

Релігійна свідомість існує на двох рівнях: теоретичному і побутово-життєвому (можна зустріти й інші назви: релігійна іде­ологія та релігійна психологія, концептуальний і буденний рівні тощо). Теоретичний рівень релігійної свідомості складається з:

• Системи релігійних вірувань, центральне місце серед яких, безумовно, займає ідея надприродного. У світових релігіях, на­приклад християнстві, ця ідея персоніфікується в образі могут­ньої істоти, що створила світ і людство, відтепер керує їхнім по­дальшим існуванням. Розробкою цього боку віровчення зай­мається у християнстві теологія (богослов'я), букв, вчення про Бога.

• Релігійних концепцій економіки, політики, права, сусп­ільства, моралі, мистецтва тощо.

Кислюк К.В., Кучер P.M. Релігієзнавство

• Релігійної філософії, яка переймається передусім пробле­мою буття світу, місця й ролі у цьому світі людини, її вищого при­значення, безсмертя душі.

Розробкою та поширенням конструкцій теоретичного рівня релігійної свідомості займається особлива група професіоналів - теологи та релігійні філософи, викладачі духовних навчаль­них закладів, релігійні письменники й журналісти, видавці релі­гійної літератури, священнослужителі тощо. Взагалі, зберіган­ня й одночасно розпоширення віровчення на теоретичному рівні релігійної свідомості є головним завданням релігійної органі­зації, перш за все такої централізованої, як Церква.

На побутово-життєвому рівні релігійна свідомість постає у вигляді найбільш типових релігійних образів, настроїв, почуттів широкого загалу віруючих людей. Припустимо, у християнстві переважна більшість віруючих уявляє собі Бога із зовнішністю та рисами характеру людини. Інші уявляють його одночасно і як особистість, і як абстрактний дух, і лише відносно невелика кількість має близьке до теологічного абстрактне уявлення про Бога як про безособовий дух. Наведений приклад, заснований на реальних наукових дослідженнях, засвідчує, що побутово-життєвому рівню релігійної свідомості притаманні не тільки емоційні та вольові, але також і раціональні компоненти. Хоча перші переважають, у свідомості кожного конкретного вірую­чого це співвідношення залежить від ступеня його впевненості у предметі його віри, який, у свою чергу, базується на його обіз­наності з основними засадами релігійного віровчення завдяки читанню релігійної літератури, спілкуванню із священнослужи­телями та іншими віруючими.

Жвавість побутово-життєвого рівня релігійної свідомості залежить від жвавості релігійних почуттів віруючих, на які по­мітно впливає ступінь регулярності відвідування ними культо­вих споруд і виконання культових дій. Особливо сильно релігійні почуття віруючих підтримуються під час їхнього контакту (навіть опосередкованого) з різноманітними священними предметами (мощами, рештками святих людей у християнстві; Чорним Ка­менем, вмурованим у стіну головного святилища мусульман — Каабиу Мецці; Зуба Будди в одному з буддійських храмів о. Шрі-Ланка), оскільки, на їх переконання, саме таким чином боже­ственне проявляє себе найвідкритіше. Через те, шо релігійні

Розділ 1. Релігія як духовний феномен людства

почуття зазвичай супроводжуються ейфорійними відчуттями, поцейбічне щастя розцінюється віруючими як передування по­тойбічного «блаженства». Крім того, на думку християнських богословів, релігійне переживання навколишнього світу на по­бутово-життєвому рівні релігійної свідомості завжди наводить на думку про першопричину і Творця усього, що доповнює по­чуття віруючих острахом і благоговінням.

Релігійній свідомості властиві деякі особливості. До їх чис­ла відносять: 1) символізм; 2) наочну образність та підвищену емоційність; 3) консерватизм.

Символізм релігійної свідомості - наділення предметів, дій, слів і текстів особливими релігійними значеннями - пояснюєть­ся теологами (богословами) тим, що ніяка земна реальність не здатна висловити ідеальну божественну досконалість, отже, ви­магає певного опосередкування.

Це опосередкування відбувається через унаочнення основних віронавчальних положень у чуттєвих образах — людиноподіб­них істот, тварин, рослин, матеріальних предметів, природних явищ. Релігієзнавці погоджуються з тим, що ці образи потрібні для того, щоб продемонструвати неосвіченій більшості вірую­чих складні, абстрактні релігійні ідеї. Уособлення релігійних ідей не треба розуміти спрощено. Уособленню підлягають не тільки надприродні істоти, а й надприродні якості, зв'язки, стосунки, які можуть виступати у вигляді Духа, сили, могутності, любові, не тільки особистісні людські ознаки - зовнішність, вдача, а й певні соціальні сили. Наприклад, відомий у середньовічному мистецтві образ Христа як правителя Царства Небесного — з ко­роною на голові і на троні, був покликаний символізувати мо­гутність влади монарха.

Консерватизм релігійної свідомості також пояснюється на її теоретичному рівні вічним, незмінним характером божествен­ного ладу, який треба наслідувати, й тому суспільному ладу, який склався на землі. Наприклад, праця великого польського астро­нома М. Коперника, в якій він виклав науковий погляд на устрій Сонячної системи, була «реабілітована» Римсько-Католицькою Церквою лише 1828 р., через 250 років після її виходу у світ.

Насправді не всі елементи релігійної свідомості однаковою мірою консервативні на всіх її рівнях. На теоретичному рівні у багатьох розвинутих релігіях найусталеним є, безперечно, ком-

Кислюк К.В., Кучер P.M. Релігієзнавство

плекс теологічних ідей, пов'язаних із Богом, та кодекс мораль­них приписів і настанов, наймобільнішим — соціальний компо­нент віровчення. Про це, скажімо, красномовно свідчать резуль­тати II Ватиканського собору (1962—1965), який санкціонував частковий перегляд не тільки соціально-політичної доктрини, а й культової практики й організаційних форм Римсько-Като­лицької Церкви й узяв курс на aggiornamento, букв, осучаснення Церкви. Хвилеподібне зростання нетрадиційних релігій також засвідчує формування «новоїрелігійної свідомості», яка розгля­дається дослідниками одночасно як протест проти кризових явищ у різних сферах життя західного суспільства, і як спроба пристосуватися до докорінних змін у ньому в останню чверть XX ст. її основні риси:

• еклектичність, суміш релігійних і парарелігійнихідей (ма­гія, астрологія, чаклунство). Наприклад, заданими соціологів, сучасній людині так само легко повірити у чаклунство чи пере­селення душ, як і в потойбічне життя й воскресіння мертвих;

• акцент не на колективній ритуальній практиці, а на осо-бистісному суб'єктивному досвіді й містичному підході до здійснення кінцевої мети буття - єднання людини з Божествен­ним Началом;

• неінституалізований характер, який означає, щолюди ви­являють свою віру, формально не перебуваючи в тій чи іншій релігійній спільноті.

Ще більш радикальною виглядає сучасна християнська «по-стмодерністська теологія». Творіння не є миттєвим актом, вия­вом безмежної могутності Божої. Не тільки будь-яка людина, але й кожна річ у світі є співтворцем Бога, вони творять, крім себе, ще й увесь світ, приймаючи на себе одночасно відповідальність за нього. Втілення Бога в Ісуса Христа також відтворюється в кожній людині - тією мірою, якою вона є особливим мікрокос­мом, маленьким самодостатнім світом. Бог вже не перебуває у небесній сфері і недоступний для спілкування. Він завжди при­сутній у земній сфері, не просто виражає себе у Священних тек­стах, а й чекає від людини як від свого співрозмовника відповіді у вигляді особистісного розуміння цих текстів. Християнство — це релігія соціокультурної меншини порівняно з людством, вона на побутово-життєвому рівні розглядається як одна з мов, по­руч з наукою, мистецтвом, багатьма іншими віруваннями і куль-

Розділ 1. Релігія як духовний феномен людства

тами, за допомогою яких людина може найповніше висловити усе внутрішнє багатоманіття власного «Я».

Серед релігійних компонентів побутово-життєвого рівня до найконсервативніших елементів відносяться традиції, до най-динамічніших - релігійні настрої.

Консерватизм релігійної свідомості забезпечує життє­стійкість релігії, широкі можливості її пристосування до зовнішніх, суспільних умов її існування.

Теоретичний і побутово-життєвий рівні релігійної свідо­мості тісно пов'язані один з одним. Теологічні побудови набу­вають у свідомості віруючих вигляду конкретних образів. З дру­гого боку, теоретичний рівень релігійної свідомості покликаний витлумачувати релігійні явища на побутово-життєвому рівні, узагальнювати їх, сприяючи тим самим їхнім змінам у тому чи іншому напрямі. З історії релігії відомо чимало прикладів, коли релігійні вчення, що створювалися штучно й не віддзеркалюва­ли настроїв простих віруючих, не знаходили їхньої підтримки й забувались. Так було, скажімо, у середині II тисячоліття до н.е. у Давньому Єгипті. Тамтешній фараон Аменхотеп IV вирішив чи не вперше в історії релігії запровадити культ єдиного Бога Ато-на, тоді як і в самому Єгипті, і в сусідніх державах панувало бага­тобожжя. Але його спроба зазнала невдачі. Тому значного по­ширення набувають лише ті релігійні ідеї, в яких віруючі знахо­дять вираження своїх релігійних уявлень.

Теоретичний і побутово-життєвий рівень релігійної свідо­мості також співвідносяться історично: релігійні погляди на ранніх стадіях еволюції релігії виникають і тривалий час функц­іонують на побутово-життєвому рівні, лише значно пізніше зро­стаючи до теоретичного рівня.

Утілення релігійної свідомості в мисленні і практичних діях кожного окремо взятого індивіда є його релігійністю, показни­ком ступеня його прилучення до релігії. Загалом розрізняються:

• Релігійні люди з домінантною орієнтацією, умовно кажу­чи, «активні віруючі». Вірять в усі положення віровчення, нале­жать до релігійної спільноти, регулярно виконують культові дії, поширюють релігійні погляди серед інших людей.

• Релігійні люди з підпорядкованою орієнтацією, або «па­сивні віруючі». Визнають основні положення віровчення, куль­тові дії виконують нерегулярно, їхнє членство у релігійних орга-

Кислкж К.В., Кучер P.M. Релігієзнавство

нізаціях є суто формальним, у поширенні своєї релігії активної участі не беруть.

Ті, хто вагається між вірою та невір 'ям. Мають сумніви в основних положеннях віровчення, зрідка виконують тільки най­важливіші обряди; зв'язки з релігійними організаціями є епізо­дичними.

• Індиферентні, або невіруючі. Не мають релігійної віри, не відносять себе до релігійної спільноти, однак терпимі щодо релігії та віруючих. Можливі поодинокі випадки виконання ре­лігійних обрядів за нерелігійними мотивами.

Атеїсти. Не вірять в існування наприродних сил і аж ніяк не пов'язані з релігійними практиками у своєму повсякденному житті.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти