Стаття КУпАП	Зміст правопорушення	Санкції (штрафи)
163-1	Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків	1) уперше – 5-10 НМДГ; 2) повторно протягом року – 10-15 НМДГ
163-2	Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)
163-3	Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби
163-4	Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи	1) уперше – 2-3 НМДГ; 2) повторно протягом року – 3-5 НМДГ
164-1	Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат	1) уперше – 3-8 НМДГ; 2) повторно протягом року – 5-85 НМДГ

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 212 ККУ, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, ‑ карається штрафом 300-500 НМДГ або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 (трьох) років.

Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, ‑ караються штрафом 500-2000 НМДГ або виправними роботами на строк до 2(двох) років, або обмеженням волі на строк до 5(п’яти) років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3(трьох) років.

Вищенаведені діяння (ч. 1 та ч. 2 ст. 212 ККУ), вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, ‑ караються позбавленням волі на строк 5-10 роківз позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3(трьох) років з конфіскацією майна.

Особа, яка вперше вчинила діяння (ч. 1 та ч. 2 ст. 212 ККУ), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Значний розмір коштів ‑ суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 1000(тисячу) і більше разів перевищують установлений законодавством НМДГ. Великий розмір коштів ‑ суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 3000(три тисячі) і більше разів перевищують установлений законодавством НМДГ. Особливо великий розмір коштів ‑ суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в 5000(п’ять тисяч) і більше разів перевищують установлений законодавством НМДГ.

6.5 Інформаційні та рейтингові агентства на фондовому ринку

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформаційні агентства», інформаційні агентства ‑ зареєстровані як юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Діяльність інформаційних агентств ‑ це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Суб’єктами діяльності інформаційних агентств є:

1) засновник (співзасновники) інформаційного агентства;

2) його керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.);

3) трудовий колектив;

4) творчий колектив;

5) журналіст інформаційного агентства;

6) спеціаліст у галузі засобів комунікації;

7) автор або власник інформації;

8) видавець (виробник) продукції інформаційного агентства;

9) розповсюджувач продукції інформаційного агентства;

10) споживач продукції інформаційного агентства.

Інформаційне агентство може виступати як засновник (співзасновник) інших засобів масової інформації, бути автором або власником інформації, видавцем (виробником) інформаційної продукції, розповсюджувачем і споживачем інформаційної продукції.

Інформаційне агентство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Інформаційне агентство діє на підставі свого статуту (положення), яким визначаються його мета та завдання, функції та порядок діяльності. Статут (положення) інформаційного агентства затверджується засновником (співзасновниками) відповідно до чинного законодавства України.

Основними видами інформаційних агентств є:

1) державні інформаційні агентства;

2) недержавні інформаційні агентства;

3) іноземні інформаційні агентства, які діють в Україні через свої представництва.

Забороняється створення і діяльність інформаційних агентств, у статутному фонді яких сукупна частка, що належить іноземцям та/або іноземним юридичним особам, становить більш як 35 (тридцять п’ять) відсотків.

Інформаційні агентства в Україні можуть мати будь-які організаційно-правові форми.

Реєструючий орган відмовляє у державній реєстрації інформаційного агентства у випадках, коли:

1) назва інформаційного агентства, його програмна мета, основні цілі та напрями діяльності суперечать законодавству України;

2) реєструючим органом уже зареєстровано інше інформаційне агентство з тією ж назвою;

3) заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням суду про припинення діяльності цього інформаційного агентства.

Реєструючий орган надсилає письмове повідомлення про відмову в державній реєстрації протягом 7 (семи) днів з дня одержання заяви про державну реєстрацію інформаційного агентства від засновника (співзасновників), в якому зазначаються передбачені законодавством підстави відмови.

Порушення порядку державної реєстрації (перереєстрації), встановленого законодавством, або відмова в державній реєстрації (перереєстрації) оскаржується в суді.

Продукція інформаційного агентства ‑ це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави.

Продукція інформаційного агентства є його власністю, якщо інше не передбачено законодавством. Право власності на неї охороняється чинним законодавством України.

Основними видами продукції інформаційних агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Інформаційні агентства мають право на випуск продукції, яка передбачена їх статутними документами, та іншої інформаційної продукції, не забороненої чинним законодавством України.

Інформаційне агентство, суб’єкти діяльності інформаційних агентств не несуть відповідальності за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, принижує честь і гідність громадян та організацій, порушує їх права і законні інтереси або являє собою зловживання свободою діяльності інформаційних агентств і правами журналіста, якщо ця інформація:

1) одержана від інших інформаційних агентств або засобів масової інформації і є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих цими агентствами чи засобами масової інформації, та якщо вони були спростовані відповідно до ст. 33 ЗУ «Про інформацію»;

2) міститься в офіційній відповіді на інформаційний запит, наданий відповідно до ЗУ «Про інформацію»;

3) є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об’єднань громадян;

4) є результатом внесення змін, скорочень чи редагування продукції інформаційних агентств, здійснених без їх відома розповсюджувачем чи споживачем інформації.

На сьогодні у світі діє понад 50 (п’ятдесят) телекомунікаційних служб фінансової інформації, що забезпечують доступ у режимі реального часу до даних різноманітних фінансових інструментів (котирування, ставки, ф’ючерсні контракти, опціони тощо). Одним з них є міжнародне інформаційне агентство Bloomberg (http://www.bloomberg.com), яке висвітлює всі ключові аспекти світового фінансового й фондового ринку. Агентство Bloomberg надає різноманітну статистику щодо ринків акцій, валюти, індексів, ринків муніципальних, корпоративних, урядових облігацій, єврооблігацій, облігацій зовнішнього державного бору, сировини, продукції тощо. При цьому його звіти більш детальні, ніж в інших агентствах, що визначає основне коло користувачів агентства, серед яких: корпорації-емітенти, посередницькі фінансові установи й інституційні інвестори в особі менеджерів з інвестицій та управління активами. Агентство Bloomberg пропонує доступ до відкритих баз даних, що містять великий обсяг інформації, включаючи дані по кожному емітенту, поточний фінансовий стан і його історію.

Основним програмним продуктом агентства Bloomberg є працююча під Windows комп’ютерна система Open Bloomberg (OB) – надзвичайно потужний і елегантний пакет, що має, щоправда, дуже високу вартість. Робочий простір ОВ містить 2 (два) спеціальних монітори й оригінальну клавіатуру з динаміком. ОВ має функціональний інтерфейс, який виводить на екран кілька тисяч інформаційних вікон і спеціальні розділи Bloomberg News, включаючи телевізійні програми. До складу ОВ входять засоби технічного аналізу, графічного подання даних, оцінки альтернативних варіантів інвестицій, моделювання оптимальної структури інвестиційного портфеля, прогнозування й мінімізації ризиків. Особливо слід відзначити, ОВ містить засоби прямого доступу до баз даних провідних світових бірж^{^[2]}.

Рейтингові агентства

Оцінку якості різних видів і окремих випусків цінних паперів у країнах із розвиненим інвестиційним ринком здійснюють спеціалізовані агенції, які надають цінним паперам рейтинги, що дає змогу врахувати ймовірність своєчасного погашення зобов’язань.

Рейтингове агентство ‑ юридична особа, яка надає професійні послуги на ринку цінних паперів та спеціалізується на визначенні кредитних рейтингів (рейтингуванні) та наданні інформаційно-аналітичних послуг, пов’язаних із забезпеченням діяльності з визначення кредитних рейтингів.

Уповноважене рейтингове агентство ‑ рейтингове агентство, яке стало переможцем конкурсу з визначення рейтингових агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки, який проводиться ДКЦПФР.

Рейтингове агентство набуває права визначати рейтингові оцінки, обов’язковість отримання яких визначається законом, з дати видачі йому Свідоцтва.

Право на проведення рейтингової оцінки не може бути передано третім особам.

ДКЦПФР протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання заяви уповноваженого рейтингового агентства про включення до Державного реєстру та на підставі документів уповноваженого рейтингового агентства, поданих для участі в конкурсі з визначення рейтингових агентств, приймає рішення про включення уповноваженого рейтингового агентства до Державного реєстру.

Протягом зазначеного періоду рейтингове агентство має право відкликати заяву про включення до Державного реєстру.

Протягом 7 (семи) робочих днів після прийняття ДКЦПФР рішення щодо включення уповноваженого рейтингового агентства до Державного реєстру ДКЦПФР видає йому Свідоцтво встановленого зразка.

У разі виникнення змін інформації про уповноважене рейтингове агентство, що міститься в Державному реєстрі, уповноважене рейтингове агентство протягом 10 (десяти) робочих днів з дати виникнення таких змін надає до ДКЦПФР заяву про внесення змін до інформації, що міститься в Державному реєстрі.

ДКЦПФР протягом 7 (семи) робочих днів приймає рішення про внесення до Державного реєстру змін до інформації про уповноважене рейтингове агентство, яка міститься в Державному реєстрі.

Підставами для прийняття рішення ДКЦПФР про виключення уповноваженого рейтингового агентства з Державного реєстру є:

а) виявлення ДКЦПФР під час проведення перевірок порушень уповноваженим рейтинговим агентством порядку здійснення фінансово-господарської діяльності;

б) порушення правил визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки за Національною шкалою;

в) зміни в діяльності уповноваженого рейтингового агентства, які не відповідають критеріям, установленим ДКЦПФР для визначення рейтингових агентств уповноваженими;

г) ненадання уповноваженим рейтинговим агентством інформації (змін до неї) відповідно до законодавства;

ґ) заява уповноваженого рейтингового агентства про виключення його з Державного реєстру;

д) ліквідація уповноваженого рейтингового агентства.

Прийняття рішення щодо виключення з Державного реєстру здійснюється на засіданні ДКЦПФР з офіційним запрошенням представників уповноваженого рейтингового агентства.

Рішення ДКЦПФР про виключення уповноваженого рейтингового агентства з Державного реєстру може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.

У рішенні про виключення уповноваженого рейтингового агентства з Державного реєстру вказується інформація про анулювання Свідоцтва.

Рішення ДКЦПФР про виключення уповноваженого рейтингового агентства з Державного реєстру має бути надіслане рейтинговому агентству рекомендованим листом або вручено персонально уповноваженому представнику рейтингового агентства в 5-денний термін з дати прийняття відповідного рішення.

Рішення ДКЦПФР про виключення уповноваженого рейтингового агентства з Державного реєстру підлягає опублікуванню в одному з офіційних друкованих видань ДКЦПФР і оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДКЦПФР.

Підставами для видачі дубліката Свідоцтва є:

ü втрата Свідоцтва;

ü пошкодження Свідоцтва.

У разі втрати Свідоцтва уповноважене рейтингове агентство зобов’язане звернутися до ДКЦПФР та подати:

Ø заяву про видачу дубліката Свідоцтва;

Ø інформацію про публікацію оголошення про втрату Свідоцтва в засобах масової інформації відповідно до законодавства.

Якщо бланк Свідоцтва не придатний для користування внаслідок його пошкодження, уповноважене рейтингове агентство подає до ДКЦПФР:

ü заяву про видачу дубліката Свідоцтва;

ü не придатне для користування Свідоцтво (пошкоджений бланк).

ДКЦПФР протягом 10 (десяти) робочих днів з дати одержання заяви приймає рішення щодо видачі уповноваженому рейтинговому агентству дубліката Свідоцтва замість утраченого або пошкодженого.

У разі видачі дубліката Свідоцтва замість утраченого або пошкодженого ДКЦПФР приймає рішення про визнання недійсним Свідоцтва, що було втрачено або пошкоджено, з унесенням відповідних змін до Державного реєстру протягом 3-х робочих днів після такого рішення.

Інформація з Державного реєстру щодо уповноважених рейтингових агентств надається у формі витягів. Витяг видається на підставі відомостей, які містяться у Державному реєстрі, після надходження письмового запиту.

Органам судової влади, прокуратури, дізнання і слідства та іншим органам державної влади в зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законодавством України, витяги з Державного реєстру надаються на письмову вимогу в терміни, передбачені законодавством.

ДКЦПФР з метою гармонізації Національної рейтингової шкали, яка була затверджена Постановою КМУ «Про затвердження Національної рейтингової шкали» від 26.04.2007 № 665, з міжнародними стандартами були прийняті Рішення «Щодо встановлення відповідності рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings рівням за Національною рейтинговою шкалою» від 27.12.2007 № 2312, «Щодо встановлення відповідності рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародного рейтингового агентства Moody’s Investors Service рівням за Національною рейтинговою шкалою» від 27.12.2007 № 2313 та «Щодо встановлення відповідності рівнів рейтингових оцінок за шкалою міжнародного рейтингового агентства Standard and Poor’s рівням за Національною рейтинговою шкалою» від 27.12.2007 № 2314.

Дана гармонізація дозволяє сформувати уявлення про надійність українського емітента або фінансового інструмента на основі кодифікованого рейтингу не залежно від того, яке саме рейтингове агентство проводило дану оцінку (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Гармонізація Національної та міжнародних рейтингових шкал[3]

Національна шкала Fitch Ratings Moody’s Investors Service Standard and Poor’s Рівень

Довгострокові кредитні рейтинги (більше ніж 1 рік)

Інвестиційні рівні

uaAAA AAAukr Aaa.ua uaAAA найвища кредитоспроможність

uaAA AAukr Aa.ua uaAA дуже висока кредитоспроможність

uaA Aukr A.ua uaA висока кредитоспроможність

uaBBB BBBukr Baa.ua uaBBB достатня кредитоспроможність

Спекулятивні рівні

uaBB BBukr Ba.ua uaBB нижча ніж достатньо кредитоспроможність

uaB Bukr B.ua uaB низька кредитоспроможність

uaCCC CCCukr Caa.ua uaCCC дуже низька кредитоспроможність; потенційна вірогідність дефолту

uaCC CCukr Ca.ua uaCC висока вірогідність дефолту

uaC Cukr C.ua uaC очікується дефолт

uaD DDDukr, DDukr, Dukr ‑ uaSD, uaD дефолт

Короткострокові кредитні рейтинги (до 1 року)

Інвестиційні рівні

uaK1 F1ukr UA-1 ‑ найвища кредитоспроможність

uaK2 F2ukr UA-2 ‑ висока кредитоспроможність

uaK3 F3ukr UA-3 ‑ достатня кредитоспроможність

Спекулятивні рівні

uaK4 Bukr UA-4 ‑ низька кредитоспроможність

uaK5 Cukr ‑ ‑ дуже низька кредитоспроможність

uaKD Dukr ‑ ‑ дефолт

РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 6

Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі ‑ виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом правочинів, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери. Правочини щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін.

Емітенту в системі реєстру відкриваються 2(два) типи рахунків: 1) емісійний рахунок, на якому окремо за кожним випуском обліковуються цінні папери, випуск яких зареєстровано; 2) особовий рахунок емітента, на якому обліковуються іменні цінні папери певного випуску за окремими групами: а) зареєстровані у випуску, але не розміщені; б) розміщенні, але не сплачені; в) викуплені емітентом. Особові рахунки власників відкриваються при реєстрації власників у системі реєстру.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку ‑ діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) зі створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами організатора торгівлі. Організаторами торгівлі є фондові біржі, що відповідають вимогам законодавства.

Розмір статутного капіталуфондової біржі має становити не менш як 15 (п’ятнадцять) мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як 25 (двадцять п’ять) мільйонів гривень. Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства й товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об’єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до ЦКУ; законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

Фондова біржа утворюється не менше ніж 20 (двадцятьма) засновниками ‑ торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об’єднанням, що налічує не менше ніж 20 (двадцять) торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 (п’ять) відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов’язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі. Для здійснення торгівлі на фондовій біржі член біржі має акредитувати на біржі уповноважених представників – фізичних осіб, які від імені члена біржі оголошують заявки та укладають біржові угоди.

Фондова біржа забезпечує умови для проведення регулярних біржових торгів на постійно діючій основі кожного торговельного дня, який є робочим згідно із законодавством України. Торговельний день не може починатися пізніше 10⁰⁰ і закінчуватися раніше 16⁰⁰ за київським часом. Торговельна сесія ‑ визначений фондовою біржею період часу торговельного дня, протягом якого на фондовій біржі здійснюється укладання біржових угод.

Цінні папери та інші фінансові інструменти, обіг яких здійснюється на фондовій біржі, можуть перебувати у біржовому списку цієї фондової біржі не більше 60 (шістдесяти) календарних днів без проведення за ними біржових торгів. У разі не проведення біржових торгів протягом 60 (шістдесяти) календарних днів за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами такі цінні папери та інші фінансові інструменти виключаються із біржового списку.

Бухгалтерський облік ‑ процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на: 1) прямі; 2) портфельні.

Підставою для прийняття цінних паперів до бухгалтерського обліку є: 1) за документарними цінними паперами ‑ договір на придбання цінного паперу та акт прийому-передачі цінного паперу; 2) за бездокументарними цінними паперами ‑ виписка з рахунку; 3) придбання права вимоги ‑договір, акт поступки права вимоги, інші документи.

Податок ‑ обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до ПКУ. Збір (плата, внесок) ‑ обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Торгівля цінними паперами повинна здійснюватись перш за все з урахуванням особливостей стягнення: 1) податку на прибуток підприємств; 2) податку на доходи фізичних осіб; 3) податку на додану вартість (ПДВ); 4) державного мита.

Податковою базою оподаткування прибутку підприємств визнається грошове вираження прибутку як об’єкта оподаткування. Відповідно до ст. 151 ПКУ, основна ставка податку на прибуток підприємств становить 16% (шістнадцять відсотків), проте вона запроваджується поступово. Доходи із джерелом походження із України нерезидентівта прирівняних до них осіб оподатковуються за ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків у випадках, встановлених статтею 160 ПКУ.

Крім особливих випадків, передбачених законодавством, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі основної ставки – 16% (з урахуванням її поступового запровадження), нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів: а) фізичним особам; б) у вигляді акцій (часток, паїв); в) інститутами спільного інвестування; г) на користь власників корпоративних прав материнської компанії;ґ) управителем фонду операцій з нерухомістю при виплаті платежів власникам сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю.

Базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суми податкової знижки такого звітного року.

Згідно зі ст. 167 ПКУ, ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15% (п’ятнадцять відсотків) бази оподаткування щодо доходів, одержаних, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує 10-тикратний(десятикратний)розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% (сімнадцять відсотків) суми перевищення.

Ставка податку становить 5% (п’ять відсотків) бази оподаткування щодо доходу, у тому числі, нарахованого як: 1) процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом; 2) дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону; 3) дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону; 4) дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону; 5) дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів; 6) доходи у вигляді дивідендів.

Відповідно до ст. 193 ПКУ, ставки ПДВ установлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 17% (сімнадцять відсотків); б) 0% (нуль відсотків). Операції з цінними паперами не є об’єктом оподаткування Податком на додану вартість (ПДВ), проте дана норма не розповсюджується на бланки цінних паперів, що оподатковуються за стандартними умовами.

Ставки державного мита за операції з цінними паперами складають: 1) за реєстрацію випуску цінних паперів, крім облігацій державний і місцевих позик ‑ 0,1% (відсотка) номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше 5-тикратного (п’ятикратного) розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року; 2) за реєстрацію деривативів ‑ 50 (п’ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) за видачу приватизаційних паперів ‑ 0,2% (відсотка) номінального значення приватизаційних паперів; 4) за придбання вексельних бланків ‑ 0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний бланк.

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 1) фінансова; 2) адміністративна; 3) кримінальна.

Інформаційні агентства ‑ зареєстровані як юридичні особи суб’єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг. Продукція інформаційного агентства ‑ це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави. Основними видами продукції інформаційних агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Рейтингове агентство ‑ юридична особа, яка надає професійні послуги на ринку цінних паперів та спеціалізується на визначенні кредитних рейтингів (рейтингуванні) та наданні інформаційно-аналітичних послуг, пов’язаних із забезпеченням діяльності з визначення кредитних рейтингів. Уповноважене рейтингове агентство ‑ рейтингове агентство, яке стало переможцем конкурсу з визначення рейтингових агентств, уповноважених на проведення рейтингової оцінки, який проводиться ДКЦПФР.

ДКЦПФР з метою гармонізації Національної рейтингової шкали, яка була затверджена Постановою КМУ «Про затвердження Національної рейтингової шкали» від 26.04.2007 № 665, з міжнародними стандартами (Fitch, Moody’s, S&P’s), були прийняті Рішення від 27.12.2007 № 2312, 2313, 2314. Дана гармонізація дозволяє сформувати уявлення про надійність українського емітента або фінансового інструмента на основі кодифікованого рейтингу не залежно від того, яке саме рейтингове агентство проводило дану оцінку.

СЛОВНИК ДО РОЗДІЛУ 6

Бездокументарна форма цінного паперу ‑ здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власності на цінний папір.

Біржовий реєстр ‑ складова біржового списку, що містить інформацію щодо лістингових цінних паперів.

Біржовий список ‑ документ фондової біржі, який містить інформацію щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, які в конкретний момент часу на відповідну дату допущені до торгівлі на фондовій біржі за категорією лістингових цінних паперів або за категорією позалістингових цінних паперів та інших фінансових інструментів.

Бухгалтерський облік ‑ процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський рахунок ‑ це обліковий символ, який використовується для запису й узагальнення інформації про активи, капітал і зобов’язання, доходи, витрати й результати діяльності підприємства.

Виписка з реєстру ‑ документ, що підтверджує запис у реєстрі власників іменних цінних паперів щодо зареєстрованих осіб та іменних цінних паперів, що обліковуються на їх особових рахунках.

Випуск цінних паперів ‑ зареєстрована в установленому порядку сукупність цінних паперів одного емітента з одним державним реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають однакові права.

Глобальний сертифікат ‑ документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі (крім приватизаційних паперів), який підтверджує право на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в Національній депозитарній системі.

Депозитарій цінних паперів ‑ юридична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Депозитарний договір ‑ договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм, за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими зберігачем.

Депонент ‑ юридична або фізична особа, яка користується послугами зберігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах.

Дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Діяльність інформаційних агентств ‑ це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаці

Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8910 11 12 Следующая