ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ВИЗНАЧЕННЯ ЛОГАРИФМІЧНОГО ДЕКРЕМЕНТА ЗАГАСАННЯ, КОЕФІЦІЄНТА ЗАГАСАННЯ І ДОБРОТНОСТІ КОЛИВНОЇ СИСТЕМИ

Мета роботи: ознайомитись із затухаючими коливаннями системи і визначити її параметри: логарифмічний декремент загасання, коефіцієнт загасання і добротність.

Обладнання: коливна система з самописцем і стрічко-протяжним механізмом, секундомір.

 

Теоретичні відомості

Якщо систему вивести з положення рівноваги і залишити саму на себе, то вона буде знаходитись під дією квазіпружної сили і сили опору. На подолання сили опору система при русі повинна затрачати енергію, отже амплітуда коливань системи весь час буде зменшуватися. Коливання будуть загасаючими. Рівняння загасаю­чих коливань має вигляд:

 

, (15.1)

 

де A0e-βt – амплітуда загасаючих коливань, β – коефіцієнт загасання, ω = 2πυ – циклічна частота (кругова частота), t – час, φ – початкова фаза коливань. Швидкість затухання характеризується за допомо­гою логарифмічного декременту загасання. Логарифмічним декре­ментом загасання називається натуральний логарифм відношення попередньої амплітуди до наступної, розділених інтервалом часу в один період Т :

. (15.2)

 

Проведемо перетворення: . Отже,

. (15.3)

 

З врахуванням (15.3) рівнянню (15.1) можна надати вигляду

. (15.4)

Визначити логарифмічний декремент загасання можна насту­пним чином. Нехай система здійснила N коливань при цьому амплітуда зменшилась в k разів. Отже:

. (15.5)

Розв'язуючи це рівняння, знайдемо:

. (15.6)

З рівняння (15.3), знаючи δ і Т , можна знайти:

. (15.7)

Відомо, що добротністю коливної системи називають величину Q, яка дорівнює π/δ. Отже

. (15.8)

Врахувавши (15.6) маємо:

. (15.9)

За формулою (15.9) визначають добротність системи.

Порядок виконання роботи

1. Не вмикаючи самописець, відхилити маятник від положення рівноваги на кут 10°, відпустити його і секундоміром засікти час t декількох коливань n. Знайти період

. (15.10)

2. Коли маятник знаходиться в рівновазі, ввімкнути стрічкопротяжний механізм на 1-2 с. Самописець накреслить пряму ab, що відповідає положенню рівноваги (лінія ab на рис.15.1).

3. Відвести маятник від положення рівноваги, відпустити його і одночасно ввімкнути стрічко протяжний механізм. Записують коливання до повної зупинки маятника.

4. Вирізати частину стрічки з записом коливань. Продовжити за допомогою лінійки пряму ab, щоб одержати лінію, яка відповідає положенню рівноваги (пряма abc на рис. 15.1).

5. Виміряти лінійкою значення двох амплітуд (амплітуди А1 і А2 на рис. 15.1) і знайти їх відношення .

6. Підрахувати на записаній кривій за скільки коливань N амплітуда зменшилась від А1 до А2.

7. За формулою (15.6) визначити δ, а за формулою (15.8) – добротність системи.

8. Підставити у формулу (15.7) значення δ з (15.6) і Тз (15.10) одержати формулу для коефіцієнта загасання

. (15.11)

і обчислити коефіцієнт загасання.

 

 

Контрольні запитання

1. Які коливання називаються загасаючими?

2. Запишіть диференціальне рівняння загасаючих коливань.

3. Чому дорівнює амплітуда загасаючого коливання?

4. Що називається логарифмічним декрементом загасання?

5. Що характеризує коефіцієнт загасання?

6. Що називається добротністю коливної системи?

Перелік літературних джерел

  1. Кучерук І.М. Загальний курс фізики т.1 / І.М. Кучерук, І.Т. Горбачук, П.П. Луцик. – К.: Техніка, 1999.
  2. Савельєв И.В. Курс общей физики / И.В. Савельєв. – М.: Наука, 1978.
  3. Гапчин Б.М. Молекулярна фізика. Лабораторний практикум/ Б.М. Гапчин, Я.Й. Дутчак, В.С. Френчко. – Львів, 1990.
  4. Булкин П.С. Общий физический практикум. Молекулярная физика/ П.С. Булкин, Н.Н. Попова. – М., 1988.

 

Додаток

Основні фізичні сталі

Гравітаційна стала γ = 6,672·10-11 м3/кг·с2

Універсальна газова стала R = 8,314510 Дж·моль-1·К-1

Стала Больцмана k = 1,380662 ·10-23 Дж·К-1

Стала Авогадро NA = 6,022045·1023 моль-1·

Число Лошмідта NL = 2,686754·1025 м-3

Маса спокою електрона me = 9,109534·10-31 кг

Маса спокою протона mp = 1,6726231·10-27 кг

Маса спокою нейтрона mn = 1,6749286·10-27 кг

Елементарний електричний

заряд e = 1,60217733·10-19 Кл

Атомна одиниця маси а.о.м. = 1,6605655·10-27 кг

Швидкість поширення світла у

вакуумі с = 2,99792458·108 м/с

Електрична стала ε0 = 8,85418782·10-12 Ф/м

Магнітна стала μ0 = 4π·10-7 Гн·м

Стала Планка h = 6,626176·10-34 Дж·с

Число Фарадея F = 9,648456·104 Кл/моль

 

Префікси для утворення десяткових одиниць

Префікс Позначення Множник Префікс Позначення Множник
Тера Т 1012 піко п 10-12
Гіга Г 109 нано н 10-9
Мега М 106 мікро мк 10-6
Кіло к 103 мілі м 10-3
Гекто г 102 санті с 10-2

Коефіцієнт поверхневого натягу рідини при 20 ºС, (Н/м)

Вода 0,073 Ртуть 0,500
Мильна вода 0,040 Спирт 0,022

Питома теплоємність, кДж/(кг·К)

Алюміній 0,88 Сталь 0,46
Латунь 0,38 Мідь 0,38
Лід 2,10 Вода 4,20

Густини речовин, (кг/м3)

Гази за нормальних умов

Азот 1,251 Кисень 1,429
Повітря 1,293 Вуглекислий газ 1,977
Водень 0,090 Гелій 0,18

Рідини

Спирт 0,8∙103 Гліцерин 1,26∙103
Гас 0,8·103 Ртуть 13.6∙103
Масло 0,9∙103 Вода 1,0∙103

Тверді тіла

Чавун 7,0∙103 Нікель 8,8∙103
Залізо 7,8∙103 Срібло 10,5∙103
Сталь 7,8∙103 Свинець 11,3∙103
Латунь 8,4∙103 Цинк 7,0∙103
Мідь 8,9∙103 Лід 0,9∙103

 

Модуль Юнга, ГПа   В’язкість рідин, кг/(м·с)
Алюміній   Вода 0,10
Мідь   Ацетон 0,033
Сталь   Бензин 0,065
      Гліцерин 0,83
      Повітря 0,0088

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти