ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Наслідував я, Спасе, нечестивих,

Що жили при праведнім Ної,

І тим успадкував їхню кару — загибель у потопі.

Згрішив я, Господи, перед Тобою,

Згрішив я — очисти мене.

Нема ж бо такого серед людей,

Кого б я не перевершив гріхами.

Наслідуючи Хама-батькоглумителя,

Ти не вкрила, душе, сорому ближнього,

Від нього свій погляд відвернувши.

Не наслідувала ти, окаянна душе,

Симового благословення

І, подібно до Яфета, не отримала просторих володінь

На землі відпущення.

Із землі Харан, як із гріха, вийди, душе моя,

Й поспішай у землю вічного нетління,

Яку колись Авраам унаслідував.

Ти чула, душе, про Авраама,

Що в давнину полишив батьківську землю,

І став ото прихідьком. Його вибір і ти наслідуй.

Патріарх пригостив ангелів

Під дубом Мамврійським,

І тим на старість отримав скарб обітниці.

Зрозумій, окаянна душе моя,

Нову жертву всеспалення — Ісаака, —

Що тайно принесена Господеві,

І наслідуй, душе моя, його вільний вибір.

Ти чула, душе, про вигнання Ізмаїла,

Бо був народжений від рабині, —

Пильнуй, не потерпи подібного

За твою похітливість.

Давній єгиптянці Агарі

Уподобилась ти, душе моя,

Бо стала рабою сваволі

Й нового Ізмаїла породила – свою зухвалість.

Ти знала, душе моя, про ліствицю Якова,

Що з'явилася від землі до неба,

Чому ж не маєш сходження

Твердого і благочестивого?

Священика Божого, Царя самотнього,

Христову подобу наслідуй, душе,

Твоїм життям у світі, посеред людей.

Не зробися стовпом соляним, душе,

Коли назад повернешся,

Бійся прикладу содомлян

І рятуйся високо в Сигорі.

Втікай, душе моя, від полум'я гріха,

Як Лот, утікай від Содома і Гомори,

Втікай від вогню усякого нерозсудливого бажання.

Помилуй, благаю Тебе, Господи, помилуй мене,

Коли прийдеш з ангелами Своїми

Віддати всім по справедливості за їх діяння.

Не відкинь, Владико, молінь тих,

Хто оспівує Тебе,

Змилосердись бо, Чоловіколюбче,

І тим, хто з вірою просить, подай прощення.

Преподобній Марії:

Охоплений я бурею, о мати,

І хвилюваннями своїх прогрішень,

Але спаси сама мене нині,

В притулок божественного покаяння уведи мене.

 

Марії:

Рабське моління і тепер, преподобна,

Принеси до милосердної Богородиці,

Молитвами твоїми відкрий мені божественні входи.

 

Андрею:

Молитвами твоїми даруй і мені

Відпущення провин, Андрею, владико Критський,

Бо ти покаяння хоронитель пречудовий.

 

Слава, Троїчний:

Тройце проста, несотворенна, єство безначальне,

Славима у трьох Особах,

Спаси всіх, хто з вірою прибігає під твою владу.

 

[І нині,] Богородичний:

Безмужня Богородице,

Ти народила у часі Сина,

Що від Отця предвічно ісходить.

О дивнеє чудо: зостаючись Дівою,

Від грудей годуєш.

 

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в ми́рі Господéві помолíмся.

Хор: Гóсподи, поми́луй.

Заступи́, спаси́, поми́луй і охорони́ нас, Бóже, Твоє́ю благодáттю.

Хор: Гóсподи, поми́луй.

Пресвятý, пречи́сту, преблагословéнну, слáвну Влади́чицю нáшу Богорóдицю і приснодíву Марíю, з усімá святи́ми пом’янýвши, самí себé, і оди́н óдного, і все життя́ нáше Христý Бóгові віддáймо.

Хор: Тобí, Гóсподи.

Священик: Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

 

Сідальний, Кир Йосифа, глас 8, подібний: Воскресши з гробу.

Світила богоподібні, апостоли Спасові,* просвітіть нас у темряві життя,* щоб, як у дні, ми жили благочинно,* відганяючи нічні пристрасті світлом здержливості,* і щоб у радості побачили світлі страсті Христові.

Слава, другий сідальний, глас 8, подібний: Зрозумівши таємне повеління.

Дванадцять апостолів боговибраних,* принесіть нині Христові своє благання,* щоб усім нам перейти дорогу посту,* в зворушенні творячи молитви* і ревно плекаючи чесноти,* щоб так перед усіма ми бачили* славне Воскресіння Христа Бога,* хвалу і славу Йому приносячи.

І нині, Богородичний:

Моли, Богородице, разом із апостолами* Неосяжного Бога, Сина і Слово,* що невимовно і незбагненно з Тебе народилося, —* мир чистий подати усьому світові,* простити перед кінцем наші прогрішення* і Царства Небесного найвищою милістю* сподобити рабів Твоїх.

 

І читаємо другу статію житія преподобної Марії Єгипетської.

Трипіснець четверга, без поклонів, глас 8.

Пісня 4

Ірмос: Почув я, Господи, про таїнство Твого провидіння,

Зрозумів діла Твої і прославив Твоє божество.

 

[Приспів: Святі апостоли, моліть Бога за нас!]

Просвітлені Христові апостоли,

Що провели життя у здержливості,

Час здержливості і нам полегшують

Своїм заступництвом перед Богом.

Хоре божественних учнів,

Органе дванадцятиструнний,

Вознеси пісню спасительну,

Бентежачи тим співи лукаві.

Вселенну напоїли ви дощем духовним

і відігнали посуху багатобожжя, о всеблаженнії!

 

[Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас!]

 

Богородичний:

О Діво Всечиста, що породила Того,

Хто возніс нашу смиренну природу,

Спаси мене, упокореного, що жив зарозуміло.

 

Інший [трипіснець] Ірмос і глас той самий: Почув я, Господи

[Апостолам:]

Соборе всечесних апостолів,

Творця всіх ублагай

Помилувати нас, що тебе оспівуємо.

Як робітники Христові, апостоли,

Ви засіяли увесь світ божественним словом

І плоди Йому приносите завжди.

Улюбленим виноградом Христовим

Воістину ви були, апостоли,

Духовне бо вино дали для світу.

 

Слава, Троїчний:

Безначальна, єдиноподібна, всесильна Свята Тройце,

Отче, Слове і Святий Духу, Боже наш,

Світло і Життя, збережи своє стадо.

 

І нині, Богородичний:

Радуйся, престоле пломенистий,

Радуйся, світильнику світлоносний,

Радуйся, горо освячення,

Ковчеже життя, святая святих скиніє.

 

Інший Великого канону

Ірмос: Почув пророк про Твоє пришестя, Господи,

І здригнувся, що маєш Ти від Діви родитися,

прийти до людей, та й каже:

Почув вістку про Тебе і налякався —

слава силі Твоїй, Господи!

Діл своїх не полиши

і творіння свого не відкинь, Судде праведний!

Хоч один я згрішив як людина

Більше за будь-яку людину, Чоловіколюбче,

Але як Господь усіх Ти маєш владу

Відпускати гріхи.

Наближається, душе, кінець, наближається,

А ти не дбаєш, не готуєшся,

Час бо скорочується — пробудись,

Суддя вже близько, біля дверей.

Як сон, як цвіт, минає життя —

Нащо марна суєта?

Пробудись, душе моя, і замислись

Над учинками своїми,

Постав їх перед очі свої

і пролий над ними сльози;

Відважно відкрий Христові свої думки та діяння

Й оправдайся.

Немає в житті гріха чи діяння,

Ані зла, де я не згрішив би, Спасе,

Умом і словом, бажанням та наміром —

І думкою, і діянням згрішив я, як ніхто ніколи.

Тому й засуджений був я і напоумлений

Совістю своєю, окаянний, —

Хто може бути невідступнішим за неї?

Судде, Визволителю і Провидче,

помилуй, визволи та спаси мене, окаянного!

Драбина, яку бачив у древності

Великий серед патріархів,

Є свідченням, душе моя,

Про сходження ділами і піднесення розумом —

Коли хочеш жити в діянні, мудрості

Та спогляданні, то обновися.

Спекоту дня та мороз нічний

Мусив терпіти патріарх,

щоденно творячи прибуток:

Пас, трудився й працював,

Щоби узяти собі дві жінки.

Ці дві жінки розумій собі

Як діяння та розум у спогляданні.

Діяння — це Лія, бо багатодітна,

А Рахиль — це розум, бо здобута зусиллям.

Отож, без трудів, душе моя,

Ні діянь, ні споглядання не здобудеш.

Не спи, душе моя, кріпися,

Як у древності великий із патріархів,

І здобудеш розумне діяння,

І будеш бачити умом Бога,

Спогляданням проникнеш у неприступну темряву

І станеш великим володарем.

Дванадцять патріархів породив

Великий із патріархів

І тайно утвердив для тебе, душе моя,

драбину діяльного сходження:

Премудро розмістив дітей як сходинки,

А кроки свої — по них сходження.

Наслідуючи, душе, зневаженого Ісава,

Віддала ти спокусникові

Первісну красу первородства,

Втратила батьківське благословення

І двічі впала в спокусу діянням та розумом.

Тому, окаянная душе, нині покайся.

За пристрасть до жінок назвали Ісава Едомом,

Бо завжди палав нестриманістю

Й осквернявся похіттю, то й звався Едом,

Що значить «розпалення душі гріхолюбивої».

Знаючи про Йова,

Що сидів на гноїщі й оправдався,

Не наслідувала його мужності.

Не мала ти, душе, твердої волі,

У всьому, що бачила, пізнала чи випробувала,

Але явилася ти, душе, нетерпеливою.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти