ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Засади організації податкової системи в Україні

1. Сутність податків, визначення, ознаки.

2. Елементи системи оподаткування

3. Податкові ставки та їх види

4. Класифікація податків, їх ознаки

5. Основні функції податків

6. Характеристика прямих і непрямих податків

 

 

1. Податкова система – це важлива складова системи державних фінансів, яка відіграє провідну роль у формуванні державних доходів, впливаючи на доходи фізичних і юридичних осіб.

 

Податки – це обов’язкові платежі, які сплачуються до бюджету фізичними і юридичними особами.

Вперше про податки згадував Адам Сміт в 1770 р. Історично, це найдавніша форма платежів та фінансових відносин між державою і членами суспільства.

 

Податкове законодавство України складається з Конституції, податкового кодексу, митного кодексу та законів України про податки.

Основним нормативним документом, що регулює податкову систему є податковий кодекс України від 2-го грудня 2010р. Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері податків і зборів, що справляються в країні, права і обов’язки платників, діяльність контролюючих органів, їх повноваження а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Податковий кодекс характеризує основні податки і збори.

Збори – це обов’язкові платежі до бюджету, що стягуються з платників збору.

 

Сукупність загальнодержавних і місцевих податків і зборів, що справляються в установленому порядку, становить податкову систему України.

 

Основними ознаками податкового законодавства є:

 

Ø Загальність оподаткування, примусовий характер – кожен сплачує податки і збори згідно положень податкового кодексу.

Ø Безеквівалентність – згідно податкового кодексу, кожному обов’язковому платежу присвоєно податкову ставку, яка регулюється законами України, податковим органом і не може бути змінена впродовж певного строку дії.

Ø Однаковий підхід до всіх платників – Незалежно від громадянства, соціального статусу, місця знаходження сплата податків є обов’язковою.

Ø Законодавча регламентація – згідно законодавства, всі податки регулюються податковим кодексом, митним кодексом, Конституцією України та Верховною Радою України.

Ø Рівномірність і зручність сплати – установлення строків сплати податків і зборів виходить із своєчасного надходження коштів до бюджету.

Ø Стабільність – зміни до будь-яких елементів системи оподаткування можуть вноситись не пізніше як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду.

 

 

2.Основними елементами системи оподаткування в Україні є:

 

Ø Суб’єкт (платник) – це фізична або юридична особа, на яку, згідно законодавства, покладено обов’язок сплачувати податки та обов’язкові платежі.

Суб’єкти поділяють на:

 

ü Резиденти – особи, що проживають в Україні більше 180 днів.

ü Нерезиденти – особи, що тимчасово працюють і не мають громадянства.

 

Ø Об’єкт – вказує на те, що саме оподатковується тим чи іншим податком.

Об’єкт має бути стабільним, піддаватися чіткому обліку, стосуватися безпосередньо платника. Це предмети споживання, майно, сукупний дохід.

 

Ø Податкова ставка – законодавчо встановлений розмір оподаткування до об’єкта оподаткування.

Ø Одиниця оподаткування – це одиниця виміру об’єкта оподаткування податками фізичних і юридичних осіб.

Ø Носії податку – це фізична особа, споживач товарів і послуг, яка сплачуючи х вартість у момент придбання, сплачує всі податки.

Ø Податковий звіт – це документ, що подається до податкової інспекції зі звітними даними.

Ø Податкові канікули – це відстрочка на певний період належних до сплати сум податків або повне їх звільнення протягом певного періоду.

 

 

3.

Податкові ставки встановлюють розміри вилучення доходів з фізичних і юридичних осіб до держбюджету. Податкові ставки за побудовою поділяються на тверді і процентні.

Тверді встановлюються у грошовому виразі до об’єкта оподаткування (зазначаються в конкретних сумах).

 

Процентні – встановлюються до об’єкта оподаткування і поділяються на:

 

Ø Пропорційні – це ставки, які не змінюються в залежності від розміру доходу, що оподатковується.

Ø Прогресивні – це ставки, величина яких збільшується зі збільшенням доходів, що оподатковуються.

Ø Регресивні – це ставки, які зменшуються зі збільшенням доходу, що оподатковується.

 

Джерела сплати податків

Всі податки сплачує споживач товарів і послуг, тому кінцевим джерелом сплати непрямих податків є ціна товару, що реалізується.

У фізичних осіб джерелом сплати податків є дохід, отриманий в результаті своєї діяльності.

Юридичні особи мають два джерела сплати податків: виходячи із прибутку та собівартості.

 

 

4.

 

Податки класифікують:

 

Ø За економічною ознакою:

ü Податки на доходи – обов’язкові збори, що стягуються з чистого доходу фізичних та юридичних осіб у момент його отримання (ПДФО, податок на прибуток);

ü Податки на споживання – це обов’язкові збори, які стягуються у процесі споживання товарів, робіт і послуг (непрямі податки);

ü Податки на майно – стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів).

 

Ø За економічним змістом:

ü Прямі – напряму сплачуються платником до бюджету держави, залежно від розміру об’єкта оподаткування;

ü Непрямі – сплачує платник через цінові механізми.

 

Ø За ознакою органів державної влади:

ü Загальнодержавні – встановлюються вищими органами влади в державі,обов’язкові до сплати на всій території України;

ü Місцеві – встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати тільки на певній території.

 

Ø За формою стягнення:

ü Розкладні;

ü Окладні – від об’єкта оподаткування.

 

Ø За способом зарахування податкових надходжень:

ü Закріплені – на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету;

ü Регулюючі – надходять до різних бюджетів (акцизний податок).

 

Ø Відносно до платника:

ü Податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок);

ü Податки з фізичних осіб (ПДФО);

ü Змішані (плата за землю, податок з власників транспортних засобів).

 

Ø Відносно до джерела сплати:

ü Податки, що включаються в ціну товару;

ü Податки, що сплачуються з прибутку.

 

5.

Основні функції:

Ø Фіскальна (суть полягає у накопиченні коштів, фінансових ресурсів до державного бюджету. Через фіскальну функцію задовольняються загальнонаціональні необхідні потреби);

Ø Регулююча (формується протидія надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб);

 

Інші функції:

Ø Розподільча (правильний розподіл коштів до бюджету):

Ø Контролююча:

Ø Стимулююча:

Ø Економічна:

Ø Соціальна.

6.

Прямі податки:

Ø Особисті (встановлюються персонально для конкретного платника. Напр.: ПДФО, майновий податок, податок дарування, на спадщину);

Ø Реальні (передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. До них належать: земельний податок, податок на промисел, на грошовий капітал, на прибуток).

Непрямі податки:

Ø Акцизи;

Ø Фіскальні монополії;

Ø Мито.

 

Форми акцизів:

ü Податок з продажу – застосовується у сфері оптової або роздрібної торгівлі, об’єкт – валовий дохід на кінцевому етапі реалізації чи виробництва товарів;

ü Податок з обороту – стягується з валового доходу на всіх етапах руху товарів;

ü ПДВ – сплачується на всіх етапах руху товарів, але об’єктом є не валовий дохід, а додана вартість.

 

Фіскальна монополія – це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів. При частковій монополії, держава монополізує процес ціноутворення і реалізацію товарів. При повній – залишає за собою право на виробництво і реалізацію окремих товарів за встановленими нею цінами.

 

Мито і митна політика

Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави при ввезенні,. Вивезенні чи транспортуванні транзитом.

 

Види мита:

ü Статистичне;

ü Фіскальне;

ü Зрівняльне;

ü Антидемпінгове.

 

ЛЕКЦІЯ 2

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти