|
РОЗРАХУНОК РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ЗМІСТОВОГО
МОДУЛЯ ТА УМОВИ ОТРИМАННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності курсантів (студентів) з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS
Таблиця 2
FX означає: “незадовільно” — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;
F означає: “незадовільно” — необхідна значна подальша робота. Державна атестація курсантів, слухачів та студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.
Розрахунок бальної оцінки модуля (М) складається з наступних елементів: М = Мо + К1 + К2, де Мо — початкова максимальна “вартість” модуля в балах, яку можна отримати під час модульного поточного тестування. Кафедрою пропонується визначити її вартість 90 балів.
Таблиця 3
Максимальна бальна оцінка модуля (100 балів) досягається шляхом додавання “вартості” коефіцієнтів (К1 + К2), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.
Таблиця бальних коефіцієнтів Таблиця 4
Максимальне сумарне значення всіх балів, набраних додатково не повинно перевищувати різницю між максимальною оцінкою модуля та його початкової вартості Мо.
Зразок розрахунку:
Початкова вартість модуля (Мо) — 90 балів Результат модульного тестування — 70 балів К1 — “4”, “4”, “3” + 11 балів К2 — постійно + 2 бали К3 — менше половини занять пропущено - 2 бали К4 — конспект має + 2 бали К5 — після встановленого терміну 0 балів
М = 70+11+2-2+2+0 = 83 бали
Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну визначається за формулою: å M1 ...Mn Rd = ------------------ + ДБ + БВ, де Nm
Rd — підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну M1 + M2— сума балів модулів Nm — кількість модулів ДБ — додаткові бали за виконання самостійної роботи (написання рефератів – до 5 балів, робота в наукових гуртках – до 5 балів, виступ на науковій конференції – 5 балів, виступ з повідомленням про сучасні події в країні та світі – 3 бали, участь в удосконаленні навчально-матеріальної бази кафедри – до 5 балів). Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату, наукової роботи чи виступу під час вивчення навчальної дисципліни. БВ — “бальна вартість” заліку чи іспиту. Якщо підсумковий рейтинг за навчальну дисципліну складає більше 60 балів та з усіх модульних контролів отримана позитивна оцінка, то студент може отримати залік чи екзаменаційну оцінку без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або наявності бажання підвищення рейтингу, складання заліку чи іспиту обов’язкове. У такому випадку БВ розраховується за формулою: Р1 х Р2 БВ = (å M1...n + ДБ) х ------------, де
Р1 — коефіцієнт складності контрольних завдань Р2 — коефіцієнт рівня засвоєння знань 5 — коефіцієнт обмеження балів
Таблиця 5
Таблиця 6
ЗРАЗОК РОЗРАХУНКУ:
Навчальна дисципліна складається з 2 модулів. За результатами модульного контролю студент отримав наступні оцінки у балах: M1 = 63; M2 = 65. å M1 – M2 = 128 балів ДБ = 15 балів (реферат, наукова робота тощо).
Підсумковий рейтинг за дисципліну складе: Rd = --------- + 15 = 64+ 15 = 79 балів
Згідно таблиці 2, це відповідає оцінці “добре”. Якщо за бажанням курсанта(студента) складається залік (іспит), то до цих балів додається “бальна вартість” заліку. Наприклад, залік складається за стандартною програмою (білет з двома тематичними запитаннями з курсу). Викладач оцінив рівень знань як дійовий (добре). У такому випадку Р1 = 1, Р2 = 0,6.
1 х 0,6 БВ = 79 х ------------ = 79 х 0,12 = 7 балів
Загальна оцінка за дисципліну складе: Rd = 79 + 7 = 86 балів (“добре”). Якщо оцінка рівня знань визначена як “незадовільно”, то розрахунок БВ буде наступним: Р1 = 1,0, Р2 = – 0,5.
1 х (– 0,5) БВ = 79 х ------------ = 79 х (– 0,1) = – 8 балів
Загальна оцінка за дисципліну: Rd = 79 – 8 = 71 бал (“задовільно”)
ЗМІСТ ПРОГРАМИ Теми для самостійного відпрацювання та плани семінарських занять. Модуль 1. Загальна характеристика світових релігій та іудаїзму ТЕМА 1 Релігієзнавство як наукова дисципліна. Сутність та соцiальнi функції рeлiгії.
Перша тема є вступною частиною курсу "Релiгiєзнавство". Основна мета, яка переслiдується при вивченнi даної теми - це отримання необхiдної суми знань з основних проблем курсу, вивчення понятiйного апарату i отримання наукової бази для розумiння як загальної структури курсу, так i внутрiшньої структури окремих тем. У данiй темi розглядаєються проблеми сутності та предмету релiгiєзнавства, походження релiгiї, її структури та соцiальної ролі релiгiї в суспiльствi. Розглядаючи перше питання, необхiдно зосередити увагу на сутності релiгiї та основних концепцiях тлумачення даного поняття, а також розкрити об`єкт та предмет релiгiєзнавства. Розкриваючи проблему походження релiгiї, необхідно надати загальну характеристику виникнення та формування даної проблеми в iсторiї свiтової наукової думки. Основна увага придiляється трьом узагальненим групам концепцiй, якi пояснюють проблему походження релiгiї: теологiчній, iдеалiстичній та матерiалiстичній, визначаються їх характернi риси. При висвітленні структури релiгiї, увага концентрується як на визначеннi головних елементiв (зовнiшня структура), так i на розкритті внутрiшнiх складових цих головних елементiв (внутрiшня структура). Розкриваючи питання соціальної ролi релiгiї у суспiльствi, доцiльно розглядати релiгiю як морально-етичну основу сучасної цивiлiзацiї. Саме в цьому аспектi й дається тлумачення ролi релiгiї у суспiльствi. Слід мати на увазі, що проблема класифiкацiї рeлiгій базується на типологiї релiгiйних систем. Така класифiкацiя здійснюється за принципом хронологiї, ступенем розвинутості системи віровчення, обрядової системи та поширенням певної рeлiгії в свiтi. В сучасній літературі визначаються наступнi головнi типи релiгiйних систем: ранньоiсторичнi релiгiї (магiя, фетишизм, анiмiзм та iн.), нацiональнi релiгiї (давньоєгипетська давньогрецька iудаїзм, синтоїзм та iн.) та свiтовi релiгiї (християнство, iслам, буддизм).
Самостійне заняття 1. Предмет, структура і методологія курсу “Релігієзнавство”.
Питання для самоконтролю: 1. Коли відбулося становлення науки релігієзнавства? Чому саме у цей час? 2. Визначіть об’єкт і предмет дисципліни «Релігієзнавство». 3. Назвіть основні концепції виникнення релігії. Чому, на Вашу думку, не існує єдиної концепції? 4. Які елементи включає структура релігії? 5. Чому релігія мала і має досить великий вплив на громадян суспільства? 6. Розкрийте взаємозв’язки між окремими структурними елементами релігії.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|