ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПОНЯТТЯ ПРО ЕТАЛОНИ ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

Для відтворення і збереження одиниць фізичних величин застосовують еталони, офіційно затверджені як вихідні для держави.

Передача одиниць величин від еталона до робочих засобів вимірювальних приладів, точність вказаних мір знижується від степеня до ступеня в 2-4 рази.

Еталоном одиниці є засіб вимірювання, який офіційно затверджено еталоном для відтворення одиниць з найвищою досяжною точністю (еталони довжини, кута, часу тощо). Еталони, що відтворюють одиницю з найвищою в країні точністю, називають первинними. Еталон, що забезпечує відтворення одиниці в особистих умовах і замінює в цих умовах первинний еталон, називається спеціальним.

Офіційно затверджені як вихідні (початкові) для країни первинний або спеціальний еталони називаються державними.

Державні еталони є національним надбанням. Їх не можна використовувати з метою градуювання, атестації та перевірки засобів вимірювання. Для цього застосовують вторинні еталони:

1) еталон порівняння – вторинний еталон, що використовують для звірення еталонів, які з різних приводів не можуть бути безпосередньо звірені;

2) еталон – свідок - вторинний еталон, що використовують для перевірки цільності державного еталона та його заміни у випаду пошкодження чи втрати;

3) еталон – копія - вторинний еталон, зазначений для збереження одиниці та передачі її розміру робочим еталонам;

4) робочий еталон - вторинний еталон, що використовують для збереження одиниці та передачі її розміру зразковим засобом вимірювань вищої точності та при необхідності найбільш точним робочим мірам і вимірювальним приборам.

 

 


ТЕМА 4

ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

 

Поняття якості продукції

2. Показники якості продукції

3. Методи оцінки якості продукції

4. Управління якістю продукції

 

 

ПОНЯТТЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Якість є однією зі складних категорій, з якими людина стикається в процесі своєї діяльності. Під терміном «якість продукції»розуміють сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність до задоволення визначних потреб відповідно до її призначення. Якість продукції визначають категорією або сортом. Рівень якості продукції – це відносна характеристика якості продукції, заснована на порівнянні значень показників якості оцінюваної продукції з базовими значеннями відповідних показників. В табл. 4.1 розглянуто основні підходи до поняття «якості».

Таблиця 4.1 - Формування підходів до розуміння категорії «якість»

Автор Визначення «якості»
Аристотель (ІІІ ст. до н.е.) Диференціація за ознаками «гарний-поганий»; Різниця між предметами
Гегель (ХІХ ст. н.е.) Якість є ототожненою з буттям визначеністю в тому розуміння, що дещо перестає бути тим, чим воно є, коли воно втрачає свою якість
Ісікава К. (1950 р.) Якість – це властивість, котра реально задовольняє споживачів
Джуран Дж. (1979 р.) Придатність до використання, тобто відповідність призначенню; Ступінь задоволення споживача
ГОСТ 15467-79 Сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольнити певні потреби у відповідності з її призначенням
Українська асоціація якості Якість – це процес безперервного вдосконалення, спосіб ведення бізнесу, коли необхідно бути краще, досконаліше інших, а не просто мати продукцію кращої якості
Міжнародний стандарт ISO 8402-86 Сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, що надають їм можливості задовольняти обумовлені або передбачувані потреби споживачів
Міжнародний стандарт ISO 9000-2000 Ступінь, до якого сукупність власних характеристик продукції, процесу або системи задовольняє сформульовані потреби або очікування загальнозрозумілі чи обов`язкові

В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.

В 1982 р. в США була видана книга Едварда Демінга “Якість, продуктивність, конкурентоспроможність”, в якій автор виклав свою концепцію постійного підвищення якості у вигляді постулатів.

Методичною основою забезпечення якості продукції є так звана “петля якості”, яка в класичному варіанті має такий вигляд (рис. 4.1).

 

Рис. 4.1 “Петля якості”, або етапи, на яких забезпечується якість

 

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.

Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості.

В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб’єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб’єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб’єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів.

Під "якістю" часто розуміють оцінку досягнутого результату, проте "якісний" результат неможливо досягнути без "якісного" процесу його досягнення, який, в свою чергу, має бути "якісно" керованим, і тому є сенс вбачати у кінцевому результаті просто один з моментів всього процесу в цілому. Можна сказати, що управління якістю — це процес покращення усієї пов'язаної із об'єктом управління сукупності параметрів якості шляхом послідовного наближення їх характеристик до заданих з одночасним зниженням частоти та амплітуди їх коливань у межах цільових значень. Управління будь-яким процесом, в тому числі й процесом підвищення якості, починається із визначення об'єктів, цілей, ресурсів та методів управління. Об'єктами управління процесом підвищення якості можуть виступати:

- кінцевий продукт;

- проміжні продукти;

- технологічні процеси;

- управлінські процеси;

- сировина, матеріали, комплектуючі;

- безпека;

- екологія.


На рис. 4.2 наведено вплив підвищення якості продукції на виробництво та імідж підприємства

           
   
Зростання продуктивності суспільної праці
 
 
 
   
Формуванню іміджу підприємства як економічно надійного партнера ринку

 


Рис. 4.2 Вплив підвищення якості продукції на виробництво та імідж підприємства

 

Все більша насиченість сучасних ринків, постійно зростаюча конкуренція призвели до необхідності переглянути традиційні уявлення про якість як жорстко заданий перелік "споживчих характеристик" і значно розширити тлумачення цього поняття. Справжню "революцію" у напрямку зміни підходів у розумінні того, що є "якість", зробили японці: широко застосувавши в 60-ті роки в управлінських процедурах статистичні методи, вони відійшли від уявлення про якість як про те, що "зроблено у межах допусків", та перейшли до принципу "мінімізації відхилень". Причому останній принцип було застосовано не тільки з точки зору кінцевої продукції , а на всіх стадіях, пов'язаних із її "життєвим циклом". Завдяки цьому їм вдалося буквально за декілька років не тільки наздогнати за якісними показниками своїх товарів найкращі взірці європейської та американської промисловості, але й на багато років, аж поки їх конкуренти не застосували у себе те ж саме, стати світовим лідером у номінації "якість", захопивши значну долю світового ринку. Згодом відбувся новий "прорив" — до "якості" цілком логічно було включено і всі супутні процеси, в результаті чого з'явилися стандарти та підходи ТQМ (Total quality management). Після цього остаточно затвердилося уявлення про те, що будь-яка "локальна" якість є невід'ємною складовою "системи якості" і розгляд її поза таким контекстом є підходом несистемним та безперспективним. Розглянемо порівняльну характеристику підходів до управління якістю (табл. 4.2).

 

Таблиця 4.2- Порівняльна характеристику підходів до управління якістю

Західний підхід Східний підхід
Якість засновано на прагненні до постійного зниження рівня витрат Якість засновано на низькому рівні дефектів
Головна мета - прибуток Головна мета – якість
Якість – умова його отримання Прибуток – наслідок високої якості
Отримання згоди постачальника на виконання вимог до якості з боку споживача Отримання згоди на вимоги споживачів до якості
Загальні ідеї у сфері якості Сувора політика якості до всіх процесів.

Наведена характеристика по суті відображає певну еволюцію підходів до управління якості, тому що у сучасному світу з тенденціями глобалізації зникають кордони між країнами.

 

 

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Показник якості - це кількісна характеристика одного або декількох властивостей продукції, що складають її якість і розглядається стосовно визначених умов її створення, експлуатації і вживання. В табл. 4.3 приведено систему і зміст показників якості продукції.

Табл.4.3 - Система і зміст показників якості продукції.

Показники якості продукції
Диференційовані Загальні
Одиничні Комплексні Оцінюють якість усієї сукупної продукції підприємства
Характеризують одну властивість одиниці продукції Відображають декілька властивостей одиниці продукції

 

Кожний показник якості визначається у визначених одиницях або балах. Вимоги до якості продукції вводять в розроблювані стандарти за допомогою кількісних показників, що конкретизує їх і забезпечує можливість перевірки відповідності продукції вимогам стандарту. Показники якості продукції по кількості властивостей, що її характеризують можуть бути одиничними і комплексними.

Одиничний показник якості продукції характеризує одну із властивостей продукції. В таблиці 4.4 приведено групи і окремі показники якості продукції.

 


Табл. 4.4 - Одиничні показники якості продукції

Групи показників Окремі показники груп
Перелік Суттєва характеристика
Призначення Характеризують корисну роботу (виконану функцію) Продуктивність Потужність Міцність Вміст корисних речовин Калорійність
Надійності, довговічн. і безпеки Відокремлюють ступінь забезпечення довго тривалості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини Безвідмовність роботи Можливий термін використання Технічний ресурс Термін безаварійної роботи Граничний термін зберігання
Екологічні Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини та оточуюче довкілля Токсичність виробів Вміст шкідливих речовин Обсяг шкідливих викидів у довкілля в одиницю часу
Економічні Відображають ступінь економічної вигоди виробництва продуцентом і придбання споживачем Ціна одиниці виробу Прибуток з одиниці виробу Рівень експлуатаційних витрат часу і фінансових коштів
Ергономічні Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів вибору антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача) Ступінь легкості керування робочими органами Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників Величина наявного шуму, вібрації тощо
Естетичні Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу Виразність і оригінальність форми Кольорове оформлення Ступінь естетичності тари (упаковки)
Патентно-правові Відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів Коефіцієнт патентного захисту Коефіцієнт патентної частини

До одиничних показників відносяться показники призначення, надійності і довговічності, технологічності, ергономічні, естетичні, економічні. Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції по призначенню і визначають область її використання. Збереження - властивість продукції зберігати свою початкову якість на протязі визначеного проміжку часу. Ергономічні показники характеризують систему "людина - виріб - середовище". Вони охоплюють всю область факторів, що впливають на працюючу людину. Естетичні показники характеризують товарний вид продукції. Економічні показники - відображають витрати на виробництво, зберігання і споживання продукції.

Комплексний показник якості продукції - показник, що характеризує декілька її властивостей. Різновидом комплексного показника якості, що дозволяє з економічної точки зору визначити сукупність властивостей продукції є інтегральний показник.

Інтегральний показник якості продукції - комплексний показник якості, що відображає співвідношення сумарного позитивного ефекту від експлуатації або вживання продукції і сумарних витрат на її створення, експлуатацію і вживання. Він показує, який позитивний ефект приходиться на одиницю витрат.

Комплексним показником є і рівень якості продукції під яким розуміється ступінь відповідності продукції вимогам діючих стандартів. Відображають рівень якості за допомогою умовного коефіцієнта, максимальне значення якого рівняється одиниці або вище одиниці. Значення показника якості продукції може бути базовим, відносним, номінальним, обмежуючим, оптимальним.

Базове значення показника якості продукції - це значення, що прийняте за основу при порівняльній оцінці її якості. В якості базових значень можуть бути прийняті: значення показників якості кращих вітчизняних і зарубіжних зразків або значення (якості), що планується для перспективних зразків знайдених експериментальним чи теоретичним способом; значення показників якості які вказані у вимогах НТД на відповідну продукцію.

Відносне значення показника якості - це відношення значення показника якості продукції, що оцінюється до базового значення цього показника.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти