Синтетичні рeлігійні організації.

До синтетичних (штучних) релігій відносять віру Бахаї, Велике Біле Братство «ЮСМАЛОС», «Церкву Останнього Заповіту» (Церкву Віссаріона), Церкву Об’єднання (уніфікації), громади «Зоресвітнього християнства». Окремим напрямом в цій групі виступають об'єднання «Церкви Сайєнтології», «Християнської науки», «Науки Розуму».

Синтетичним релігіям притаманні культ лідера, його обож­нення, ідея богообраності своїх послідовників, наявність власних віросповідних джерел. Як приклад такої релігійної організації може служити Велике Біле Братство «ЮСМАЛОС».

Віросповідна доктрина ВББ має еклектичний, дуалістичний характер, що виявляється в дихотомії східної й західної соціокультурної та релігійно-філософської традицій. Вона синтезує в собі:

- елементи релігій Сходу, переважно буддизму і Kpишнaїзму, а також оккультизму та теософських уявлень О. П. Блаватської (вчення про бога як Вищу Особу, про перевтілення, еволюцію дyші, тотожність Бога і людини, про енергетичні центри-чакри, сяючу оболонку-ауру, сім тіл людини тощо);

- біблійні та більш пізні християнські мотиви (вчення про Бога і Сатану як володарів царств та сил Світла і Темряви, про рай та пекло, сходження Духа Святого на апостолів, а також про 144 тис. обраних, Божий Суд і кінець Світу). В доктрині задіяні біблійні персонажі – Адам і Єва, Мойсей, Давид, Матір Божа, Ісус Христос та ін.;

- ідеї Живої Етики (Агнi Йога) Реріхів та Нью Ейджу («Новий Вік») – «енергетичний» підхід до пояснення ду­ховних явищ, вчення про Шамбалу, Махатм, Вчителів люд­ства і Матір Світу, психічну енергію, Фохат і фохатиззцїю, про чоловіче та жіноче начало Світу, боротьбу eгpeгopiв (людських цілеспрямованих еманацій духовної енергії);

- елементи герметизму і Каббали (іудейський містицизм), зокрема, про макрокосм, космічні закони, Ейн-СоФ (безкінечне божество) та його еманації, систему Сфирот або Дерево Життя, про Людину як посудину для вміщення Божої енергії, про пропорційність сили впливу цієї енергії Бога на існуючі світи і людину в залежності від наближення до Бога;

- сучасні наукові і філософські ідеї (існування чорних дірок у Всесвіті, еволюція космосу, людства і людини, квантова природа світла, поєднання філософських ідей лінійної та циклічно-кругової плинності часу, деякі ідеї зі сфери біоенергетики тощо).

Ступінь впливу цих ідей зміщується від домінування східних peлігійно-філософських вчень, через коливання між східними і західними доктринами до пересилення пpoхристиянських чинників.

До новітніх релігійних організацій відносять і «Велике Біле Братство». Організація має й інші назви: «Міжнародний інститут душі Атма», «юсмаліани», «юсмалітяни».

Керівниками «Великого Білого Братства» до 1993 року були – Марія Деві Христос (Марина Цвігун), Іоанн (Юоам) Свамі (Юрій Андрійович Кривоногов), спеціаліст у сфері мікроелектроніки, кандидат технічних наук. ВББ, що виникло в Києві, швидко поширилося в Україні, Білорусії і Росії.

Складовими доктрини віровчення ВББ є теорії:

- про експлантaцiю, тобто про єдність Бога і людини та реінкарнацію (перевтілення);

- про світобудову, згідно якого існує три світи - духовний, вогневий та матеріальний, де мешкають відповідно: Бог, Ло­гос та люди;

- про світ Сатани (антибога), який намагається захопити трон Бога;

- про трансформацію світів та енергетичну піраміду си­стеми Божественного світу;

- про людину та еволюцію її душі;

- про фохатизацію (насичення людини божественною енергією світла);

- про програму «ЮСМАЛОС», за якою має відбутися пік боротьби між силами Світла і Темряви та суд над гріш­никами.

Етика ВББ базувалась на запропонованому в «Останнь­ому заповіті» комплексі із 10 заповідей, що складають фун­дамент усього віровчення і пронизані ідеєю розширення і перенесення любові зі свого ближнього на все суще на Землі.

Як відомо, перші три християнські заповіді стосуються відповідно любові до Бога, людства та ворогів. В «Останнь­ому Заповіті» вони доповнюються заповіддю благословення, жалю та прощення тих, хто ображає і проникнутий ненавистю (сьома заповідь), а також милосердям і освяченням миру (дев’ята заповідь) та поблажливість до тих, хто не розуміє Живого Бога (десята заповідь).

Четверта, п’ята і шоста заповіді «Останнього Заповіту» cтocуються ненасильства над тілом, душею, свідомістю та духом. Слова у четвертій заповідь «Не вбий того, хто дихає» є розширеним варіантом шостої Біблійної заповіді «Не вбивай» і поширюється на тварин та довкілля.

Шоста заповідь «Останнього Заповіту» не кради у людини, не кради у Природи, не кради в атмосфери, не кради у Всесвіту є розширеним варіантом восьмої Біблійної заповіді (Не кради).

Замість сьомої та десятої Біблійних заповідей (відповідно: «Не чини перелюбу,) та «Не жадай…всього, що ближнього твого»), а також настанов Ісуса Христа (Мт. 5, 27-32) щодо пожадливості, перелюбу та розлучення в «Останньому Заповіті» пропонується інше розуміння цих питань: «Шлюбні cтocунки без Любові та гармонії – є перелюб. Пожадання поза Духовністю – ментальний блуд».

ВББ мало свою символіку – рівносторонній хрест, що повинно було символізувати людське тіло з розпростертими руками (образ Марії Деві Христос), а також хрест у п’ятикутній зірці ­«Хрест і Троянда» «Хрест – Отець Небесний, а Зірка – це ­Містична Троянда тобто Мати Світу).

Молитовний комплекс ВББ складався як з римованих (вірші М. Цвігун), так і звичайних молитов. Хрестили­ся юсмаліани справа наліво трьома пальцями – з’єднаними великим, вказівним та середнім пальцями правої руки, при цьому вимовляли: «Господь Марія-Деві -Христос»).

У листопаді 1993 року в Києві ледь не відбулося масове самогубство «білих братів». Страшний суд керівництвом секти був запланований на 24 жовтня 1993 року, а потім був перенесений на більш пізній термін. На щастя грандіозного кривавого шоу з вознесінням Марії Деві Христос не відбулося.

Кульмінацією подій став похід 25 сектантів на чолі з Цвігун і Кривоноговим 10 листопада 1993 року до Софійського собору у Києві. Міліція, підсилена працівниками ОМОНу та «Беркуту», видворила їх із храму і заарештувала. Міліція затримала 616 членів секти, з яких 137 оголосили сухе голодування на знак протесту проти насильства.

Суд над керівниками секти тривав 9 місяців. Аналіз великої кількості фактів показує, що згадані вище особи не були самостійними керівниками, а виконували чиюсь волю. Реальні керівники невідомі. Марина Цвігун була засуджена Київським міським судом рішенням від 9 лютого 1996 р. за статтями 187-5, 209, 101 - ч. 1 УК України до чотирьох років позбавлення волі в колонії загального режиму, а Ю .А. Кривоногов – на сім років посиленого режиму. Люди, що знали Ю. Кривоногова, підтверджують, що він був знайомий з останніми досягненнями в сфері психоенергетики. Тема його кандидатської дисертації звучить так: «Методи психофізичної діагностики і регуляції станів живих біоенергетичних систем».

МВС України у орієнтировці для Інтерполу вказувало, що «Ю. Кривоногов досконало володіє біоенергетикою і гіпнозом, які нейтралізують волю людини, перетворюють її на слухняного виконавця. Програма керування «Великим Білим братством» заснована на психофізичному моделюванні та кодуванні і перетворенні членів секти у зомбі».

Віросповідна доктрина ВББ, після вказаних подій суттєво переглянута послідовни­ками М. Цвігун. Зняті, зокрема, деякі обмеження. Однак, культова практика юсмаліан, форми і методи місіонерства, впливу на адептів потребують і сьогодні детального вивчення та уваги до дій представників ВББ.

Відомо, що зараз невеличкі (від декількох чоловік до десятків послідовників) незареєстровані групи «Білого Братства», в умовах найсуворішої конспірації діють у багатьох містах України.

Загальне число адептів культу не піддається оцінці внаслідок ретельно конспірації усередині «Великого Білого Братства», хоча за деякими підрахунками н території України кількість їх становить понад 3000 чоловік (близько 30 сект).

Особливість «Великого Білого Братства», що відрізняє цю організацію від інших деструктивних релігійних організацій, полягає в надзвичайній мобільності, що забезпечується постійними переїздами з одного місця до іншого, дотримуючись правила «не більше З днів в одному місті» та зміна конспіративних квартир. Взагалі вся організація постійно знаходиться в динамічному стані, що також вкрай ускладнює в критичній ситуації затримку керівництва й адептів, підозрюваних у злочинній діяльності.

До езотеричних новітніх релігійналежать теософські та антропософ­ські об’єднання, послідовники Гурджієва, «Віра Світла», «Братство Грааля» та деякі інші. Особливого поширення в Україні вони не знайшли.

Братство Грааля, як релігійний напрямок, виник у Ні­меччині в 1928 р. Започаткувало його Одкровення Святого Грааля, яке отримав Абру Рушин (Оскар-Ернест Бернхарт, 1875—1914). В книзі «У світлі істини» він запропонував своє релігійне розуміння світобудо­ви, місця і призначення в ній людини, причин духовної і тілесної смерті, способів переходу до стану божественного Одкровен­ня, розкрив характер жіночого і чоловічого начал і їх роль у тво­рінні світу і життя.

Метою руху було і є поширення «істинного» знання, розвиток самосвідомості, особистої відповідальності особи, одухотво­рення здібностей людини.

Організаційно Братство Грааля виникло із зареєстро­ваного в 1932 р. у Берліні «Натурфілософського Союзу послідовників Грааля», а потім поступово поширилось в інших європейських країнах. Особливий розвиток цей релігійний рух отримав у 1950 р. з утворенням Міжнародного фонду Одкровення Грааля. Братство має свої круги (філії) в більшості євро­пейських країн, США, Канаді, Австралії. В Україні релігійні громади не зареєстровані.