ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ.

Якість — сукупність характеристик об'єкта, які стосуються його здатності задовольняти установлені і передбачені потреби.

Управління якістю — такі напрямки діяльності функції загального управління, які визначають політику в галузі якості, мету і відповідальність, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, керування якістю, забезпечення якості та поліпшення якості в межах системи якості.

Керування якістю — методи та види діяльності оперативного характеру, які використовують для виконання вимог до якості.

Забезпечення якості — усі планові і систематично виконувані види діяльності в межах системи якості, що підтверджуються в разі потреби, і необхідні для створення достатньої впевненості в тому, що об'єкт буде виконувати вимоги якості.

Система якості — сукупність організаційної структури, мето­дик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Поліпшення якості — заходи, які здійснюються усюди б організації для підвищення ефективності та результативності діяльності і процесів з метою одержання користі як для органі­зації, так і для її споживачів.

Настанови з. якості — документ, в якому викладено політику в галузі якості і описано систему якості організації.

Програма якості — документ, в якому регламентовано конкретні заходи в галузі якості, ресурси і послідовність діяльності стосовно конкретної продукції, проекту чи контракту

Політика в галузі якості — основні напрямки і мета органі­зації в галузі якості, офіційно сформульовані вищим керів­ництвом.

Петля якості — концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість на різних етапах життєвого циклу продукції або послуг від визначення потреб до оцінювання.

Перевірка якості (аудит) — систематичний і незалежний аналіз, який дозволяє визначити відповідність діяльності з якості і її наслідків запланованим заходам, а також ефективність від впровадження цих заходів та їх відповідність поставленій меті.

Показник якості — кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, які складають її якість і розглядаються стосовно певних умов її створення і споживання

Одиничний (диференційний) показник якості продукції — це показник, що відноситься тільки до однієї з її властивостей.

Комплексний показник якості продукції — це показник, що відноситься до кількох її властивостей.

Інтегральний показник якості продукції — це комплексний показник, що відображає відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації або використання продукції до сумарних затрат на її створення і експлуатацію або використання.

СЕРТИФІКАЦІЯ

Сертифікація — процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам.

Обов'язкова сертифікація — підтвердження уповноваженим на те органом відповідності даної продукції, процесу або послуги обов'язковим вимогам стандарту.

Добровільна сертифікація — сертифікація, яка проводиться на добровільній основі за ініціативою виробника (виконавця), про­давця або споживача продукції.

Система сертифікації — система, яка має власні правила, процедури і управління для проведення сертифікації відповід­ності, Вона може діяти на національному, регіональному і між­народному рівні.

Схема сертифікації — склад і послідовність дій третьої сторо­ни при проведенні сертифікації відповідності.

Відповідність — додержання всіх встановлених вимог до про­дукції, процесів, послуг.

Третя сторона — особа або орган, які визнані незалежними від сторін, що приймають участь у розгляді певного питання.

Заява про відповідність — заява постачальника під його повну відповідальність про те, що продукція, процес, послуга відповіда­ють конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Посвідчення відповідності — дія випробувальної лабораторії третьої сторони, яка доводить, що конкретний випробуваний зразок відповідає конкретному стандарту або іншому норматив­ному документу.

Сертифікація відповідності — дія третьої сторони, яка дово­дить, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що на­лежним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідають конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Сертифікат відповідності — документ, виданий у відповідно­сті до правил системи сертифікації, який вказує, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідають, конкретному стандарту чи іншому нормативному документу.

Знак відповідності — захищений у встановленому порядку знак, який використовується або виданий у відповідності з правилами системи сертифікації і який вказує на те, що забез­печується необхідна впевненість у тому, що належним чином ідентифікована продукція, процес, послуга відповідають кон­кретному стандарту або іншому нормативному документу.

Угода щодо визнання — угода, основана на прийнятті однією стороною результатів, поданих іншою стороною, які одержані шляхом використання одного або кількох функціональних еле­ментів, що встановлені системою сертифікації. Типовими прик­ладами таких угод є: угода щодо випробувань, угода щодо конт­ролю і угода щодо сертифікації. Вони можуть бути на націо­нальному, регіональному і міжнародному рівнях.

Акредитація випробувальних лабораторій — офіційне зізнан­ня того, що випробувальна лабораторія має право здійснювати конкретні випробування чи конкретні типи випробувань. Цей термін може відображати визнання технічної компетенції і об'єктивності випробувальної лабораторії або тільки її технічної компетенції.

Система акредитації лабораторій — система, яка має власні правила, процедури і управління для здійснення акредитації ла­бораторій.

Акредитована лабораторія — випробувальна лабораторія, яка пройшла акредитацію.

Критерії акредитації — сукупність вимог, що використову­ються органом з акредитації, яким повинна відповідати лабора­торія для того, щоб бути акредитованою.

Атестація лабораторії — перевірка випробувальної лабора­торії з метою визначення її відповідності встановленим крите­ріям, необхідним для її акредитації,

Орган з. сертифікації — орган, що проводить сертифікацію відповідності.

Атестація виробництва — офіційне підтвердження органом з сертифікації або іншим уповноваженим для цього органом наяв­ності необхідних і достатніх умов виробництва певної продукції, що забезпечують стабільність вимог до неї, які задані в норма­тивних документах і контролюються при сертифікації.

Інспекційний контроль — контроль за діяльністю акредитова­них органів з сертифікації, випробувальних лабораторій, а та­кож за сертифікованою продукцією і станом її виробництва.

Експерт - аудитор — особа, яка атестована на право проведен­ня одного або кількох видів робіт з сертифікації.

 

ДОДАТОК З

МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ISO СЕРІЇ 9000 I ISO 10000

Чинні стандарти

ISO 8402:1994. Управління якістю та забезпечення якості. Словник.

ISO 9000-1:1994. Стандарти у галузі управління та забезпечен­ня якості. Частина 1. Настанови щодо вибору та застосування.

ISO 9000-2:1993. Стандарти у галузі управління якістю та забезпечення якості. Частина 2. Настанови щодо застосування ISO 9001, ISO 9002 та ISO 9003 для групи однорідної продукції.

ISO 9000-3:1991. Стандарти у галузі управління якістю та за­безпечення якості. Частина 3. Настанови щодо застосування ISO 9001 для розроблення, поставки та технічного обслуговування програмного забезпечення.

ISO 9000-4:1993. Стандарти у галузі управління якістю та за­безпечення якості. Частина 4. Настанови щодо управління на­дійності.

ISO 9001:1994. Системи якості. Модель забезпечення якості при проектуванні, розробленні, виробництві, монтажі та обслу­говуванні.

ISO 9002:1994. Системи якості. Модель забезпечення якості при виробництві, монтажі та обслуговуванні

ISO 9003:1994. Системи якості. Модель забезпечення якості при контролі готової продукції та її випробуваннях.

ISO 9004-1:1994. Управління якістю та елементи системи якос­ті. Частина 1. Настанови.

ISO 9004-2:1991. Управління якістю та елементи системи якості. Частина 2. Настанови щодо обслуговування.

ISO 9004-3:1993. Управління якістю та елементи системи якос­ті. Частина 3. Настанови щодо оброблюваних матеріалів

ISO 9004-4:1993. Управління якістю та елементи системи якос­ті. Частина 4. Настанови щодо покращання якості.

ISO 10005:1995. Управління якістю. Настанови щодо якості планування.

ISO 10007:1995. Управління якістю. Настанови щодо управлін­ня конфігурацією.

ISO 10011-1:1990. Настанови щодо аудиту систем якості. Час­тина 1. Перевірка.


ISO 10011-2:1991. Настанови щодо аудиту систем якості. Час­тина 2. Критерії кваліфікації для аудиторів систем якості,

ISO 10011-3:1991. Настанови щодо аудиту систем якості. Час­тина 3, Керування програмами перевірки.

ISO 10012-1:1992. Вимоги до забезпечення якості і вимірю­вального обладнання. Частина 1. Система метрологічного підт­вердження вимірювального обладнання.

ISO 10013 : 1995. Настанови щодо розробки посібників якості.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти