ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


РОЗРАХУНОК РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ЗМІСТОВОГО

МОДУЛЯ ТА УМОВИ ОТРИМАННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ

Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності курсантів (студентів) з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS

 

Таблиця 2

За шкалою ЕСТS За національною шкалою За шкалою інституту
А 5 (відмінно) 90-100
В 4 (добре) 85-89
С 4 (добре) 75-84
D 3 (задовільно) 70-74
  3 (задовільно) 60-69
FX 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання 35-59
F 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом 1-34

 

FX означає: “незадовільно” — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

 

F означає: “незадовільно” — необхідна значна подальша робота. Державна атестація курсантів, слухачів та студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

 

Розрахунок бальної оцінки модуля (М) складається з наступних елементів:

М = Мо + К1 + К2, де

Мо — початкова максимальна “вартість” модуля в балах, яку можна отримати під час модульного поточного тестування. Кафедрою пропонується визначити її вартість 90 балів.

 

Таблиця 3

Назва модуля Початкова “вартість” модуля Мо балів Лекції (год.) Семінари (год.) Модульн контроль
1.Загальна характеристика світових релігій та іудаїзму        
2. Релігійна ситуація в Україні та конституційно-правові основи забезпечення свободи світогляду.                

Максимальна бальна оцінка модуля (100 балів) досягається шляхом додавання “вартості” коефіцієнтів (К1 + К2), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.

 

Таблиця бальних коефіцієнтів

Таблиця 4

Поточні оцінки семінарських (практичних) занять К1 Відвідування лекцій К2
“5” (відмінно) “4” (добре) “3” (задовільно) “2” (незадовільно) Відсутність оцінок +5 +4 +3 -2 -1 Постійно Наявність пропущених лекцій, але відпрацьовано матеріал Відсутність на лекціях й наявність невідпрацьованого матеріалу +2     -2
Відвідування семінарських та практичних занять К3 Ведення конспекту К4
Постійно Менше половини занять пропущено Більше половини занять пропущено +2   -2   -5     Наявність конспекту Відсутність конспекту     +3 -3
Термін складання модуля К5    
У встановлений термін Після встановленого терміну Повторне складання +3   -3    

 

Максимальне сумарне значення всіх балів, набраних додатково не повинно перевищувати різницю між максимальною оцінкою модуля та його початкової вартості Мо.

 

 

Зразок розрахунку:

 

Початкова вартість модуля (Мо) — 90 балів

Результат модульного тестування — 70 балів

К1 — “4”, “4”, “3” + 11 балів

К2 — постійно + 2 бали

К3 — менше половини занять

пропущено - 2 бали

К4 — конспект має + 2 бали

К5 — після встановленого терміну 0 балів

 

М = 70+11+2-2+2+0 = 83 бали

 

Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну визначається за формулою:

å M1 ...Mn

Rd = ------------------ + ДБ + БВ, де

Nm

 

Rd — підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну

M1 + M2— сума балів модулів

Nm — кількість модулів

ДБ — додаткові бали за виконання самостійної роботи (написання рефератів – до 5 балів, робота в наукових гуртках – до 5 балів, виступ на науковій конференції – 5 балів, виступ з повідомленням про сучасні події в країні та світі – 3 бали, участь в удосконаленні навчально-матеріальної бази кафедри – до 5 балів).

Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату, наукової роботи чи виступу під час вивчення навчальної дисципліни.

БВ — “бальна вартість” заліку чи іспиту. Якщо підсумковий рейтинг за навчальну дисципліну складає більше 60 балів та з усіх модульних контролів отримана позитивна оцінка, то студент може отримати залік чи екзаменаційну оцінку без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або наявності бажання підвищення рейтингу, складання заліку чи іспиту обов’язкове. У такому випадку БВ розраховується за формулою:

Р1 х Р2

БВ = (å M1...n + ДБ) х ------------, де

 

 

Р1 — коефіцієнт складності контрольних завдань

Р2 — коефіцієнт рівня засвоєння знань

5 — коефіцієнт обмеження балів

 

Таблиця 5

Складність контрольних завдань Р1
Підвищена складність (практичне завдання, що потребує творчого підходу) 1,3
Стандартна програма (білет із двома тематичними запитаннями по курсу) 1,0
Програма-мінімум (тестове контрольне завдання) 0,5

 

 

Таблиця 6

Рівень знань, оцінка Р2
“5” (відмінно) 1,0
“4” (добре) 0,6
“3” (задовільно) 0,3
“2” (незадовільно) -0,5

 

 

ЗРАЗОК РОЗРАХУНКУ:

 

Навчальна дисципліна складається з 2 модулів. За результатами модульного контролю студент отримав наступні оцінки у балах:

M1 = 63; M2 = 65.

å M1 – M2 = 128 балів

ДБ = 15 балів (реферат, наукова робота тощо).

 

Підсумковий рейтинг за дисципліну складе:

Rd = --------- + 15 = 64+ 15 = 79 балів

 

Згідно таблиці 2, це відповідає оцінці “добре”. Якщо за бажанням курсанта(студента) складається залік (іспит), то до цих балів додається “бальна вартість” заліку. Наприклад, залік складається за стандартною програмою (білет з двома тематичними запитаннями з курсу). Викладач оцінив рівень знань як дійовий (добре). У такому випадку Р1 = 1, Р2 = 0,6.

 

 

1 х 0,6

БВ = 79 х ------------ = 79 х 0,12 = 7 балів

 

Загальна оцінка за дисципліну складе:

Rd = 79 + 7 = 86 балів (“добре”).

Якщо оцінка рівня знань визначена як “незадовільно”, то розрахунок БВ буде наступним:

Р1 = 1,0, Р2 = – 0,5.

 

1 х (– 0,5)

БВ = 79 х ------------ = 79 х (– 0,1) = – 8 балів

 

Загальна оцінка за дисципліну:

Rd = 79 – 8 = 71 бал (“задовільно”)

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Теми для самостійного відпрацювання та плани семінарських занять.

Модуль 1. Загальна характеристика світових релігій та іудаїзму

ТЕМА 1

Релігієзнавство як наукова дисципліна. Сутність та соцiальнi функції рeлiгії.

 

Перша тема є вступною частиною курсу "Релiгiєзнавство". Основна мета, яка переслiдується при вивченнi даної теми - це отримання необхiдної суми знань з основних проблем курсу, вивчення понятiйного апарату i отримання наукової бази для розумiння як загальної структури курсу, так i внутрiшньої структури окремих тем.

У данiй темi розглядаєються проблеми сутності та предмету релiгiєзнавства, походження релiгiї, її структури та соцiальної ролі релiгiї в суспiльствi.

Розглядаючи перше питання, необхiдно зосередити увагу на сутності релiгiї та основних концепцiях тлумачення даного поняття, а також розкрити об`єкт та предмет релiгiєзнавства.

Розкриваючи проблему походження релiгiї, необхідно надати загальну характеристику виникнення та формування даної проблеми в iсторiї свiтової наукової думки. Основна увага придiляється трьом узагальненим групам концепцiй, якi пояснюють проблему походження релiгiї: теологiчній, iдеалiстичній та матерiалiстичній, визначаються їх характернi риси.

При висвітленні структури релiгiї, увага концентрується як на визначеннi головних елементiв (зовнiшня структура), так i на розкритті внутрiшнiх складових цих головних елементiв (внутрiшня структура).

Розкриваючи питання соціальної ролi релiгiї у суспiльствi, доцiльно розглядати релiгiю як морально-етичну основу сучасної цивiлiзацiї. Саме в цьому аспектi й дається тлумачення ролi релiгiї у суспiльствi.

Слід мати на увазі, що проблема класифiкацiї рeлiгій базується на типологiї релiгiйних систем. Така класифiкацiя здійснюється за принципом хронологiї, ступенем розвинутості системи віровчення, обрядової системи та поширенням певної рeлiгії в свiтi. В сучасній літературі визначаються наступнi головнi типи релiгiйних систем: ранньоiсторичнi релiгiї (магiя, фетишизм, анiмiзм та iн.), нацiональнi релiгiї (давньоєгипетська давньогрецька iудаїзм, синтоїзм та iн.) та свiтовi релiгiї (християнство, iслам, буддизм).

 

Самостійне заняття 1. Предмет, структура і методологія курсу “Релігієзнавство”.

 

Питання для самоконтролю:

1. Коли відбулося становлення науки релігієзнавства? Чому саме у цей час?

2. Визначіть об’єкт і предмет дисципліни «Релігієзнавство».

3. Назвіть основні концепції виникнення релігії. Чому, на Вашу думку, не існує єдиної концепції?

4. Які елементи включає структура релігії?

5. Чому релігія мала і має досить великий вплив на громадян суспільства?

6. Розкрийте взаємозв’язки між окремими структурними елементами релігії.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти