ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Обладнання: Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів, підручники, зошити для самостійних робіт, література для позакласного читання.

Природознавство

Практична робота № 1

Тема: Аналіз діючих програм та підручників навчального предмета «Природознавство» в початковій школі.

Мета: опрацювати програми та підручники середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи, ознайомитися з основними принципами їх побудови.

Обладнання: Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи, підручники «Природознавство» 1-4 класи, зошити з друкованою основою «Природознавство» 1-4 класи.

 

  1. Особливості побудови навчального предмета «Природознавство».

Специфіка предмета “Природознавство” полягає в ознайомленні дитини з основами природничих знань. Власне наукові знання фундаментальних природничих предметів адаптовані в навчальний предмет “Природознавство” у формі, доступній для дітей молодшого шкільного віку. Предмет вивчення – природа – виступає як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл і способи організації навчання. Окремі об’єкти природи: Земля як планета, ґрунт, рослини, тварини тощо також мають ознаки цілісних систем. Одиницями наукових природничих знань у початкових класах є факти, уявлення, поняття та системи понять. Окрім того, предмет “Природознавство” відрізняється від інших навчальних предметів способами засвоєння знань та їхнє застосуванням у процесі навчання.

Програма “Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти відповідно до спірально-концентричного принципу, який забезпечує неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем, з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, для якого характерне поєднання елементів біології та екології, географії, фізики, астрономії й хімії. У програмі закладена змістовна основа для широкої реалізації об’єктивних внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків усіх дисциплін початкової школи.

  1. Зміст та основні принципи побудови програм та підручників «Природознавство».

Зміст програми навчального предмета «Природознавство» інтегрований, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.

Принципи побудови програм «Природознавство»:

- науковість;

- доступність;

- наступність;

- наочність;

- планетарний;

- екологічний;

- сезонність;

- тісний зв’язок із життям.

Програма середньої загальноосвітньої школи для учнів 1-4 класів враховує вік дітей, особливості їхнього сприймання, властивості пам’яті і мислення, передбачає реалізацію основних принципів навчання.

Матеріал «Природознавство» спрямований на формування готовності та інтересу дитини до навчання, вироблення певних розумових, трудових, морально-вольових умінь.

  1. Структура програм та підручників «Природознавство» (Т.Г.Гільберс, Т.В.Сак) 1-2 класи. Основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року.

Відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту”, зміст програми для 1 класу сформований з урахуванням наступно-перспективних зв’язків між дошкільним навчанням й початковою ланкою загальноосвітньої школи.

У 1 класі навчальний предмет “Природознавство” представлений такими розділами: “Світ, у якому ти живеш”, “Багатства неживої природи”, “Багатства живої природи”, “Запитання до природи” та “Моя країна – Україна”. Програма з природознавства спрямована на розвиток у 6-річних дітей пізнавального інтересу до вивчення природи й навколишнього світу, усвідомлення місця людини в ньому. Дитина дізнається про різноманітність живої та неживої природи, рукотворного світу. Вона доходить висновку про значення природи для життя людини, ознайомлюється з правилами поведінки в природі, які закладають основи формування екологічної культури. У процесі спостережень за явищами й об’єктами навколишнього світу в дитини виникає безліч запитань. Основне завдання курсу – зацікавлювати дитину ставити запитання, шукати відповіді на них, висловлювати здогади, перевіряти їх за допомогою спостережень та дослідів, робити висновки. З цією метою у розділі “Запитання до природи” запропонована тематика міні-проектів для дослідження живої та неживої природи. Дидактичне завдання цього розділу – знайомство першокласників із методами пізнання природи – спостереженнями та дослідами. Ознайомлення з природою України передбачає останній розділ програми для 1 класу.

З метою розвитку спостережливості, пам’яті та самоорганізації учнів, програма для 2 класу побудована за фенологічним принципом. Регулярні спостереження за сезонними змінами в природі упродовж навчального року є одним із універсальних та гармонійних методів отримання первинних уявлень та понять про природу. Діти вчаться встановлювати взаємозв’язки між неживою та живою природою, визначають роль Сонця для природи й характер діяльності людей у різні пори року, досліджують властивості води, повітря.

У навчанні молодших школярів особливої уваги заслуговує реалізація індивідуального підходу, зокрема саморегуляції, когнітивного й мовленнєвого розвитку учнів. У разі засвоєння матеріалу учнем на початковому рівні навчальних досягнень, учитель може пропонувати навчально-пізнавальні завдання, що передбачають застосування таких умінь: назвати, розповісти, розпізнати, навести приклади, розрізнити. Учням, що опановують матеріал на середньому рівні краще працювати над виконанням завдань, що потребують опису, аналізу, порівняння, характеристики об’єктів, явищ природи. Учням із високим рівнем навчальних досягнень під силу будуть завдання, що полягають у поясненні, обґрунтуванні, класифікації, формулюванні висновків, застосуванні знань у нетиповій ситуації.

  1. Структура програм та підручників «Природознавство» (Т.Г.Гільберс, Т.В.Сак ) 3 клас та інтегрованого курсу «Я і Україна» (Байбара Т., Бібік Н.) 4 клас. Основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року.

«Природознавство» у 3 класі виконує пропедевтичну роль до вивчення біології,

географії, фізики, хімії, астрономії в середніх та старших класах загальноосвітньої школи. В основу вивчення предмета покладені такі методи, як спостереження, досліди, демонстрування натуральних об’єктів, які характерні для природничих дисциплін.

Головною метою природознавства у 3 класі є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміння розумової діяльності: перцептивної ( сприймання), мислительної (логічне і творче мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої.

Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими розділами: в 3 класі – «Земля – планета Сонячної системи», «Вода», «Повітря», «Гірські породи», «Ґрунти», «Рослини, тварини та середовище їхнього проживання».

Інтегрований курс «Я і Україна» у 4 класі – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненту змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.

Програмовими темами в 4 класі є «Планета Земля», «Наша Батьківщина – Україна», «Рідний край».

Програма має екологічну спрямованість.

Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміння користуватися приладами учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього курсу.

Структурні елементи підручника:

- текст: основний, додатковий, пояснювальний;

- позатекстові компоненти: апарат організації засвоєння, ілюстрації, апарат орієнтування.

За допомогою позатекстових компонентів учні можуть краще засвоїти зміст, швидко зорієнтуватися і знайти відповідний текст, зображення об’єкта, основні поняття, запитання.

Програма передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок, універсальних способів діяльності та ключових компетентностей. Пріоритетними для навчального предмета “Природознавство” є: висування гіпотези про об’єкти та явища природи на основі власного досвіду та сформованих уявлень або вивчених закономірностей; вибір умов проведення спостереження або дослідів, при яких змінюється лише одна величина, а всі інші залишаються постійними; використання приладів для вимірювання довжини, температури, маси і часу; вивчення явищ природи за допомогою моделювання, опису природних об’єктів і порівняння їх за визначеними ознаками; виконання правил безпеки при проведенні практичних робіт; пошук необхідної інформації у довідкових виданнях (у тому числі на електронних носіях, у мережі Інтернет); використання додаткових джерел інформації при вирішенні навчальних завдань; робота з текстами природничо-наукового характеру.

Важливим є вміння учнів підготувати коротке повідомлення з використанням природничо-наукової лексики та ілюстративного матеріалу (у тому числі комп’ютерної презентації на підтримку усного виступу); коректне ведення навчального діалогу при роботі у малій групі співпраці, висловлювання власної думки щодо виступів товаришів, прочитаного або почутого на уроці, презентація досліджень і спостережень у групі та індивідуально.

Визначаючи способи дії, керуємося такими критеріями: спосіб дії “розуміти” включає вимоги, які націлені, головним чином, на засвоєння і відтворення змісту предмета; спосіб дії – “уміти” включає вимоги до формування загальних для всіх природничих наук, прийомів дослідницької діяльності (опис спостережень і дослідів, порівняння природних об’єктів, використання вимірювальних приладів тощо), комунікативних умінь (робота з природничо-науковими текстами, підготовка усних повідомлень), а також умінь, які пов’язані зі змістом курсу і засвоюються на продуктивному рівні.

Керуючись тим, що складовими навчально-пізнавальної діяльності є загальнонавчальні й предметні уміння, навички, при вивченні предмета “Природознавство” звертаємося до переліку усталених умінь (учень називає…, наводить приклади…, розпізнає…, визначає…, спостерігає та описує…, порівнює…, пояснює…, робить висновки… тощо).

 

  1. Розробіть завдання до підручників «Природознавство».

Практична робота №3

Тема:Щоденники спостережень у природі для учнів початкових класів, їхній аналіз. Розробка варіантів методики роботи з щоденниками спостережень (в умовах міста і села).

Мета:Ознайомитися з особливостями щоденників спостережень, оволодіти прийомами організації систематичних спостережень з учнями початкових класів.

Обладнання: Зразки календарів природи, щоденників спостережень, зошитів для самостійних робіт з природознавства.

 

  1. Роль щоденників у процесі організації систематичних спостережень учнів.

Спостереження спрямовані на розширення у дітей уявлень про навколишній світ, вироблення позитивної системи цінностей і установок по відношенню до природи, на розвиток уяви та естетичного сприймання навколишнього, розуміння власних складних взаємозв’язків із природою і на виховання екологічної етики. Саме на цій основі формуються поняття, практичні уміння й навички. Іншими словами, спостереження - це цілеспрямовано організоване відображення світу, яке надає первинний матеріал для наукового пошуку, дослідження.
На уроках природознавства, екскурсіях в природу перед очима учнів проходять тіла та явища навколишнього середовища. Щоб їх усвідомити, потрібно спостерігати за ними. Спостереження - обов’язкова ланка у пізнанні природи.

Таким чином, спостереження як найважливіше джерело знань про природу сприяє розвитку в учнів важливих умінь – дивитися і бачити. Розвиваючи в дітей уміння проводити систематичні спостереження, привчаючи їх до постійного спілкування з природою, формується їхній інтерес до спостережень, розвивається уява, мовлення, мислення тощо. Спостереження допомагають молодшим школярам не лише правильно і глибоко засвоювати основну інформацію з природознавства, але й полюбити природу, сприяють розвитку здібності до її естетичного сприйняття.

  1. Особливості організації спостережень з учнями 1-2 класів.

З перших днів навчання у 1 класі діти дістають безліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вересня щоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласників залучають поступово.

На одному з перших уроків учитель в бесіді виявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене.

У 2 класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні.
У 2 класі діти не тільки спостерігають за працею людей на полях, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин.

Під час канікул діти самостійно ведуть спостереження.

  1. Основні об’єкти спостережень у 3-4 класах.

Велике значення для спостережень, особливо систематичних, довготривалих, має вибір конкретних об’єктів. Вони повинні бути знайомішколярам

, цікавими й доступними для сприймання. Якщо це рослини своєї місцевості, то вибирають ті, які гарно квітнуть, дають плоди, використовуються людиною в різних цілях, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому місці, де їх можна бачити здалеку і підійти до них близько. Важче зробити вибір серед тварин (птахів, звірів, комах та ін), потрібно, щоб учитель сам добре знав фауну своєї місцевості: тварин, які живуть тут, місця, в яких вони найчастіше зустрічаються.

Сприймання розпочинається з організації розгляду об’єкта в цілому, щоб у дітей склалося цілісне уявлення про нього. Далі організовується детальний розгляд тих його частин, які передбачені цілями спостереження. Він неможливий без відчуття різних ознак, властивостей предмета чи явища з допомогою аналізаторів. А це вимагає від дітей оволодіння уміннями користуватися своїми органами чуття, тобто уміннями бачити, відчувати, чути. Крім того, щоб назвати ознаки, якості, властивості об’єкта, необхідні знання кольорів, звуків, видів форм та ін., тобто сенсорних еталонів. Уміння розпізнавати різні ознаки формується як під час спостережень, так і при застосуванні інших методів засвоєння предметного змісту.

Зіставлення цілого і частин у процесі спостереження дозволяє дітям, по-перше, свідомо уникати випадкових ознак під час сприймання. Наприклад, ведеться спостереження за деревом, але учні звертають увагу, що на ньому є гніздо птаха. У цьому випадку вчитель повинен актуалізувати знання дітей про зовнішню будову дерева: "Які органи має дерево? Не забувайте, у якій послідовності їх треба називати. (Корінь, стовбур (стебло), листя, квітки, плоди з насінням). Чи гніздо птаха, що на дереві, є його частиною? Отже, потрібно спостерігати й називати тільки ознаки дерева". По-друге, усвідомлювати сприйняті ознаки у контексті цілого образу (не перелічувати їх безвідносно), виділяти в об’єкті основні, важливі, істотні ознаки, узагальнювати їх.
Висновки спостережень.
Зміст висновку і механізм розумової діяльності дітей під час його формулювання визначається об’єктом і цілями спостереження. Розрізняють кілька варіантів висновків, зокрема якщо:
а) спостереження ведеться за конкретним об’єктом. Сприймається окрема ознака, властивість. У висновку такого спостереження відображається усвідомлена належність частини до цілого. Пригадаємо приклад спостереження за кольором неба восени. У цьому випадку висновок матиме такийзміст: восени небо сірого кольору;
б) спостереження ведеться за конкретним об’єктом. Сприймається сукупність ознак, які його характеризують. У висновку відображається зміст одного уявлення про цей об’єкт (зміст відповідає цілі). Щоб його сформулювати, необхідно проаналізувати сприйняті ознаки, серед яких виділити випадкові і властиві йому. Перші пропускають, а другі складають опис-визначення об’єкта. Наприклад, другокласники спостерігають за зовнішнім виглядом берези навесні. Висновок за спостереженнями: береза має білу кору з чорними плямами, високий і тонкий стовбур (стебло), квіти її зібрані в "сережки";
в) спостереження ведеться за групою предметів або явищ. Результатом є загальне уявлення, в якому відображені ознаки, властиві цій групі об’єктів.
Щоб зробити висновок за спостереженнями відносно групи об’єктів, спочатку ведуться спостереження за окремим об’єктом цієї групи. У кожному з них сприймаються ознаки, передбачені цілями спостереження. Далі об’єкти порівнюються і визначаються подібні ознаки. Вони і складають зміст висновку. Пригадаємо наведений приклад про спостереження за поведінкою перелітних птахів восени. Актуалізовано опорні знання: "перелітні птахи", "поведінка птахів". Чітко визначені об’єкт і результат спостереження. Після спостережень за конкретними перелітними птахами своєї місцевості: ластівками, шпаками та ін., зокрема за їхньою поведінкою, діти під керівництвом учителя спочатку роблять висновок про поведінку кожного виду птахів. Потім порівнюють їх, виділяють характерні ознаки поведінки перелітних птахів восени. Висновок стосується всієї групи об’єктів, які називаються одним терміном - "перелітні птахи". Щоб діти глибоко усвідомили його, він робиться поетапно:
а) ластівки, шпаки восени не співають, вони поодиноко не літають на городи, поля, луки, а збираються зграями;
б) ластівки і шпаки - це перелітні птахи. Отже, можна сказати, що перелітні птахи восени не співають... і т. ін.

Для створення у свідомості дітей правильного образу предмета чи явища і його запам’ятовування використовуються спеціальні прийоми. Вони допомагають затримувати увагу учнів на об’єкті, перевіряти й коригувати їхні знання та уміння. Наприклад, після розгляду предмета дітям пропонується заплющити очі, уявити та розповісти про нього. Якщо допускаються помилки, організовується повторне сприймання, але тих частин образу, які нечіткі, розпливчасті.

Ефективним прийомом для організації запам’ятовування образу сприйнятих об’єктів є розфарбовування чорно-білих малюнків у зошиті з природознавства.

  1. Методика ведення класних календарів природи.

Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботу з класним "Календарем", учням давати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події в нашій країні і у рідному краї, які вміщують на "Календарі" в кишеньку "У світі цікавого" або "Це корисно знати" та ін.

Навчити учнів узагальнювати найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім - за тиждень, місяць, певну пору року.

До кожного місяця бажано підбирати і прикріплювати до "Календаря" певні народні прикмети, які діти повинні перевірити. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До "Календаря" варто добирати загадки, прислів’я. Відображати на ньому і корисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця, малюнки.

Особливої привабливості, "Календарю" надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналів тощо), а також різноманітні натуральні об’єкти (живі квіти, кольорові листки, гілочки з плодами, бруньками та ін).

У 4 класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують у класному "Календарі природи і праці людей", занотовують їх у зошитах для самостійної роботи з природознавства. Звичайно, кількість об’єктів для спостережень необхідно збільшити, а головне, вимагати від учнів розкриття причин змін природних явищ, логічної розповіді, узагальнень. Коли будуть вивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учні порівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон і пояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню і розширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес.

  1. Як ускладнюються спостереження учнів у 3-4 класах?

У 3-4 класах спостереження за природою поглиблюються. Спостереження за неживою природою треба поєднувати з спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, а також звертати увагу на тісний природний взаємозв’язок між живою і неживою природою. Наприклад, з приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються рослини і комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться, пробуджуються й інші тварини (жаби, ящірки, їжаки та ін). Праця людей також залежить від погодних умов і має сезонний характер - сівба починається тільки тоді, коли ґрунт прогрівається до відповідної температури.
На початку кожного сезону учні одержують завдання перевіряти певні народні прикмети щодо погоди. Наприклад, восени: якщо свійські гуси абокачки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, буде холодно; якщо галки та ворони сідають на верхівках гілок, слід чекати ясну погоду, а сідають на нижні гілки (в крону) - на вітер. Взимку: якщо дерева вкриті інеєм - на потепління; закружляли у повітрі лапаті сніжинки - буде відлига. Навесні: якщо вранці з’являються темні хмари - вдень чекай дощу; якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра. Влітку: якщо вранці трава рясно вкрита росою - дощу не сподівайся; якщо роси мало або зовсім відсутня - вдень чекай дощу; ввечері тепліше, ніж уранці, чекай негоди та ін. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнаватися про вже відоме.
З учнями 4 класу організовують фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. Щоб зацікавити учнів цією роботою, вчитель розповідаєпро велике значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну боротьбу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності. Це допомагає радянським людям здійснювати плани, намічені Комуністичною партією щодо раціонального використання природних багатств, підвищення ефективності праці.
Для спостережень беруть ті види рослин, які вивчаються за програмою з природознавства (є пріоритетними в тій чи іншій місцевості). Результати спостережень учні занотовують у таблиці, які будуть одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.
Результати спостережень діти занотовують у таблиці.
Провадять спостереження як за зимуючими, так і за перелітними птахами. Можна організувати спостереження за синицями, горобцями, сороками, шпаками, ластівками, граками та ін. Спостерігаючи за горобцями, діти переконуються, що вони знищують велику кількість комах і їхніх личинок, особливо лугового метелика, і цим приносять велику користь. Результати спостережень діти занотовують у таблиці.

  1. Роль учителя в організації спостережень за природою учнів 1-2 класів.

З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильного розуміння предметів і явищ, а деякі об’єкти викликають навіть огиду. Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати

навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв’язку предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.

К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень.

З перших днів занять у школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження не відводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.

Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереження учнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна. Увага учнів початкових класів нестійка, і тому вони можуть забути про спостереження.

  1. Які пристосування і прилади використовують для ведення спостережень.

У початкових класах учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає і характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря і напрямок вітру. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом, флюгером.

Можна вимірювати опади опадоміром (за наявністю достатньої матеріальної бази школи), висоту снігового покрову визначають снігомірною рейкою, лінійкою. Такі дослідження з використанням приладів в 4 класі набувають конкретнішого характеру.

  1. Організація географічного майданчика як основної бази спостережень.

За сучасними програмами шкільних предметів передбачається проведення практичних занять на географічних (комплексних ) майданчиках. Під час роботи на географічному майданчику насамперед поглиблюються знання програмного матеріалу, формується діалектико-матеріалістичний світогляд, розвитку спостережливості та аналітичного мислення учитель має можливість пов’язувати теоретичний матеріал з практикою, що

забезпечує ґрунтовність знань учнів.

На географічному майданчику проводяться систематичні спостереження за погодою у

своїй місцевості, висотою Сонця над горизонтом в різні пори року, тривалістю дня і ночі.

Організація шкільного географічного має велике практичне прикладне і

виховне значення.

Для географічного майданчика вибирається відкрита з усіх сторін ділянка без ям,

горбів і будівель із природними умовами ґрунту і трав'янистою рослинністю. Якщо

природного дернового покриву немає, то частину географічного майданчика, відведену

для обладнання шкільної метеорологічної станції, треба засіяти багаторічною травою.

Розміри географічного майданчика можуть бути різними, але найкращою є ділянка

25 х 25 м. На ній можна розмістити всі необхідні прилади і влаштувати «зелений клас» під

відкритим небом. Шкільний географічний майданчик необхідно обнести парканом із

штахетиків висотою 1 м. Одну сторону паркана треба пофарбувати через метр в різні

кольори (білий і зелений), щоб учні привчалися вимірювати віддаль на око і могли

визначити середню довжину свого кроку. На географічному майданчику доцільно зробити такі відділи: 1) агрометеорологічний; 2) астрономічний: 3) геоморфологічний; 4)математичний; 5) «зелений клас».

  1. Методика роботи з щоденниками спостережень. Виготовити зразок класичного календаря природи і праці.

Більшості дітей в рамках шкільних занять з природознавства або навколишнього світу доводиться вести щоденник спостереження за погодою. Це можна робити двома способами: використовуючи зошит і ручку, або ж скориставшись спеціальною комп'ютерною програмою.

Визначте, куди будуть записуватися дані спостереження за погодою - в зошит або ж зберігатися в електронному вигляді за допомогою спеціальної програми. Якщо ви вибрали перший варіант, то расчертите зошит на кілька колонок, підписавши їх «Дата», «Температура», «Вологість», «Вітер», «Хмарність», «Атмосферний тиск».

Заповнюйте кожну графу щодня, вимірюючи показники в одне і теж час (наприклад, о дванадцятій годині дня). Значення температури повітря визначається за термометру, розташованому за вікном. Враховуйте, що він повинен неодмінно перебувати в тіні, інакше свідчення будуть невірними. Атмосферний тиск слід визначати за барометра.

Силу вітру - за шкалою Бофорта (у балах), а його напрямок по диму, який виходить з труб або ж з переміщення хмар нижнього ярусу. Можна розмістити в шкільному дворі флюгер і скористатися компасом - вони також дають можливість визначити напрям вітру. Відзначайте характер вітру: поривчастий або рівний.

У графі «Хмарність» записуйте інформацію про зовнішній вигляд спостережуваної хмарності, наявність чи відсутність присвятив. При повній відсутності хмар поставте прочерк. Якщо хмар небагато, ставте «Хмарно» (наполовину заштрихований коло), якщо все небо затягнуте хмарами - «Сильна» (повністю заштрихований коло).

Заносите дані про опади в графу з однойменною назвою «Опади». У ній повинна фіксуватися інформація про характер і фазі опадів (Сильний сніг, невеликий дощ). Якщо опадів не було, ставте прочерк. Відзначайте інформацію про різні явища природи, що зацікавили вас (наприклад: гроза, веселка, серпанок, туман, град) у графі «Особливі явища».

Визначайте середньодобову температуру кожного дня (сума спостережуваних температур поділяється на кількість термінів). Наприклад, ви дивилися на термометр вранці, в обід і ввечері. Запишіть показання, складіть їх і розділіть на три. Одержаний результат є середньодобовою температурою.

Скористайтеся даними метеостанції, якщо не можете визначити який-небудь параметр (наприклад, атмосферний тиск або силу і напрям вітру), подивіться прогноз погоди. Подібну інформацію можна легко отримати, скориставшись Інтернетом. Однак, зловживати цим методом не варто, адже вам необхідно навчиться вести самостійні спостереження за погодою.

Якщо ви вирішили спостерігати за погодою за допомогою спеціального комп'ютерного ресурсу, то це звільнить вас від технічної навантаження, дозволить сконцентруватися на змісті діяльності. Школяр займається збором інформації, а її фіксацію бере на себе комп'ютерна програма. Вона зберігає дату спостереження, занесені відомості, знайомить з фазами місяця, довготою дня і народними прикметами. Крім цього, подібні програми автоматично створюють місячний звіт, що включає мінімальну статистику і загальні зміни погоди протягом минулого місяця.

 

Практична робота №4

Тема: Підготовка учителя до уроків. Планування. Складання річних, тематичних і поурочних планів.

Мета: Оволодіти основними прийомами планування, опрацювати методику конспектів уроків.

Тема. Зона мішаних лісів

Мета: продовжити формування уявлення школярів про Батьківщину, ознайомити учнів з особли­востями природної зони мішаних лісів, рослинним і тваринним світом; розвивати вміння порівнювати, аналізувати й узагальнювати отриману інформа­цію, просторові уявлення, кругозір, уміння працювати в групах; підтри­мувати інтерес до вивчення природознавства; виховувати дбайливе ставлення до природи, бажання охороняти її.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

Робота з контурною картою.

- Відкрийте контурну карту, обведіть зеленим кольором контури цієї зони.

Робота з підручником.

- 1 і 2 групи читають в підручнику текст на сторінках 119 – 120 «Що розповідає карта про зону мішаних лісів», а 3 і 4 групи – с. 120-121 розповідь про рослини мішаних лісів.

- Що нового ви дізнались про цю зону?

Робота в парах.

- Ви переконали мене, що моє твердження невірне. І щоб закріпити це, давайте побудуємо ланцюжки живлення, які склалися в зоні мішаних лісів.

Миша, зерно, лисиця. Попелиця, капуста, сонечко.

Гра «Мікрофон».

- Кореспонденти нашої газети «Люби природу» хочуть дізнатися у вас, що дає людям природа. (Будівельний матеріал, сировину для виготовлення меблів, дрова для опалення будинків, папір, целюлоза, сірники, скипидар, ліки, гриби : боровики, маслюки, рижики, опеньки, суниці, ожина, брусниця, горіхи; неповторну красу, зміцнює здоров'я, є джерелом радості і натхнення.)

Вправа «Прес»

- Наша природа – це безцінний дар, але знищити його дуже легко. Я пропоную вам об’єднатися у ваші групи і на основі власного досвіду та малюнків подумати, яких правил потрібно дотримуватися в лісі, щоб не знищити красу і чому? Проведем її у вигляді вправи «Прес».

Подивіться на екран і доведіть своє правило за поданим кліше.

1 учень. «Я вважаю, що…»

2 учень. «… тому, що…»

3 учень. « …, наприклад,…»

4 учень. «Отже, …»

Фронтальна бесіда.

- Про що йшлося на сьогоднішньому уроці?

- Що нового ви дізналися?

- Що вам сподобалося?

- Що ні?

- Що вам найбільше запам'яталося?

Тест.

1. Зона мішаних лісів знаходиться на:

а) заході України;

б) півночі України;

в) півдні України.

2. Які тварин, які живуть у зоні мішаних лісів.
а) дятел, перепілка, слон;

б) борсук, козуля, дрохва;

в) вовк, бобер, лось.

Самоперевірка (Слайд 14)

Відповіді: 1.б; 2. в; 3. б; 4. а; 5. б; 6. в.

VIII. Домашнє завдання.

- Прочитати статті "Природні зони України", "Мішані ліси" й підготувати відповіді на запитання після них.

Практична робота №5

Обладнання: Таблиця «Форми організації навчально-виховного процесу», програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 кл., підручники.

 

  1. Функції сучасного уроку.

- навч

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти