ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Методика визначення баз оподаткування.

 

Провідну роль в процесі прогнозування податкових платежів відіграє Державна податкова адміністрація України та її структурні підрозділи на місцях, адже на неї покладено реалізацію єдиної державної політики у галузі оподаткування. Згідно статті 8 п.14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" податкова адміністрація, та її структурні підрозділи на місцях прогнозують, аналізують надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчають вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляють пропозиції щодо їх збільшення, та зниження втрат бюджету. Для виконання функції прогнозування та аналізу податкових надходжень в Державні податкові адміністрації та її структурних підрозділах регіонального рівня створені відділи прогнозування податкових надходжень та економічного аналізу, які займаються підготовкою розрахунків бази оподаткування для прогнозних показників; аналізом динаміки податкових надходжень; аналізом впливу змін у податковому законодавстві на стан податкових надходжень до бюджету; аналізом втрат (додаткових надходжень) бюджету від дії пільг в оподаткуванні.

В податковій роботі прогнозування почало застосовуватися в останні роки, тому більша частина розрахункового апарату знаходиться в неопрацьованому, тобто початковому стані. Для прогнозування податкових платежів, регіональні органи податкової служби використовують в своїй діяльності відповідні Рекомендації щодо визначення бази оподаткування та критерії виконання прогнозних показників, затверджені Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з вищезгаданим документом, прогноз дохідної частини бюджету здійснюється з урахуванням очікуваного виконання бюджету поточного року, фактичного його виконання за січень-жовтень (листопад) поточного року, впливу зміни законодавчих актів, удосконалення системи стягнення податків та виходячи з поліпшення у наступному році стану розрахунків з бюджетом окремих господарських комплексів, прогнозних макроекономічних показників на наступний рік, до яких відносяться: валовий внутрішній продукт (номінальний); темпи зниження (зростання) валового внутрішнього продукту (реального); обсяг продукції промисловості у діючих оптових цінах; валова продукція сільського господарства; індекс споживчих цін; індекс цін виробників; офіційний обмінний курс долара США; темпи росту монетарної бази; темпи росту грошової маси; грошові доходи населення: номінальні та реальні; середньомісячна зарплата робітників і службовців; індекс реальної зарплати робітників і службовців; рівень зареєстрованого безробіття на кінець року; зовнішньоторговельний оборот; експорт товарів і послуг та імпорт товарів і послуг.

При складанні відповідних розрахунків доцільно використовувати програми соціально-економічного розвитку області, району, міста, бюджети відповідних регіонів, бізнес-плани основних платників для бюджету регіону, облікові дані про кількість зареєстрованих платників по кожному виду доходів, суми нарахованих платежів із врахуванням пільг. Метою відповідних розрахунків є аналіз бази оподаткування звітного періоду та повне розкриття можливостей регіону по наповненню дохідної частини бюджету у прогнозному періоді, вишукуванню додаткових джерел наповнення бюджету, шляхів ліквідації податкової заборгованості, залученню "тіньового" сектора до оподаткування тощо.

Практика визначення податкових можливостей територій вимагає єдиної методології щодо розрахунків баз оподаткування, показників їх використання та достатності таких баз для забезпечення прогнозних показників по мобілізації надходжень до бюджету. Така методологія повинна сприяти підготовці проектів показників по надходженнях доходів бюджетів усіх рівнів, участі податкових органів в бюджетному процесі. В зв’язку з цим рекомендується використати практику останніх років щодо удосконалення відношень державних податкових інспекцій з платниками податків, створення нових алгоритмів і напрямків. Особливе місце має оцінка тенденцій по виконанню окремими галузями економіки податкових зобов’язань.

База оподаткування розраховується в трьох рівнях:

1. Потенційна база оподаткування;

2. Розширена база оподаткування;

3. Поточна база оподаткування.

При цьому доцільно виділити поняття: фактична база оподаткування та прогнозна база оподаткування по кожному рівню.

 

Фактична база оподаткування

Фактична база оподаткування визначається за даними поточної звітності з метою оцінки фактичних можливостей адміністративно-територіальних одиниць по мобілізації коштів до бюджету та фактичного використання цієї бази.

1.Потенційна база оподаткування (ПБО) включає в себе податкові можливості регіону по забезпеченню надходжень до бюджету та формується з таких джерел:

- скорочення податкової заборгованості податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету, що утворилася внаслідок несплати платежів до бюджету, станом на вхідну дату звітного періоду;

- повернення переплати із бюджету, що утворилася за рахунок надлишкової сплати платежів до бюджету, станом на першу дату початку звітного періоду;

- поточні нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), які нараховані платниками податків і податковими органами та відповідно відображені в картках особових рахунків цих платників;

- фактична сплата поточних платежів, які не нараховуються.

Податкова заборгованість (ПЗ), що враховується у ПБО - це сума нарахованих податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно із чинним законодавством, але не сплачених платником у встановлені терміни, та включає в себе:

1. нараховані, але несплачені, платежі, в тому числі відстрочена, але несплачена, заборгованість;

2. нарахована, але несплачена, пеня по картках особових рахунків платників податків;

3. нараховані за результатами документальних перевірок, але несплачені, фінансові санкції та пеня (в тому числі пеня по валютних операціях);

4. накладені, але несплачені, адміністративні штрафи;

5. несплачені суми реструктуризованої податкової заборгованості.

Податкова заборгованість (ПЗ) визначається з даних затвердженої оперативної звітності та зведеної інформації ДПАУ щомісячно на відповідну звітну дату. При аналізі фактичного використання потенційної бази оподаткування враховуються усі шляхи сплати податків:

- добровільна сплата податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету платниками у встановлені законодавством терміни сплати;

- примусове стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету при несвоєчасній сплаті у встановлені терміни сплати (включаючи усі законодавчо визначені важелі стягнення);

- розширення бази за рахунок проведення контрольно-перевірочної та оперативно-пошукової роботи податкових органів (виявлення та стягнення до бюджету прихованих і незаконно отриманих доходів).

В розрахунок ПБО не включаються складові ПЗ: суми наданих відстрочок і розстрочок.

2. Розширена база оподаткування (РБО) формується аналогічно алгоритму формування потенційної бази оподаткування і є її складовою частиною. Особливість РБО є те, що замість джерела "скорочення податкової заборгованості податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету" вводиться джерело "скорочення недоїмки податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджету".

Крім того, при формуванні розширеної бази оподаткування враховується показник несплаченої "пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності" з даних про податкову заборгованість.

3. Поточна база оподаткування є складовою частиною розширеної бази оподаткування і включає в себе податкові можливості регіону за окремий звітний період та формується з таких джерел:

- поточні нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), що нараховуються в картках особових рахунків цих платників;

- фактична сплата поточних платежів, що не нараховуються.

При аналізі фактичного використання поточної бази оподаткування враховуються тільки шляхи сплати податків по поточних нарахуваннях, тобто без врахування заходів по скороченню податкової заборгованості податків і зборів до бюджету, що утворилася в минулі періоди та повернення надлишково сплачених платежів до бюджету.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти