|
Методика навчання природознавства
Методика навчання природознавства ВАРІАНТ 1 МЕТОДИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА. 1. Позначте визначення, яке відповідає поняттю „моделювання природних об’єктів це–„: а)метод дослідження об’єктів природи за допомогою глобуса, іграшок, схем; б) графічне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності; в)створення будь-чого матеріального або уявного, що відображає об’єкт, замінює його і дає певну інформацію про нього ; г) схематичне зображення об’єктів природи в процесі моделюючої діяльності. 2.Візуально-чуттєве сприйняття предметів та явищ навколишнього світу в їх натуральному або штучному , символічному зображенні характеризує такий метод навчання як: а) практичний; б) словесний; в)наочний; г)проблемний; 3.До метоів, що відображають зовнішню сторону пізнавальної діяльності учнів (за А.М.Алексюком): а) бесіда, розповідь, робота за підручником, дослід, робота з наочними посібниками; б) репродуктивний метод, дослідницький метод, індукція, дедукція, пояснювально-ілюстративний метод; в) індивідуальна, групова, фронтальна, евристична, дослідницька робота. г)спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин. 4. Вибір проблемних методів навчання у процесі засвоєння молодшими школярами змісту природознавства визначається такими критеріями : а) локальна і загальна готовність учнів, зміст навчального матеріалу, б) зміна послідовності вивчених у підручнику фактів, пояснень описів в)необхідністю залучення додаткової інформації, яка виходить за межі змісту поняття, що передбачено програмою; г) методичною підготовкою вчителя. 5. До евристичних (частково-пошукових методів навчання природознавства відносять: а)створення вчителем проблемної навчальної ситуації, поетапне її розв’язування з аналізом послідовності і логіки вирішення завдання; б)способи елементарного засвоєння творчої діяльності, (певних її етапів )при роботі з об’єктами природи; в)формулювання вчителем риторичних запитань на які він сам відповідає; г)проблемна розповідь, під час якої діти знайомляться с ходом розв’язання проблемної ситуації. 6. До методів що забезпечують опосередковане ознайомлення з природою відносяться: а)спостереження, експеримент, праця, досліди з природним матеріалом; б) розгляд картин, використання діафільмів ї кінофільмів, робота з малюнками, моделями, словесні дидактичні ігри, розповіді, бесіди, читання художньої літератури; в)спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом; г) спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин. 7.До методів, які забезпечують безпосереднє ознайомлення з природою відносяться: а)фенологічні спостереження, дослідницькі; б)розглядання предметів та бесіди про них; в)спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом; г) спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин; 8. До методів що відображають внутрішню сторону пізнавальної діяльності учнів (за А. М .Алексюком )відносять: а) бесіда, розповідь, пояснювально-ілюстративний метод, практична робота; б) репродуктивний метод, дослідницький метод, дедукція, індукція; в) виконання вправ, евристичний метод, робота за підручником, дослід; г)спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин. 8.Правильне судження, що відповідає визначенню спостереження як методу забезпечення наочно-чуттєвої основи знань про природу : а) цілеспрямоване, планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності з метою виділення суттєвих ознак предметів та явищ природи; б) планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності та накопичення чуттєвого досвіду; в) розвиток спостережливості дитини, уміння аналізувати, узагальнювати та планувати певну діяльність; г) фіксування певних ознак предметів природи. Серед перелічених тварин: заєць, кажан, лисиця, білан капустяний, сонечко, білка, борсук, їжак, вовк, ласка, тритон, окунь, бурий ведмідь, олень, лось, галка, миша, мурашка, шишкар – підкресли назви тих, які впадають в сплячку. Поясни, чому вони впадають у сплячку. Відповідь___________________________________________________________________________ Формування якого пізнавального уміння в учнів початкових класів має такий алгоритм: аналіз об’єкта, знаходження спільних ознак, знаходження відмінних ознак? а)уміння аналізувати об’єкт; б) уміння порівнювати об’єкти; в)уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; г)уміння класифікувати об’єкти. 23.Формування якого пізнавального уміння в учнів початкових класів має такий алгоритм: Аналіз предметів та явищ природи, іх порівняння і визначення істотних ознак, властивостей, об’єднання у групи за істотними ознаками? а)уміння аналізувати об’єкт; б) уміння порівнювати об’єкти; в)уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; г)уміння класифікувати об’єкти. 24. Евристична бесіда на уроках природознавства складається з: а)продуктивно-пізнавальних запитань; б)репродуктивно-мнемічних; в)репродуктивно-пізнавальних запитань; г)проблемних запитань 25. Доведіть який тип уроку найефективніший при вивченні змісту теми „Корисні копалини”: Відповідь:_____________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ 26. Дайте визначення поняттю „Інтегрований урок”: Відповідь:_____________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ 27. Дайте визначення поняттю „Нестандартний урок”: Відповідь:_____________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ 28. Дайте визначення поняттю „Фенологічна екскурсія”: Відповідь:_____________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ 29. Дайте визначення поняттю „Інтерактивний урок”: Відповідь:_____________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ 30. Дайте визначення поняттю „Інтегрований курс” Відповідь:_____________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________ Модуль МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА ВАРІАНТ 2 1.У курсі „Я і Україна” об’єктами інтеграції виступають : а) природничі та соціальні явища; б)абстрактні філософські поняття; в)процеси пізнання природи; г) способи вивчення природничих явищ. 2. Методичний посібник В. О. Герда для вчителів початкових класів мав назву: а) „Предметні уроки в початковій школі”; б) „Світ Божий”; в) „Рідне слово”; г)”Земля, повітря і вода”. 3.Вираз „Пізнай себе через пізнання природи і свого народу..” належить : а)Григорію Сковороді; б)Стельмаховичу М.Г.; в)Тарасу Шевченко; г)Я.А.Коменському. 4.Систематично використовується метод моделювання у програмі курсу „Довкілля” авторами якої є: а) В.Ільченко, К. Гуз; б) Н. Бібік, Н. Коваль; в) Р .Арцишевський; г) Н.Бібік, Т.Байбара. 5.Назвати, в яких формах засвоюються учнями початкових класів знання з природознавства: а) факт, судження, уявлення, прийом; б) уявлення, причинно-наслідковий зв'язок, метод; в) поняття, факт, уявлення; г) аналогія, уявлення, порівняння. 6. Розвивальна мета процесу навчання природознавства: а) формувати поняття …; розвивати мислення …; б) формувати уміння побачити проблему та сформувати її у вигляді запитання чи завдання (та інші уміння творчого мислення); в) розвивати вміння аналізувати …; розвивати сприймання (уяву); формувати творче мислення; розвивати пам'ять; г) навчити …; формувати пам'ять; ознайомити з …; розвивати сприймання (уяву); формувати творче мислення. 7. Реалізація принципу наочності в курсі природознавства полягає: а) у активному використанні різноманітних предметів та засобів для реального відображення явищ природи; б) у створенні образів, конкретних уявлень, на основі яких будується навчально-пізнавальна діяльність учнів, спрямована на оволодіння системою природознавчих уявлень і понять; в)у створенні психічного образу в результаті процесів відчуття і сприймання; г) у створенні наочних посібників та моделей світу природи. 8. Правильне судження, що відповідає терміну “гербарій”:: а) натуральні об’єкти, що можуть бути використані для виконання практичних завдань на уроках природознавства; б) натуральні об’єкти. що являють собою засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу і зроблені руками дітей; в) засушені рослини або їх частини, що прикріплені до цупкого паперу; г)композиції із засушених квітів. 9. Правильне судження, що відповідає терміну “колекції”: а) зібрання однорідних об’єктів, що мають спільні ознаки, і в яких розрізняються всі частини; б) зібрання невеличких за розмірами плодів та насіння різних рослин, шкідливих комах; в) роздавальний матеріал на предметних уроках природознавства г) естетичні композиції з природного матеріалу. г)виріб з пап’є-маше. 10. Які форми організації діяльності учнів можна використати під час засвоєння змісту природознавства: а)урок, репродуктивна бесіда; б)проблемний виклад, екскурсія; в)фронтальна робота, домашня робота, групова робота, дослід; г)класно-урочна, позакласна, позаурочна. 11.Виберіть твердження, яке відповідає терміну «екологічне виховання»: а) неперервний процес самоосвіти, спрямований на формування ціннісних орієнтацій по відношенню до природи; б)цілеспрямований вплив на особистість на всіх етапах її життя за допомогою розгорнутої системи засобів та методів, що має на меті формування екологічної культури; в) неперервний процес навчання, спрямований на формування знань щодо збереження навколишнього природного середовища; г) неперервний процес навчання, самоосвіти, спрямований на формування спеціальних знань щодо збереження навколишнього середовища і природокористування, реалізованих в екологічно грамотній діяльності. 12. Оптимальною буде така дидактична мета вступного уроку-екскурсії: а) формування умінь, засвоєння фактичного матеріалу про об’єкти явища природи, поглиблення засвоєних знань, формування елементарних опорних уявлень про засвоєння навчального матеріалу, розділу чи тем; б) формування елементарних опорних уявлень для засвоєння навчального матеріалу, розділу чи теми, розширення засвоєних знань; в) засвоєння фактичного матеріалу про об’єкти природи; г)накопичення емоційних вражень. 13.Відмінність комбінованого і предметного уроків як форм організації навчання природознавства полягає у: а) формулюванні мети та загальних завдань уроку б) елементах макроструктури в)організації методики засвоєння нових знань, умінь і навичок; г)самостійній роботі. 14. Класифікація уроків-екскурсій за місцем у структурі вивчення розділу або курсу: а) вступний, поточний, підсумковий; б) однотемний, багатотемний, вступний; в) поточний, багатотемний, підсумковий. г)інтегрований. 15. Правильне судження, що відповідає терміну “позакласна робота”: а) розроблена за спеціальною програмою діяльність, що виходить за зміст програмного матеріалу і спирається на краєзнавчий компонент програми; б) розроблена за спеціальною програмою діяльність, що виходить за зміст програмного матеріалу, та базується на добровільних засадах; в) діяльність, що проводиться з учнями, які виявляють особливий інтерес до предметів та явищ природи. г) проводиться у закладах «Клуб юних туристів», «Клуб юних натуралістів». 23. Визначенню “практична робота з природознавства” відповідає судженню: а) певна робота (моторна діяльність) з одночасним її осмисленням, на основі якої формуються знання і практичні уміння; б) моторна діяльність направлена на засвоєння учнями програмного матеріалу, під час проведення яких учні не змінюють хід явищ, а тільки фіксують факти спостережень у процесі практичних дій; в) навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують практичні дії з об’єктами в матеріальній або матеріалізованій форм, при цьому предмети і явища або умови їх існування в природі змінюються. г) робота що призводить до певних наслідків. 16. Визначити елементи знань які повинен сформувати вчитель у молодших школярів на основі змісту тем з природознавства “Гриби”(Курс “Я і Україна”): а)уявлення про різноманітність грибів(шапинкові, цвільові ,отруйні, їстівні) у природі; б) уявлення про різноманітність грибів(шапинкові, цвільові ,отруйні, їстівні) та їх значення у природі та житті людини; в) уявлення про різноманітність грибів та їх значення у природі та житті людини, вміння розрізнювати та використовувати їстівні і отруйні гриби своєї місцевості; г)факти про отруєння грибами, та негативний вплив пліснявих грибів на людину. 17. Визначити, який тип уроку є оптимальним, під час засвоєння змісту теми з природознавства “Корисні копалини рідного краю” (Курс “Я і Україна”): а)комбінований урок; б)предметний урок; в)інтегрований урок; г)бінарний. 20. Умовами формування природознавчих уявлень є : а)чуттєве сприймання ознак, виявлення істотних ознак, узагальнення і словесне вираження сутності поняття, введення терміну та застосування у подібних та нових ситуаціях; б) сприймання ознак , виявлення ознак, , введення терміну та застосування у подібних та нових ситуаціях; в)спостереження, виявлення ознак, узагальнення і словесне вираження сутності поняття, та застосування у подібних та нових ситуаціях; г)безпосереднє спостереження за природним об’єктом. 21. Репродуктивно-мнемічні запитання під час бесіди на уроках природознавства: а) стимулюють пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів унаочнення, спостережень, дослідів; б) активізують пам'ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань; в) відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми г)питання має риторичний характер. 22. Продуктивно-пізнавальні запитання під час бесіди на уроках природознавства: а) активізують пам'ять і спонукають до відтворення раніше здобутих знань; б) стимулюють пізнавальну діяльність, результатом якої є здобуття готових знань з різних джерел: підручників, засобів унаочнення, спостережень, дослідів. в) відповіді на такі запитання отримуються в результаті здійснення операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв’язання проблеми; г) необхідні для запам’ятовування. 19. Методи, що відображають зовнішню сторону пізнавальної діяльності учнів: а) бесіда, розповідь, робота за підручником, дослід, робота з наочними посібниками; б) репродуктивний метод, дослідницький метод, індукція, дедукція, пояснювально-ілюстративний метод; в) індивідуальна, групова, фронтальна, евристична, дослідницька робота. г)спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин. 18. До методів що забезпечують опосередковане ознайомлення з природою відносяться: а)спостереження, експеримент, праця, досліди з природним матеріалом; б) розгляд картин, використання діафільмів ї кінофільмів, ігри з картинками, іграшками, словесні дидактичні ігри, розповіді, бесіди, читання художньої літератури; в)спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом; г) спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин. 24.Дослідницький метод навчання природознавства : а) спосіб організації творчої діяльності учнів, зумовлений навчальними проблемними завданнями; б) спосіб засвоєння навичок в процесі розв’язання конкретної проблеми; в) спосіб засвоєння досвіду творчої діяльності в процесі розв’язання загальної навчальної проблеми; г) набуття практичних навичок. 25. Які групи умінь формуються, переважно, при вивчені такої теми з природознавства «Тварини лісу»: а) розумові, перцептивні, самоконтролю,самокоригування коригування; б )навички причинно-наслідкового, логічного і творчого мислення, мнемічні; в) імажинативні, мовленнєві, самопланування, самоорганізації; г)розумові, мовленнєві 26. Які групи умінь формуються переважно при вивчені узагальнюючої теми з природознавства «Нервова система, органи чуття »: а) розумові, мнемічні; б) імажинативні, мовленнєві; самоконтролю, самоорганізації; в) коригування, логічного і творчого мислення; г) критичного мислення. 27.Правильне судження, що відповідає визначенню спостереження як методу забезпечення наочно-чуттєвої основи знань про природу : а) цілеспрямоване, планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності з метою виділення суттєвих ознак предметів та явищ природи; б) планомірне, сприйняття об’єктів навколишньої дійсності та накопичення чуттєвого досвіду; в) розвиток спостережливості дитини, уміння аналізувати, узагальнювати та планувати певну діяльність; г) фіксування певних ознак предметів природи. 28. Вибір проблемних методів навчання у процесі засвоєння молодшими школярами змісту природознавства визначається такими критеріями : а) локальна і загальна готовність учнів, зміст навчального матеріалу, б) зміна послідовності вивчених у підручнику фактів, пояснень описів в)необхідністю залучення додаткової інформації, яка виходить за межі змісту поняття, що передбачено програмою; г) методичною підготовкою вчителя. 29. Визначити, який тип пізнавальних завдань використовується у випадку - накреслити схему на основі прочитаного (на матеріалі теми “Рослини –частина живої природи”): а) використання аналогії як засобу перенесення способу дії, класифікація предметів і явищ навколишнього середовища; б) сортування навчального матеріалу за завданням учителя; в) виділення головного, сортування навчального матеріалу за завданням учителя; г) інтеграція знань та фактів. 30. Правильне судження, що відповідає терміну “класифікація за ознаками”: а) об’єднання об’єктів природи у групи за ознаками подібності; б) ряд розумових операцій, спрямованих на аналіз і порівняння відмінних ознак і властивостей предметів природи; в) складна розумова дія, спрямована на об’єднання об’єктів в групи за істотними ознаками і зв’язками); г) розподіл предметів або об’єктів у певному порядку .
Методика навчання природознавства ВАРІАНТ 1 |
|
|