ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Семінар: Протестантизм як реформоване християнство

1. Сутність віровчення та культу протестантських віросповідань.

2. Етапи формування та особливості віровчення пізнього протестантизму.

З. Поширення реформаційних вчень на теренах України.

Методичні рекомендації до семінару:

1. Потрібно знати, що віровчення протестантизму у найбільш повному вигляді було сформульовано М.Лютером в «Аугсбурзькому визнанні віри», прийнятому 1559 р. Воно має наступні принципи:

- визнання абсолютного авторитету Біблії;

- визнання того, що людина спасається виключно через персональну віру;

- визнання, що виправдання грішника можливе не через добрі справи, а через благодать Божу.

Відповідно до цих віроповчальних положень було сформульовано основні особливості протестантизму:

- загальне священство (кожен віруючий може звертатися до Бога через молитву); духовенство не є посередником між Богом та людьми;

- ліквідація целібату; ліквідація інституту чернецтва та монастирів.

- повернення до традиції ранньої Церкви;

- критика інституту папства;

- заперечення молитви за померлих та молитов до святих;

2. Слід з’ясувати , що подальший розвиток протестантизму пов’язаний з двома основними чинниками: виникненням нових деномінацій та модернізацією теологічних доктрин традиційного протестантизму. У XVII ст. у Великій Британії з’являються баптисти; у 1830р. – у США Церква Ісуса Христа святих останнього дня, більш відома під назвою «мормони»; у 1884р. у США – свідки Єгови; у 1901р. у США – християни віри євангельської, більше відомі під назвою «п’ятидесятники». Протестантизм виходить з того, що природні права людини є споконвічно притаманні людям. Реформація заклала фундамент концепції прав людини і громадянина, яка сьогодні стала наріжним каменем політичної та моральної культури. Протестантизм сповідує ідею покликання, культ працелюбності, успіху; засуджується марнотратство та неробство. У великій пошані - стоїчне ставлення до життєвих негараздів та наполегливість у досягненні мети.

З. Сутність цього питання ґрунтується на наступному. У 20 –х роках XVI ст. ідеї Реформації почали поширюватися на території Речі Посполитої, до складу якої входила в той час значна частина України. В Україні історичний шлях протестантизму виявився більш складним і суперечливим, оскільки, на відміну від Європи та Америки, тут домінуючі позиції посідало православ’я, яке вело тривалу боротьбу з католицизмом. Крім того, протестантизм в Україні не одержав підтримки широких народних мас. Реформаційні ідї поширювали в першу чергу виходці з України, що навчалися в протестантських країнах. Показовою постаттю в цьому плані є С.Оріховський, котрий здобував ґрунтовну освіту в головному осередку лютеранської Реформації – Віттенберзькому університеті.

Першими протестантськими течіями в Україні були лютеранство та кальвінізм (XVI ст.). Особливого піднесення протестантський рух набуває в другій половині XVIII ст. - у цей час на терени південної України переселяється багато іноземців. Активізація протестантизму також відбувається наприкінці XIX – першій третині XXст.; це було пов’язано з поширенням нових течій протестантизму - баптизму, адвентизму, згодом – п’ятидесятництва.

Сучасний український протестантизм набуває все більш визначених національних рис. Використовуються національні обрядові традиції під час молитовних зібрань, релігійних свят, також широко послуговуються українською мовою.

На сьогодні протестантизм в Україні є найдинамічнішою конфесією. Він має 8445 релігійних організації. Серед них найчисельнішими є християни-баптисти (3057), християни віри євангельської (п’ятидесятники) (2585), адвентисти сьомого дня (1113). Всі протестантські церкви мають необхідні управлінські структури, 90 навчальних закладів, налагоджену видавничу діяльність.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Причини та наслідки Реформації.

2. Англіканство: історія та сучасність.

3. Протестантська теологія: минуле і сучасність.

 

Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:

1. Відповідь на перше питання потрібно розпочати з визначення поняття Реформації, вказавши, що це національно-визвольний та революційний рух у країнах Європи, що відбувався під релігійними гаслами. Основними соціально-економічними причинами Реформації були такі: криза феодалізму як суспільно-політичного й економічного ладу, розвиток товарно-грошових відносин, зміцнення позицій дрібної буржуазії, прагнення до подолання феодальної роздрібненості та утворення централізованих держав.

Саме у цей час католицька церква була найбільш впливовим інститутом феодального суспільства, тому будь-який суспільно-політичний рух неодмінно набував певної теологічної форми. Боротьбу проти католицької церкви очолив німецький теолог Мартін Лютер. Він оприлюднив 95 тез, у яких звинувачував католицьку церкву стосовно практики продажу індульгенцій. Незалежно від Лютера своїм шляхом до Реформації прийшов Ульріх Цвінглі (Німеччина), у Женеві реформацію здійснював Ж.Кальвін, у Англії проти засилля Риму виступив король Генріх VIII, щоправда з особистісних причин.

Важливим наслідком Реформації було те, що вона дала поштовх до консолідації націй та утворення національних держав у Європі. Святе Письмо – Біблія було перекладено національними мовами, які стали впроваджуватися у церковну практику. З появою Аугсбурзького віросповідання почалася епоха конфесійності в церковному житті, що заклало фундамент для ствердження принципу свободи совісті.

Подальший розвиток протестантизму пов’язаний з двома основними чинниками: виникненням нових деномінацій та модернізацією теологічних доктрин традиційного протестантизму.

2. Варто звернути увагу, що виникнення англіканської церкви розпочалося з ініціативи правлячих кіл. У 1534р. англійський парламент проголосив незалежність церкви від папи, а короля Генріха VIII – її главою. Саме з особистісних причин короля були розірвані церковні стосунки з Ватиканом. Було закрито монастирі, а їхнє майно конфісковано. Англійська церква прийняла протестантські догмати про виправдання вірою і про Святе Письмо як єдине джерело віри. Але при цьому залишився католицький догмат про церкву як необхідного посередника між Богом і людьми. Таким чином, англіканська церква поєднала католицькі та протестантські догмати. Ця церква є державною у Великобританії. Її постійним главою є монарх, який призначає вищих ієрархів – архієпископів та єпископів, які є довічними членами палати лордів.

2. Необхідно знати, що основи протестантської релігійної ідеології закладені у вченнях німецьких теологів М. Лютера і Ф.Меланхтона, швейцарців У.Цвінглі і Ж.Кальвіна. Реформація виступила на захист свободи особистості. На основі цих вчень виникла містична школа – пієтизм (з лат. – благочестя). Вважалось, що в стані релігійного екстазу людина стає рівною абсолюту, тобто завдяки власним зусиллям долає гріховність своєї природи. На грунті пієтизму сформувався новий напрям – романтизм, фундатором якого є Ф.Шлейєрмахер. Вважав, що релігійне почуття є вродженим і становить невід’ємну складову людської психіки. Вища і самодостатня цінність є не Бог, а сама людина. С.К’єркегор став засновником відразу двох напрямів сучасної релігійно-філософської думки: діалектичної теології та екзистенціалізму. Розумів релігійність як прояв справжньої людяності, акцентував на абсолютній трагічності людського існування. Головна позиція діалектичної теології – усвідомлення нездоланної прірви між Богом і людиною, святістю і гріхом (Д.Бонхоффер). Релігія і релігійність – не більше, ніж людські уявлення. Відповідальність людини перед вимогами світу є ознакою повноліття людини. Справжній інтерес протестантських модерністів і авангардистів полягає не в запереченні «надприродного», а в пошуах його нового сенсу в сучасному світі - шляхом пошуку Бога всередині світу.

 

Питання до індивідуальної роботи:

1. Чому протестантизм виник як опозиція католицькій Церкві у питаннях віри?

2. Чим поснюється спрощення культу та ліквідація чернецтва в протестантизмі?

3. Поясніть ставлення до Передання в протестантизмі.

4.На чому ґрунтується заперечення іконошанування в протестантизмі?

5.Які таїнства залишено в протестантизмі? Чому?

6.Реформація та формування нових економічних принципів.

Проблемні ситуації:

1. Обґрунтуйте принцип загального священства в протестантизмі. Чи можна вважати цей принцип в певному розумінні проявом загальної тенденції до демократизації різних сфер життя?

2. Чому протестантизм вважають ідеологією буржуазії, адже саме продаж індульгенцій католицькою церквою є свого роду реалізацією ринкових відносин в духовному житті?

3. У чому принципова відмінність протестантського та православного ставлення до збагачення?

4. Які принципові відмінності традиційного християнства та протестантизму? Чи є вони нездоланними на шляху до їх діалогу? На яких засадах можливий діалог протестантів з представниками традиційних Церков?

5. Чим можна пояснити велику кількість протестантських церков і як це можна узгодити з принципом єдності Церкви?

Теми творчих робіт:

1. Проаналізуйте сучасні тенденції в розвитку протестантизму.

2. Тенденція харизматизації сучасного християнства.

3. Протестантська етика як моральна основа формування підприємництва.

Реферати:

4. Мартін Лютер та Реформація.

5. Англіканство: історія та сучасність.

6. Особливості віровчення адвентистів.

7. Віровчення та практика п’ятидесятників харизматичного спрямування.

8. Протестантизм та підприємництво.

Першоджерела:

1. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. / Избр. произведения. – М., 1990.

2. Мартин Лютер Время молчания прошло. Избранные произведения 1520-1526 гг. − Харьков, 1992.

3. Райт Н. Иисус надежда постмодернистского мира. − Черкассы, 2006.

4. Райт Н. Что на самом деле говорил ап. Павел. Был ли Павел из Тарса основателем христианства? − М., 2004.

5. Робинсон Дж. Быть честным перед Богом. − М., 1993.

6. Громадка Й. Перелом в протестантской теологии. − М., 1993.

7. Бультман Р. Иисус // Путь. − 1992. − № 2. − С. 3-136.

8. Гайслер. Н. Энциклопедия христианской апологетики. − СПб., 2004.

Допоміжна література:

1. Адвентисти сьомого дня в Україні. – К., 1996.

2. Гараджа В.И. Протестантизм. − М., 1971.

3. Головащенко С. Історія християнства. Курс лекцій. − К., 1999.

4. Єленський В.Є. Сучасний протестантизм: динаміка, процеси, тенденції. − К., 1989.

5. Кеннет Боа Лабиринты веры. − М.,1992.

6. Митрохин Л.И. Баптизм. − М., 1966.

7. Протестантизм: словарь. − М., 1990.

8. Чанышев А.Н. Протестантизм. − М., 1979.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти