МЕТА:Усвідомити специфіку первісної міфології як підґрунтя релігійних вірувань. Усвідомити специфіку етнонаціональних (національних, етнічних, локальних) релігій як етапу в еволюції релігії, який за умов докорінних суспільних трансформацій приходить на зміну первісній «чуттєво–надчуттєвій» релігійності.

ПЛАН

1. Основні підходи до вирішення проблеми генези релігії.

2. Основні родоплемінні релігії: тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм.

3. Поняття національно–державної (етнічної) релігії.

4. Релігії перших цивілізацій – Єгипту та Месопотамії.

5. Релігії „класичних” цивілізацій Стародавнього світу:

1) Зороастризм (парсизм),

2) Індуїзм,

3) Релігії Стародавнього Китаю (культ Шан–Ді, культ Неба, даосизм, конфуціанство),

4) Релігія Стародавньої Греції,

5) Релігія Стародавнього Риму,

6) Іудаїзм – релігія єврейського народу.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Аніматизм (лат. animatus – живий) – віра в єдину безособову силу, що керує явищами природи та впливає на життя людей.

Анімізм (лат. аnimа – душа або animus – дух) – віра в існування самостійної духовної сутності (сили чи істоти), здатної вселятися в людину, тварину, рослину (тобто у щось живе) чи полишати їх.

Дерево життя – невід'ємна складова космогонічних /часових первісних уявлень: вважалося, що його коріння йшло з глибин землі, з царства померлих, стовбур символізував покоління живих, а листя / крона – житло богів та духів.

Магія (гр. mageia, лат. magia – чаклунство) – сукупність уявлень і обрядів, в основу яких покладено віру в таємничі сили, з допомогою яких шляхом певних символічних дій можливо здійснювати вплив на людей, предметний світ чи хід подій.

Міф (гр. mythos – розповідь, переказ, оповідка) – духовне відтворення дійсності у формі легенд, розповідей, персонажі й події яких визнаються об'єктивно наявними або такими, що існували в минулому.

Тотемізм (алгонкін., букв. – його рід) – уявлення або віра в існування «чуттєво–надчуттєвих» кровних (родинних) зв'язків між певною групою людей (родом, племенем) і певним видом тварин, рослин чи явищем природи.

Фетишизм (франц. fetishe, від португ. feitico – амулет) – віра в те, що окремі предмети мають надзвичайні якості, та відповідне пошанування їх. Фетишизм – форма найдавніших вірувань, у яких предмети неживої природи (каміння, кістки, пір'я тощо), а згодом і виготовлені людиною речі наділялися «чуттєво–надчуттєвими» якостями: здатністю зцілювати, запобігати хворобам, охороняти від ворогів, допомагати на полюванні та ін. Такі речі ще мають назву амулетів (талісманів).

Етнонаціональні релігії – релігії, чия поява і функціонування, межі поширення та основні символи пов'язані з певною етнонаціональною спільнотою.

Іудаїзм – одна з найдавніших етнонаціональних релігій, яка започатковує ідею єдиного Бога–творця й володаря Всесвіту; поширена здебільшого серед євреїв.

Песах (Великдень) – головне свято іудеїв, яке випадає на 15–й день місяця нисан (березень – квітень). Воно водночас є символом весняного відродження природи й ізраїльської нації після виходу з Єгипту.

Суккот (свято кущів) щорічне свято іудеїв, яке починається на 15–й день місяця тишрей (вересень – жовтень). Це веселе свято жнив, коли будують курені з гілляк, в основному пальм та маслин, згадуючи ходіння ізраїльського народу в пустелі після звільнення з єгипетського рабства.

Караїми – течія в теології іудаїзму. Рух караїмів виник у VIII ст. у Вавилоні як новий підхід до коментування Тори. Прихильники цієї школи називалися караїмами, тобто «Синами Писання».

Кабала – містичне релігійне вчення, яке виникло в іудаїзмі у ХIII ст. Його прибічники оголошують себе продовжувачами давніх таємних релігійних учень. З часом Кабала стала центром найрізноманітніших окультних течій, що не мають нічого спільного з іудаїзмом.

Даосизм – релігійно–філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному божественному законові дао.

Дао – у даосизмі вічне, незмінне, безформне, непізнаванне начало всіх речей і явищ. Дао – шлях, вічний, абсолютний і загальний закон спонтанного виникнення, розвитку й зникнення Всесвіту. Дао – доля, природна закономірність, порожнеча, яка все породжує; невидиме, яке наявне у видимому. Воно перебуває у безперервному русі, а дії його невичерпні.

Де – у даосизмі опредметнений, конкретний вияв дао в речах і в поведінці людини (міра її доброчинності).

Конфуціанство– комплекс давньокитайських філософських, релігійних, етичних доктрин, сформованих Конфуцієм (551– 479 до н. е.). У їх основі – питання моральної природи людини, її життя в родині, державі, суспільстві.

Індуїзм – поширена в сучасній Індії релігія, в основі віровчення якої лежать релігійно–філософські ідеї брахманізму та ведичні традиції.

Веди– найдавніша пам'ятка індуїстської релігійної літератури. Слово «веди» означає «знати», «вінець знання», «достовірні знання», «священне знання».

Рігведа –1 з 4 Вед –(веда хвали) складається з 1028 гімнів міфологічного і космологічного змісту, зібраних у 10 книгах. У більшості з них прославляються бог вогню Агні та бог космосу і зірок Індра.

Яджурведа – 1 з 4 Вед – (веда жертвопринесень) описує послідовність проведення жертвопринесень.

Самаведа– 1 з 4 Вед – (веда пісень) складається з 1549 гімнів, багато з яких є в іншому тексті – в Рігведі. До текстів цих гімнів, що супроводжуються коментарями, жерці зверталися під час жертвопринесень.

Атгарваведа – 1 з 4 Вед – містить магічні заклинання й формули, здебільшого призначені для лікування хвороб.

Сансара (санскр. – повторення народжень і смертей) –уявлення про єдиний ланцюг переходів душі з однієї оболонки в іншу.

Карма (санскр., досл. –дія, обов'язок, відплата) – особлива містична сила, автоматичний «закон відплати», відповідно до якого вчинки людини в реальному житті зумовлюють її нинішню долю і наступний стан її душі.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ:

– З’ясуйте сутність анімістичних вірувань, особливості фетишизму, тотемізму, первісної магії.

– Дослідіть генезу надприродного

– З’ясувати поняття етнонаціональних (національних, етнічних, локальних) релігій;

– Осмисліть релігію іудаїзму однієї з найдавніших етнонаціональних релігій, яка започатковує ідею єдиного Бога–творця й володаря Всесвіту;

– Осмисліть релігію конфуціанства як комплекс давньокитайських філософських, релігійних, етичних доктрин;

– Осмисліть релігію індуїзму – поширеної в сучасній Індії релігія, в основі віровчення якої лежать релігійно–філософські ідеї брахманізму та ведичні традиції.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Релігієзнавство. – К.: Дакор, 2006. – 512с.

Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. – К: Наукова думка, 2000. – 352 с.

Лубськип В.І. Релігієзнавство: Підручник.– К.: Вілбор, 1997. – 480 с.

Релігієзнавство: Навч. посібник / А.Г.Баканурський та ін. – 2–е вид. – К.: ВД „Професіонал”, 2006. – 304 с.

Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 272 с.

Титов В.Д., Качурова С.В., Барабаш О.В. Релігієзнавство: Підр. для студ. юридичних спеціальностей вищих навч. закл./ За ред. проф. В.Д.Титова. – Х.: Право, 2004. – 272 с.

Чорненький Я.Я. Релігієзнавство: теоретико–практичний курс: Навч. посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 544 с.

Юрій М.Ф. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Дакор, 2006. – 408 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3. Семінар.

ТЕМА: ТЕЇСТИЧНІ ВІРУВАННЯ ПРАУКРАЇНЦІВ (2 год)

МЕТА: Усвідомити специфіку язичницької віра пращурів українців.

ПЛАН

1. Язичницькі божества праукраїнців.

Небесні божества;

Земнні божества;

Демонічні божества

2. Теїстичні вірування праукраїнців часів Київської Русі.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Берегиня(Світлове дерево) – небесна дружина Сварога. Символізує планету Земля.

Даждьбог(Дажбог, Дайбог) – син Сварога і Берегині, бог річного Сонця.

Дана– богиня земних вод, дружина Симаргела.

Див– бог небесного склепіння, денного неба, а водночас ночі, пітьми, зоряного неба, дива (чуда), незрозумілих явищ природи (веселка, дощ, туман), всього того, що ми називаємо словами динний, чудний, чудовий.

Доля– бог вечірнього Неба, планет Сонячної системи, прототип грецької Фортуни.

Коляда(Дідух, Василь) – бог зимового сонцестояння, зими, морозу, холоду.

Купало(Купайло) – бог літнього сонця, літа, плодючості, любові, згоди, достатку, врожаю, зелених плодів, еротики.

Перун(Перінь) – найбільш шанований в Україні–Русі бог. Його вважали також Сварожичем, богом грому, блискавки, небесних стихій, земних вітрів.

Сварог – бог Неба (Космосу), Світла, Владика Світу і Всього сущого.

Святовид(Всевид, Світовид) – Сварожич, бог дня, видимого Світу, природи буття, поля, лісу, урожаю, тобто домашнього господарства.

Симаргел(Семарьгль, Рьгл) – в літописах зустрічається у двох особах: Сим і Ригл. Це бог осіннього сонцестояння.

Стрибок(Штирибог) – Сварожич, бог Сонячного (космічного) вітру, батько всіх вітрів Неба і Землі, тобто всіх чотирьох сторін Світу, тоді як Перун – бог тільки земних вітрів.

Троян– бог–покровитель землі (України).

Хоре(Хорос, Хорошко, Хрес) – Сварожич, бог сонячного вогню, пастир худоби.

Ярило(Ягело) – бог весняного сонця, весни, пристрасті, чоловічої сили, хоробрості, плодючості. Його

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ:

– З’ясуйте специфіку язичницької віра праукраїнців;

– Осмисліть особливості небесних (космічних) богів, пов'язаних з Сонцем.

– Осмисліть особливості земних (домашнх) богів, пов'язаних із господарством та соціальним життям.

– З’ясуйте специфіку формування теїстичних образів, перехід від віри в духів до віри в богів за часів Київської Русі