ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Вибір та характеристика моделі швейного виробу

Загрузка...

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО ВИРОБІВ

 

 

Методичні вказівки до виконання курсового проекту

для студентів напряму підготовки

Технологія виробів легкої промисловості

 

Затверджено на засіданні

кафедри технології

та конструювання швейних виробів.

Протокол № 2 від 19.09.2013

 

 

 
Хмельницький 2013

Матеріалознавство виробів : методичні вказівки до виконання курсо­вого проекту для студентів напряму підготовки “Технологія виробів легкої промисловості” / М. О. Кущевський, Т. Г. Шаран, В. О. Злотніков. – Хмель­ницький : ХНУ, 2013. – 27 с.

 

Укладачі: Кущевський М. О., канд. техн. наук, доц.;

Шаран Т. Г., канд. техн. наук, асист.;

Злотніков В. О., інж.

 

Відповідальний за випуск: Славінська А. Л., д-р техн. наук, проф.

 

 

Редактор-коректор: Яремчук В. С.

 

Комп’ютерна верстка: Зварич Д. В.

 

Макетування здійснено редакційно-видавничим центром Хмельниць­кого національного університету (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 7/1). Підп. 16.12.2013. Зам. № 39е/13, електронне видання, 2013.

 

© ХНУ, 2013

ВСТУП

 

Асортимент та якість швейних виробів легкої промисловості в значній мірі залежить від якості, властивостей, зовнішнього вигляду матеріалів, що використовуються. На сьогодні дуже різноманітний асортимент матеріалів для виготовлення одягу: текстильні (тканини, трикотаж, штучна шкіра, неткані матеріали); не текстильні матеріали (плівкові, натуральна шкіра, натуральне хутро). Застосування нових матеріалів дозволяє покращити якість виготовленого одягу, забезпечити йому конкурентоспроможність. Досягти цього можна лише при правильному виборі та використанні матеріалів для проектованого виробу.

Враховуючи вимоги до підвищення якості одягу, постійне поновлення та розширення асортименту матеріалів для його виготовлення, набуває особли­вого значення науково-обґрунтований вибір матеріалів для виробу. Відповідно до робочої програми навчальної дисципліни “Матеріалознавство виробів” для студентів напряму підготовки “Технологія виробів легкої промисловості”, що навчаються на кафедрі “Технологія та конструювання швейних виробів”, пе­редбачено на підсумковому етапі вивчення дисципліни курсовий проект.

Метою курсового проекту є:

- подальше поглиблення та закріплення теоретичних знань, отрима­них при вивчені дисципліни;

- застосування отриманих знань для обґрунтованого вибору текс­тильних матеріалів (тканин) для виготовлення визначеного виду одягу методом теоретичного та лабораторного вивчення будови і властивостей нових матеріалів.

Задача курсового проекту – закріпити та поглибити отримані знання з матеріалознавства швейного виробництва; розширити знання шляхом ви­вчення стандартів, довідників та іншої літератури.

У результаті виконання проекту студенти повинні знати:класифі­кацію тканин (за сировинним складом, за призначенням); методи визначення властивостей тканин; нормативну документацію щодо тканин, а також вміти:

- характеризувати та формулювати вимоги до виробу та тканини для його виготовлення, ґрунтуючись на призначенні виробу і умовах експлуатації;

- працювати зі стандартами та іншою спеціальною літературою;

- самостійно проводити дослідження тканин для одягу;

- узагальнювати та аналізувати отриману інформацію, робити вис­новки, приймати обґрунтовані рішення.

Тематикою курсового проекту є обґрунтований вибір матеріалу для виготовлення визначеного виду одягу. Тема є уніфікованою і має єдину назву “Обґрунтування вибору і вивчення будови та властивостей матеріалів для виготовлення ________________________________________”.

назва швейного виробу

Завдання на курсовий проект видається викладачем з урахуванням волокнистого складу тканини, яка використовується студентами.

 

1 ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

 

Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини.

Розрахунково-пояснювальна записка – це звіт про виконану роботу в обсязі не менше 25 сторінок рукописного тексту, виконаного на папері ф. А4 (210´297 мм) згідно до вимог ЕСКД (поля, рамки, штампи).

Розрахунково-пояснювальна записка включає:

- титульний лист (додаток А);

- зміст (назва розділів, підрозділів з вказівкою сторінок);

- основна частина;

- література (складається відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Сис­тема стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліогра­фічний запис. Загальні вимоги та правила складання”).

Основна частина розрахунково-пояснювальної записки містить такі розділи:

Вступ.

1 Вибір та характеристика моделі швейного виробу

2 Вибір та характеристика вимог до тканини для виробу

2.1 Загальна характеристика вимог до заданого виробу

2.2 Загальна характеристика властивостей

досліджуваної тканини для виробу

3 Лабораторне вивчення будови

і властивостей досліджуваної тка­нини виробу

3.1 Визначення характеристик будови і структури тканини

3.2 Визначення властивостей досліджуваної тканини

3.2.1 Визначення геометричних властивостей

і вагових характеристик

3.2.2 Визначення механічних властивостей

3.2.3 Визначення зміни лінійних розмірів після мокрої обробки

3.2.4 Визначення гігієнічних властивостей

4 Вибір і характеристика підкладкових

та прокладкових матеріалів для виробу

5 Вибір і характеристика оздоблювальних,

скріплювальних матеріалів і фурнітури для виробу

6 Висновки та рекомендації

7 Список використаної літератури.

Графічна частина курсового проекту включає один аркуш ф. А2 ватману, на якому вказуються технічні показники структури, будови і влас­тивостей тканини, що досліджується (додаток Б) та конфекційна карта (до­даток В).

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

Вступ

У ньому необхідно коротко описати сучасний стан вітчизняної швей­ної і текстильної промисловості; вказати основні задачі щодо покращенню їх роботи; відмітити актуальність обґрунтованого вибору матеріалів для виго­товлення високоякісних і конкурентоздатних швейних виробів. Для напи­сання вступу доцільно користуватись періодичними фаховими виданнями, а саме журналами, газетами, Інтернет-ресурсами.

 

ЛАБОРАТОРНЕ ВИВЧЕННЯ БУДОВИ

Таблиця 2.1 – Технічні показники будови і структури досліджуваної тканини

Показник Одиниця вимірювання Значення показника досліджуваної тканини
1 2 3
1. Волокнистий склад    
2. Вид ниток (пряжі)    
3. Лінійна густина ниток (пряжі) текс    
4. Метричний номер ниток (пряжі) м/г    
5. Діаметр ниток (пряжі) мм    
6. Переплетення    
7. Кількість ниток на 100 мм довжини шт.    
8. Лінійне заповнення %    
9. Поверхневе заповнення те саме    
10. Об’ємне заповнення те саме    

Продовження таблиці 2.1

1 2 3
11. Заповнення по масі те саме    
12. Загальна пористість те саме    
13. Опорна поверхня    
14. Вид оздоблення    

 

Таблиця 2.2 – Статистична оцінка результатів дослідження властивостей тканини

Показник властивості Середнє арифметичне значення Коефіцієнт нерівності Н, %  
1. Товщина, мм      
2. Розривне навантаження, даН      
3. Розривне видовження, мм    
4. Жорсткість при згині, мкН∙см2    
5. Драпірувальність, %    
6. Незминальність (зминальність), %    
7. Зміна лінійних розмірів після мокрої обробки, %    
8. Вологість, %    

 

За даними таблиці зробити висновки про однорідність матеріалів за властивостями і якістю.

 

 

ТА ПРОКЛАДКОВИХ МАТЕРІАЛІВ

 

У цьому розділі необхідно вибрати та надати характеристику запро­понованих підкладкових та прокладкових (у т. ч. клейових) матеріалів, які потрібні для виготовлення виробу [3–5] та (табл. Г.12, Г.13, додаток Г).

Пояснити, чому вибрані ці матеріали та за якими показниками вони відповідають основним і забезпечують найбільш важливі вимоги, що висува­ються до виробу.

Використовуючи стандарти, зразки матеріалів вибрати зразок підклад­кової і прокладкової тканин та скласти технічну характеристику (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3 – Технічна характеристика підкладкових і прокладкових тканин

Назва тканини Ширина, мм Лінійна густина ниток (пряжі), текс Кількість ниток на 100 мм довжини Поверхнева густина, г/м2
основа уток основа уток
1 3 4 5 6 7 8

 

Якщо для прокладкових матеріалів пропонується використовувати тканини з клейовим покриттям, тоді в цьому випадку необхідно вказати вид клею та дати характеристику його переваг і недоліків.

При виборі прокладкових матеріалів із нетканих полотен або нетка­них полотен з клейовим покриттям, необхідно вказати їх артикул, поверхневу густину, товщину, жорсткість, незминальність, зсідання, термостійкість, си­ровинні складові [3, 5].

Вибрані підкладкові та прокладкові матеріали повинні відповідати основним тканинам, поєднуватись між собою за показникам властивостей (колір, поверхнева густина, товщина, жорсткість, зсідання, незминальність, ціна тощо) або компенсувати недоліки одного матеріалу перевагами іншого.

 

 

Таблиця 2.4 – Характеристика швейних ниток

Призначення швейної нитки Сировинний склад Торговельний номер Лінійна густина, текс Кількість складень Направлення скрученості
1 2 3 4 5 6

Характеристику властивостей обраної фурнітури надати у вигляді таблиць з обов’язковою вказівкою матеріалу, з якого вона виготовлена, роз­мірів, кількості отворів, температури теплостійкості, основних показників експлуатаційних властивостей [3, 5].

 

 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

У цьому розділі необхідно виконати порівняльний аналіз значень по­казників властивостей основних матеріалів, які отримані лабораторним шля­хом з нормативними (орієнтованими) значеннями.

Порівняльний аналіз властивостей подано у таблиці 2.5.

 

Таблиця 2.5 – Порівняльна характеристика властивостей досліджуваної тканини

Найменування властивості Значення показника властивості Оцінка властивості
нормативне (орієнтовне) експериментальне
основа уток основа уток
Товщина, мм      
Поверхнева густина, г/м2      
Розривне навантаження, даН          
Розривне видовження, %          
Жорсткість при згині, мкН∙см2          
Драпірувальність, %          
Незминальність (зминальність), %          
Зміна лінійних розмірів після мокрої обробки, %          
Вологість, %      

 

На підставі порівняльного аналізу необхідно зробити висновки про відповідність матеріалів за призначенням, тобто про можливість викорис­тання основних матеріалів для виготовлення виробу.

Необхідно також вказати за якими показниками властивостей обрані підкладкові, прикладкові, оздоблювальні, скріплювальні матеріали та фурні­тура відповідають основним тканинам (тканинам верху), а їх використання забезпечить високу якість виробу.

Враховуючи особливості будови та властивості матеріалів необхідно дати рекомендації з удосконалення конструкції виробу (при необхідності), методів обробки (обладнання, частота стежка, номер голки, особливості швів тощо) та способів догляду за виробом [3, 4, 8].

 

 

ЗАХИСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

 

Захист курсового проекту, який є завершальним етапом його вико­нання, проводиться перед комісією у кількості двох викладачів при безпосе­редній участі керівника.

При оцінюванні проекту враховують якість виконання пояснювальної записки і графічної частини та його захисту, який проводиться у формі до­повіді та відповідей на поставленні питання. У доповіді студент повинен стисло і чітко викласти основний зміст проекту, детально відобразити і аргу­ментувати вибір матеріалу, результати досліджень його властивостей та від­повідність його виробу.

Під час захисту студент повинен давати правильні, чіткі та глибокі відповіді на поставлені питання, не допускати суттєвих неточностей у терміно­логії швейного виробництва.

Оцінювання курсового проекту здійснюється за якістю виконання та захисту з урахуванням критеріїв оцінювання і вагових коефіцієнтів. Кожен від роботи оцінюється за п’ятибальною шкалою. Підсумкова оцінка визнача­ється як середньозважена за усіма видами робіт (табл. 2.6).

 

Таблиця 2.6 – Оцінювання результатів курсового проекту за ваговими коефіцієнтами

Оцінка за якість виконання Оцінка за якість захисту
Пояснювальна записка Графічна частина Доповідь Відповіді на питання
0,3 0,3 0,1 0,3

Студенту, який не захистив курсовий проект без поважної причини у встановлений термін, знижується оцінка.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Гущина К. Г. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и методы оценки их качества / К. Г. Гущина, С. А. Беляева, Е. Я. Команд­рикова. – М., 1994. – 448 с.

2. Савчук Н. Г. Квалітологія швейного виробництва : підручник / Н. Г. Савчук, С. М. Березненко, М. П. Березненко. – 2-ге вид. – К. : Арістей, 2006. – 448 с.

3. Конфекціювання матеріалів для одягу : навч. посібник / Н. П. Супрун, Л. В. Орленко, Е. П. Дрегуляс, Т. О. Волинець. – К. : Знання, 2005. – 159 с.

4. Бузов Б. А. Материаловедение в производстве изделий легкой про­мышленности (швейное производство) [Електронний ресурс]: учеб. для студ. высш. учеб. заведений / Б. А. Бузов, Н. Д. Алыменкова ; под ред. Б. А. Бузова. – М. : Академия, 2004. – 448 с. – Режим доступу: http://ru.bookos.org/book/ 581888/969507.

5. Матеріалознавство : лабораторний практикум для студентів спе­ціальності “Швейні вироби” / Н. В. Прошина, Л. В. Кравцова, М. О. Кущев­ський. – Хмельницький : ХНУ, 2007. – 86 с.

6. Патлашенко О. А. Матеріалознавство швейного виробництва : навч. посібник / О. А. Патлашенко. – К. : Арістей, 2003. – 288 с.

7. Кустова О. Г. Виробництво і асортимент швейних ниток : довідник / О. Г. Кустова, В. В. Гриценко. – Л. : Новий світ-2000, 2008. – 52 с.

8. ДСТУ 2122–93. Матеріали для одягу символи та вимоги догляду. –Чинний від 1.01.1995. – К. : Держастандарт України, 1994. – 33 с.

 

Додаток А

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни “Матеріалознавство виробів”

 

Тема: “Обґрунтування вибору і вивчення будови та властивостей

матеріалів для виготовлення…”

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

КПШВ 1209025.023. ПЗ

 

Студента(ки) _____ курсу _______________ групи

Напряму підготовки 6.051602 “Технологія виробів

легкої промисловості”

Спеціальності_______________________________

___________________________________________

прізвище та ініціали

Керівник ___________________________________

___________________________________________

посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали

Національна шкала __________________________

Кількість балів: ___________ Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії: _______ ________________

підпис прізвище та ініціали

_______ ________________

підпис прізвище та ініціали

_______ ________________

підпис прізвище та ініціали

 

 

Хмельницький 2013

Додаток Б

 

Зразок конфекційної карти

На модель __________________________________________ Автор моделі_______________________________

найменування виробу

 

Рекомендовані розміри ___________________ Призначення виробу_____________________________________

 

Малюнок моделі (вигляд спереду, вид ззаду) Основна тканина (назва, волокнистий склад, переплетення) Підкладковий матеріал (назва, волокнистий склад) Прокладковий матеріал (назва) Матеріал для скріплення і оздоблення Фурнітура
         
Способи догляду за виробом  

 

 


Додаток Г

 

Текстильних матеріалів

 

Таблиця Г.1 – Орієнтовні товщини текстильних матеріалів різного призначення

Текстильний матеріал Призначення матеріалу Товщина, мм
Тканина Сукні, білизна, верхні сорочки Костюми Одяг літній Одяг зимовий та демісезонний Прокладки з клейовим покриттям 0,1–1 0,4–1,2 0,3–1,4 1–4,5 0,3–0,8
Трикотажні полотна Білизна, верхні сорочки Білизна з начосом Верхні вироби 0,4–0,8 1,0–1,4 2,0–5,0
Неткане полотно Білизна, верхні сорочки Сукні Пальто Нижні коміри чоловічих костюмів Прокладки для: – суконь, блузок; – пальто, плащів, костюмів; – верхнього одягу 0,3–1,0 0,9–1,5 1,5–4,0 1,5–2,0   0,3–0,4 0,3–1,5 1,3–2,0

 

Таблиця Г.2Орієнтовні значення поверхневої щільності тканин, г/м2

Призначення тканини Тканина
бавовняна льняна шовкова вовняна
Білизна, верхні сорочки 80–160 130–170 40–160
Сукні 80–200 200–300 40–150 140–250
Костюми 200–300 200–400 150–230 220–350
Верхні вироби (пальто, плащі) 200–300 200–300 60–200 300–700
Підкладка 100–150 50–150
Прокладка 100–250 180–300
Прокладка з клейовим покриттям 50–180 50–180 50–180
Підкладка кишені 150–200 80–180

Таблиця Г.3Показники деформації розтягу тканин

Тканина Розривне навантаження, даН Відносне видовження, % Роздиральне навантаження, даН
основа уток
1 2 3 4 5
Бавовняні та змішані: – бязеві; – міткалеві; – для білизни; – для суконь; – для сорочок; – для одягу; – підкладкові   31–43 16–34 48–61 24–96 18–30 36–108 35–64   24–43 9–23 37–50 15–50 21–40 37–98 22–43   5–6 5–6 6–19 6–17 7–22 7–9   0,5 1,0

Продовження таблиці Г.3

1 2 3 4 5
Льняні та напівльняні: – для білизни Напівльняні: – для костюмів і суконь; – льоно-лавсанові тонкі     30–45 28–65     30–45 35–65   2–4   2–4 2–4   1,5   2,0 2,0
Вовняні та напіввовняні: – костюмні; – для суконь; – пальтові; – для шкільної форми   20–55 17–39   18–45 14–16 16–24   15–20 15–25   1,0 1,0 1,5 1,0
Шовкові та напівшовкові: – для сорочок; – для суконь із натурального шовку; – для суконь із синтетичних тканин; – для суконь напівшовкових; – для суконь і костюмів; – підкладкові; – плащові   12–58 18–90 40–125   11–29 16–90 15–36   8–30 10–26 17–35 14–40 11–22   0,5 0,8 0,8 1,0 1,0 3,0

 

Таблиця Г.4Орієнтовні значення умовної жорсткості матеріалів

Матеріал Умовна жорсткість, мкН∙см2
Тканини, для: – чоловічих пальт; – жіночих пальт; – костюмів; – суконь і сорочок; – підкладки кишень   30000–150000 20000–100000 4000–9000 до 7000 3000–10000
Джинсові тканини (брючні, костюмні), для: – молоді;   – середнього та старшого віку;   – дітей   50000–120000 (по основі) 15000–50000 (по утоку) 20000–50000 (по основі) 100000–150000 (по утоку) 5000–10000 (по основі) 10000–30000 (по утоку)
Трикотажні полотна, для: – пальт; – костюмів; – підкладки кишень   7000–10000 1000 (по довжині); 3000 (по ширині)
Прокладкові тканини з клейовим покриттям, для: – пальт; – костюмів; – плащів; – суконь     2000–7000 1000–5000 1000–2000 5000–1000

Таблиця Г.5Коефіцієнти драпірувальності тканини

Тканина Оцінка драпірувальності для значень Кд, %
добра задовільна погана
Шовкові Бавовняні Вовняні: – сукняні; – костюмні; – пальтові > 85 > 65   > 80 > 65 > 65 75–85 45–65   68–80 50–65 42–65 < 75 < 45   < 68 < 50 < 42

 

Таблиця Г.6Групи незминальності тканин

Група Незминальність, %
1. Незминальна 2. Малозминальна 3. Середньозминальна > 55 46–55 30–45

Таблиця Г.7Нормативи зминальності вовняних тканин

Тканина Зминальність
Чистошерстяні сукняні Напівшерстяні: – з лавсаном; – з іншими волокнами; – для шкільної форми хлопців 0,3   0,4 0,6 0,45

 

Таблиця Г.8Нормативи незминальності бавовняних тканин

Призначення тканини Незминальність, град.
Бавовняні тканини: – сорочкові; – сукняні; – ворсові (оксамит)     220; 185 – після прання 200; 175 – після прання 150; 190 – після хімчистки; 135; 175 – після п’ятої хімчистки

Таблиця Г.9Нормативи незминальності для матеріалів декотрих видів

Тканина Незминальність, %, не менше
1 2
Льняні і напівльняні одежні Льняні і напівльняні одягові з малозминальним оздобленням Льоно-лавсанові з вмістом лавсану: – < 50 %; – > 50 %  
З натурального крученого шовку: – сукняні  
Шовкові і напівшовкові жакардові сукняно-костюмні: – синтетичні; – інші  

Продовження таблиці Г.9

1 2
Шовкові з синтетичних ниток (по основі) та ниток інших видів (по утоку): – сукняні; – сукняно-костюмні    
Віскозні сукняно-костюмні
Плащові з покриттям плівкою і з гідрофобним просочуванням
Бортові тканини
Неткані клейові прокладкові полотна
Трикотажні полотна: – сукняні; – костюмні   55–60

Таблиця Г.10Класифікація тканин за нормами зміни розмірів після мокрої обробки

Група тканин Усадка, % не більше Характеристика тканин по усадці
по основі по утоку
І 1,5 1,5 Без усадки
ІІ 3,5 2,0 Малоусадні
ІІІ 5,0 2,0 З усадкою

Таблиця Г.11Показники вологості текстильних волокон

Волокно Вологість при нормальних умовах, що відносна вологість повітря 65 %, (%)
Бавовняне
Льняне 11–12
Вовняне 15–17
Шовкове 10–11
Віскозне 6–18
Ацетатне 6 –8
Триацетатне 3,2
Поліамідне (капрон) 3,5–4
Поліефірне (лавсан) 0,2–0,4
Поліакрилонітрільне (нітрон) 0,1–0,9
Полівінілхлоридне 0–0,3
Поліетиленове
Поліуретанове (спандекс) 1,0–1,5

 


Таблиця Г.12 – Характеристика прокладкових матеріалів фірми “Hansel Textil” (Німеччина)

Клейовий прокладковий матеріал Артикул Вид клею Режим клейового з’єднання Область застосування
Температура, °С Тиск, МПа Час, с
1. Флізелін, супертонкий нетканий 5010/1053 100 РА (52 точ./см2) 121–132 0,11–0,22 10–12 Для дублювання легких та прозорих тканин для суконь і блуз, сорочок
2. Флізелін, легкий нетканий 5035/2В84 Поліамідна подвійна точка (52 точ./см2) 121–132 0,11–0,22 10–12 Для дублювання дрібних деталей суконь і блуз
3. Дублерин на тканій основі, біеластичний з текстурованого поліефірного волокна 4010/105´83 Поліамідна подвійна точка (120 точ./см2) 121–138 0,15–0,30 10–15 Для дублювання прозорих тканин для суконь і блуз
4. Дублерин на тканій основі, легкий, двоеластич­ний з текстурованого поліефірного волокна 4010/990´83 Поліамідна подвійна точка (110 точ./см2) 121–138 0,15–0,30 10–15 Для дублювання проблемних тканин для суконь і блуз
5. Дублерин на нейлоновій основі, легкий, мульти-еластичний 4020/105´83 Поліамідна подвійна точка (110 точ./см2) 121–138 0,15–0,30 10–15 Для сучасних проблемних тканин для суконь і блуз
6. Тканина прокладкова для комірів бавовняна 8140\У Поліамідна подвійна точка 132–138 0,15–0,30 10–12 Для дублювання комірів у чоловічих сорочках

Таблиця Г.13 – Характеристика прокладкових матеріалів фірми “Freudenberg” (Німеччина)

Клейовий прокладковий матеріал Артикул Вид клею Режим клейового з’єднання Область застосування
Темпера-тура, °С Тиск, МПа Час, с
1 2 3 4 5 6 7
1. Нетканий ниткопрошивний РА СР37 (37 точ./см2) 132–138 0,15–0,30 Дублювання пілочок, окатів рукавів піджака
2. Нетканий ниткопрошивний з одностороннім клейовим покриттям РА-МУ СР37 (37 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання пілочок, окатів рукавів піджака
3. Нетканий ниткопрошивний з одностороннім клейовим покриттям РА-МУ СР37 (37 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання пілочок, окатів рукавів піджака
4. Нетканий з одностороннім клейовим покриттям РА-МУСР20 (20 точ./см2) 127–138 0,15–0,30 Обробка відлітної бортової прокладки
5. Нетканий ниткопрошивний об’ємний матеріал РА-МУ СР1 (1 точ./см2) 121–138 0,15–0,30 Обробка відлітної бортової прокладки
6. Нетканий ниткопрошивний об’ємний матеріал з односторон-нім клейовим покриттям РА-МУ СР10 (10 точ./СМ2) 121–138 0,15–0,30 Обробка відлітної бортової прокладки
7. Нетканий пружок з односторон­нім клейовим покриттям, викроєний під кутом 8° (ширина – 15 мм) 9145ТІС1/8 РА-МУ СР52 (52 точ./см2) з парою Обробка зрізів пілочок піджака
8. Неткана ниткопрошивна стрічка з одностороннім клейовим покриттям (ширина – 25 мм) 9145Т2 РА-МУ СР52 (52 точ./см2) з парою З’єднання відлітної бортової прокладки з пілочкою ІПО лінії згину лацканів
9. Нетканий пружок з одностороннім клейовим покриттям, викроєний під кутом, з настроченою тасьмою (ши­рина – 12 мм) 9145Т12СІ РА-МУ СР52 (52 точ./см2) з парою Обробка заокруглених деталей

Продовження таблиці Г.13

1 2 3 4 5 6 7
10. Нетканий ниткопрошивний з одностороннім клейовим покриттям РЕв-МУ СР52 (52 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання підбортів, дрібних деталей
11. Нетканий ниткопрошивний з одностороннім клейовим покриттям РА-МУСР52 (52точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання пілочок піджака
12. Нетканий ниткопрошивний з одностороннім клейовим покриттям РА-МУ СР52 (52 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання деталей піджака фігурними прокладками
13. Комбінована стрічка з двох ша-рів нетканого ниткопрошивного матеріалу з одностороннім клейовим покриттям, зшитих між собою по­середині строчкою (ширина – 30 мм) 9145ЕТЗОК РА-МУ СР37 (37 точ./см2) з парою Обробка низу виробу
14. Комбінована стрічка з нетка­ного матеріалу з клейовим покрит­тям “Вайлін 8025” і без нього –“Вайлін 230”, з’єднані між собою од­нією або двома строчками потай­ного стібка 8025МТ23075/38С7В РЕБ-МУ СР52 (52 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Обробка низу рукава
15. Комбінована стрічка з нетка­ного матеріалу з клейовим покрит­тям “Вайлін 5423” і без нього – “Вайлін 230”, з’єднані між собою строчкою потайного стібка 5423МТ23023/12С19В РА-ЗР СР110 (110 точ./см2) з парою З’єднання припусків швів пришивання підкладки до підбортів з пілочками
16. Нетканий ниткопрошивний з одностороннім клейовим покриттям РЕБ-МУ СР52 (52 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання пілочок жилета

 
 


Продовження таблиці Г.13

1 2 3 4 5 6 7
17. Нетканий з одностороннім РА-МУ СР52 (52 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання еластичних тканин
18. Нетканий ниткопрошивний з одностороннім клейовим покриттям РА-ЗР СР52 (52 точ./см2) 116–132 1,15–0,30 Дублювання деталей у виробах з проблемних матеріалів
19. Нетканий ниткопрошивний з одностороннім клейовим покриттям РА-ЗР СР52 (52 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання деталей у виробах з проблемних матеріалів
20. Комбінована стрічка з двох шарів прокладного матеріалу з одностороннім клейовим покриттям і нанесеними лініями подальшої швейної обробки 6723МБ9046 РА-МУ СР110 (110 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання пояса
21. Стрічка із прокладного нетка­ного матеріалу з одностороннім клейовим покриттям і нанесеними лініями подальшої швейної обробки шляхом 9426Б80/26 РА-МУ СР37 (37 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання пояса брюк з еластичних матеріалів
22. Стрічка із прокладного нетка­ного матеріалу з одностороннім клейовим покриттям, і нанесеними лініями подальшої швейної обробки шляхом 9436Б РА-МУ СР37 (37 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Дублювання поясів брюк з товстих тканин
23. Комбінована стрічка з нетка­ного матеріалу з клейовим покрит­тям і без нього, з’єднані між собою одною строчкою потайного стібка 9035Т15С6 РЕБ-МУ СР52 (52 точ./см2) 116–132 0,15–0,30 Закріплення нижньої частини підбортів по шву пришивання підкладки

Таблиця Г.14 – Характеристика швейних ниток*

Умовний номер Лінійна густина, текс Розривне зусилля, сН Сировинний склад, % Призначення Примітка
1 2 3 4 5 6
Армовані нитки
35ЛЛ 34,5 ПЕ-100 Для виготовлення виробів із тонких та середніх тканин і трикотажних полотен
36ЛХ 34,5 Бавовна-33, ПЕ-67
36ЛХ-1 34,5 Бавовна-33, ПЕ-67
45ЛЛ 43,5 ПЕ-100 Для виготовлення виробів із пальто­вих і костюмних тканин, спецодягу
44ЛХ Бавовна-33, ПЕ-67
65ЛХ-1 68,5 Бавовна – 33, ПЕ-67 Для виготовлення виробів з натуральної і штучної шкіри, джинсової тканини
65Л 68,5 Бавовна-33, ПЕ-67
70ЛЛ ПЕ-100
80ЛЛ ПЕ-100 Для виготовлення виробів із натуральної і штучної шкіри, джинсової тканини Особливо міцні
100ЛЛ ПЕ-100
100ЛХ Бавовна-33, ПЕ-67
  Поліефірні (лавсанові нитки)
22Л 24,5 ПЕ-100 Для виготовлення виробів із тонких тканин і трикотажу
33Л 37,5 ПЕ-100
42Л 43,5 ПЕ-100 Для виготовлення виробів із середніх тканин і трикотажу
70Л 70,5 ПЕ-100
86Л 90,0 ПЕ-100 Для виготовлення виробів із товстих і джинсових тканин та трикотажу
105Л 112,0 ПЕ-100
100Р/3 99´3 ПЕ-100 Для
Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти