ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Організація аукціонної торгівлі.

За своєю сутністю аукціон є публічним торгом, що поріднює його з товарною біржею. Але від біржі його відрізняють такі осо­бливості: на аукціоні торгівля ведеться тільки наявним товаром;

аукціонні товари відрізняються тим, що часто не підлягають стандартизації, в т. ч. за параметрами якості; правила всіх аукціонів передбачають попереднє ознайомлення покупців або їх пре­дставників з виставленими на торг партіями приблизно однако­вих за якістю товарів (лотів).

Міжнародні товарні аукціони є спеціально організованими, періодично діючими у певних місцях ринками, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці проводиться продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять в його власність за умов пропо­зиції найвищої ціни.

Таким чином, поняття аукціон у міжнародній торгівлі має три значення:

• як спеціально організований товарний ринок, на якому здійс­нюється процес продажу-купівлі товару, що складається з певних етапів — підготовки, огляду товару, аукціону (торгу), оформлен­ня контракту;

• як безпосередній торг за товар, який відбувається між аукці­оністом (особою, що проводить торг і представляє інтереси орга­нізаторів і продавців) та покупцями;

• як комерційна структура, що організовує, готовить і прова­дить продаж товарів за допомогою торгу.

Аукціони як комерційні організації можна класифікувати за такими критеріями: джерела отримання прибутку, функціональна спрямованість, форма організації торгівлі

Аукціони,джерелами отримання прибутку яких є різниця в цінах, скуповують за свій рахунок у виробників товари, диктую­чи, як правило, закупівельні ціни, і перепродають їх оптовим посередникам або безпосередньо споживачам. Інший тип аукціонів здійснює перепродаж товарів незалежних від них виробників на комісійних засадах. Наприклад, всесвітньо відомий американсь­кий аукціон «СОТБІС» працює на комісійних, розмір яких зале­жить від суми угоди та типу товару. Так, для коштовностей скла­лась приблизно така залежність: якщо сума угоди коливається в межах від 120 тис. до 1,2 млн швейцарських франків, то аукціон отримує 6 % плюс компенсація витрат, а якщо річ продана більше ніж за 20 млн, то 2 % суми угоди та компенсація половини витрат. При реалізації творів живопису та раритетних меблів комісійні збільшуються до 12 %. При цьому доставка товару на аукціон та мито сплачуються володарем. Поширеною в міжнародній прак­тиці є змішана модель діяльності, коли аукціонна фірма виконує одночасно як операції з перепродажу, так і комісійні.

Зафункціональною спрямованістю переважаюча більшість аукціонів є суто торговими фірмами, які мають відповідні при­міщення, обладнання, кваліфікований персонал. У той же час де­які великі аукціони мають власне виробництво, на якому завер­шується процес підготовки товару до продажу (наприклад, виділка сирих шкурок, що скуповуються у заготівельників, або сорту­вання та пакування овочів, фруктів, квітів). Такі аукціони можна класифікувати як торговельно-виробничі.

Залежно відформи організації торгівлі аукціони поділяють­ся на відкриті, з безпосередньою участю самих покупців, та за­криті, в яких самі продавці і покупці не беруть участі, а їх дору­чення в межах визначених повноважень виконують брокери.

Організація аукціонної торгівлі має певні особливості залежно від товару і практики, яка склалася в торгівлі конкретними аукціонними товарами. Залежно від характеру діяльності всі фірми, що здійсню­ють аукціонну торгівлю, умовно можна поділити на три групи:

• спеціалізовані;

• брокерсько-комісійні;

• аукціонні, які належать кооперативам або спілкам виробників. Спеціалізовані фірми займаються організацією аукціонів і продажем на них аукціонних товарів як за свій рахунок, так і на комісійних засадах. Такі фірми беруть на себе виконання всіх функцій з підготовки й проведення аукціонів. Частіше за все во­ни видають продавцям позички під їх товари, передані аукціон­ній фірмі для продажу. Прикладом таких фірм є спеціалізовані хутряні фірми, що є торговими монополіями.

Брокерсько-комісійні фірми дістали поширення у торгівлі ху­тряними виробами, вовною, чаєм, тютюном. Вони організують аукціони і продають на них на комісійних засадах товари за до­рученням своїх клієнтів. Брокерська фірма, що проводить аукці­они, як правило, може виступати одночасно представником як покупця, так і продавця, отримуючи від них комісійну винагоро­ду. В її обов'язок входить продаж визначеної кількості товарів у межах повноважень комітента (власника товару), переданих ко­місіонеру (посереднику) і встановлених у договорі комісії. Всі взаємні права і обов'язки виникають далі між покупцем і брокер­ською компанією. Власник товару не отримує безпосередньо жо­дних прав і не несе жодних зобов'язань стосовно покупця.

Аукціонні фірми, які належать кооперативам або спілкам (асоціаціям) виробників, набули поширення в Скандинавських країнах. Так, у кожній з них (Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії) є по одній фірмі, що посідає монопольне положення в аукціонній торгівлі хутром у своїй країні.

Міжнародні аукціони належать до добровільних і регулярних форм організації торгівлі на зовнішньому ринку, що мають пуб­лічний характер, тобто надають можливість усім заінтересованим експортерам та імпортерам брати участь у торгових операціях.

Переваги міжнародних аукціонів полягають у тому, що вони дозволяють створювати відкриту конкуренцію, виявляти ціну то­вару та швидко його реалізовувати у великих обсягах. З ураху­ванням цього на міжнародних товарних аукціонах частіше за все превалює пропозиція товарів з боку великої кількості продуцен­тів, переважно потужних представників індустріальне розвину­тих держав. Великі торгові фірми виступають як брокери з про­дажу. Покупцями ж є обмежена кількість компаній, в основному роздрібної та оптової торгівлі і переробної промисловості, що використовують надмірну пропозицію в своїх інтересах і заціка­влені в заниженні цін.

 

6.2. Види та особливості аукціонних торгів.

Основними предметами торгу на міжнародних аукціонах є хутряні товари (у вигляді сировини та вже перероблених товарів), немита вовна, щетина, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні породи лісу, худоба, прянощі, антикваріат, витвори мис­тецтва та інші. Для таких товарів, як хутро, немита вовна, чай, тютюн, аукціон є найважливішою формою реалізації на міжнаро­дному ринку. Наприклад, через міжнародні аукціони в США і Канаді реалізується понад 70 % усього хутра, що продається цими країнами, в Данії — 90 %, у Швеції і Норвегії — приблизно "^1%. Через міжнародні аукціони реалізується близько 70 % чаю, що продається на світовому ринку, 90—95 % немитої вовни, що експортується Австралією і Новою Зеландією.

Для кожного аукціонного товару склалися свої центри аукці­онної торгівлі. З продажу хутра в усьому світі щорічно проводи­ться майже 150 міжнародних аукціонів. Головними центрами ау­кціонної торгівлі хутром норки є Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Осло, Стокгольм, Санкт-Петербург. Для останніх років характерно значне збільшення обсягів продажу хутра норки на аукціонах у Скандинавських країнах при одночасному змен­шенні значення Нью-Йорка і Лондона. Основні аукціонні центри з продажу каракуля — це Лондон і Санкт-Петербург. Переважне Значення на лондонських аукціонах має південно-африканський каракуль. Найважливішими центрами з продажу інших видів ху­тра є Санкт-Петербург і Лейпциг. На санкт-петербурзьких аукці­онах реалізується в значних кількостях шкурки лисиці, соболя, білки, ондатри, сурка, горностая, нерпи та ін. Аукціони з прода­жу шкірок блакитного песця провадяться в Копенгагені, Осло, Лондоні, з продажу кролика - в Лондоні. Хутрові аукціони орга­нізуються також у Німеччині, Італії, Франції, Гонконзі, Південній Кореї, Японії, але їх роль у світовій торгівлі хутром незначна.

Важливими центрами аукціонної торгівлі немитою вовною є Лондон, Ліверпуль, Кейптаун, Мельбурн, Сідней, Веллінгтон (Нова Зеландія). Через аукціони в цих центрах реалізується 75— 80 % продажів немитої вовни на світовому ринку. Основними цен­трами аукціонної торгівлі ковдровою вовною є Ліверпуль, де ре­алізується в основному індійська і пакистанська ковдрова вовна. На аукціоні в Ліверпулі продається також вовна кіз.

Для аукціонної торгівлі чаєм характерне її переміщення в міс­та виробництва цього товару. Індія через аукціони в Калькутті і Кочіне продає близько 70 % усього чаю, що експортується, а че­рез аукціони в Лондоні — ЗО %. Шрі-Ланка приблизно 70 % чаю, що вивозиться, продає через аукціони в Коломбо і 30% — через Лондонський аукціон. Індонезія реалізує чай через аукціони в Лондоні, Гамбурзі та Антверпені. Африканські країни більшу ча­стину чаю, що експортується, реалізують через аукціони в Най­робі (Кенія) і Малаві. Так, через аукціони в Найробі продається 85—90 % кенійського чаю. На цих аукціонах продається також чай з Танзанії, Уганди, а інколи з Конго, Маврикії, Родезії і Мо­замбіку. Всесвітню відомість дістав чайний аукціон у Сінгапурі, в якому беруть участь фірми із США, Японії, Австралії, КНДР.

Найважливішими центрами світової аукціонної торгівлі тю­тюном є Нью-Йорк, Амстердам, Бремен, Лусака (Замбія), Лімба (Малаві), квітами — Амстердам, овочами і фруктами — Антвер­пен, Амстердам, рибою — США і порти західноєвропейських країн (крім Ісландії і Норвегії), кіньми — Довіль (Франція), Лон­дон, Москва.

Всесвітньо визнаними, беззаперечно, є такі аукціонні фір­ми, як «СОТБІС» (Нью-Йорк, США) та «Крістіс» (Лондон, Ве­ликобританія), які спеціалізуються на продажу антикваріату, художніх цінностей і виробів з дорогоцінних металів. Автори­тет цих фірм завойовувався десятиріччями через уважне став­лення до клієнтів і високі професійні навички організаторів аукціону.

«СОТБІС» заснований в 1844 р. торговцем Самуелем Бейке-ром, який вирішив зробити ставку на продаж з аукціону бібліо­тек після смерті їх власників. Майже 200 років фірмі не було рі­вних у цьому бізнесі. Через «СОТБІС» пройшли найвідоміші книжкові зібрання, в т. ч. бібліотеки Наполеона і Тайлерана. У наш час не лише в Нью-Йорку, а й у Лондоні є штаб-квартира «СОТБІС», а в ЗО країнах п'яти континентів знаходяться понад 60 офісів та аукціонних залів фірми. Щорічно фірма організовує до 500 аукціонів за 70 напрямами і продає понад 250 тис. пред­метів. Тут і вироби образотворчого мистецтва, книги, рукописи, музичні інструменти, поштові марки, ювелірні вироби, старо­винні монети, ковдри, фарфор, антикварні меблі, медалі, годин­ники та автомобілі, колекційні вина, арабські скакуни, зброя, земельна і нерухома власність.

На сьогодні «СОТБІС» освоює нові території: розширює опе­рації в Німеччині, Ізраїлі, Австрії, відкрито представництва в Се­улі і на Тайвані. Першою серед західних аукціонних фірм «СОТБІС» влаштувала продаж товарів мистецтва в Китаї, має плани проникнення на ринки Східної Європи. Проведено перший міжнародний аукціон у Москві.

«КРІСТІС» є головним конкурентом «СОТБІС». Він контро­лює майже 41 % цього ринку («СОТБІС» — 50 %). Дві третини угод конкуренти укладають щорічно протягом двох тижнів наве­сні і восени, коли провадяться аукціони з продажу полотен імп­ресіоністів, творів авангарду і сучасного мистецтва.

В останні роки на цьому ринку активізувалась діяльність японських бізнесменів, які дебютували в 1990р. на художньому аукціоні фірми «Сінва», а через рік з'явився щомісячний комп'ю­теризований аукціон «Амонте».

Оскільки міжнародний аукціон є за суттю комерційною орга­нізацією, що об'єднує, як правило, торгових монополістів (за пе­вним видом товарів) або брокерські фірми, що спеціалізуються на комісійному перепродажу товарів, то для організації і загаль­ного керівництва проведенням аукціону створюється аукціонний комітет, який має в своєму розпорядженні приміщення, спеціально обладнане для проведення аукціонних торгів, а також кваліфіко­ваний персонал, що займається вивченням ринкової кон'юнктури даного товару. До складу аукціонного комітету зазвичай входять: голова (директор аукціону), комерсант, юрисконсульт, експерт, маркетолог, аукціоніст, бухгалтер.

Техніка проведення аукціонів по окремих товарах має свої епецифічні особливості, що визначаються насамперед характе­ром товару. Проте сам порядок проведення аукціонів приблизно однаковий і включає чотири стадії: підготовка аукціону, перед-аукціонна демонстрація товарів, аукціонний торг, оформлення і виконання аукціонної угоди (табл.).

Таблиця

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти