|
Характеристика пізнього протестантизму та основних його напрямків.
Пізні течії виникли у XIX—XX ст. — методисти, баптисти, квакери, мормони, адвентисти, свідки Єгови, п'ятидесятники. На початку XX ст. пізній протестантизм поступово втрачає позиції в Східній Україні. Його діяльність переноситься у західноукраїнський реґіон. Така течія як єговізм діє тільки в Західній Україні. Саме тут у 20-х роках XX ст. відновлюють діяльність лютеранство й кальвінізм, які, на противагу XVI-XVII ст., набирають уже виразних українських рис. Лютеранство сформувалось в епоху Реформації завдяки діяльності Лютера та його сподвижників, у першу чергу Меланхтона. Для лютеранства характерні всі особливості "класичного "протестантизму. Особливе місце займає учення про виправдання вірою. Зараз у світі нараховується близько 75 млн. лютеран. Засновником кальвінізму є Жан Кальвін (1509-1564 рр.). Центральне місце в кальвіністській ідеології займає вчення про передвизначення, згідно з яким долі людей визначені Богом і людина не владна змінити присуд. Зараз кальвінізм представлений реформатськими, пресвітеріанськими церквами, конгрегаціоналізмом. Англіканство виникло в XVI столітті. Щодо культу й організаційних принципів англіканська церква ближча до католицької, ніж інші напрямки протестантизму. Обрядовий бік католицизму в англіканстві майже не зазнав змін. Зберігається ієрархія, яка нагадує католицьку. Головою церкви є британський король, який призначає єпископів. Примас англіканської церкви – архієпископ Кентерберійський. Баптизм (від грец. "баптизо" – "занурювати", "хрестити у воді") заснований на початку XVII ст. видатним англійським конгрегаціоналістом Дж. Смітом, який переселився в Нідерланди. Одна частина баптистів ("окремі" або "партикулярні", що наслідує традиції кальвінізму) вважає, що Бог до створення світу прирік одних людей до спасіння, а інших до загибелі. Інша частина баптистів ("спільні") дотримується армініанської традиції та вважає, що Бог визначив до спасіння всіх, хто увірував в Христа. Зараз у світі 50 млн. баптистів. П’ятидесятництво виникло на початку ХХ ст. у США. Основою вчення є догмат про зішесття Святого Духу на апостолів на п’ятидесятий день після воскресіння Ісуса Христа, завдяки чому вони отримали дар пророцтва, мовлення іншими мовами й т. ін. Тому центральним елементом культу п’ятидесятників є особливе хрещення Духом Святим.На даний час нараховується понад 50 млн. п’ятидесятників. Адвентизм (від лат. adventus – пришестя) виник у 30-ті роки XIX ст. у США. Його засновник У. Міллер предрік друге пришестя Христа в 1844 р. Але коли цього не сталося, адвентисти висунули ідею про те, що Христос дійсно прибув, але не на землю, а в небесне святилище, й звідти тепер вершить "суд дослідження". Адвентисти вірять у близьке друге пришестя Христа й становлення на Землі його тисячолітнього царства. Адвентисти заперечують безсмертя душі, заявляючи, що душа помирає разом з тілом, щоб воскреснути в день пришестя Христа. Вважаючи тіло "сосудом божим", адвентисти надають велике значення так званій "санітарній реформі" – зводу правил щодо охорони здоров’я. Найбільш великим напрямком адвентизму є адвентизм сьомого дня, заснований пророчицею Е. Уайт. Свідки Ієгови – одна з пізніх течій протестантизму. Цей напрямок виник у 1870 р. у США як група по вивченню Біблії. Його заснував Ч. Рассел. В основі його вчення лежить віра в близькість останньої битви Христа й сатани – армагедону. Після перемоги над сатаною буде встановлений рай на землі, де будуть вічно жити праведники. Згідно зі свідченням Єгови, Христос не Бог, а син Єгови, що не є рівнозначним, і цар Божого Царства. Така позиція дає підстави багатьом християнським конфесіям не вважати свідків Єгови християнами, однак самі свідки Єгови зараховують себе до християнства. Протестантистські релігійні об’єдніння та церкви в суверенній Україні. Протестантські напрями християнства в Україні є неоднорідними, вони поділяються на дві групи. Перша група — це різноманітні церкви і течії, вчення яких сформувалося на грунті західного протестантизму, що відколовся від католицької церкви. До них належать баптисти, євангелісти, п'ятидесятники, меноніти, адвентисти, єговісти та ін. Ці церкви й секти ще називають «пізнім протестантизмом». Друга група — церкви і секти, віровчення яких склалося на грунті православ'я, вони відкололися від православної церкви. До них належать старообрядці, молокани, хлисти, духобори, істинно православна церква, православні християни та ін. Найпоширеніші в Україні — протестантські конфесії західного спрямування. Інші не набули значного поширення. Історичні причини виникнення Біблії. Складається Біблія із двох частин — Старого та Нового Завітів. Старий Завіт написано в дохристиянські часи давньоєврейською (окремі фрагменти — арамейською) мо-вою, Новий Завіт — ідеологами християнства давньогрецькою мовою (кайне). Новий Завіт сформувався протягом І—II ст. н.е., втіливши в собі ідеологію християнства. Він складається з чотирьох Євангелій (від Матвія, Марка, Луки та Івана), в яких розповідається про непорочне зачаття, прихід Спаси-теля — Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і посланнях апостолів, Одкровенні Івана Богослова — Апокаліпсисі) описується небесне життя Христа, поширення християнства, тлумачиться віровчення, йдеться про страшний суд і кінець світу. Канонізація Нового Завіту відбувалася у період, коли панівні сили намагалися приборкати бунтівний дух первісного християнства, спрямувати його на проповідування смирення та покірності. Остаточно було канонізовано його 364 р. на Лаодикійському церковному соборі. Соціально – історична обумовленість православ’я та католицизму. Сутність віровчення і культу православ’я. Православ'я — одне з відгалужень християнства, що оформилося після розколу церкви в 1054 р. на Східну та Західну. Має мільйони послідовників, переважно в країнах Східної Європи, Близького Сходу. Оформилося на території Візантії. На відміну від католицизму, православ'я не має єдиного церковного центру. Якщо католицька церква інтернаціональна щодо розуміння канонів, обрядів і свят, то в православній чітко простежуються національні аспекти: кожна з них виробляє свою традицію, свої" свята. Наприклад, для української церкви Покрова — велике свято, в російському церковному календарі нічим особливим воно не виділяється; в грузинському — взагалі його немає. Якщо католицька церква дистанціюється від політичної влади, будучи над нею, то православна наближена до неї, часто опиняється в залежному становищі. В основі православного віровчення — Біблія (Святе Письмо), Святий Переказ, Символ віри. Визнає триєдиність Бога, боговтілення, спокутну жертву Ісуса Христа, загробне воздання. Церква — посередник між Богом і людьми. Богослужіння відправляються у пишних храмах, з емоційним піднесенням, найважливіша роль у яких належить священику. Відвідування храмів, молитва, дотримання постів, таїнств для православних віруючих мають особливе значення. Православ'я визнає хрещення, причастя, свяшенство, сповідь, миропомазання, шлюб і єлеосвячення. Католицізм в суверенній Україні. Перш за все, слід нагадати, що католицизм в Україні представлений кількома структурами. Найчисленнішою з них є Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ). Крім того, в Україні діють єпархії Римо-Католицької Церкви, а на Закарпатті існує Мукачівська греко-католицька єпархія, яка адміністративно не пов’язана з УГКЦ. Українська греко-католицька церква має статус Верховного архієпископства. Структурно об'єднана в 4 митрополії, яким на території України підпорядковані 2 архиєпархії, 7 єпархій і 3 екзархату. УГКЦ має розгалужену церковну структуру за межами України. Римсько-католицька церква - 6 єпархій ( Київ-Житомир, Кам'янець-Подільський, Харків-Запоріжжя, Луцьк, Мукачево, Одеса-Сімферополь); Число віруючих - 500-800 тисяч. |
|
|