ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЗМ 3 (Т 6-11): Світові релігії

Т-6.: Буддизм

Мета: ознайомитися з релігійно-філософським світоглядом буддизму, віровченням, культом, основними напрямами. Осягнути специфіку цієї релігії, виявити її зв’язок з попередніми релігійними системами Давньої Індії.

Основні поняття:Будда, дхамма, просвітлення, ступа, медитація, сангха, карма, архат, дзен-буддизм, лама, страждання, махаяна, хінаяна, ламаїзм, нірвана, сансара, трипітака, чотири благородні істини, "мовчання" Будди, дхарма.

План лекції:

1. Соціально-історичні передумови виникнення буддизму. Легенда про Будду.

2. Особливості релігійно-філософського світогляду буддизму.

3. Віровчення і культ в буддизмі.

 

Семінар : Буддизм та його особливості.

1. Філософська концепція буддизму.

1. Сутність віровчення та культова практика буддизму.

3. Основні напрями буддизму.

 

Методичні поради до семінару:

1. Необхідно з’ясувати наступні особливості. Філософія буддизму не зосереджується на проблемі створення світу. Він існує одвічно. Набуває значення вчення про душу людини. Душа – це психічна єдність. Вона творить особистість людини, пізнає світ, передовсім, через саму себе. Тому процес пізнання – споглядання, відбувається через самозаглиблення. Потік дхарм утворює особистість. Відбувається незліченна кількість перероджень – сансара, що визначається кармою (закон відплати або причинно-наслідкових зв’язків). І тільки тоді, коли людина досягла стану духовної досконалості, припиняється ланцюг перероджень. Ідеал буддизму – в досягненні стану нірвани, який вимагає самовдосконалення людини.

2. Потрібно знати, що буддизм – релігійна система, яка заснована Сідхархою Гаутамою, якого прозвали Будда (просвітлений). Основна концепція цієї релігії була викладена у проповіді Будди після його просвітлення, і склала основу буддійського віровчення. Це так звані «чотири благородні істини»: життя − це страждання; існує причина страждання − жадоба життя; щоб позбавиться від страждань необхідно подолати бажання, і досягнути нірвану − стан абсолютного спокою; існує вісім ступенів сходження до нірвани. Духовна практика буддизму містить методично продуману, психологічно обґрунтовану нормативну програму, що охоплює вісім ступенів духовного вдосконалення. Потрібно зазначити, що процес удосконалення складається з трьох основних гармонійно культивованих чинників: пізнання, поведінки та зосередження. Етика буддизму базується не на абстрактних поняттях добра та зла, а на засадах співпереживання людям, які перебувають у тенетах зла. Буддійське вчення не є догматизованою, а гнучкою системою.

Усі релігійні обрядицієї релігії пов’язані з особою Будди. Богослужіння в храмах здійснюється виключно духовенством, без мирян, які творять молитви перед домашніми вівтарями. Релігійні свята та обряди міняються залежно від епохи, школи, місцевості.

3. Це питання передбачає з’ясування основних напрямів, а, значить і особливих виявів буддизму. У буддизмі визначилось два основні напрями: хінаяна та махаяна. Перший напрям тісно пов’язаний з раннім буддизмом. Він грунтувався на консервативних ідеях і орієнтувався на релігійно-філософське вчення самих лише ченців. Основний акцент робиться на особистому спасінні, яке є можливим лише через відхід від світу. Послідовники хінаяни ведуть аскетичний спосіб життя. Перебуваючи в чернечих громадах – сангхах, вони намагаються досягнути духовної досконалості та стати архатом – святим. У II - III ст. виникає інший напрям – махаяна. Формується нова доктрина, в якій Будда постає учителем життєвої мудрості. Вважається, що кожна людина володіє природою Будди, відновити яку можна через просвітлення. Це і є метою буддизму. Простим людям це допомагають робити ботхісатви, які, досягнувши стану досконалості, задля цієї мети не полишають світу. Стверджується, що мудрість є однією з чеснот, а тому співстраждання, доброта та терпіння є найправильнішими виявами учення Будди. Інші напрями буддизму – тантризм, ламаїзм.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Ламаїзм як один з напрямів буддизму.

2. Буддійська канонічна література.

3. Особливості дзен-буддизму.

 

Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:

1. Перше питання − виникнення ламаїзму, як одного з напрямів буддизму потрібно розглядати наступним чином. Становлення ламаїзму було зумовлене визначальним впливом тантризму та анімістичної тібетської релігії бон-по. Остаточно завершив процес формування віровчення буддизму великий проповідник та теоретик релігії Цзонкапа. Він писав, що для повного спасіння необхідно дати обітницю моральності «малої колісниці» та прийняти повноту обітниць «алмазної колісниці». Ламаїзм має самостійний збірник канонічних текстів «Ганджур» (Одкровення Будди) та «Данджур» (тлумачення Одкровень Будди).

2. Буддійська релігійна література має назву «Трипітака» - «Три кошики істини»: Вінаяпітака, Суттапітака та Абхідхармапітака. Це величезний масив літератури, який налічує багато томів, до яких включено збірники правил поведінки ченців та способу життя мирян, притчі те бесіди, що приписуються самому Будді та його учням, а також твори релігійно-філософського характеру. У XIX - XX ст. багато текстів було перекладено європейськими мовами та опубліковано. Так вони стали доступними для широкого кола дослідників.

3. Дзен (чань)-буддизм (япон. – дзен, кит. – чань, від санскр. дх’яна, тобто «медитація») одна з найбільш впливових сучасних буддийських шкіл на Далекому Сході (Китай, Корея, Японія, В’єтнам). Дзен-буддизм визнає реальність феноменального світу, але сприймає його ілюзорним. Лише за допомогою медитації можна виявити свою первісну природу, яка є «сутністю Будди», пробудитися, і після цього осягнути істинну природу речей, побачити їх сутність і усвідомити свою причетність до всього існуючого. Основними ідеями дзен-буддизму є практика «передачі істини від серця до серця» і вчення про «раптове просвітлення».

 

Питання для індивідуальної роботи:

1. Чому буддизм виступив як реакція на брахманізм?

2. В чому проявляється демократизм буддизму?

3. Яке ставлення буддизму до кастової системи Стародавньої Індії?

4. Завдяки чому буддизм став світовою релігією?

5. Поясніть суть конфлікту буддизму та індуїзму. Чому зрештою в Індії переміг індуїзм?

6. Чому буддизм, як світова релігія, не набув значного поширення в країнах Заходу?

 

Проблемні ситуації:

1. Як індуїзм, так і буддизм поділяють концепцію карми та реінкарнації. В чому полягає суттєва відмінність в їх ставленні до цієї концепції?

2. Що таке “панча-шила”. Яку роль відіграють моральні норми в буддизмі. Чи схожі буддійські заповіді з християнськими.

3. Що таке “нірвана”? В атеїстичній літературі цей термін перекладали як “згасання”, “заспокоєння” і тому трактували як відхід від життя. Наскільки правильне таке твердження?

4. Як відомо, чань-буддизм заснував легендарний буддійський патріарх Бодхідгарма в Китаї. Чим можна пояснити таку модифікацію буддизму? Наскільки вплинули на формування чань-буддизму специфічні риси китайського менталітету?

Теми творчих робіт:

1. Роль буддизму в історії країн південно-східної Азії.

2. Буддійська та біблійна мораль: порівняльна характеристика.

3. Буддизм та індуїзм: спільне і відмінне.

4. Вплив релігійно-філософських ідей буддизму на суспільно-економічні відносини країн Сходу.

5. Чим відрізняються буддійська та християнська концепції спасіння?

 

Реферати:

1. Особливості віровчення і культу в буддизмі.

2. Буддійська мораль і етика.

3. Буддизм та брахманізм: спільне і відмінне.

4. Ставлення до жінки в буддизмі.

5. Вплив буддизму на економічний розвиток країн, що його сповідують.

 

Першоджерела:

1. Дхаммапада. – Угунс. 1991.

2. Сон Чоль Сыним. Поток золотого песка. − Донецк., 1993.

3. Будда. Истории о перерождениях.--М., 1991.

4. Судзуки Д. Основы дзен-буддизма. − Бишкек, 1993.

 

Допоміжна література:

1. Абаев Н.В. Чань-Буддизм и культурно-психологические традиции в средневековом Китае.--Новосибирск. 1989.

2. Будон Р. История буддизма. − СПб., 1999.

3. Буддизм // Религии мира. Энциклопедия для детей. − Т. 1.− С. 580-696.

4. Валпола Рахула Чему учил Будда. – Донецк., 1995.

5. Васильев Л. История религий Востока. − М., 1988.

6. Костюченко В.С. Классическая веданта и неоведантизм. – М. 1983

7. Психологические аспекты буддизма. – Новосибирск. 1991.

8. Кочетов А.Н. Буддизм.--М., 1983.

9. Радхакришнан Индийская философия. В 2-х тт. − М., 1996.

10. Словарь изотерических терминов.--СПб., 1992.

11. Томпсон М. Восточная философия. − М., 2000.

12. Торгинов Е.А. Введение в буддологию. − СПб., 2000.

13. Щербатской Ф.И. Избранные труды по буддизму.--М.,1988.

14. Эррикер К. Буддизм / Пер. с англ. − М., 2000.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти