ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ТЕМА 4. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ І ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ

 

Зміст податкового контролю.

Порядок проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності органами ДПАУ.

Основні причини і типові способи здійснення правопорушень у сфері оподаткування та методи їх виявлення.

Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства.

 

 

Зміст податкового контролю.

 

Будь-яка господарська, а також і управлінська діяльність має у своєму складі контрольні дії, спрямовані на те, щоб гарантувати виконання поставлених завдань. Як у процесі, так і після завершення такої роботи необхідно дати правильну оцінку фактично зробленому і досягнутому, виявити недопустимі відхилення від мети і пов`язані з цим негативні наслідки, віднайти нові, раніше не відомі можливості і резерви.

Сутність контролю як поняття методологічно зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблем змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів для їх розв`язання, усунення порушень і попередження в подальшому.

Важливим є управлінський аспект контролю, згідно з яким контроль можна трактувати як функцію, підсистему та елемент процесу менеджменту у фінансовому секторі народного господарства.

Фінансовий контроль – це система активних дій органів державної влади, місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання та громадян України по стеженню за функціонуванням будь-якого об`єкту управління у частині створення, розподілу та використання ним фінансових ресурсів з метою оцінки економічної ефективності господарської діяльності, виявлення і блокування в ній відхилень, що перешкоджають законному і ефективному використанню виробництва, задоволенню майна і коштів, розширеному відтворенню виробництва, задоволенню державних, колективних та приватних інтересів і потреб та удосконалення управління економіки.

У зв`язку з незабезпеченістю економіки України достатнім обсягом фінансових ресурсів, провідна роль у регулюванні їх потоків, раціональному і ефективному використанню належить системі державного фінансового контролю, до якої відносять Рахункову палату, Міністерство фінансів, органи державної контрольно-ревізійної та податкової служб, Державного казначейства і Держаної митної служби, підрозділи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і деякі інші. Лінійні зв’язки між органами державного фінансового контролю наведені на схемі 7.

Функції органів державного фінансового контролю полягають у забезпеченні раціонального застосування державою (Кабінетом Міністрів, міністерствами, іншими органами влади) методів регулювання економічних процесів, які в умовах існування різних форм і видів власності, вільного підприємництва, економічної самостійності виробників, ринку, ринкових відносин у системі всієї економіки є (у порівнянні з адміністративними і правовими) найбільш виправданими, динамічними і ефективними.

Серед контролюючих органів виконавчої влади центральне місце займають органи, які контролюють сплату податків, зборів і обов`язкових платежів.

Контролюючий орган – це державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків, зборів, інших обов`язкових платежів та погашенням податкових зобов`язань чи податкового боргу.

 


 
 


Контролюючими органами є:

1. Митні органи – стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків і зборів (обов`язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

2. Установи Пенсійного фонду України - стосовно внесків до Пенсійного фонду України.

3. Установи Фонду соціального страхування України – стосовно внесків до Фонду соціального страхування України.

4. Податкові органи – стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у п.1; 2; 3.

Вище перераховані органи відносяться до суб’єктів податкового контролю.

Інші державні органи, не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), у т. ч. за запитами правоохоронних органів.

Податковий контроль – елемент фінансового контролю і податкового механізму. Він є також необхідною умовою ефективного податкового менеджменту.

Податковий контроль зумовлений необхідністю перевірки виконання платниками своїх обов’язків, які безпосередньо встановленні ст.67 Конституції України, якою визначено, що суб’єкти господарювання, а також фізичні особи зобов’язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані:

1. Вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.

2. Подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів).

3. Сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни.

4. Допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідно Закону України “Про державну податкову службу в Україні (у редакції Закону України від 05.02.98р. із змінами та доповненнями) основним завданням органів податкової служби в Україні є здійснення контролю за додержанням платниками податків податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів).

Виходячи із положень цього Закону, необхідно виділити об’єкти контролю, і це, насамперед, є нарахування та сплата до бюджетів і державних цільових фондів податків і зборів усіма суб’єктами підприємницької діяльності. Об’єктом контролю є також доходи громадян України, іноземців та осіб без громадянства у тій частині, в якій вони виступають платниками податків і зборів.

Податковий контроль проводиться службовими особами податкових органів шляхом обліку платників податків і об`єктів, які підлягають оподаткуванню, документальних перевірок, опитування платників податків та інших осіб, перевірки даних обліку і звітності, обстеження приміщень і територій, де можуть знаходитись об`єкти, які підлягають оподаткуванню або використовуються для отримання доходу.

Правові основи діяльності державних податкових органів України щодо здійснення податкового контролю закріплено в основних законах України та указах Президента України. Насамперед, це Закон України “Про систему оподаткування” (у редакції Закону України від 18.02.97 р. №77/97-ВР зі змінами та доповненнями). Відповідно до ст. 5 цього Закону податковий контроль розпочинається на стадії державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності у вигляді податкового обліку платників податків і зборів (обов`язкових платежів). Це надзвичайно важливий етап податкового контролю, оскільки на цій стадії формується авторитет платника податку, а на підставі статутних та установчих документів встановлюються ризикові (фіктивні, одноденні) суб`єкти господарської діяльності, які свідомо не сплачують податки та обов`язкові платежі.

У ст.9 зазначеного Закону конкретно визначено обов`язки платників і зборів, порушення або невиконання яких є підставою для здійснення попереднього або подальшого контролю, за наслідками якого вживаються заходи щодо притягнення платників податків і зборів до адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності.

При розгляді питання щодо застосування до платників фінансових санкцій та адміністративних штрафів необхідно пам`ятати, що до 01.04.2001р. відповідальність визначалась пунктами 7 та 11 ст. 11 Закону України від 05.02.98 р. № 83/98-ВР (зі змінами та доповненнями) “Про державну податкову службу в Україні” та окремими законами України, декретами Кабінету Міністрів з питань оподаткування.

Із набранням чинності Законом України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ “ Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено єдиний порядок та терміни подання податкової звітності, нарахування пені, погашення податкової заборгованості та застосування штрафних санкцій.

Законом України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами і доповненнями) та Законом України від 23.03.96 р. №98/96-ВР (зі змінами і доповненнями) “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” регулюється порядок здійснення контролю у сфері готівкових розрахунків.

Взаємовідносини державних податкових органів та суб`єктів малого підприємництва регламентуються Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва” (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. №746/99).

Велике значення для платників податків та державних податкових органів мають Указ Президента України від 23.07.98 р. №817/98 “Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності” та постанова Кабміну України від 21.01.99 р. №112 “Про порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктів підприємницької діяльності контролюючими органами”

Існує цілий ряд інших законів, які регулюють взаємовідносини платників податків та державних податкових органів, але вищезазначені законодавчі акти є пріоритетними в системі оподаткування. Схематично ієрархія податкового законодавства виглядає наступним чином (схема 8 ).

Закон України “Про Державну податкову службу”

 

 
 

 


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти