ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Визначення сумарного вмісту у вапні активних СаО і МgО методом титрування

Методичні вказівки

 

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни «Будівельне матеріалознавство»

 

Властивості вапна

(для студентів спеціальності “Міське будівництво

та господарство”)

Затверджено

на засіданні кафедри

будівництва.

Протокол № 4 від 10.11.2009р.

 

Луганськ 2009


 

УДК 69.003:658.114.7

 

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Будівельне матеріалознавство». Властивості вапна (для студентів спеціальності “Міське будівництво та господарство”) /Укл.: Руденко Н.М.,– Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - 13 с.

 

 

Методичні вказівки призначені для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Будівельне матеріалознавство» «Властивості вапна». Лабораторні роботи передбачають дослідження студентами властивостей не тільки вапна, але й сировини, що використовується при його виготовленні. Це дозволить оцінити зв’язок між властивостями вихідних матеріалів та якістю готового продукту.

Методичні вказівки призначено для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності “Міське будівництво та господарство”.

 

 

Укладач: Н.М. Руденко, д.т.н., проф.

 

 

Рецензент Л.С. Савін, д.т.н., професор кафедри екології Придніпровської державної академії будівництва та архітектури


Лабораторна робота 1

Вапно будівельне

 

Загальні положення. Будівельним вапном називають в'яжучу речовину, одержувану випалом вапняків, крейди та інших кальцієво-магнієвих гірських порід при температурі 900…1000ºС до можливо більш повного видалення вуглекислого газу.

Відрізняють повітряне і гідравлічне вапно.

Вапно будівельне повітряне по виду основного оксиду СаО, що міститься у ньому, розділяється на кальцієве, магнезіальне і доломітове, а гідравлічне - на слабо- і сильногідравлічне.

Вапно за зовнішнім виглядом розділяється на комове і порошкоподібне. Останнє у свою чергу ділиться на мелене і гідратне (пушонку), яке одержують гасінням кальцієвого, магнезіального і доломітового вапна.

Будівельне повітряне негашене вапно випускається трьох сортів.

Будівельне вапно застосовують як у чистому вигляді, так і в сполученні з цементом для приготування кладочних і штукатурних розчинів. Вапно застосовують також для виробництва силікатної цегли і різних будівельних деталей, що виготовляються автоклавним способом (крупних стінових блоків, облицювальних і фасадних плит, стінових панелей та ін.).

Крім того, повітряне вапно мелене і пушонку застосовують у виробництві вапняно-пуцоланових і вапняно-зольних цементів, що на відміну від повітряного вапна мають гідравлічні властивості.

 

Визначення сумарного вмісту у вапні активних СаО і МgО методом титрування

 

Прилади та матеріали: штатив, конічна колба, електронні ваги, скляне намисто, електроплитка, порцелянова ступка, 1 н розчин соляної кислоти, негашене вапно, дистильована вода, розчин фенолфталеїна.

Хід роботи.

Визначення сумарного вмісту активних СаО+МgО у кальцієвому вапні (при наявності МgО до 5%) виконують титруванням наважки вапна соляною кислотою НС1 доти, доки всі активні частки лугів СаО і МgО не будуть нейтралізовані кислотою.

Для цього негашене комове або мелене вапно у кількості 4...5 г попередньо розтирають на протязі 5 хв у порцеляновій ступці. Розтерте вапно у кількості 1 г, а гідратне у кількості 1…1,2 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 мл, наливають 150 мл дистильованої води, додають 3...5 скляних намистинок або оплавлених шматочків скляних паличок (довжиною 5...7 мм), закривають скляною лійкою (або годинниковим склом) і нагрівають колбу з матеріалами протягом 5...7 хв, не доводячи до кипіння. Потім розчин охолоджують до температури 20...30°С. Після остигання змивають стінки колби і скляну лійку (або годинникове скло) кип'яченою дистильованою водою, додають 2...3 краплі однопроцентного спиртового розчину фенолфталеїна і титрують при постійному збовтуванні розчином соляної кислоти до повного знебарвлення вмісту. Титрування вважається завершеним, якщо через 8 хв не зміниться колір забарвлення вмісту колби.

Титрування слід робити повільно, додаючи кислоту по краплях.

Вміст активних СаО+МgО, %, для негашеного вапна обчислюють за формулою

 

,

 

де V – об’єм розчину 1 н соляної кислоти, що пішов на титрування, мл;

ТСаО - титр 1 н розчину соляної кислоти, виражений у г СаО;

Q - маса наважки вапна, г.

Вміст активних СаО+МgО для гідратного вапна обчислюють за формулою

 

,

 

де W - вологість гідратного вапна, %.

 

Хід роботи.

Тонкозмелену наважку вапна масою 0,25 г поміщають у конічну колбу місткістю 500 мл, додають 50 мл розчину цукру й енергійно збовтують на протязі 15 хв. З метою поліпшення перемішування в колбу попередньо поміщають 3...5 скляних намистинок. Потім додають 2...3 краплі фенолфталеїна і титрують 1 н розчином соляної кислоти. Титрування роблять по краплях до першого зникнення рожевого забарвлення. Кількість активного оксиду кальцію А1, %, обчислюють за формулою

 

,

 

де V – об’єм 1 н розчину соляної кислоти, що пішов на титрування, мл;

ТСаО – титр 1 н розчину соляної кислоти, виражений у г СаО;

т – маса наважки вапна, г.

 

Хід роботи.

Для визначення вмісту у вапні зерен, що не погасилися, попередньо готують вапняне тісто. З цією метою у металеву посудину циліндричної форми ємністю близько 10 л наливають 3,5...4 л нагрітої до температури 85...90°С води і всипають 1 кг вапна, безперервно перемішуючи вміст до закінчення інтенсивного виділення пари (кипіння). Отримане тісто закривають кришкою і витримують 2 год, потім розбавляють холодною водою до консистенції вапняного молока і промивають на ситі із сіткою № 063 слабким безперервним струменем, злегка розтираючи м'які шматочки скляною паличкою з гумовим наконечником. Залишок на ситі висушують при температурі 140…150°С до постійної маси. Вміст зерен, що не погасилися, Н.З., %, обчислюють за формулою

 

,

 

де т - залишок на ситі після висушування, г.

 

Хід роботи.

Для проведення досліду наважку меленого вапна, розраховану за формулою , де А – вміст активних CaО і MgО, поміщають у термостат, вливають 25 мл води з температурою 20°С, і швидко перемішують дерев'яною відполірованою паличкою. Колбу закривають пробкою зі вставленим термометром на 100°С и залишають у покої. Ртутна кулька термометра повинна бути цілком занурена у реагуючу суміш. Відлік температури реагуючої суміші ведуть щохвилини, починаючи з моменту додавання води. Визначення вважається закінченим, якщо протягом 4 хв температура не підвищується більш ніж на 1°С.

За час гасіння приймають час з моменту додавання води до початку періоду, коли зростання температури не перевищує 0,25°С в хвилину.

 

1.5. Визначення вмісту у вапні гідратної води і СО2

 

Прилади та матеріали: ваги електронні, сушильна шафа, муфельна піч, порцеляновий тигель, ексикатор, мелене вапно.

Хід роботи.

Пробу гідратного вапна висушують при температурі 105…110°С. Потім наважку вапна у кількості 1 г поміщають у попередньо прожарений і зважений порцеляновий тигель, який ставлять на 2 год у муфельну піч, нагріту до температури 520±10°С. Тигель з наважкою вапна прохолоджують у герметично закритому ексикаторі у присутності гігроскопічної речовини, після чого зважують. Вміст гідратної води W, %, обчислюють за формулою

 

,

 

де m1 - різниця у масі тигля з наважкою до і після прожарювання, г;

т -маса наважки вапна, г.

Визначення вмісту СО2 виконують з наважкою вапна, прожареного при температурі 520±10°С, для чого тигель з вапном поміщають на 1 год у муфельну піч, нагріту до температури 975±25°С. Після охолодження тигля з наважкою в ексикаторі його зважують.

Вміст СО2, %, обчислюють за формулою

 

,

 

де m - маса наважки вапна, г;

т2 -маса наважки після прожарювання при 520°С, г;

т3 - маса наважки після прожарювання при 975°С, г.

Хід роботи.

Длявизначення вологості гідратного вапна (пушонки) беруть наважку його у кількості 10 г і поміщають у бюкс, після чого висушують у сушильній шафі при температурі 105…110°С. Під час сушіння кришку бюкса відкривають. Через 2 год бюкс щільно закривають кришкою, витягають із сушильної шафи, прохолоджують в ексикаторі і зважують. Висушування повторюють до постійної маси. Час контрольного висушування 30 хв.

Вологість вапна W, %, обчислюють за формулою

 

,

 

де m - маса наважки вапна, г;

т1 - маса наважки вапна після висушування, г.

Хід роботи.

Ступінь дисперсності - тонкість помелу - визначають просіванням 50 г висушеного порошкоподібного вапна крізь сита із сітками № 02 і 008. Просівання вважається закінченим, якщо протягом 1 хв крізь зазначені сита проходить не більш 0,1 г вапна. Ступінь дисперсності С.Д., %, обчислюють за формулою

 

,

 

де т' - залишок на ситі, г.

Сортність вапна визначається по табл. 1.

Таблиця 1

Хід роботи.

Наважку вапна у кількості 30...40 г затворюють водою до консистенції тіста і охолоджують до температури 25...30°С, потім додають 30...40 г цементу, доливають воду і перемішують до утворення тіста нормальної густоти. За нормальну густоту тесту приймається така його консистенція, при якій маточка приладу Віка, занурена у кільце, заповнене тістом, не доходить до пластини на 7 мм. Отримане тісто розділяють на дві рівні частини для приготування коржів товщиною 0,7...0,8 см і діаметром 6...7 см.

Коржі витримують у ванні з гідравлічним затвором протягом 24±2 год. Потім разом із пластиною переносять у бачок на ґрати для пропарювання, розташовані на відстані не менш 3 см над рівнем води. Воду у бачку доводять до кипіння, що підтримують протягом 2 год.

Через 1 год зразки оглядають. Якщо виявляються ознаки нерівномірності зміни об’єму, то дослід припиняють.

Вапно вважається відповідаючим вимогам щодо рівномірності зміни об’єму, якщо на поверхні коржів не виявляються радіальні тріщини, що доходять до країв, або сітка дрібних тріщин, а також які-небудь скривлення, збільшення об’ємуу й утворення неміцної пухкої структури коржів.

 

1.9. Визначення вмісту СаО або Са(ОН)2 у вапняному молоці

Прилади і матеріали: металева чаша, лопатка для перемішування тіста, мірний циліндр, ваги технічні, гашене вапно.

Хід роботи.

З метою визначення якості вапняного молока необхідно встановити вміст у ньому СаО або Са(ОН)2, для чого вапняне молоко ретельн перемішують, відбирають пробу близько 1 л і вимірюють його густину ареометром при температурі 20°С. Відлік показань ареометра слід робити негайно, щоб частки вапна не встигли осісти, після чого, користуючись табл. 2, визначають вміст СаО або Са(ОН)2 у випробовуваному вапняному молоці.

Таблиця 2

Вміст СаО та Са(ОН)2 у вапняному молоці у залежності від його густини

Густина Вміст СаО, г Вміст Са(ОН), Густина Вміст СаО, г Вміст Са(ОН), % по масі
у 100 г 1 л в 1 л % по масі у 100 г в 1 л
0,009 0,99 1,31 1,119 14,3 18,9
0,017 1,96 2,59 1,126 15,1 19,95
0,025 2,93 3,87 1,133 15,89
0,032 3,88 5,13 1,140 16,67 22,03
0,039 4,81 6,36 1,148 17,43 23,03
0,046 5,74 7,58 1,155 18,19 24,04
0,054 6,65 8,79 1,162 18,94 25,03
0,061 7,54 9,96 1,169 19,68 26,01
0,068 8,43 11,14 1,176 20,41 26,96
0,075 9,3 12,29 1,184 21,12 27,91
0,083 10,16 13,43 1,191 21,84 28,86
0,09 11,01 14,55 1,198 22,55 29,8
0,097 11,86 15,67 1,205 23,24 30,71
1,104 12,68 16,76 1,213 23,92 31,61
1,111 13,5 17,84 1,220 24,6 32,51

 

 

Технічні вимоги до якості будівельного вапна.Провівши лабораторні випробування будівельного вапна, слід визначити його якість відповідно до технічних вимог, наведених у табл. 3 і 4.

Таблиця 3

Навчальне видання

 

 

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт

з курсу будівельного матеріалознавства

 

Властивості вапна

(для студентів спеціальності “Міське будівництво та господарство”)

 

 

Укладачі: Наталія Миколаївна Руденко

 

 

Оригінал-макет В.О. Дороніна

 

Підписано до друку 02.04.2010р.

Формат 60×84 1/16. Папір типогр. Гарнітура Times.

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 0.7 Обл. вид. арк. 1,1

Тираж 50 прим. Вид. № 4341 Замовлення № ___. Ціна договірна.

 

Видавництво Східноукраїнського національного

університету імені Володимира Даля

 

Адреси видавництва: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а

Телефон: (0642) 41-34-12, факс. (0642) 41-31-60

E-mail: uni @ snu.edu.ua http: www.snu.edu.ua

 

 

Методичні вказівки

 

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни «Будівельне матеріалознавство»

 

Властивості вапна

(для студентів спеціальності “Міське будівництво

та господарство”)

Затверджено

на засіданні кафедри

будівництва.

Протокол № 4 від 10.11.2009р.

 

Луганськ 2009


 

УДК 69.003:658.114.7

 

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Будівельне матеріалознавство». Властивості вапна (для студентів спеціальності “Міське будівництво та господарство”) /Укл.: Руденко Н.М.,– Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - 13 с.

 

 

Методичні вказівки призначені для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Будівельне матеріалознавство» «Властивості вапна». Лабораторні роботи передбачають дослідження студентами властивостей не тільки вапна, але й сировини, що використовується при його виготовленні. Це дозволить оцінити зв’язок між властивостями вихідних матеріалів та якістю готового продукту.

Методичні вказівки призначено для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності “Міське будівництво та господарство”.

 

 

Укладач: Н.М. Руденко, д.т.н., проф.

 

 

Рецензент Л.С. Савін, д.т.н., професор кафедри екології Придніпровської державної академії будівництва та архітектури


Лабораторна робота 1

Вапно будівельне

 

Загальні положення. Будівельним вапном називають в'яжучу речовину, одержувану випалом вапняків, крейди та інших кальцієво-магнієвих гірських порід при температурі 900…1000ºС до можливо більш повного видалення вуглекислого газу.

Відрізняють повітряне і гідравлічне вапно.

Вапно будівельне повітряне по виду основного оксиду СаО, що міститься у ньому, розділяється на кальцієве, магнезіальне і доломітове, а гідравлічне - на слабо- і сильногідравлічне.

Вапно за зовнішнім виглядом розділяється на комове і порошкоподібне. Останнє у свою чергу ділиться на мелене і гідратне (пушонку), яке одержують гасінням кальцієвого, магнезіального і доломітового вапна.

Будівельне повітряне негашене вапно випускається трьох сортів.

Будівельне вапно застосовують як у чистому вигляді, так і в сполученні з цементом для приготування кладочних і штукатурних розчинів. Вапно застосовують також для виробництва силікатної цегли і різних будівельних деталей, що виготовляються автоклавним способом (крупних стінових блоків, облицювальних і фасадних плит, стінових панелей та ін.).

Крім того, повітряне вапно мелене і пушонку застосовують у виробництві вапняно-пуцоланових і вапняно-зольних цементів, що на відміну від повітряного вапна мають гідравлічні властивості.

 

Визначення сумарного вмісту у вапні активних СаО і МgО методом титрування

 

Прилади та матеріали: штатив, конічна колба, електронні ваги, скляне намисто, електроплитка, порцелянова ступка, 1 н розчин соляної кислоти, негашене вапно, дистильована вода, розчин фенолфталеїна.

Хід роботи.

Визначення сумарного вмісту активних СаО+МgО у кальцієвому вапні (при наявності МgО до 5%) виконують титруванням наважки вапна соляною кислотою НС1 доти, доки всі активні частки лугів СаО і МgО не будуть нейтралізовані кислотою.

Для цього негашене комове або мелене вапно у кількості 4...5 г попередньо розтирають на протязі 5 хв у порцеляновій ступці. Розтерте вапно у кількості 1 г, а гідратне у кількості 1…1,2 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 мл, наливають 150 мл дистильованої води, додають 3...5 скляних намистинок або оплавлених шматочків скляних паличок (довжиною 5...7 мм), закривають скляною лійкою (або годинниковим склом) і нагрівають колбу з матеріалами протягом 5...7 хв, не доводячи до кипіння. Потім розчин охолоджують до температури 20...30°С. Після остигання змивають стінки колби і скляну лійку (або годинникове скло) кип'яченою дистильованою водою, додають 2...3 краплі однопроцентного спиртового розчину фенолфталеїна і титрують при постійному збовтуванні розчином соляної кислоти до повного знебарвлення вмісту. Титрування вважається завершеним, якщо через 8 хв не зміниться колір забарвлення вмісту колби.

Титрування слід робити повільно, додаючи кислоту по краплях.

Вміст активних СаО+МgО, %, для негашеного вапна обчислюють за формулою

 

,

 

де V – об’єм розчину 1 н соляної кислоти, що пішов на титрування, мл;

ТСаО - титр 1 н розчину соляної кислоти, виражений у г СаО;

Q - маса наважки вапна, г.

Вміст активних СаО+МgО для гідратного вапна обчислюють за формулою

 

,

 

де W - вологість гідратного вапна, %.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти