ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Органи, що здійснюють державне регулювання та контроль за фондовим ринком в Україні

Назва Функції
Верховна Рада України Президент України Кабінет Міністрів України Міністерство юстиції України Визначення напрямів державної політики Призначення складу ДКЦПФР Прийняття законодавчих та нормативних актів Державна реєстрація нормативних документів
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Формує та забезпечує реалізацію єдиної державної політики на фондовому ринку
Національний банк України Антимонопольний комітет Фонд державного майна Міністерство фінансів України Державна податкова адміністрація Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Державний комітет фінансового моніторингу У межах своєї компетенції здійснюють контроль та функції управління на ринку цінних паперів
Міністерство внутрішніх справ України Генеральна прокуратура України Служба безпеки України Виконують спеціальні функції контролю та нагляду за дотриманням законодавства в цілому, в тому числі й на ринку цінних паперів

 

Державні органи, які забезпечують державне регулювання та контроль за фондовим ринком в Україні, можуть бути умовно розподілено на 4 (чотири) групи (табл. 3.4).

Головним «регулятором» фондового ринку в Україні є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, утворена у 1995 році відповідно до Указу Президента України.

У 1996 році було прийнято Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», який визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.


Метою державного регулювання ринку цінних паперів є:

1) реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;

2) створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

3) одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;

4) забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;

5) гарантування прав власності на цінні папери;

6) захист прав учасників фондового ринку;

7) інтеграція у європейський та світовий фондові ринки;

8) дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства;

9) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;

10) контроль за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Формами державного регулювання ринку цінних паперів виступають:

1) прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;

2) регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов’язків учасників ринку цінних паперів;

3) видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

4) заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

5) реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

6) контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

7) створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

8) контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;

9) встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

10) контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

11) контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

12) проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Законодавством також визначено:

1) види діяльності на ринку цінних паперів, що підлягають ліцензуванню, та орган ліцензування – ДКЦПФР;

2) повноваження державних органів щодо регулювання ринку цінних паперів, передбачено утворення Координаційної ради;

3) завдання та повноваження ДКЦПФР, її склад та порядок призначення;

4) уповноважених осіб ДКЦПФР;

5) відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства щодо цінних паперів.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», ДКЦПФР є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України.

До системи цього органу входять ДКЦПФР (як колегіальний орган), її центральний апарат і територіальні органи.

ДКЦПФР утворюється у складі Голови Комісії та 6(шести) членів Комісії, які призначаються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Термін їх повноважень складає 7(сім) років.

Основною формоюроботи ДКЦПФР є засідання, які проводяться за рішенням Голови Комісії у разі необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Засідання ДКЦПФР є правомочним, якщо на ньому присутні не менше 5(п’яти) осіб. Рішення ДКЦПФР вважається прийнятим, якщо за нього подано не менше 5(п’яти) голосів.

Уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

1) Голова та члени ДКЦПФР;

2) начальники територіальних органів ДКЦПФР;

3) працівники центрального апарату ‑ за письмовим дорученням Голови або членів ДКЦПФР;

4) працівники територіальних органів ДКЦПФР ‑ за письмовим дорученням начальника відповідного територіального органу ДКЦПФР.

Уповноважені особи ДКЦПФР мають право:

1) безперешкодно входити до підприємства, в установи, організації за службовим посвідченням та мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

2) вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв’язку з реалізацією своїх повноважень;

3) залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевої влади та самоврядування, підприємствами та об’єднаннями їх спеціалістів, депутатів місцевих рад (за їх згодою) для проведення перевірок та ревізій;

4) відповідно до розподілу обов’язків чи письмового доручення провадити в межах наданих повноважень розгляд справ про порушення чинного законодавства щодо випуску та обігу цінних паперів, у тому числі стандартів, норм і правил, визначених нормативними актами ДКЦПФР, ставити питання перед органами Прокуратури України та МВС України про проведення розслідувань або інших заходів відповідно до чинного законодавства;

5) вимагати в межах своєї компетенції в посадових осіб підприємств, установ, організацій надання письмових пояснень.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку – неприбуткове об’єднання учасників ринку, що провадять професійну діяльність з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (реєстратори та зберігачі), утворене відповідно до критеріїв та вимог, встановлених чинним законодавством.

Саморегулівні організації (СРО) на фондовому ринку в Україні є складовою його регулювання. Для професійних учасників фондового ринку (крім депозитаріїв та фондових бірж) участь у щонайменше однійсаморегулівній організації є обов’язковою умовою здійснення ними професійної діяльності.

В Україні «інститут СРО» запроваджено у 1997 році, коли до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» було внесено норму щодо обов’язкового членства професійних учасників у щонайменше одній СРО, однак для повноцінного впровадження в Україні цього інституту необхідна була конкретизація такої норми.

Відповідно до нової редакції Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (2006 р.) СРО в Україні утворюються за принципом – одна саморегулівна організація з кожного виду професійної діяльності. У 2009 році статус СРО отримали три організації, які, у свою чергу, об’єднують торговців цінними паперами, компанії з управління активами, реєстраторів та зберігачів.

Метою діяльності саморегулівних організацій професійних учасників фондового ринку є забезпечення провадження діяльності професійними учасниками фондового ринку, які є членами саморегулівної організації, розроблення і затвердження правил, стандартів професійної поведінки та провадження відповідного виду професійної діяльності.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку набуває делегованих їй ДКЦПФР повноважень з дня опублікування в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР рішення ДКЦПФР про делегування відповідних повноважень саморегулівній організації.

Умовами для прийняття рішення про делегування організації-претенденту професійних учасників фондового ринку повноважень ДКЦПФР щодо регулювання фондового ринку виступають:

1) наявність правил і стандартів професійної діяльності на фондовому ринку, що є обов’язковими для виконання всіма членами саморегулівної організації;

2) статус непідприємницької організації;

3) наявність у власності для забезпечення статутної діяльності активів у розмірі не менше ніж 600 (шістсот) тисяч гривень.

У кожному виді професійної діяльності ДКЦПФР може делегувати саморегулівній організації такі повноваження:

1) збирання, узагальнення та аналітичне оброблення даних щодо провадження відповідного виду професійної діяльності;

2) проведення перевірок провадження відповідного виду професійної діяльності, дотримання вимог законодавства про цінні папери, правил, стандартів професійної поведінки;

3) подання їй обов’язкового для розгляду клопотання про припинення (зупинення) дії ліцензії на провадження професійним учасником фондового ринку певного виду діяльності;

4) сертифікація фахівців фондового ринку;

5) видача ліцензій особам, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку.

ДКЦПФР у встановленому нею порядку може делегувати інші повноваження саморегулівним організаціям.

Хоча законодавством і передбачена можливість делегування СРО певних повноважень щодо регулювання ринку, на сьогодні таких функцій СРО в Україні не здійснюють.

РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 3

Основними учасниками фондового ринкувиступають: 1) інвестори; 2) емітенти; 3) професійні учасники; 4) органи, що забезпечують його регулювання.

Інвесторами на фондовому ринку можуть виступати фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу та (або) набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Інвестори можуть бути: 1) індивідуальні(фізичні та юридичні особи, як резиденти, так і нерезиденти), які використовують власні кошти; 2) інституційні, які оперують залученими від інших фізичних та юридичних осіб коштами.

До інституційних інвесторів належать: інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній (інфраструктура приватизації), недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, а також інші фінансові установи (в тому числі – небанківські), які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, ‑ також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Емітент – юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів держаної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов’язання щодо них перед їх власниками.

Професійні учасники фондового ринку – юридичні особи, які на підставі ліцензії, яка видана ДКЦПФР, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені чинним законодавством. Професійна діяльність на фондовому ринку – діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, встановленим до такої діяльності чинним законодавством.

До професійної діяльності на фондовому ринку відносяться: 1) діяльність з торгівлі цінними паперами; 2) діяльність з управління активами інституційних інвесторів; 3) депозитарна діяльність; 4) діяльність з організації торгівлі цінними паперами.

Інститут спільного інвестування (ІСІ) ‑ корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) або пайовий інвестиційний фонд (КІФ), який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

У залежності від порядку провадження діяльності (зобов’язань щодо порядку викупу емітованих цінних паперів) ІСІ можуть бути відкритого, інтервального та закритого типів. У залежності від строку, на який створюється ІСІ, вони поділяються на строкові та безстрокові.

У залежності від особливостей активів, у які вкладаються кошти, ІСІ можуть бути диверсифіковані та недиверсифіковані. Для диверсифікованих ІСІ встановлено ряд обмежень. Недиверсифіковані ІСІ не мають таких обмежень, тому можуть вкладати кошти в більш ризиковані, відповідно потенційно більш прибуткові активи. Венчурний фонднедиверсифікований ІСІ закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого більш ніж на 50% (п’ятдесят відсотків) складаються з корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі.

Управління активами ІСІ здійснює компанія з управління активами (КУА) – юридична особа, яка створена відповідно до законодавства України у формі господарського товариства, яка здійснює професійну діяльність на фондовому ринку відповідно до ліцензії, що видана ДКЦПФР. Порядок взаємовідносин компанії з управління активами та ІСІ встановлюється у залежності від виду ІСІ (корпоративний інвестиційний фонд чи пайовий інвестиційний фонд).

Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ)створюється у формі публічного акціонерного товариства (відповідно до законодавства з питань діяльності акціонерних товариств з урахуванням особливостей, які встановлені Законом для ІСІ) і провадить діяльність виключно зі спільного інвестування.

Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ) ‑ це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні КУА та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою, а створюється за ініціативою КУА шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.

Облік прав власності на цінні папери забезпечує Національна депозитарна система, яка складається з 2(двох) рівнів: 1) нижнього зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників цінних паперів; 2) верхньогодепозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», ДКЦПФР є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять ДКЦПФР (як колегіальний орган), її центральний апарат і територіальні органи.

ДКЦПФР утворюється у складі Голови Комісії та 6(шести) членів Комісії, які призначаються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Термін їх повноважень складає 7(сім) років.

Уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: 1) Голова та члени ДКЦПФР; 2) начальники територіальних органів ДКЦПФР; 3) працівники центрального апарату ‑ за письмовим дорученням Голови або членів ДКЦПФР; 4) працівники територіальних органів ДКЦПФР ‑ за письмовим дорученням начальника відповідного територіального органу ДКЦПФР.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку (СРО) – неприбуткове об’єднання учасників ринку, що провадять професійну діяльність з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (реєстратори та зберігачі), утворене відповідно до критеріїв та вимог, встановлених чинним законодавством. СРО на фондовому ринку в Україні є складовою його регулювання. Для професійних учасників фондового ринку (крім депозитаріїв та фондових бірж) участь у щонайменше однійсаморегулівній організації є обов’язковою умовою здійснення ними професійної діяльності. Хоча законодавством і передбачена можливість делегування СРО певних повноважень щодо регулювання ринку, на сьогодні таких функцій СРО в Україні не здійснюють.

СЛОВНИК ДО РОЗДІЛУ 3

Активи інституту спільного інвестування ‑ сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування.

Венчурний фонд ‑ недиверсифікований ІСІ закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ серед юридичних осіб та фізичних осіб.

Види професійної діяльності на фондовому ринку ‑ діяльність з торгівлі цінними паперами; діяльність з управління активами інституційних інвесторів; депозитарна діяльність; діяльність з організації торгівлі цінними паперами.

Власник цінних паперів ‑ особа, яка має право власності на цінні папери відповідно до закону та/або договору управління майном.

Депозитарій цінних паперів (депозитарій) ‑ юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Депозитарна діяльність ‑ надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Депонент ‑ юридична або фізична особа, яка користується послугами зберігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах.

Діяльність із спільного інвестування ‑ діяльність, яка провадиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів) ІСІ шляхом емісії цінних паперів ІСІ з метою отримання прибутку від вкладення коштів, залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість та інші активи, дозволені законами України та нормативно-правовими актами ДКЦПФР.

Договір про відкриття рахунку в цінних паперах ‑ договір між власником цінних паперів та обраним ним зберігачем про передачу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності.

Емітент – юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів держаної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов’язання щодо них перед їх власниками.

Зберігач ‑ банк, торговець цінними паперами або реєстратор, який має ліцензію на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах.

Знерухомлення цінних паперів ‑ переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію.

Інвестор ‑ фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу та (або) набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Інститут спільного інвестування (ІСІ) ‑ корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд.

Інститут спільного інвестування відкритого типу – інститут спільного інвестування (або компанія з управління його активами), який не бере на себе зобов’язання щодо викупу цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) до моменту його припинення.

Інститут спільного інвестування закритого типу – інститут спільного інвестування (або компанія з управління його активами), який бере на себе зобов’язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами).

Інститут спільного інвестування інтервального типу – інститут спільного інвестування (або компанія з управління його активами), який бере на себе зобов’язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або компанією з управління його активами) протягом обумовленого у проспекті емісії строку (інтервалу).

Інституційні інвестори ‑ інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній (інфраструктура приватизації), недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, а також інші фінансові установи (в тому числі – небанківські), які здійснюють операції з фінансовими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Колективний спосіб зберігання цінних паперів ‑ спосіб, згідно з яким депозитарій чи зберігач веде депозитарний облік цінних паперів без зазначення їх номерів чи інших індивідуальних ознак.

Компанія з управління активами інституційних інвесторів (компанія з управління активами) ‑ господарське товариство у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається ДКЦПФР.

Кореспондентські відносини щодо цінних паперів ‑ оформлені договором відносини між депозитаріями, згідно з яким один депозитарій веде облік цінних паперів, що зберігаються в іншому депозитарії.

Корпоративний інвестиційний фонд ‑ це інститут спільного інвестування, який створюється у формі публічного акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.

Кошти спільного інвестування ‑ кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо).

Номінальний утримувач ‑ депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній депозитарній системі.

Пайовий інвестиційний фонд ‑ це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Професійні учасники фондового ринку – юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені чинним законодавством.

Рахунки у цінних паперах ‑ рахунки, що ведуться зберігачами для власників цінних паперів та депозитаріями для зберігачів щодо обслуговування операцій з цінними паперами.

Реєстр власників іменних цінних паперів ‑ складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів.

Реєстратор ‑ юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку – неприбуткове об’єднання учасників ринку, що провадять професійну діяльність з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (реєстратори та зберігачі), утворене відповідно до критеріїв та вимог, встановлених чинним законодавством.

Строковий інститут спільного інвестування – інститут спільного інвестування, який створюється на певний строк, встановлений у регламенті ІСІ, після закінчення якого зазначений ІСІ припиняється.

Учасники Національної депозитарної системи – 1) прямі учасники ‑ депозитарії, зберігачі, реєстратори власників іменних цінних паперів; 2) опосередковані учасники ‑ організатори торгівлі цінними паперами, банки, торговці цінними паперами та емітенти.

Цінні папери інститутів спільного інвестування ‑ акції корпоративного інвестиційного фонду та інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 3

1) Які завдання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку?

2) Назвіть функції ДКЦПФР.

3) Які органи здійснюють контроль на ринку цінних паперів?

4) Поясніть термін «державне регулювання ринку цінних паперів».

5) Охарактеризуйте форми здійснення державного регулювання ринку цінних паперів.

6) Дайте визначення саморегулівної організації?

7) Назвіть повноваження саморегулівних організацій у сфері регулювання і контролю за ринком цінних паперів.

8) Яким законом регламентується державне регулювання у сфері спільного інвестування?

9) Що таке інститут спільного інвестування?

10) Охарактеризуйте диверсифікований пайовий інвестиційний фонд.

11) Що вважається коштами спільного інвестування?

12) Які обмеження встановлені законодавством щодо захисту прав інвесторів у цінні папери інститутів спільного інвестування?

13) Які форми випуску цінних паперів передбачені Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»?

14) Хто є прямими учасниками Національної депозитарної системи?

15) Які види депозитарної діяльності здійснюють юридичні особи, що є учасниками Національної депозитарної системи?


ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 3

1) Хто призначає Голову та членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку?

a. Кабінет Міністрів України;

b. Верховна Рада України;

c. Президент України за погодженням з Верховною Радою України;

d. немає правильної відповіді.

2) Кому підзвітна Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку?

a. Кабінету Міністрів України;

b. Верховній Раді України;

c. Президенту України;

d. усі відповіді правильні.

3) Яким є термін повноважень Голови та членів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку?

a. 3 (три) роки;

b. 5 (п’ять) років;

c. 7 (сім) років;

d. 10 (десять) років.

4) Хто є уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку?

a. усі співробітники;

b. Голова та члени ДКЦПФР;

c. особи, зазначені у статті 9 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»;

d. немає правильної відповіді.

5) Хто призначає та звільняє з роботи начальника територіального органу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку?

a. Президент України;

b. Кабінет Міністрів України;

c. Верховна Рада України;

d. Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

6) Хто є учасниками фондового ринку?

a. інвестори;

b. емітенти;

c. професійні учасники фондового ринку;

d. усі відповіді правильні.

7) Хто може бути емітентом емісійних цінних паперів в Україні?

a. акціонерні товариства та підприємства;

b. інститути спільного інвестування;

c. юридичні особи, Автономна Республіка Крим або міські ради, держава в особі уповноважених органів;

d. усі відповіді правильні.

8) Чи може бути емітентом емісійних цінних паперів фізична особа?

a. так;

b. ні.

9) Скільки термінів поспіль одна й та ж особа може бути членом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку?

a. два;

b. три;

c. необмежену кількість;

d. немає правильної відповіді.

10) Хто несе відповідальність за зобов’язаннями щодо цінних паперів перед їх власниками?

a. держава;

b. торговець цінними паперами;

c. емітент;

d. немає правильної відповіді.

11) У якій формі створюється корпоративний інвестиційний фонд?

a. публічного акціонерного товариства;

b. приватного акціонерного товариства;

c. товариства з обмеженою відповідальністю;

d. товариство з додатковою відповідальністю.

12) Що таке пайовий інвестиційний фонд?

a. активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності;

b. інститут спільного інвестування, який створюється у вигляді акціонерного товариства;

c. господарське товариство, що здійснює діяльність з інвестування цінних паперів індивідуальних інвесторів;

d. немає правильної відповіді.

13) Хто є емітентом акцій ІСІ?

a. пайовий інвестиційний фонд;

b. корпоративний інвестиційний фонд;

c. компанія з управління активами;

d. правильні відповіді а і с.

14) Для інститутів спільного інвестування якого типу існують обмеження обігу цінних паперів?

a. відкритого;

b. закритого;

c. строкового;

d. інтервального.

15) Цінні папери яких інститутів спільного інвестування можуть підлягати приватному (закритому) розміщенню?

a. відкритих;

b. закритих;

c. недиверсифікованих;

d. немає правильної відповіді.

16) Який спосіб зберігання цінних паперів передбачено законодавством?

a. колективний;

b. відокремлений;

c. правильні відповіді а і b;

d. немає правильної відповіді.

17) Що вважається документарною формою цінного паперу?

a. сертифікати цінних паперів;

b. виписка з реєстру власників;

c. виписка з рахунку у зберігача;

d. немає правильної відповіді.

18) Що таке глобальний сертифікат?

a. документ, що оформляється емітентом на весь випуск цінних паперів;

b. виписка з реєстру власників;

c. виписка з рахунку у зберігача;

d. правильні відповіді b і c.

19) Скільки рівнів має Національна депозитарна система?

a. один;

b. два;

c. три;

d. чотири.

Завдання для індивідуальної роботи ДО РОЗДІЛУ 3

Напишіть реферат за однією із заданих тем:

1. Порівняльна характеристика пайового та корпоративного інвестиційних фондів.

2. Тенденції інвестування індивідуальних інвесторів на українському фондовому ринку.

3. Компанія з управління активами: сутність, особливості нормативно-правового регулювання діяльності.

4. Специфіка діяльності ДКЦПФР.

5. Саморегулівні організації на фондовому ринку України.

6. Національна депозитарна система: поняття, структура.

7. Депозитарна діяльність: проблеми та перспективи розвитку.

8. Інститути спільного інвестування: історія виникнення та розвиток.

 

практичні Завдання ДО РОЗДІЛУ 3

Обов’язкові:

Скласти:

1. Проспект емісії пайового інвестиційного фонду.

2. Алгоритм дій з реєстрації корпоративного інвестиційного фонду.

Додаткові:

Написати:

3. Аналітичну доповідь стосовно практичної діяльності однієї з СРО на фондовому ринку України.

ДЖЕРЕЛА ДО РОЗДІЛУ 3

1) Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР; редакція від 13.10.2010 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

2) Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 № 2299-III; редакція від 27.07.2010 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

3) Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 № 710/97-ВР; редакція від 27.07.2010 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

4) Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV; редакція від 27.07.2010 на підставі 2393-17, 2388-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.


РОЗДІЛ 4

РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЦІВ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

Ø Допуск на ринок

Ø Правила здійснення діяльності торговцями цінними паперами

Ø Обмеження ризиків діяльності з торгівлі цінними паперами

Ø Облік та звітність торговців цінними паперами

Ø Формування адміністративних даних торговцями цінними паперами

У результаті вивчення розділу «Регулювання діяльності торговців цінними паперами» студенти отримують такі ЗНАННЯ:

ü дозвільні та ліцензійні процедури;

ü вимоги щодо сертифікації спеціалістів;

ü обмеження щодо торгівлі цінними паперами;

ü специфіка звітності торговців цінними паперами;

ü особливості формування адміністративних даних торговцями цінними паперами;

а також УМІННЯ:

ü визначати ві

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти