ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Семінар: Католицизм та його особливості.

1. Особливості католицького віровчення та культу.

2. Організація католицької Церкви. Ватикан.

3. Другий Ватиканський собор: політика оновлення.

 

Методичні рекомендації до семінару:

1. Віровчення католицизму (як і православ’я) грунтується на Святому Письмі та Священному Переказі. Католицька Церква ще до розколу 1054р. вносила нові догмати до християнського Символу віри та коригувала культову практику. Так, у 539р. на церковному помісному соборі в Толедо було прийнято догмат філіокве (латин. filioque), суть якого полягає в тому, що Дух Святий сходить не лише від Бога-Отця, але і від Бога-Сина. І, оскільки, як свідчить Євангеліє від Матвія, Римська церква була заснована самим І.Христом за посередництвом апостола Петра, то, відповідно, вона претендує на першість у християнському світі. Єпископи Риму вважаються намісниками Бога, а відтак, вони не мають права помилятися. Звідси - догмат про непогрішимість папи Римського у справах віри та моралі, який проповідує з амвону. Цей догмат почав формуватися ще у Vст., але затверджено його було на I Ватиканському соборі у 1870р. Були розроблені учення про чистилище, про «наднеобхідні заслуги», що пов’язано з теорією й практикою індульгенцій. Надзвичайне значення має культ Богородиці (почав формуватися з IVст.).

Існують канонічні відмінності католицької Церкви. Вони мають обрядово-культовий характер. Духовенство приймає обітницю безшлюбності – целібат. Існує непорушність таїнства шлюбу – не дозволяються розлучення, мають особливості і інші таїнства. Значного поширення набув культ святих, поклоніння реліквіям та мощам. Богослужіння (Меса) супроводжується органною музикою. II Ватиканський собор (1962 – 1965рр.) визначив модернізацію культу та практики католицької Церкви. Сучасний католицизм є надзвичайно впливовим у світі значною мірою завдяки демократичності культу, а також своєю наближеністю до соціально-економічних та політичних процесів суспільства.

2. Католицька церква має централізовану організацію. Главою її є папа Римський (офіційний титул – Pontifex maximus), який обирається на конклаві (закритих зборах) двома третинами голосів вищих посадових осіб Католицької Церкви – кардиналів. Резиденція першоієрарха знаходиться в Ватикані (Папська держава, що розташована на території Риму). Адмістративними справами керує кардинальська комісія, церковними й політичними – Римська Курія (уряд)., створена ще в 1588р. Папою Сикстом 5. Тепер Курія – це Державний Секретаріат (центральний орган), 9 Конгрегацій, 12 Папських Рад, 3 Трибунали і 3 Відділи.

Велика кількість віруючих, що проживають на значній території, зумовила складну систему управління Церквою. Віруючі об’єднуються в душпастирські осередки – парафії, які територіально об’єднані в дієцезії, архідієцезії, митрополії на чолі з єпископами. Сукупність дієцезій у межах однієї держави формує Національну церкву, яку очолює кардинал. Національні церкви – складові єдиної Католицької церкви. Окрім Римо-Католицької Церкви, до католицизму відносяться ще 13 уніатських Церков, що визнали адміністративну владу і духовний авторитет Папи Римського, частково католицьке віровчення, але зберегли культову практику і внутрішній устрій. Найбільшою (чисельно) є Українська Греко-Католицька Церква. Дипломатичні стосунки з іншими державами Ватикан підтримує через своїх представників – Апостольських нунціїв (послів). Дипломатичні стосунки з Україною були встановлені у 1992р. Нинішній Апостольський нунцій в Києві – архієпископ Іван Юркович.

Католицька церква має велику кількість чернечих орденів: бенедиктинці, францисканці, домініканці, кармеліти, єзуїти та ін., які мають свої статути. Ці організації ченців спеціалізуються на провідницькій, місіонерській, виховній та благодійній діяльності. Нині існує майже 180 чернечих орденів.

7. Другий Ватиканський собор оголосив політику оновлення (аджорнаменто), що відтворено у 16 найважливіших документах. Головна суть цієї політики – модернізація соціально-політичної доктрини, курс на більш тісний зв’язок віровчення з сучасними реаліями в соціальній, політичній, економічній сферах. Основна мета Собору – розповсюдження віровчення шляхом євангелізації (навернення народів або окремих осіб в християнство). Теоретичне обгрунтування - у заповіді І. Христа своїм учням: «Ідіть і научіть усі народи» (Мв. 28.19). Програма євангелізації є цілісною соціально-політичною програмою римської ієрархії на сучасному етапі життєдіяльності церкви. На Соборі також було прийнято рішення про спрощення багатьох обрядів та пристосування їх до місцевих умов, запровадження при Богослужінні національних мов. Надзвичайно важливим у справі порозуміння в християнському світі стало рішення Собору про зняття взаємної анафеми, проголошеної в 1054р. Римською та Константинопольською Церквами.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Історія католицизму в Україні.

2. Орден єзуїтів та його діяльність.

3. Доброчинна діяльність католицької церкви в Україні.

 

Методичні вказівки до самостійної роботи:

1. Перші католицькі місії присутні в Києві з середини X ст. 1359 роком датується поява першої римо-католицької дієцезії у Львові. У 1375р. було створено Галицьку католицьку митрополію з єпархіями в Перемишлі, Володимирі та Холмі. Поширення католицизму посилилося після Кревської (1386 р.) та особливо Люблінської (1569 р.) уній, що призвело до об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в Річ Посполиту. Наприкінці XVIII ст. в Правобережній Україні поляки-католики становили більшість поміщицько-магнатської верхівки, духовенства, службовців, меншою мірою – міщан і селян. Ситуація змінилася після трьох поділів Речі Посполитої між Росією, Австрією та Пруссією (1772 – 1795). Більшість земель Правобережної України відійшла до Росії. Царським урядом було проведено реорганізацію церковних структур латинської Церкви.

Перша світова війна, польсько-російсько-українські війни спричинились до модифікацій на політичній карті Європи. Після ухвалення мирного договору між Польщею та Україною і Росією (Рига,1921р.) терени Львівської архідієцезії та Луцької дієцезії відійшли до Польської держави. У 20 – 30-х роках тоталітарним режимом здійснювався наступ на католицьку церкву. Наприкінці 1938р. в Україні не залишилось жодного діючого католицького храму.

Особливу увагу потрібно звернути на питання відродження католицької церкви в Україні. 16 січня 1991р. Папа Іоан Павло II призначив нових латинських ієрархів. Відтоді починають відновлюватись старі структури Церкви на території України. Нині в Україні 909 католицьких громад, об’єднаних у Львівську митрополію, до складу якої входять: Львівська архідієцезія; Луцька, Київсько-Житомирська, Кам’янець-Подільська, Одесько-Сімферопольська, Запорізько-Харківська та Мукачівська дієцезії. Римсько-католицьку Церкву в Україні очолює архієпископ Мечислав Мокрицький. Вона має 8 навчальних закладів. Здійснюють службу 566 священики, серед яких – 271 іноземець. Налічується 96 монастирів, 41 місія, 524 недільні школи. РКЦ має 8 навчальних закладів, 13 періодичних видань.

2. Католицьке чернецтво згуртоване в централізовані, відносно автономні спільноти – ордени, які мають свої статути та організаційно підпорядковуються Ватикану. Це бенедиктинці, францисканці, домініканці, кармеліти, єзуїти та інші. Ці духовні організації ченців спеціалізуються на проповідницькій, місіонерській, виховній та благодійній діяльності. Зокрема орден єзуїтів (товариство Ісуса) був заснований іспанцем І.Лойолою у 1534р. для боротьби з Реформацією. Основна мета – навчання та виховання молодого покоління. Створивши внутрішню потужну систему теологічної підготовки, орден за короткий час став могутньою релігійно-ідеологічною силою католицизму в боротьбі з реформаційними ідеями. Єзуїти реформували систему освіти. Відкривши по всій Європі мережу духовних навчальних закладів (семінарії, колегії, академії), орден перетворився в монополіста в галузі освіти та виховання. Нині орден є наймогутнішим в католицькій Церкві, який активно впливає на різні напрями її діяльності. Орден має своїх представників у різних регіонах світу, керівництво над якими здійснюється Генеральною радою. Має 33 власні університети, 200 шкіл різного типу.

3. Існують різноманітні форми служіння Церкви. Однією з таких форм є «Карітас». Найважливішими принципами роботи «Карітас» є повага і допомога кожній людині, незалежно від її віросповідання та національної належності. Ця доброчинна католицька організаця була створена на рубежі XIX – XXст. з метою координації доброчинної діяльності, якою займалися церковні братства.

Нині Міжнародний «Карітас» складається з 196 національних організацій. Він має своїх представників в Організації Об’єднаних Націй і входить до складу створеної Папою Павлом VI Ради «Єдине Серце». В Україні Римсько-католицька Церква представляє Релігійну місію «Карітас-Спес», яка здійснює багато проектів, проте основним напрямком роботи залишається допомога знедоленим дітям. Пріоритетним є проект «Діти Чорнобиля». Важливими є також проекти «Діти вулиці» , «Діти-сироти», «Діти тюрми», «Покинуті діти». Римсько-католицький «Карітас» здійснює одночасно турботу про самотніх громадян похилого віку. Своїм важливим завданям ця організація вважає зміну стереотипів і зразків поведінки, зміну менталітету: від утримання - до соціально активної особистості. З цією метою організація стимулює розвиток бізнес-проектів, які б у подальшому могли б утримувати доброчинні проекти «Карітас». Питання до індивідуальної роботи:

1. Екуменічна та соціальна діяльність Іоана Павла ІІ.

2. Яким є організаційно-територіальний поділ Католицької Церкви?

3. Які чернечі ордени діють на території України?

4. Яке місце посідає католицизм в конфесійному ареалі України?

Проблемні ситуації:

1. Рим вважається апостольською столицею. Католицизм обґрунтовує цей факт наслідуванням влади від ап. Петра. Як Ви можете пояснити це вчення католицизму?

2. Іван Павло II, звертаючись після Другої світової війни до німецьких єпископів, сказав: «Вибачаємо і просимо вибачити!». Що визначає цю глибоку формулу?

3. Чим католицизм відрізняється від православ’я в догматичному плані? Розкрийте зміст основних догматичних понять католицизму, що відрізняють його від православ’я: “Filiouve”, «Верховенство Папи», «Непогрішність Папи». Наскільки ці вчення виступають нездоланною перепоною для діалогу Церков?

4. Яке значення має інститут кардиналів? Чому його немає в православ’ї?

5. На основі чого виник томізм, офіційна доктрина католицької церкви? Чи замикається сучасна католицька церква на вченні Томи Аквінського?

6. Існує думка, що українська греко-католицька Церква є містком між православ’ям та католицизмом. На Вашу думку, …….?

 

Теми творчих робіт:

1. Принципи взаємовідношення католицької Церкви з іншими християнськими Церквами.

2. Сучасний стан та перспективи діалогу католицької та православної Церков.

3. Тенденції розвитку католицизму в XX-XXI ст.

4. Діяльність та вчення Папи Бенедикта XVI.

5. Ватикан як теократична держава та його роль у сучасному католицизмі.

6. ІІ-й Ватиканський собор: новизна соціально-економічних ідей.

7. Ватикан як скарбниця шедеврів європейського мистецтва.

 

Реферати:

1. Ватикан як теократична держава і фінансова імперія.

2. Ватикан як скарбниця європейського мистецтва.

3. Основні ідеї енцикліки Іоана Павла ІІ “Віра і розум”.

4. Сучасний католицизм у світлі соціального вчення Церкви.

5. Екуменічний рух в католицизмі, його історія та перспективи.

6. Роль католицизму в соціально-культурному житті Західної Європи.

7. Фінансово-економічна основа діяльності чернечих орденів.

Першоджерела:

1. Второй Ватиканский Собор. Конституции. Декреты. Декларации. – Москва – Брюссель, 1992.

2. Гуардини Р. Господь. − Брюссель, 1995.

3. Де Любак А. Католичество. Социальные аспекты догмата. − 1992.

4. Джусани Л. Христианство как вызов. − М., 1993.

5. Иоанн Павел II. Единство в многообразии. – М., 1994.

6. Иоанн Павел II. Любовь и ответственность. – М., 1993.

7. Иоанн Павел II. Про співвідношення віри і розуму. Енциклік. − К., 2000.

8. Карсавин Л.П. Католичество. Общий очерк.--Петроград.1918.

9. Рауш Т. Католичество в третьем тысячелетии. − М., 2007.

10. Церква і соціальні проблеми енцикліка «Сотий рік». Львів, 1993.

11. Честертон Г. Ортодоксия // Вечный человек. − М., 1991.

 

Допоміжна література:

1. Історія релігій в Україні. Навчальний посібник. За ред. Колодного А.М., К., 1999.

2. Католицизм. Словарь. – М., 1991.

3. Постнов М.Э История Христианской церкви до разделения церквей. − К., 1991

4. Рашкова Р.Т. Ватикан и современная культура. – М., 1998.

5. Рожков В. Очерки по истории Римско-Католической Церкви. − М., 1994.

6. Григулевич И.Р. История инквизиции XIII-XX ст. − М., 1970.

7. Лозинский С.Г. История папства. − М., 1986.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти