|
Засади організації податкової системи в Україні
1. Сутність податків, визначення, ознаки. 2. Елементи системи оподаткування 3. Податкові ставки та їх види 4. Класифікація податків, їх ознаки 5. Основні функції податків 6. Характеристика прямих і непрямих податків
1. Податкова система – це важлива складова системи державних фінансів, яка відіграє провідну роль у формуванні державних доходів, впливаючи на доходи фізичних і юридичних осіб.
Податки – це обов’язкові платежі, які сплачуються до бюджету фізичними і юридичними особами. Вперше про податки згадував Адам Сміт в 1770 р. Історично, це найдавніша форма платежів та фінансових відносин між державою і членами суспільства.
Податкове законодавство України складається з Конституції, податкового кодексу, митного кодексу та законів України про податки. Основним нормативним документом, що регулює податкову систему є податковий кодекс України від 2-го грудня 2010р. Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері податків і зборів, що справляються в країні, права і обов’язки платників, діяльність контролюючих органів, їх повноваження а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Податковий кодекс характеризує основні податки і збори. Збори – це обов’язкові платежі до бюджету, що стягуються з платників збору.
Сукупність загальнодержавних і місцевих податків і зборів, що справляються в установленому порядку, становить податкову систему України.
Основними ознаками податкового законодавства є:
Ø Загальність оподаткування, примусовий характер – кожен сплачує податки і збори згідно положень податкового кодексу. Ø Безеквівалентність – згідно податкового кодексу, кожному обов’язковому платежу присвоєно податкову ставку, яка регулюється законами України, податковим органом і не може бути змінена впродовж певного строку дії. Ø Однаковий підхід до всіх платників – Незалежно від громадянства, соціального статусу, місця знаходження сплата податків є обов’язковою. Ø Законодавча регламентація – згідно законодавства, всі податки регулюються податковим кодексом, митним кодексом, Конституцією України та Верховною Радою України. Ø Рівномірність і зручність сплати – установлення строків сплати податків і зборів виходить із своєчасного надходження коштів до бюджету. Ø Стабільність – зміни до будь-яких елементів системи оподаткування можуть вноситись не пізніше як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду.
2.Основними елементами системи оподаткування в Україні є:
Ø Суб’єкт (платник) – це фізична або юридична особа, на яку, згідно законодавства, покладено обов’язок сплачувати податки та обов’язкові платежі. Суб’єкти поділяють на:
ü Резиденти – особи, що проживають в Україні більше 180 днів. ü Нерезиденти – особи, що тимчасово працюють і не мають громадянства.
Ø Об’єкт – вказує на те, що саме оподатковується тим чи іншим податком. Об’єкт має бути стабільним, піддаватися чіткому обліку, стосуватися безпосередньо платника. Це предмети споживання, майно, сукупний дохід.
Ø Податкова ставка – законодавчо встановлений розмір оподаткування до об’єкта оподаткування. Ø Одиниця оподаткування – це одиниця виміру об’єкта оподаткування податками фізичних і юридичних осіб. Ø Носії податку – це фізична особа, споживач товарів і послуг, яка сплачуючи х вартість у момент придбання, сплачує всі податки. Ø Податковий звіт – це документ, що подається до податкової інспекції зі звітними даними. Ø Податкові канікули – це відстрочка на певний період належних до сплати сум податків або повне їх звільнення протягом певного періоду.
3. Податкові ставки встановлюють розміри вилучення доходів з фізичних і юридичних осіб до держбюджету. Податкові ставки за побудовою поділяються на тверді і процентні. Тверді встановлюються у грошовому виразі до об’єкта оподаткування (зазначаються в конкретних сумах).
Процентні – встановлюються до об’єкта оподаткування і поділяються на:
Ø Пропорційні – це ставки, які не змінюються в залежності від розміру доходу, що оподатковується. Ø Прогресивні – це ставки, величина яких збільшується зі збільшенням доходів, що оподатковуються. Ø Регресивні – це ставки, які зменшуються зі збільшенням доходу, що оподатковується.
Джерела сплати податків Всі податки сплачує споживач товарів і послуг, тому кінцевим джерелом сплати непрямих податків є ціна товару, що реалізується. У фізичних осіб джерелом сплати податків є дохід, отриманий в результаті своєї діяльності. Юридичні особи мають два джерела сплати податків: виходячи із прибутку та собівартості.
4.
Податки класифікують:
Ø За економічною ознакою: ü Податки на доходи – обов’язкові збори, що стягуються з чистого доходу фізичних та юридичних осіб у момент його отримання (ПДФО, податок на прибуток); ü Податки на споживання – це обов’язкові збори, які стягуються у процесі споживання товарів, робіт і послуг (непрямі податки); ü Податки на майно – стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів).
Ø За економічним змістом: ü Прямі – напряму сплачуються платником до бюджету держави, залежно від розміру об’єкта оподаткування; ü Непрямі – сплачує платник через цінові механізми.
Ø За ознакою органів державної влади: ü Загальнодержавні – встановлюються вищими органами влади в державі,обов’язкові до сплати на всій території України; ü Місцеві – встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати тільки на певній території.
Ø За формою стягнення: ü Розкладні; ü Окладні – від об’єкта оподаткування.
Ø За способом зарахування податкових надходжень: ü Закріплені – на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету; ü Регулюючі – надходять до різних бюджетів (акцизний податок).
Ø Відносно до платника: ü Податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок); ü Податки з фізичних осіб (ПДФО); ü Змішані (плата за землю, податок з власників транспортних засобів).
Ø Відносно до джерела сплати: ü Податки, що включаються в ціну товару; ü Податки, що сплачуються з прибутку.
5. Основні функції: Ø Фіскальна (суть полягає у накопиченні коштів, фінансових ресурсів до державного бюджету. Через фіскальну функцію задовольняються загальнонаціональні необхідні потреби); Ø Регулююча (формується протидія надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб);
Інші функції: Ø Розподільча (правильний розподіл коштів до бюджету): Ø Контролююча: Ø Стимулююча: Ø Економічна: Ø Соціальна. 6. Прямі податки: Ø Особисті (встановлюються персонально для конкретного платника. Напр.: ПДФО, майновий податок, податок дарування, на спадщину); Ø Реальні (передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. До них належать: земельний податок, податок на промисел, на грошовий капітал, на прибуток). Непрямі податки: Ø Акцизи; Ø Фіскальні монополії; Ø Мито.
Форми акцизів: ü Податок з продажу – застосовується у сфері оптової або роздрібної торгівлі, об’єкт – валовий дохід на кінцевому етапі реалізації чи виробництва товарів; ü Податок з обороту – стягується з валового доходу на всіх етапах руху товарів; ü ПДВ – сплачується на всіх етапах руху товарів, але об’єктом є не валовий дохід, а додана вартість.
Фіскальна монополія – це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії, держава монополізує процес ціноутворення і реалізацію товарів. При повній – залишає за собою право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами.
Мито і митна політика Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави при ввезенні,. Вивезенні чи транспортуванні транзитом.
Види мита: ü Статистичне; ü Фіскальне; ü Зрівняльне; ü Антидемпінгове.
ЛЕКЦІЯ 2 |
|
|