ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Зміст категорії “корпоративний податковий менеджмент” та його елементи.

 

Складність і багатосторонність відносин суб’єкта підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки визначає необхідність організації високоефективного управління його фінансами.

Як відомо, фінансовий менеджмент являє собою процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства і оптимізації обігу його грошових потоків.

Фінансовий менеджмент займає центральне місце у системі управління підприємством. Він дозволяє координувати результати і підвищувати ефективність інших сфер управління: виробничого (операційного), маркетингового, інноваційного менеджменту, а також менеджменту персоналу господарюючого суб’єкту.

Податковий менеджмент підприємства як складова фінансового менеджменту передбачає розробку управлінських рішень, спрямованих формування фінансового потенціалу і підвищення його ефективності. Його основна мета не зводиться до абсолютної мінімізації податкових платежів, вона полягає в активному впливі на максимізацію чистого прибутку при заданих параметрах податкового середовища і ринкової кон’юнктури.

Об’єктом управління є виробничо-економічні стратегії підприємства і пов’язані з ними відносини які складаються у процесі оподаткування. Суб’єктами податкового менеджменту залежно від розміру підприємства є відповідні підсистеми: департаменти, відділи або фінансові менеджери.

Елементами податкового менеджменту є:

1. Аналіз зовнішнього податкового середовища, прогнозованих нормативно-правових змін чинного законодавства, міжнародних конвенцій з питань оподаткування. Правова законність управлінських рішень забезпечує їх захист і законність доходів підприємства, тому податкове законодавство лежить в основі реалізації основних функцій податкового менеджменту.

2. Розробка податкової стратегії підприємства (податкове прогнозування) виходячи із загальної стратегії економічного розвитку і прогнозу зовнішніх податкових умов і пільг. При формуванні системи цілей і перспективних цільових показників діяльності підприємства на довгостроковий період визначаються пріоритетні завдання по окремих аспектах податкового менеджменту. Податкове прогнозування – це розробка загальної податкової стратегії у процесі формування довгострокових цілей розвитку підприємства з врахуванням можливих змін податкового законодавства і економічної політики регіональних органів місцевого самоврядування. Виступаючи частиною загальної стратегії розвитку підприємства, податкове прогнозування є вторинним по відношенню до неї. Разом з тим, податкові прогнози суттєво впливають на загальну стратегію розвитку підприємства і вносять корективи у її формування. Так, наприклад, оподаткування прибутку і його основні параметри серйозно впливають на напрямки і структуру капіталовкладень, оскільки компанії часто інвестують перш за все на основі податкових міркувань і тільки потім враховують норму прибутку. При дослідженні, яке було проведено Комісією ЄС і яким було охоплено 8 тис. транснаціональних кампаній, 48 % з них вказали на те, що як правило вирішальним фактором при формуванні інвестиційних проектів виступають проблеми оподаткування.

Як на етапі прогнозування, так і на наступних етапах податкового планування актуальною є проблема виявлення можливостей легальної оптимізації податкових платежів на основі застосування особливостей оподаткування.

До таких особливостей у першу чергу відноситься наявність різноманітних пільг, а саме:

податкові пільги у вигляді зниження податкових ставок по окремих галузях і видах діяльності;

податкові пільги у вигляді звільнення від сплати податків окремих категорій підприємств;

податкові пільги у вигляді звільнення від сплати податку окремих видів господарських операцій і видів продукції (робіт, послуг);

податкові пільги, які враховують регіональні відмінності у системі оподаткування.

Таким чином, прийняття рішень, які передбачають використання податкових пільгу відношенні асортименту продукції, яка випускається, видів діяльності, напрямків реінвестування капіталу, організаційних форм дочірніх компаній, регіональних особливостей їх розташування, вже на етапі довгострокового планування створює передумови для легального зменшення на цій основі податкових зобов’язань підприємства і максимізацію чистого прибутку.

Особливу небезпеку для стратегій, які прогнозуються у довгостроковому періоді є непередбаченість змін податкового законодавства і ефекти ”оголошення” податків. Зміст останнього заключається в тому, що деякі ефекти оподаткування економіка підприємства може відчути задовго до введення або зміни податку, вже внаслідок тільки його оголошення. Наприклад, оголошення про майбутнє оподаткування якихось активів негативно впливає на їх вартість. Ціна таких активів може суттєво зменшитись і їх власники після оголошення про податок приймають основний тягар фіскального навантаження.

Нестабільність податкового законодавства, перманентний характер ефекту “оголошення” податкових нововведень не дозволяють розробляти прогнози на довгострокову перспективу. Система довгострокових податкових нормативів неодноразово коректується при формуванні поточних планів.

3. Податкове планування. Розробка системи планів підприємства передбачає оптимізацію виробничих альтернатив з урахуванням податкового навантаження і його перерозподілу в ринковому середовищі. Бюджетування податкових витрат створює необхідні умови для такої оптимізації. Її результати передбачають формування рекомендацій для інших сфер управління з метою прийняття узгоджених планових рішень на альтернативній основі. Податкове планування є складовою частиною внутріфірмового планування і передбачає розробку загальної податкової стратегії підприємства(прогнозування), поточних планів і функціональних бюджетів структурних одиниць (поточне планування), а також оперативну податкову експертизу окремих господарських операцій.

Вихідною інформацією для податкового планування є: цільові нормативи економічної стратегії підприємства; зміни податкового законодавства, які оголошені або прогнозуються; обсяги операційної діяльності, які плануються; показники, які характеризують кон’юнктуру ринку; результати бюджетування витрат і податкового обліку.

Процес поточного податкового планування передбачає:

розробку планових податкових бюджетів і визначення сум податків у розрізі видів продукції, структурних підрозділів і в цілому по підприємству;

оптимізацію проекту виробничої програми з позиції фіскального навантаження;

розробку рекомендацій, які випливають з результатів оптимізації, для інших сфер управління з метою послідовного узгодження планових рішень, які приймаються;

визначення планових сум податкових платежів по видах податків і джерел їх сплати.

4. Податковий моніторинг господарських операцій. Постійний оперативний аналіз джерел витрат, податкова експертиза проектів, договорів, а також розробка податкових схем проведення розрахунків діють змогу істотно вплинути на податкові бази, управляти їх формуванням, легально мінімізувати податкові зобов’язання підприємства в конкретних ситуаціях.

Необхідність моніторингу зумовлена особливостями оподаткування операцій, виявленням можливостей для списання витрат на собівартість продукції і валові витрати, застосуванням різних методів визначення дати виникнення податкових зобов’язань. Податковий моніторинг включає: постійний аналіз джерел фінансування поточних витрат підприємства, цілеспрямований вплив на дати виникнення податкових зобов’язань, податкову експертизу інвестиційних проектів, довгострокових контрактів, договорів лізингу і т. д.

Моніторинг може здійснюватися або у формі суцільного спостереження і аналізу господарських операцій, або у формі вибіркового спостереження (наприклад, по операціях, витрати на виконання яких перевищують встановлену межу). Податковий моніторинг дозволяє суттєво впливати на бази оподаткування і зменшити суми податкових платежів.

5. Податковий облік і звітність. Його особливості й взаємозв’язки з бухгалтерським обліком створюють інформаційну базу податкового менеджменту.

На сьогодні жодним законодавчим документом чітко не визначено, що включає у себе поняття податковий облік, які це особливі процедури, методи, засоби, та системи узагальнення операцій, пов’язаних із нарахуванням податків і зборів (обов’язкових платежів). Якщо ж все таки користуватись терміном податковий облік, то він не існує сам по собі, а є відображенням бухгалтерського обліку через призму норм податкового законодавства. Його можна розглядати як вторинну обробку первинних бухгалтерських документів при складанні податкової звітності.

Податковий облік являє собою процес реєстрації одних і цілеспрямованого підбору інших інформативних показників, які необхідні для аналізу, планування і прийняття управлінських рішень, які пов’язані з оподаткуванням діяльності підприємства.

До 1 липня 1997 року не було необхідності у розмежуванні обліку на фінансовий і податковий: показники фінансового обліку відповідали вимогам податкового законодавства. Об’єктом оподаткування по податку на прибуток був балансовий прибуток підприємства, по податку на додану вартість – обсяг реалізації товарів (робіт, послуг). Крім того, формування об’єктів оподаткування прямо залежало від облікової політики, вибраної підприємством: при касовому методі моментом реалізації, а відповідно, і виникненням податкових зобов’язань, був момент надходження грошових коштів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги; при методі нарахування – момент відвантаження продукції, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, фінансовий облік і облік для потреб оподаткування являли собою єдиний відлагоджений механізм. Різниця між ними виникла із внесенням змін у податкове законодавство і відповідно у практику податкового обліку.

Закони України “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про податок на додану вартість” внесли суттєві зміни у практику обліку результатів діяльності підприємств і процедуру визначення податкових зобов’язань. Найбільш важливими з позиції обліку у вказаних законах є зміни:

по податку на прибуток – у відношенні об’єкту оподаткування і дати його виникнення (валових витрат і валових доходів);

по податку на додану вартість – у відношенні дати виникнення податкових зобов’язань і дати податкового кредиту (тобто права на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого постачальникам).

У відповідності з законодавчими нормами, датою виникнення податкових зобов’язань по ПДВ, а також датою виникнення валового доходу по податку на прибуток вважається дата, яка припадає на податковий період, на протязі якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування грошових коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок (оприбуткування у касі) платника податків як оплати товарів (робіт, послуг);

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документу, який засвідчує факт виконання робіт платником податків.

Відповідно датою виникнення права на податковий кредит, а також датою виникнення валових витрат по податку на прибуток вважається дата, яка припадає на податковий період, на протязі якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання грошових коштів з банківського рахунку (виписки чеку) платника податків в рахунок оплати придбаних товарів (робіт, послуг);

або дата отримання документів (накладної, акту), які підтверджують факт отримання товарів (робіт, послуг) платником податків.

Таким чином, у реальній дійсності у рамках одного податкового періоду для різних господарських операцій можливі різні варіанти обрахування податків:

для одних операцій – по касовому методу;

для других операцій – по методу нарахування;

для третіх операцій – по змішаному методу, для якого є характерним поєднання перших двох, наприклад, нарахування податків при продажу продукції на основі методі нарахування, а при купівлі продукції для виробництва – на основі касового методу.

Застосування різних методів визначення податкових зобов’язань створює передумови і необхідність управління датами їх виникнення, і, як наслідок – сумами податкових платежів.

Невідповідність балансового і прибутку, який оподатковується викликано не тільки відмінностями у визначенні моменту виникнення податкових зобов’язань. Існують і інші особливості формування об’єкта обкладення податком на прибуток, які потребують постановки і ведення окремого податкового обліку.

Таким чином, встановлені законодавчі норми обумовлюють певні розходження у бухгалтерському і податковому обліку, наслідком яких і стала необхідність постановки і впровадження на підприємствах податкового обліку.

6. Контроль виконання рішень у галузі податкового управління. Координація взаємодії різноманітних функціональних структур підприємства, оперативне реагування на правові нововведення і поточну внутрішню ситуацію, регулювання виробничих стратегій, податкових бюджетів спрямовані на досягнення поставлених цілей.

Податковий контроль поділяється на два види: зовнішній внутрішній.

Зовнішній податковий контроль спрямований на перевірку відповідності фінансових результатів підприємства і нарахованих податків діючим нормам податкового законодавства. Його здійснюють відповідні контролюючі органи у галузі оподаткування. Функція податкового управління при цьому зводиться до надання інформації для проведення перевірок і узгодження заключних актів перевірок.

Внутрішній контроль спрямований на забезпечення реалізації прийнятих рішень з оподаткування діяльності підприємства, а також попередження небажаних наслідків при зміні правових норм.

Варіювання фіскальних регуляторів: кількості податків, бази оподаткування, зростання або зниження податкових ставок викликають необхідність коректування виробничої стратегії.

У процесі податкового контролю здійснюється співставлення фактичних показників оподаткування з плановими, визначаються відхилення і їх розміри, проводиться аналіз причин, які обумовили відхилення, обґрунтовується система дій по цілеспрямованій зміні ситуації. Таким чином, зміст податкового контролю полягає в управлінні відхиленнями показників оподаткування по видах продукції, структурних одиницях, окремих проектах і господарських операціях.

7. Організація взаємодії із внутрішніми структурами і зовнішніми суб’єктами.

Внутрішні взаємозв’язки повинні бути забезпечені з функціональними підрозділами маркетингового менеджменту, бухгалтерією, юридичним відділом; зовнішні – з аудиторськими фірмами і податковими органами, суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Необхідність взаємодії з органами державного управління і місцевого самоврядування виникає по питаннях нарахування і сплати податків, зборів, мита, а також надання податкової звітності. При здійсненні певних напрямків зовнішньоекономічної діяльності виникає необхідність утримання податків при виплаті доходів нерезидентам, а також взаємодії з податковими органами закордонних держав з метою уникнення подвійного оподаткування доходів, якщо це передбачено відповідними міжнародними угодами.

8. Оцінка результатів податкового менеджменту.

Результатами податкового менеджменту можуть бути як коментарі до змін в оподаткуванні і на їх основі рекомендації відповідним підрозділам підприємства, так і проведення коригуючи дій по відхиленнях, які виникають. Але в кінцевому результаті вони визначаються насамперед показниками чистого прибутку підприємства і відносно рівня агрегованого оподаткування .

Інформаційна база податкового менеджменту формується за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел. До зовнішніх інформаційних ресурсів відносяться: законодавчі і нормативні акти (закони, укази, постанови КМУ, інструкції, міжнародні Конвенції), які регулюють питання оподаткування і складання податкових звітів, декларацій. До внутрішніх інформаційних джерел відносяться: бухгалтерський баланс і головна книга, звіти бухгалтера по різних напрямках діяльності підприємства, митні декларації, дані управлінського, фінансового, податкового обліку тощо.

Концептуальну схему податкового менеджменту як складової частини економіко-організаційного механізму податкової адаптації підприємства, можна відобразити наступним чином (схема 14).


 

 

 


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти