ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Аналіз інтенсивності міжнародної торгівлі.

2.3.1. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі.У світо­вій практиці для виміру зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення Країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньотор­говельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:

де ЕД — експорт на душу населення;

Ід — імпорт на душу населення;

ЗТОд — зовнішньоторговельний обіг на душу населення;

Е — вартість національного експорту за рік;

І — вартість національного імпорту за рік;

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч — чисельність населення країни на відповідний рік.

Ці показники широко використовуються в міжнародних зі­ставленнях.

Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експор­тна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародно­му розподілі праці. Розраховується за формулою:

%,

де КЕ — квота експортна;

Е — річний обсяг експорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Імпортна квотаяк частка імпорту у валовому внутріш­ньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:

де Кі — квота імпортна;

І — обсяг імпорту країни за певний рік;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Зовнішньоторговельна квота:

де КЗТ — квота зовнішньоторговельна;

Е, І — обсяг відповідно експорту та імпорту країни за певний рік;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Інтенсивність внутрішньогалузевого обміну в міжнародній тор­гівлі відображає паралельний експорт та імпорт виробів тієї самої галузі даної країни (або групи країн) за певний період (частіше за рік). До внутрішньогалузевого обміну належать такі його види:

· обмін диференційованими виробами, в т. ч.:

а) виробами, що задовольняють однакові або схожі потреби, але потребують різних факторів виробництва (наприклад вовняні тканини);

б) виробами, що потребують однакових факторів виробницт­ва, але задовольняють різні потреби (наприклад, бензин і па­рафін);

в) виробами, що диференціюються за якістю, стилем, дизай­ном тощо (наприклад, різні марки автомобілів);

· обмін деталями, вузлами, напівфабрикатами, які, беручи участь у створенні того самого кінцевого продукту, належать до однієї галузі;

· обмін функціонально однорідними виробами, який здійсню­ється за специфічних умов:

а) реекспорт, тобто імпорт товару з метою його подальшого експорту (з безмитних зон, після відповідної доробки тощо);

б) прикордонна торгівля (наприклад, товари, що мають високі витрати на перевезення відносно ціни самого виробу);

в) експорт та імпорт субститутів (товарів-замінників) у різні сезони року (особливо це стосується сільгосппродуктів).

Показники внутрішньогалузевої торгівлі розраховуються за методикою Грубела-Ллойда. Рівень внутрішньогалузевої торгівлівизначається як різниця загального обігу даної галузі та обсягу міжгалузевої торгівлі цієї галузі:

Ні=(Еі і)-|Еіі| ,

де Ні — рівень внутрішньогалузевої торгівлі;

Еі, Іі, — відповідно експорт та імпорт галузі і;

і + Іі) — вартість зовнішньоторговельного обігу галузі і;

|Еі – Іі| — абсолютна вартість різниці між експортом та імпор­том виробів даної галузі, що дорівнює обсягу міжгалузевої торгівлі галузі і.

Інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країнами ви­значається за формулою:

або

де Ui — інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країнами;

Ні — рівень внутрішньогалузевої торгівлі;

Еі, Іі, — відповідно експорт та імпорт галузі.

 

Розрахунок ефективності міжнародних операцій

2.1.5. Показники економічної ефективності експорту та ім­порту

Макроекономічні показники

Макроекономічний показник ефективності зовнішньо­торговельного обігу

де Ето — ефективність зовнішньоторговельного обігу;

Ві — економія витрат у результаті імпорту;

ВЕ— національні витрати на експорт.

Для національної економіки в цілому важливо, щоб національні витрати на експорт (ВЕ) були меншими за розмір економії витрат у результаті імпорту (Ві). Тільки в даному разі країна економить наці­ональну працю, беручи участь у міжнародному товарообміні.

Макроекономічний показник ефективності експорту.

де EE — ефективність національного експорту;

VE — валютна виручка від експорту товарів і послуг;

BE — національні витрати на експорт.

Макроекономічний показник ефективності імпорту:

де Еi — ефективність національного імпорту;

Вi — економія витрат у результаті імпорту;

Vi — валютні витрати на імпорт.

Показники ефективності зовнішньоторговельної опе­рації. Їх доцільно розрахувати перед укладанням зовнішньотор­говельних угод, при плануванні зовнішньоторговельної діяльнос­ті, а також з метою оцінки ефективності експортно-імпортних операцій за попередній період. Слід зазначити, що гіперболізація значення цих показників під час прийняття рішень у міжнародній торгівлі може спричинити конфлікт між реальними діями та мар­кетинговими цілями. Проникнення на нові зарубіжні ринки не завжди супроводжується високими показниками економічної ефективності, а орієнтація тільки на них може спонукати до пе­редчасного виходу з ринку або припинення експортування поки що нерентабельної продукції.

Ефект експорту:

Ee=He -Be

де Еe — ефект експорту;

Нe — гривневі надходження від експорту, які розраховуються шляхом перерахування валютної виручки в гривнях за курсом

національного банку України на день надходження валютної ви-грн.;

Ве — повні витрати підприємства на експорт, грн.

Ефективність експорту фірми:

де Ее.ф. — ефективність експорту фірми.

Показники ефективності повинні бути більше за 1 (Ее.ф. > 1), тоді реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигіднішою порівняно з реалізацією всередині країни.

Рентабельність експорту:

деСе — собівартість виробництва експортного товару.

Економічний ефект імпорту:

Еір – Ві ,

де Еі— економічний ефект імпорту;

Цр — ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньому рин­ку, грн.;

Ві — витрати на імпорт товарів (контрактна вартість, митні платежі, податки тощо).

5.2.5. Економічна ефективність імпорту:

де Еф.і — економічна ефективність імпорту.

 

Показники динаміки розвитку міжнародної торгів­лі — це будь-який з розглянутих вище показників, зміни якого (темпи зростання, темпи приросту) досліджуються за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо).

Показники зіставлення — це будь-який з розглянутих ви­ще показників, порівнянний з аналогічним показником іншої країни (регіону або світу в цілому).


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти