|
Класифікація мінералів. Визначення їх за основними діагностичними ознаками.
Мета: навчити студента найпростішим засобам визначення основних породо - та рудоутворюючих мінералів, які входять в склад різноманітних гірських порід і, особливо, осадочних, які є колекторами більшості нафтових і газових родовищ. Завдання: 1 Вивчити і запам’ятати класифікацію мінералів (табл. 5.1). 2 Вивчити основні діагностичні властивості всіх мінеральних видів згідно класифікації. 3 Скласти за літературними даними таблицю „Класифікація і основні діагностичні ознаки мінералів”. 4 Визначити взірці мінералів (візуальним шляхом) з учбової колекції за діагностичними ознаками і встановити їх класифікаційне положення.
Основні теоретичні положення Мінерали уявляють собою природні сполуки з визначеним хімічним складом, внутрішньою будовою, морфологічними, фізичними і генетичними особливостями, які сформувалися в надрах землі, або на її поверхні в наслідок різноманітних геологічних процесів [1]. Визначення поняття про мінерал можна подати ще в інший спосіб: „... це самородні хімічні елементи або їх сполуки, які утворилися при відповідних геологічних процесах (магматичних, осадочних, метаморфічних) в земній корі, або на її поверхні [2]. 1.1 За фазовим складом всі мінерали поділяються на три великі групи: тверді, рідинні та газоподібні. При виконанні цього комплексу лабораторних робіт буде проводитися вивчення лише твердих мінералів, серед яких за ступеню розміщення атомів, іонів або молекул виділяються: кристалічні та аморфні. Утворення мінералів відбувається в природних умовах в результаті геологічних процесів, які можна поділити на три основні групи. Першу групу складають мінералоутворюючі процеси, які відбуваються безпосередньо в магмі, або тісно пов’язані з газоподібними складовими частинами і водними розчинами зони магми. До другої групи належать процеси утворення мінералів, які проходять в самій верхній зоні земної кори, де панують низька температура і нормальний, або близький до нього тиск. Процес відбувається при участі води і нерідко живих організмів. До третьої групи відносяться процеси, які відбуваються в більш глибоких зонах, де підвищений тиск, іноді вельми значний (тисячі атмосфер), і висока температура, викликають появу мінералів, які є стійкими при цих умовах [3]. 1.2 Студенту необхідно добре розбиратися в механізмах мінералоутворення, користуючись даними конспекту лекцій та літературними джерелами [1,2,3,4,5]. Необхідно пам’ятати, що процеси мінералоутворення знаходяться в тісній залежності від фізико-хімічних факторів - тиску, температури, хімічній активності O2, CO2, H2O, SiO2 та інших хімічних речовин. За характером домінуючих процесів в утворенні порід і мінералів земна кора може бути поділена на декілька зон. Для кожної з них характерні свої інтервали температури і тиску, хімічна дія O2, CO2, H2O, SiO2 і утворення визначених комплексів мінералів (парагенезис), які є стійкими при даних умовах. 1.3 Мінерали в своїй основній масі уявляють собою кристалічну речовину з її характерними особливостями - гратчастою будовою, анізотропністю, природною формою багатогранника. І як слідство – важливість знання сингоній. Як кожне тверде тіло – мінералу властиві свої відповідні фізичні (твердість, спайність, питома вага і інші) властивості, які обумовлені його хімічним складом і структурною будовою. 1.4 На сьогоднішній день прийнята кристалохімічна класифікація мінералів, в основу якої покладені хімічні особливості складу мінералів, особливості їх структури, типи кристалічних зв’язків та інші. Згідно з даною класифікацією всі мінерали поділяються на п¢ять головних типів, в кожному з яких за хімічною ознакою виділяють відповідні класи, підкласи, групи, мінеральний вид (табл. 5.1). Кожний студент повинен чітко уявляти собі, що є тип, клас та інші класифікаційні одиниці, які складають систематику мінералів.
Таблиця 5.1 - Класифікація мінералів
1.5 Знання студентом класифікаційного положення мінералу в загальній систематиці мінеральних речовин визначає не тільки степінь засвоєння ним основних параметрів і властивостей мінералів, але також більшість їх структурно-хімічних особливостей.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|