Призначення команд MS-DOS та їх структура

Існує два типи команд MS-DOS :

- резидентні (внутрішні);

- транзитні (зовнішні).

Резидентні команди – найбільш прості і використовувані в системі. Вони не знаходяться на диску, тому що являють собою частину файлу command.com, і завантажуються в пам'ять під час завантаження системи. До них відносяться:

Будь-які імена файлів з розширенням *.com; *.exe; чи *.bat розглядаються як зовнішні (транзитні) команди. До них відносяться:

Рекомендується поміщати всі зовнішні команди в один каталог, включаючи його в стандартний маршрут пошуку. Наприклад:

@ECHO OFF

PROMPT $p$g

PATH C:\DOS;C:\DN\ARC;C:\DN\SYS;C:\PLUS;

де показаний фрагмент маршруту пошуку в конфігураційному файлі.

Перелік основних директив Ms – DOS

Приклади:

Спеціальні команди MS-DOS

Застосовуються в рідких випадках і в основному при настроюванні й адаптації «Операційної системи» до конкретної процесорної архітектури.

Спеціальні команди виконують наступні функції:

· розміщення інформаційного кола на вінчестері – FDISK;

· активація інформаційного кола на вінчестері – FORMAT;

· динамічний стиск інформації на носії в реальному часі – DBLSPACE;

· оптимізація пам'яті в області RAM - MEMMAKER;

· виконання операцій з електронною поштою – MAIL;

· налагодження національної клавіатури – KEYB;

· створення ресурсів мережі “клієнт-сервер” – INTERLNK;

· драйвер керування розміщенням програм у пам'яті RAM – EMM386;

· створення архівних копій файлів – MSBACKUP - RESTORE;

· створення буфера обміну між дисками в Еxtended пам'яті – SMARTDRV;

· відновлення вилученої інформації за допомогою команд UnFORMAT, UnDELETE;

· реорганізація місця розташування файлів на носії для прискорення до них доступу – DEFRAG.

3. Дати поняття підпрограма. Пояснити що є структурування програм.

Перелічити оператори для роботи з підпрограмами мови «ТВ-basic»?

У той час як функції повертають тільки одне значення через ім'я функції, підпрограми здатні повертати будь-яке число значень. Вони мають можливість використовувати і модифікувати будь-яку перемінну, або будь-який масив, які доступні програмі. На відміну від функцій, підпрограми не можуть мати локальних перемінних, списку параметрів або фіктивних перемінних.

При такому підході існує значна небезпека ненавмисних і небажаних змін значень перемінних. Багато інших мов програмування накладають строгі обмеження на використання загальнодоступних (глобальних) змінних у підпрограмах і забезпечують повну незалежність між локальними змінними, що використовуються в підпрограмах, і змінними, що використовуються в інших частинах програми. На жаль, у Бейсику цього не робиться, через що дехто вважає, що Бейсик не заслуговує репутації гарної мови програмування загального призначення. Однак у деяких розширених версіях Бейсика пропонуються працюючим належним образом блокові процедури.

При дотриманні розумної обережності підпрограмами можна широко користуватися при роботі методом покрокової деталізації. Однак у задачу мови програмування входить як можна більше усунення рутинної роботи програміста. І додаткові заходи обережності не потрібні були б, якби підпрограми Бейсика стандартно мали досить зручні властивості.

ОПЕРАТОРИ GOSUB і RETURN

Підпрограма являє собою набір операторів програми, до якої можна звернутися за допомогою оператора GOSUB з будь-якого рядка програми. Коли оператори підпрограми виконані і досягнуть оператор RETURN, керування автоматично передається назад, до оператора в рядку, що безпосередньо випливає за GOSUB. На мал. 2 рядка з 500-го по 600-й являють собою підпрограму, що перший раз викликається з рядка 100; після виконання підпрограми керування повертається до рядка 110. Слідом за цим підпрограма викликається з рядка 200, і після її виконання керування повертається до рядка 210. Зверніть увагу на оператор STOP наприкінці основної програми: якби він був відсутній, керування передавалося б рядкові 500 і виконання програми тривало до рядку 600, при спробі виконання якої була б зафиксована помилка з видачею відповідного повідомлення, наприклад RETURN STATEMENT FOUND WITHOUT A GOSUB (виявлений оператор RETURN без попереднього GOSUB).

Робота з підпрограмами забезпечується операторами GOSUB і RETURN, що вказуються в різних місцях програми. Для позначення початку підпрограми застосовують спеціальний оператор REM яким прописують сутність виконання процесу. Службове слово GOSUB, за яким випливає номер оператора, викликає передачу керування підпрограмі, що починається оператором з цим номером. Оператор RETURN, що є останнім оператором підпрограми, викликає передачу керування назад, до оператора, що безпосередньо випливає за оператором GOSUB, який викликав перехід до підпрограми.

В дійсності, ефект застосування підпрограми, той же, якби кожен оператор GOSUB був замінений на сукупність, всіх операторів підпрограми. Розглянемо кілька наступних операторів:

210 FOR L = 1 TO N

220 PRINT "-";

230 NEXT L

240 PRINT

Вони забезпечують друк, рядків, що складається з N знаків мінуса (—), і використовуються як підпрограма у наступній програмі:

19 REM ОСНОВНА ПРОГРАМА

20 PRINT "ДОВГИЙ ЗАГОЛОВОК"

30 N=17

40 GOSUB 200

50 PRINT "ЩЕ РАЗ"

60 N=7

70 GOSUB 200

80 FOR 1 = 1 ТО 5

90 N=1

100 GOSUB 200

110 NEXT I

120 STOP

200 ПІДПРОГРАМА ДЛЯ ПІДКРЕСЛЕННЯ N СИМВОЛІВ

210 FOR L=l TO N

220 PRINT "-";

230 NEXT L

240 PRINT

250 RETURN

260 END

RUN

довгий заголовок ще раз

-

__

____

_____

______

END

Рис.2. Процес передавання управління при двох – викликах підпрограми

Оператори з 200-го по 250 зображують рядок з N символів і використовуються в даному прикладі для підкреслення тексту, видаваного операторами в рядках 20 і 50. Значення N установлюється перед GOSUB і доступно (поряд зі значеннями всіх інших змінних) у підпрограмі. Трикутна фігура формується звертаннями до підпрограми з циклу FOR у рядку 80. Тому що L використовується і змінюється в підпрограмі, то цієї перемінної не можна користуватися як керування в циклі FOR у рядку 80.

Може виявитися корисної приведена нижче підпрограма. Вона здатна надрукувати N повторень символу, що має код ASCII, рівний М:

200 REM ПІДПРОГРАМА ПЕЧАТКИ

210 REM N ПОВТОРЕНЬ

220 REM СИМВОЛУ З КОДОМ ASCII М

230 FOR L=l TO N

240 PRINT CHRS(M);

250 NEXT L

260 PRINT

270 RETURN

Оператори GOSUBі RETURN

Загальна форма запису: GOSUB s

де s - номер оператора. Загальна форма запису:RETURN

Керування передається підпрограмі, що починається з оператора, який має номер s. Потім оператори виконуються один за одним, поки не зустрінеться оператор RETURN. Після цього керування передається наступному рядку, що йде безпосередньо за оператором GOSUB, і викликає подпрограму.

У деяких версіях Бейсика передбачений оператор вибору однієї підпрограми із сукупності підпрограм, аналогічний операторові ON-GOTO, у якому GOTO заміняється на GOSUB. Будь-який оператор RETURN повертає керування назад до рядка, що випливає безпосередньо за ON-GOSUB.

При застосуванні підпрограм Бейсика дотримуйте наступних правил:

· необхідно чітко позначати початок і кінець кожної підпрограми. Якщо це можливо, виділяйте їх шляхом відступу операторів вправо.

· ніколи не користуйтеся оператором GOTO для входу в підпрограму і для виходу з неї. Кожну підпрограму треба розглядати як незалежний логічно завершений модуль.

· майте під рукою список глобальних вхідних змінних і вихідних результатів кожної підпрограми. Найкраще оформити його коментарями до програми за допомогою операторів REM.

· обов'язково переконаєтеся, що в підпрограмі не змінюються значення таких зовнішніх змінних, як лічильники циклів. Якщо це можливо, у кожній підпрограмі введіть свій принцип іменування внутрішніх змінних.

· на відміну від функцій, підпрограми не з'являються в програмі до того, як ними будуть користуватися, тому корисно групувати підпрограми разом після оператора END, зазначеного наприкінці основної програми.

ВИСНОВКИ

При виготовленні сучасних дисплеїв застосовують різноманітні матеріали та технології, однак загальна концепція роботи розгортання променю на даний момент не змінилася з початку 1954 року.

Загальні команди управління, які застосовували ще в перших операційних системах не змінилися і обов’язково мають прив’язування до англійської мови, для забезпечення порозуміння оператором виконуваної ним дії.

Мова Бейсик як була мовою для початківцев так нею і залишилась тому що в неї прозоро спостерігаються основні конструкції декларативних мов, що показують механізми взаємодії логічного підходу людини до вирішення задачі за допомогою обчислювальної техніки. Будь яка декларативна мова не може обійтись без вирішення конструктиву підпрограми. Акщо розуміти навпаки, тоді згенерований код має міжливість розрастатися безкінцево, що дозволить збільшити розміри файлв на декілько порядків.

Література.

1. Фигурнов В.Е. IBM PC для пользователей. М.: ИНФРА-М, 1995г.

2. Герхард Франкен, Молявко С. MS-DOS 6.0 ... для пользователя. М.: Бином, 1993, Киев.: Торгово-издательское бюро BHV, 1993г.

3. Б. Уолш, Программирование на бейсике. Пер. с англ. И.В. Емелина - ,М.: Радио и связь, 1988г, 336с.

4. Майоров С.А., Новиков Г.И. "Структура электронных вычислительных машин", Л.Машиностроение.1979г.

5. Мэдник, Донован "Операционные системы", Финансы и статистика. 1981г.

6. Microsoft ® MS-DOS ®, © Microsoft Corporation 1981,1983-86 & © Intel Corporation 1980, перевод: (P) ЦЛОМО ПГМК (Белоусов Н.О., Свиридов А.В.), 1989г, 400 с.

Зразок оформлення практичного завдання

Додаток Б.