ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Текст 7.9. АУГСБУРЗЬКЕ ВИЗНАННЯ

Артикул 1:Про Бога. Наші церкви в повній згоді учать, що рішення Никейського собору щодо єдності Божественної Сут­ності, а також щодо Трьох Іпостасей істинне й гідне віри без жодних сумніві« <...>.

Артикул 2:Про первородный гріх. Далі наші церкви учать, що з моменту гріхопадіння Адама всі люди, зачаті природним чи­ном, породжені в гріху, тобто вони похітливі, не мають страху Божого і сподівання на Бога <...>.

Артикул 4:Про виправдання. Далі наші церкви учать, що люди не можуть виправдатися перед Богом власними силами, заслу­гами або справами, але вони виправдуються даром заради Хрис­та, вірою, коли вони вірують, що приймаються з прихильністю, і що їхні гріхи прощені заради Христа. Який Своєю смертю спо­кутував наші гріхи...

Артикул 5:Про служіння. Для того, щоб ми могли знайти цю віру, було засноване служіння Євангелія і відправлення Таїнств вівтаря. Тому що Слово і Таїнства є знаряддями, за допомогою яких дається Святий Дух, Що породжує віру там і тоді, де і коли це завгодно Богові...

Артикул 6:Про нову слухняність. Також вони учать, що ця віра повинна приносити добрі плоди, і що робити добрі справи, заповідані Богом, необхідно, тому що така воля Божа, однак ми не повинні покладатися на ці справи, думаючи, що ними можна заслужити виправдання перед Богом <...>.

Артикул 7:Про Церкви. Далі вони учать, що єдина Свята Цер­ква має перебувати на віки вічні <...>.

Киспюк К.В., Кучер P.M. Релігієзнавство

Артикул 8: ...Як Таїнства, такі Слово дієві з тієї причини, що вони засновані і заповідані Христом, навіть якщо вони виклада­ються (відправляються) неблагочестивими людьми <...>.

Артикул 9: Про Святе Хрещення. Про Святе Хрещення наші церкви учать, що воно необхідно для спасіння, що через хрещен­ня дарується благодать Божа, і що діти мають бути хрещені, тому що вони, будучи посвячені (вознесені) Богові за допомогою Хре­щення, приймаються в благодать Божу...

Артикул 10: Про Святе Причастя. Про Святе Причастя (Ве­черю Господню) наші церкви учать, шо Тіло і Кров Христові дійсно присутні і надаються тим, хто причащається (вкушає Ве­черю Господню). І вони засуджують тих, хто учить інакше.

Артикул 11: Про сповідь. Про сповідь вони учать, що особис­те відпущення гріхів слід зберегти в церквах, хоча перерахуван­ня всіх гріхів на сповіді не є обов'язковим... ч *

Артикул 12: Про покаяння. Про покаяння наші церкви учать, що ті, хто упав у гріх після Хрещення, одержують прощення гріхів кожний раз, коли вони (знову) звертаються у віру (каються), і що Церква повинна давати відпущення гріхів тим, хто таким чином повертається до покаяння.

Артикул 13: Про вживання Таїнств Вівтаря. ...Наші церкви засуджують тих, хто учить, що Таїнства, як зовнішні, формальні діяння, дають виправдання, а також тих, хто не учить, що при вживанні Таїнств потрібна віра в те, що гріхи прощені.

Артикул 15: Про церковні обряди. ...Людські традиції, засно­вані для того, щоб умилостивити Бога, для того, щоб заслужи­ти благодать і спокутувати гріхи, суперечать Євангелію і вчен­ню про віру. Тому (чернечі) обітниці й обряди, що належать до їжі, дотримання (пісних) днів тощо, установлені з метою зас­лужити благодать і розплатитися за гріхи, марні й суперечать Євангелію.

Артикул 16: Про світські {державні) справи. Щодо світських справ наші церкви учать, що законні державні укази є благими ділами Божими, і що християни можуть по праву виконувати державну службу, бути суддями, щоб судити за імперськими й іншими існуючими законами, присуджуючи справедливе пока­рання, а також брати участь у праведних війнах, служити солда­тами, укладати законні угоди, мати власність, приносити при­сягу, якщо це потрібно на суді, брати шлюб <...>.

Тексти першоджерел до всіх тем курсу

Артикул20: Про добрі справи. Наших учителів даремно зви­нувачують у тому, шо вони забороняють добрі справи <...>... Ко­лись проповідники майже не учили про це й закликали тільки до несерйозних, марних справ — зокрема таких, як дотримання святих днів, постів, утворення братств, паломництво, шануван­ня святих, молитви по чотках, чернече життя тощо. Оскільки наших супротивників увішували в цьому, вони тепер забувають ці справи й не призивають більше на своїх проповідях до цих марних речей, як раніш. До того ж, вони почали згадувати про віру, про яку дотепер вони зберігали дивне мовчання. Вони учать, що ми виправдані не тільки справами, але з'єднують віру й діла, говорячи, що ми виправдані вірою і ділами <...> ... Наші вчителі наставляли церкви про добрі діла в такий спосіб: по-перше, що наші діла не можуть примирити нас з Богом, або що ми не мо­жемо заслужити своїми ділами прощення гріхів, благодаті і вип­равдання, але що ми одержуємо це тільки по вірі, коли віруємо, що ми знайшли благовоління заради Христа, що тільки Він є Посередником і Спокутною Жертвою (1 Тім. 2:5) для того, щоб Отець міг бути примирений (з нами) через Нього <...>.

Артикул 21:Про поклоніння святим. Про поклоніння свя­тим наші церкви вчать, що ми можемо зберігати пам'ять про свя­тих, щоб іти за прикладом їхньої віри і добрих діл, відповідно до нашого покликання, як імператор, наприклад, може іти за при­кладом Давида, воюючи з турками і виганяючи їх зі своєї країни. Тому шо обидва вони — царі. Але Писання не учить звертатись до святого або шукати в них допомоги, оскільки воно установ­лює для нас одного лише Заступника... (Пер. укр. авт.)

Текст 8.1. УРИВКИ ЗІ СВЯЩЕННОГО КОРАНУ

Сура 35 — «Сотворитель»

Вім'я всемилостивого, всемилосердного Бога.

9. Не хто інший як Бог посилає віри, і вони рухають хмару, і Ми женемо її в мертвий край і оживляємо землю, яка стала мер­тва. Отак ви воскреснете по своїй смерті!

10. Хто запрагне величі, хай знає: вся велич у Бога. Він чує кожне добре слово і знає кожне благе діло. І добрословів та бла­годійників возвеличить, а тим зловмистникам, шо замишляють лихе, буде люта кара, і хитрість їхня піде нанівець.

КислюкК.В., Кучер P.M. Релігієзнавство

І.Бог сотворив вас із пороху і краплі, потім спарував вас. І те, що носить у лоні жінка, а потім народжує, то тільки з Його відома. І тільки по записаному заздалегідь присуду продовжуєть­ся життя довголітньому чи зменшується воно. Воістину, це Бо­гові легко зробити!

2. І різні будуть два моря: одне солодке, прісне, з питною водою, а друге — солоне, гірке. Обидва дають вам свіжу рибу, дають корали та перли, якими ви прикрашуєте себе. І бачиш ти на них кораблі, які розтинають хвилі в пошуках благ, що таяться в морях. Тож, може, ви воздаете дяку за цеє?

Сура 51«Ті, які розвівають»

50. Поспішайте ж до Бога! Воістину я посланий вам Його провозвісник!

51.1 не сотворяйте собі інше божество, крім Бога! Воістину, я посланий вам прозвістити Його. ч '

52. Так само і тим людям, шо жили раніше. Кожному по­сланцеві Бога, що приходив до них, вони казали: «Ти великий маг або божевільний!»

53. Чи заповідали вони це одні одним? Ні, бо вони є люд, що вийшов з покори Божої.

54. Одвернися від них, і тебе омине Божий осуд, .

55. Нагадуй про це іншим, бо, воістину, нагадування допо­може тим, які вірять у істинного Бога.

56. Я сотворив джинів і людей лише для того, щоб вони по­клонялися Мені.

57. Я не жадаю від них життєвих благ і не хочу, щоб вони мене годували.

58. Воістину, Бог є податель благ, міцний, могутній.

59.1, воістину, тих, які чинили кривду, спіткає така ж доля, як і їхніх спільників, тож нехай вони краще не гнівають мене!

60. Тож горе тим, які не увірували в той день, який їм було обіцяно!

Сура 69- «Воскресінняз мертвих»

В ім'я всемилостивого, всемилосердного Бога.

1. Воскресіння з мертвих.

2. Що таке воскресіння з мертвих?

З.Як пояснити тобі, що це таке - «воскресіння з мертвих».

Тексти першоджерел до всіх тем курсу

4.Самудяни та адяни вважали, що їх дурять, лякаючи смер­тною карою.

5.Щодосамудян, то їх побив грім.

6.А щодо адаян, то вони позамерзали на смерть від холод­ного буревію.

7. Він наслав на них буревій, і той безнастанно дув сім ночей та вісім днів. 1 бачиш, цей народ поліг, неначе пальмовий гай, повалений ураганом.

8. А чи залишилась від них хоч одна жива душа?

9.Грішили і фараон, і ті, які були до нього, і ті, що жили в загиблих містах.

10. Вони не послухали посланця їхнього Господа, і Він по­карав їх суворою карою.

11. Коли вода вийшла з берегів, воістину, Ми врятували вас у ковчезі,

12. Щоб Ми могли нагадати вам і щоб це нагадування дійшло до ваших вух.

13. А коли пролунає гук сурми

14. І твердь земна та гори злетять у небо і розсиплються на порох,

15. Тоді мертві воскреснуть,

16.1 небо розколеться, і втой день воно буде розколотим,

17. І ангели будуть по краях його, а престол твого Господа нестимуть над ними вісім ангелів.

18. У той день ви з'явитесь перед очі Господа, і для вас відкриється потаємне.

19. А кому буде подано запис його учинків у правицю його, то він скаже: «Ось вам, читайте книгу моїх учинків!

20. Ось тут є перелік моїх добрих діл!» 21.1 він житиме в розкошах

22. У горніх райських кущах,

23. Виноградні грона над самою його головою.

24. їжте і пийте, смачного вам за те, що ви чинили в дні ми­нулі.

25. А кому буде подано запис його вчинків у лівицю, то він скаже »Краще б мені не давали цей запис!

26. Я не знав, що такий буде перелік того, що я вчинив!

27. О, якби ж то на цьому все скінчилося!

28. Не врятувало мене моє багатство!

Киспюк КВ., Кучер ОМ. Релігієзнавство

29.

30.

31.

32. ліктів.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46. серця.

47.

48.

49. ною,

50.

51.

52.

Пропали моя могутність і влада!»

Візьміть його і закуйте!

Поті палить його пекельним вогнем!

Тоді скуйте його ланцюгом, довжина якого сімдесят

Адже він, воістину, не вірив у великого Бога

І не прагнув нагодувати убогого,

І немає і нього тут сьогодні друга,

Немає жодної їжі, окрім помиїв,

її ніхто не їсть, окрім грішників!

Та ні! Клянуся тим, що ви бачите,

І тим, чого не бачите!

Воістину, це слово шляхетного посланця!

І це не є слово віршомаза, хоч ви недуже мені вірите,

І не слово жреця-вішуна, хоч ви слабо про це пам-'ятаєте!

Він є одкровенням Господа світів. *•

А якби він говорив про Нас щось вигадане,

Ми б ухопили його за правицю, '■ . ■

А потім Ми перерізали б йому жилу, що жене кров до

І ні один з вас не перешкодив би в цьому! * "

А Коран є нагадуванням для благочестивих.

І ми знаємо, що серед вас є такі, котрі вважають його ома-

Воістину, він несе біду для невірних.

Воістину, він є достеменною, незаперечною Правдою! <

Тож восхваляй ім'я твого великого Господа!

Сура 114—«Люди»

В ім'я всемилостивого, всемилосердного Бога. 1 .Скажи: «Я прошу захисту в Господа людей,

2. Царя людей,

3. Бога людей,

4. Від зла спокусника, який відступає при згадці імені Бога, 5.Спокусника, який нашіптує злі помисли на серця людей, 6.Від злих джинів та лихих людей!»

Коран. Пер. і комент. Я. По.штнюка// Шкільна бібліотека. — 2002. № І. - С 164-170.

Тексти першоджерел до всіх тем курсу

Текст 9.1. ЛЮДСЬКЕ ЯЗИЧНИЦЬКЕ ЖЕРТВОПРИНЕ­СЕННЯ

У РІК 6491 [983].Пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх.

І вернувся він до Києва, і приносив жертву кумирам із людь­ми своїми. І сказали старці і бояри: «Метнемо жереб на хлопця і дівчину, і на кого він упаде, — того заріжемо богам».

А був варяг один [Тури].-двір його був [там], де є нині цер­ква святої Богородиці [Десятинна], що її звів Володимир, — і варяг той прийшов був із Греків і потай держався віри христи­янської. І буву ньогосин [Іван], гарний злиця ідушею, і насьо-го упав жереб...

І сказали, прийшовши, послані до нього, [варяга]: «Упав жереб на сина твойого, бо зволили боги його собі. Тож учинимо жертву богам». І сказав варяг: «Небоги вони суть, адерево. Сьо­годні є, а завтра вже згнило. Не їдять бо вони, ні п'ють, ні гово­рять, а зроблені вони руками з дерева, сокирою і ножем. А бог один єсть, [той], шо йому служать греки і поклоняються, бо со­творив він небо, і землю, і людину, і зорі, і місяць, і дав життя на землі. А сі боги що зробили? Вони самі зроблені є. Не дам сина свойого бісам».

Вони тоді, пішовши, повідали [се] людям. А ті, взявши оруж-жя, пішли на нього і рознесли двір довкола нього. Він же стояв на сінях [галерея, або веранда на стовпах. — Авт.\ із сином своїм, [і] вони сказали йому: Дай сина свойого, ми оддамо його богам». А він відповів: «Якшо вони боги є, то нехай пошлють одного [з-між] себе бога і візьмуть сина мойого. А ви чому приносите їм жертви? «І зняли вони крик, і підрубали сіни під ними, а тоді повбивати їх. І не знає ж ніхто, де їх положили, бо люди тоді були невігласами і поганими.

Літопис руський. - К., 1989. - С 49-50.

Текст 9.2. КУПАЛЬСЬКЕ СВЯТО

Ніч на Купайла дуже значна для українського народу. В той час сила сонця й тепла розвивається до найбільшої міри. Ростю-ча й плодюча сила землі доходить до найвищого ступеня. Хліб

Кислюк К,В., Кучер О.М. Релігієзнавство

починає спіти, трава й всяке зілля стоїть у цвіту. Земля пишно убрана зеленим листом; ніде не видно жовтого листочка. Вода в річках ще не висихає од літньої жари. В купальську ніч діються на землі й на небі великі чуда. В лісі цвіте папороть, як огнева іскра; цвіт папороті стережуть чорти, відьми, вовкулаки і всяка нечиста сила. Лихі люди в той час роблять на полі закрутки з хліба. В ту ніч відьми ходять доїти корови. Селяни кладуть на вікна кропиву, а в хлівах осичину, щоб оборонитись од відьом і всякої нечистої сили. Щоб молоко не дісталось відьмам, хазяй­ки злучають на ніч телят з коровами. В той день ходять по землі русалки, і дівчата цілий день носять під пахвами полин, щоб не причепились русалки. Дівчата йдуть в поле збирати всяке зілля, в'ють з нього вінки й ворожать про свого милого. Одну дівчину садовлять у лісі в яму, зав'язують їй очі і дають в руки вінки з свіжого й сухого зілля. Та дівчина зветься Купайло. Побравшись за руки, дівчата ходять кругом неї і співають пісень. Кому Ку­пайло дасть вінок з свіжого зілля, та дівчина буде'щаслива в napiSi а кому дістанеться сухий вінок, та буде нещаслива; кого ж Ку­пайло піймає, та дівчина не вийде того року заміж. В купальську ніч дерево переходить з одного місця на друге, говррить шелес­том листу. Всі звірі й зілля розмовляють між собою. Усяке зілля в ту ніч набирається незвичайної сили, і знахарі зривають його для чарів. Страшна сліпа змія мідяниця розкриває очі, нападає на людей і пробиває їх наскрізь. Такі чуда й дива діються в ку­пальську ніч!

Свято Купайла на Україні справляють з такою обставою, в котрій вповні додержався до нашого часу давній язичеський об­ряд. На Купайла дівчата й хлопці роблять ляльку з віників, з со­ломи, кропиви й шипшини, а найчастіше з чорноклена; її вби­рають в квітки, в стрічки, в вінок і ставлять над водою. Та лялька зветься Мареною. Потім роблять другу ляльку з соломи, вбира­ють у вінок, в сорочку, плахту й намисто і ставлять рядом з Ма­реною. Друга лялька зветься Купайло. Часто беруть гільце з чор­ноклена, обвішують його вінками, стрічками і те гільце звуть Мареною. Під тим гільцем ставлятьляльку Купайла. Перед Ма­реною й Купайлом ставлять стіл з горілкою й закускою, розкла­дають огонь, і дівчата й хлопці, взявшись за руки, скачуть через вогонь і співають купальських пісень. Тим часом хлопці закра­даються, однімають Марену, розривають і розкидають її або топ-

Тексти першоджерел до всіх тем курсу

лять у воді. Дівчата не сердяться на них і знов роблять другу Ма­рену, докоряючи парубкам, шо вони вкрали не любу Марену, а ту, шо дівчата навмисне виставили, шоб піддурити хлопців. Після того дівчата розламують Марену, беруть по гіллячці додому і кидають на грядку в огірки, бо кажуть, шо од того краше ростуть огірки. Після всього Марену кидають у воду, а з нею часом топ­лять у воді й Купайла.

Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфо­логії. - К., 1992. - С 33-34.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти