Визначення міцності бетону за допомогою еталонного молотка К.П. Кашкарова

Еталонний молоток (рис.2,а) складається з голівки, робоча частина якої має сталеву кульку діаметром d =15,88 мм (твердість сталі кульки повинна бути не менше HRс 60, шерсткість £ 0,32 мкм), і корпусу, у якому є отвір, куди вставляється еталонний стержень. Еталонні стержні являють собою загострені з одного кінця (для зручності введення в отвір) стержні діаметром 10 або 12 мм, довжиною 100-150 мм із сталі ВСт сп2 або ВСт пс2 (арматура класу A-I, твердість 200 кгс/см² за Майером).

Міцність бетону визначають наступним способом. Молотком ударяють по його поверхні. Кулька при цьому утворює лунки на еталонному стержні і на поверхні бетону. Якщо лунки на бетоні повинні бути отримані в строго визначених місцях, то еталонний молоток встановлюють у задані точки поверхні і наносять слюсарним молотком удар по голівці приладу. Голівка еталонного молотка повинна бути розташована перпендикулярно до бетонної поверхні (у цьому випадку лунки мають більш правильну форму, чим після удару одним еталонним молотком). Після кожного удару еталонний стержень пересувають у корпусі молотка так, щоб відстані між центрами сусідніх відбитків були не менше, ніж 10 мм.

Після використання всієї довжини стержня його повертають на чверть обороту, що дозволяє одержати на одному стержні чотири ряди відбитків. На поверхні бетону відстані між відбитками повинні бути більше, ніж 30 мм, а діаметр відбитка - d_бет= (0,3...0,7)d; діаметр відбитка на стержні d_эт³2,5 мм.

Виміри розмірів відбитка проводять за допомогою кутового масштабу, вимірювальної лупи, штангенциркуля або інших вимірювальних приладів із похибкою не більше 0,1 мм.

а - конструкція приладу; б - тарувальна крива; 1 - корпус; 2 - склянка;

3 - голівка; 4 - пружина; 5 - сталева кулька; 6 - еталонний стержень

Рисунок 2 - Молоток К.П. Кашкарова:

Проведення випробувань

По зачищеній поверхні досліджуваного зразка наносять 10 ударів еталонним молотком К.П. Кашкарова. Відстані між відбитками повинні бути не менше 30 мм, від краю випробуваного зразка - не менше 80 мм.

Для десятьох ударів, нанесених по випробуваному елементу, визначають усереднене співвідношення

Міцність бетону визначають за тарувальною кривою в залежності від співвідношення d_бет/d_эт (рис.2,б).

Міцність бетону можна також визначити за даними табл. 2. (Ці дані складені для випадку, коли еталонні стержні діаметром 12 мм виконані з круглої пруткової сталі ВСт із тимчасовим опором розриву s_р=440 МПа.

Таблиця 2 - Визначення міцності бетону на стиск за співвідношенням

діаметрів відбитку на бетоні і еталонному стержні

	1,2	1,4	1,6	1,8	2,0	2,2	2,4	2,6	2,8
R кгс/см2 (МПа)	(40)	(30)	(24)	(20)	(16)	(13)	(10)	(8)	(6)

Випробування міцності бетону за допомогою приладу типу ХПБ (Харківського промбудпроекту)

Конструктивні особливості приладу: прилад типу ХПС (рис. 3) - пружинний напівавтомат ударної дії з двома заданими енергіями удару. Накопичення потенційної енергії відбувається внаслідок стиску ударної пружини при вдавлюванні ударника всередину корпуса. Під час випробування прилад встановлюється перпендикулярно до випробовуваної поверхні. У разі натиску на корпус приладу 4 ударний стержень 1 входить в корпус, тягнучи за собою бойок 3, що стискує ударну пружину 5. Утримувач 8 із зачіпками 6, 7, досягнувши конічної гільзи 9, звільняє бойок із зачеплення, що під дією ударної пружини вдаряє по буртику ударного стержня. При цьому кулька на кінці стержня вдавлюється в поверхню випробовуваного виробу. Перемикальним сегментом 2 установлюється необхідна енергія удару.

Проведення випробувань

Відбитки повинні наноситися на поверхню розчинної частини бетону. Дефектні лунки, що утворюються при влученні кульки приладу на зерно крупного заповнювача - дуже малі із розкришуваними краями, або на сховану раковину - збільшених розмірів, не враховуються.

Під час випробування бетону розміри відбитків повинні бути в межах від 4,0 до 7,0 мм.

1 - ударний стержень, 2 – перемикальний сегмент; 3 - бойок;

4 - корпус приладу; 5 - ударна пружина; 6 - зачіпка, що включається

сегментом у положенні 1/2; 7 - зачіпка, що включається сегментом

у положенні 1/1; 8 - утримувач зачіпок; 9-конічна гільза.

Рисунок 3 - Портативний прилад типу ХПС

Згинальні елементи повинні контролюватися в перетинах із максимальними згинаючими моментами у стиснутій зоні й у місцях превалюючої дії поперечних сил.

Відстань відбитків від краю виробу повинно бути не менше 40, а між відбитками - не менше 20 мм.

Діаметр відбитків вимірюють у двох взаємно перпендикулярних напрямках із точністю 0,1 мм, користуючись міряльною лупою, що входить до комплекту приладу. Різниця діаметрів однієї лунки не повинна перевищувати ± 0,3 мм, а діаметри відбитків групи лунок на одній ділянці не повинні відрізнятися від середнього значення більше, ніж на ± 10%. Лунки з великими відхиленнями не враховуються.

Оцінку міцності бетону в конструкціях роблять за допомогою тарувальних кривих, побудованих для конкретних виробничих умов. Для подібних умов можна робити прив’язку наявних до місцевих умов.

Тарувальна крива Київметробуду, побудована для приладу типу ХПБ при енергії удару 50 кгс×см (4,9 Дж) у горизонтальному положенні приладу при випробуваннях, показана на рис. 4, для тих же умов при енергії удару 12,5 кгс×см (1,22 Дж) – на рис. 5.