ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Проаналізувати технологію укрупнення дидактичних одиниць П.М. Ерднієва під час вивчення математики в початковій школі.

П.Ерднієв обгрунтував ефективність укрупненого введення нових знань, яке дозволяє: застосовувати узагальнення в поточній навчальній роботі на кожному уроці; виявляти більше логічних зв’язків в матеріалі; виділяти головне і суттєве в більшій дозі матеріалу; розуміти значення матеріалу в загальній системі ЗУН; виявляти більше міжпредметних зв’язків; більш емоційно подати матеріал; зробити більш ефективним закріплення матеріалу. Цільові орієнтири: досягнення цілісності математичних знань як головної мови розвитку: саморозвитку інтелекту учнів; створення інформаційно більш удосконаленої послідовності розділів і тем шкільних предметів, яка забезпечує їх єдність і цілісність; створити єдиний підручник з математики (на базі раціонального синтезу підручників алгебри, геометрії і креслення).

Укрупнена дидактична одиниця – це локальна система понять, об’єднаних на основі смислових логічних зв’язків і утворююча цілісно опановану одиницю інформації.

Поняття “укрупнення одиниці засвоєння” досить загальне, його подають як інтеграцію підходів до навчання:

- сумісно і одночасно вивчати взаємопов’язані дії, операції, функції, теореми і т.п. (зокрема, взаємообернені);

- забезпечення єдності процесів складання і розв’язування задач (рівнянь, нерівностей і ін.);

- розглядати в взаємопереходах визначені і невизначені завдання (зокрема, деформовані вправи);

- перетворювати структуру вправи, що створює умови для протиставлення початкового і перетвореного завдання;

- виявляти складну природу математичного знання, досягати системності знань;

- принцип доповняльності в системі вправ (розуміння досягається в результаті міжкодових переходів образного і логічного в мисленні; свідомого і підсвідомого компонентів).

При цьому використовуються фундаментальні закономірності мислення:

- закон єдності і боротьби протилежностей;

- перемежовуюче протиставлення контрастних подразників;

- принцип зворотних зв’язків системності і циклічності процесів, оборотності операцій;

- перехід до надсимволів, тобто оперування більш довгими послідовностями символів (кібернетичний аспект).

Навчання будується за наступною схемою:

- стадія засвоєння недиференційованого цілого в його першому наближенні;

- виділення в цілому елементів і їх взаємовідношень;

- формування на базі засвоєння елементів і їх взаємовідношень більш досконалого і точного цілісного образу.

Учням пропонується: вивчати одночасно взаємно обернені дії і операції; порівнювати протилежні поняття, розглядаючи їх одночасно; зіставляти споріднені і аналогічні поняття; зіставляти етапи роботи з вправами, способи розв’язування.

Головна особливість змісту технології П.М.Ерднієва є перебудова традиційної дидактичної структури матеріалу внутрі навчального предмету, а в деяких випадках і внутрі споріднених навчальних предметів.

Особливості методики. Ключовий елемент технології УДО – це вправа – тріада, елементи якої розглядаються на одному занятті: а) початкова (вихідна) задача; б) її перетворення; в) узагальнення.

В роботі з матем. вправами (задачами) чітко виділяються 4 послідовних і взаємозв’язаних етапи:

а) складання математичної вправи;

б) виконання вправи;

в) перевірка відповіді (контроль);

г) перехід до спорідненої, але більш складної вправи.

Досвід навчання на основі укрупнення одиниць засвоєння показав, що основною формою вправи повинно бути багатокомпонентне завдання, яке утворюється з декількох логічно не споріднених, але психологічно об’єднаних в деяку цілісність частин, наприклад:

а) розв’язання звичайної “готової” задачі;

б) складення оберненої задачі і її розв’язання;

в) складення аналогічної задачі за даною формулою (тотожністю) або рівнянню і її розв’язання;

г) складення задачі по деяким елементам, загальним з даною задачею;

д) розв’язання або складення задачі, узагальненої по тим або іншим параметрам по відношенню до даної задачі.

Набір визначених вправ, сконструйованих на основі принципу укрупнення, в чіткій їх послідовності забезпечує міцність і свідомість засвоєння знань. В технології УДО використовуються одночасно всі коди, які несуть математичну інформацію: слово, малюнок (креслення), символ, число, модель, предмет, фізичний дослід.

 

Проаналізувати особливості перспективно-випереджаючої технології навчання з використанням опорних схем при коментованому управлінні С.Лисенкової

Система С. Лисенкової сприяє досягненню високих показників в знаннях учнів, оволодінню ними навчальних умінь і навичок, розвитку інтелектуальних сил дітей, вихованню добрих людських якостей.

У чому ж полягало новаторство цієї московської вчительки початкових класів? В основі її методики лежала теоретична думка відомого психолога Л.С.Виготського, піддана віртуозній обробці і втілена у методі випереджаючого навчання. Почати вивчення складної теми завчасно, - це і є та перспектива, яка допомагає уникнути відставання, дає повні та міцні знання, залишає час для творчого осмислення та розвитку індивідуальних здібностей дітей. Основні нововведення цього методу – коментоване управління та опорні схеми. Але для досягнення результату необхідно співпрацювати з батьками та постійно пам’ятати наскільки важливим для дитини є її успіх у навчанні.

Виховання успіхом

Успіх чи то в роботі, чи то в навчанні приносить радість, задоволення, спонукає до подальших досягнень. Виховувати учнів потрібно успіхом. Боротися за успіх у навчанні – означає вчити дітей вчитися, виховувати організованість, самостійність, відповідальність, дисциплінованість.

Завдання батьків

Успіх у навчанні неможливий без розуміння та співпраці вчителів та учнів, батьків та дітей, вчителів та батьків.

Опорні схеми

Опорні схеми – це, оформлені у вигляді таблиць, карток, креслень і малюнків, висновки, які народжуються під час пояснення. Від традиційних наочностей вони відрізняються тим, що стають опорою думки, опорою дії. Дивлячись на ці схеми, учні формують свою відповідь. В результаті правила запам’ятовуються дуже свідомо, міцно та майже без зусиль.

Перспективне навчання

Ефективна організація часу на уроці за допомогою коментованого управління та опорних схем створює резерв часу, а отже дозволяє виконати більше вправ, більш детально зупинитися на складних для розуміння темах. Перспективне навчання означає, що робота проходить посупово та послідовно, від найпростішого конкретного до найскладнішого абстрактного і до вироблення навички..

Наступний метод, яким послуговувалася С.Н.Лисенкова, це коментоване навчання. На її уроках матеріал пояснювала не лише вона сама, але й учні. Висловлення думок вголос сприяє розвитку мовлення, думок, почуття відповідальності перед друзями, собою, самоаналізу, самооцінки і саморегуляції навчально-пізнавальної діяльності. Поступово коментоване управління переходить в доказове коментування. Школярі не просто механіно застосовують правила, а роздумують над тим що вони говорять і що пишуть. творчого мислення з перших класів, а також всебічному розвитку дітей.

Коментоване управління

Коментоване управління, поєднуючи разом три дії (думаю, говорю, записую), дозволяж зробити навчання більш свідомим і одночасно дозволяє вчителю контролювати рівень знань учнів, вчасно помітити нерозуміння. У дитини, яка навчилася мислити вголос, виникає потреба думати, доводити, розмірковувати і при самостійній роботі, коли говорити вголос вже не потрібно.

Які ж перспективи для методики відкриває прийом випереджаючого навчання?

Він не тільки відчутно підвищує ефективність засвоєння знань, але і створює додатковий резерв часу – це допомагає не випускати з уваги особистість кожного учня ( прогалини в знаннях, попередити помилки кожного ). Перспективна підготовка по важким темам дає випередження програми:річний учбовий матеріал засвоюється за три чверті. А новий навчальний рік починається з 1-го квітня, і до того ж, з самої складної теми наступного навчального року.

Приклад: ЗАДАЧА: У вазі лежало три яблука, мама поклала туди іще три яблука. Скільки яблук знаходиться зараз у вазі? Зачитуючи зміст задачі, вчитель пише на дошці: 3 3 потім ставить знак питання:?

Після того,як учні розв‘язали цю задачу усно, на дошці з‘вляється запис: 3 + 3 = 6. На питання вчителя : “То яка ж відповідь у цій задачі?”, клас відповідає “шість”, і учитель записує цю відповідь в наступному рядку: 6

Потім табличка доповнюється словами : умова, питання, розв‘язок, відповідь.

Загальний вигляд таблички:

2 3 ?
2 + 3 = 5
умова
питання
роз′вязок
відповідь

Завдяки цій табличці школярі не лише зможуть розв‘язувати задачі на додавання, але й отримали увлення про складові частини задачі.

З кожним роком записів в табличці стає все менше - все відбувається усно, але табличка надійно зберігається в пам‘яті кожного учня.

Таким чином, методи, які застосовувала С.Н.Лисенкова, сприяють формуванню у школярів творчого мислення з перших класів, а також всебічному розвитку дітей.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти