Однією із провідних ідей нової концепції шкільної математичної освіти є ідея розвивальної функції в навчанні математики. Ця ідея одним із основних завдань навчання математики ставить загальноінтелектуальний розвиток - формування в учнів у процесі навчання математики якостей мислення і діяльності, необхідних для повноцінного функціонування в сучасному суспільстврі.

Під технологією розвивального навчання будемо розуміти спосіб реалізації тієї моделі освіти, метою якої є формування і розвиток особистості.

Особливості математики як науки і як навчального предмета визначають її особливе місце в процесі інтелектуального розвитку особистості.

О сновне завдання розвивальної системи для вчителя математики - це навчити учнів не просто одержувати інформацію, а навчити їх здобувати її самостійно, самостійно її обробляти, осмислювати і використовувати

Широкі можливості включення учня в свідому і цілеспрямовану діяльність, яка близька за своїми характеристиками до дослідницької і яка містить такі дії, як:

- аналіз ситуації;

- виділення проблем і означення орієнтирів подальших дій;

- пошук необхідної інформації;

- оцінка засобів;

- висування і обгрунтування гіпотез;

- аналіз і оцінка отриманих результатів;

- узагальнення і формулювання висновків;

- діяльність з розв"язування нестандартних задач;

- абстрактно-раціональний характер математичного знання.

Необхідно формувати інтелектуально розвинену особистость, здатну до активного творчого оволодіння знаннями, до самостійної, свідомої і цілеспрямованої діяльності з розв"язання різноманітних завдань, і відсутністю практичних технологій навчання, які забезпечують інтенсифікацію інтелектуального розвитку учнів у процесі оволодіння ними способами діяльності з математичною інформацією.

Розвиток людини в процесі навчання розглядається насамперед як інтелектуальний Важливою умовою розвитку мислення є оволодіння учнем розумовими операціями, інтелектуальними уміннями і прийомами розумової діяльності, загальним методом міркувань.

В теорії розвивального навчання концепція навчальної діяльності являється центральною.

Головною особливістю навчальної діяльності є її спрямованість не на одержання яких-небудь матеріальних або інших результатів, а на зміну самого учня. Д..В.Ельконін стверджував, що розвиток дитини не може бути зведений до розвитку пізнавальних функцій (мислення, пам"ять, сприймання тощо), дуже важливим є становлення його як суб"єкта різних видів і форм людської діяльності.

Отже, в умовах розвивального навчання дитина розглядається не як об"єкт навчаючої дії вчителя, а як суб"єкт учіння.

В працях В.В.Давидова система розвивального навчання базується на теоретичних узагальненнях і зорієнтована на виникнення і розвиток таких основних новоутворень:

- навчальна діяльність та її суб"єкт;

- абстрактно-теоретичне мислення;

- довільне управління поведінкою.

В системі розвивального навчання Л.В. Занкова також підкреслена провідна роль теоретичних знань.

Основні положення формування розумової діяльності спрямованої на інтелектуальний розвиток учнів:

1) навчання математики в середній школі повинно бути особистісно орієнтованим, інтелектуально розвивальним, яке враховує індивідуальні особливості і запити учнів;

2) навчання повинно враховувати діяльнісний підхід, який передбачає свідому цілеспрямовану навчальну, дослідницьку, творчу діяльність учня, що перетворює його в суб"єкт діяльності;

3) реалізація розвивальних функцій навчання математики повинна спиратись на:

- сенативні періоди розвитку, відбір адекватного їм змісту і засобів його засвоєння;

- можливість вибору різних способів і видів діяльності, враховуючи при цьому здібності та нахили учнів;

- послідовність, неперервність та наступність розвитку учнів у процесі навчання;

- активну пізнавальну діяльність учня при засвоєнні змісту;

- закономірності та умови формування основних розумових операцій, інтелектуальних умінь і прийомів розумових дій;

4) шкільна математика є не наукою, а навчальним предметом, структура, зміст і логіка побудови якого підпорядковані законам психології і дидактики;

5) інтелектуальний розвиток і саморозвиток дитини вимагає цілеспрямованого конструювання відповідної технології вивчення основних компонентів змісту шкільного курсу математики;

6) основним засобом реалізації інтелектуально розвивального навчання математики є математичні задачі, їх добір, конструювання та методика використання дозволяють керувати змістом, процедурою, характером пізнавальної діяльності учнів, формувати та вдосконалювати основні розумові операції та дії, досвід власної самостійної інтелектуальної творчої діяльності.

За допомогою розвивального навчання діти ефективно засвоюють навчальний матеріал; самостійно отримують і засвоюють нову інформацію; вміють аналізувати та оцінювати її, бачити проблеми та знаходити адекватні і раціональні способи їх вирішення; у них підвищуєть рівень розумового розвитку.

Починати таке навчання необхідно на етапі одержання нових теоретичних знань, які є базою для формування умінь та навичок. Для учня такою базою є засвоєння основних дидактичних одиниць (означень, теорем, правил, алгоритмів, способів розв"язування ключових задач) на рівнях знання, розуміння і застосування. Необхідно розробляти такі технології, які дозволили б включати школярів у посильну для них математичну пошукову діяльність.

Для цілеспрямованого формування у школярів розумових операцій важливо уміло підбирати відповідний зміст. Складність математичного матеріалу не повинна бути при цьому дуже високою.

Основний недолік технології - вимагає великих затрат часу на уроці.

14. Проаналізувати технологічні особливості математичного курсу в педагогічній системі “Росток”

Необхідність перебудови системи освіти у напрямку створення умов для обдарованої особистості, має вільно проявляти свої здібності, розвиватися відповідно до своїх нахилів. Перед сучасною школою постало завдання максимального розкриття і розвитку потенціалу кожної особистості, формування прагнення її до самовдосконалення, самовизначення та самореалізації. Високим інтелектуальним розвитком, яскраво вираженими вміннями в окремих галузях діяльності, в тому числі інтелектуальній, характеризуються, як правило, обдаровані діти. Робота з обдарованими дітьми вимагає нестандартних програм, реалізації індивідуального підходу.

Тому особливої актуальності набуває проблема розробки, створення та впровадження розвивальних освітніх програм, які б відповідали вказаним завданням, сприяли б забезпеченню своєчасної підтримки обдарованим дітям.

Одним з варіантів таких освітніх програм є експериментальний науково-педагогічний проект „Росток”, яким передбачено створення необхідних умов для всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, розвитку обдарованості дитини на основі інтеграції, гуманізації, екологізації змісту освіти та діяльнісного підходу до навчання та виховання.

Розвиток обдарованості учня набуває ефективності, якщо будуть виконані наступні умови:

- впроваджено відповідно побудований інтегрований зміст освіти та адекватні йому форми та методи навчання і виховання на узгоджених науково-теоретичних засадах;

- впроваджено відповідне новому змісту і методам навчально-методичне забезпечення;

- розроблена й активно функціонує цілісна навчально-виховна система на основі запровадження сучасних особистісно орієнтованих технологій, спрямованих на раннє виявлення та педагогічну підтримку обдарованості;

- організовано цілеспрямовану, багатоаспектну і всебічну діяльність учнів у контексті ціннісного самоусвідомлення особистості та розвитку її творчих можливостей;

- забезпечено співпрацю, співтворчість учителів та учнів у процесі навчальної та позаурочної діяльності, в організації роботи учнівських творчих об’єднань, факультативів, клубів, гуртків тощо;

- реалізується цілісна програма з діагностики обдарованості кожного учня гімназії згідно з існуючою типологією на основі сучасних методик та створено для кожної дитини оптимальні умови для розвитку творчих здібностей та таланту;

- забезпечено особистісно - орієнтований підхід до творчої індивідуальності вчителів.

Науково-педагогічний проект „Росток” орієнтується на принципі пріоритету розвивального навчання та виховання. Розвивальне навчання є необхідною умовою гуманізації освіти. Гуманізація передбачає рішучий забезпечення максимально сприятливих умов для виявлення та розвитку його задатків та здібностей на основі прийняття його особистісних цілей та запитів.

Під впливом навчання та виховання, конкретних умов навчально-виховного процесу формуються здібності, яких у дитини ще не було.

Розвивальний характер навчальної діяльності, що пропонує науково-педагогічний проект „Росток”, пов’язаний з тим, що діяльність дитини будується перш за все шляхом сходження від абстрактного до конкретного, від загального до частково.

Діяльнісний підхід дає змогу організувати творчу діяльність учнів в межах кожного навчального предмету, інтегруючи їх в цілісну систему: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації; спеціальні вправи на розвиток уяви та літературної творчості (складання невеликих казок, оповідань про навколишній світ, поетичні вправи, інші вправи з розвитку мовлення); вправи з моделювання, конструювання об’єктів та явищ навколишнього світу. Такий діяльнісний підхід у навчанні та вихованні тісно пов’язаний з принципом інтеграції.

Інтегрований зміст викликає необхідність інтеграції методів та технологій навчання та виховання, у якій враховуються гармонійне поєднання методів, направлених водночас на розвиток правої і лівої півкуль головного мозку, органів чуття, емоцій, тобто будується цілісна методика.

В методику навчання за проектом „Росток” органічно вплетено заняття мистецтвом: живопис, ліплення, музику, поезію, драматизацію, читання, елементи трудового навчання, що також сприяє розвитку обдарованості у дітей (на це вказували великі педагоги: Песталоцці, К. Ушинський, В. Сухомлинський).

Основна ідея полягає в тому, щоб домогтись мінімізації пригнічення окремих здібностей дитини, забезпечити комплексний розвиток природної обдарованості.

Саме в дитинстві слід приділити увагу таланту дитини. Тому необхідно вчасно виявити здібності у дитини, допомогти їй пізнати себе, скласти програму свого розвитку на більш чи менш віддалену перспективу.

1 234 5