ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Чеснотами їх, душе, змужній і укріпися.

 

Стих: Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.

Про хоробру Яїлю дізналася ти, душе моя,

Чула, як вона принесла спасіння, Сісару пробивши

Гострим деревом, яке є для тебе образом хреста.

 

Стих: Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.

Принеси, душе, жертву хваління,

Діяння, як дочку, принеси, чистішу від Єфтової,

Тілесні пристрасті заколи як жертву Господеві своєму.

 

Стих: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назовуться.

Про Гедеонове руно подумай, душе моя,

Збери росу небесну і припади, як пес,

Воду пий, що тече від закону тисненням писемним.

 

Стих: Блаженні вигнані за правду, бо їх є царство небесне.

Осуд священика Іллі ти прийняла, душе моя,

І придбала собі пристрасті, як він дітей,

Через позбавлення розуму, щоб чинити беззаконня.

 

Стих: Блаженні, коли зневажатимуть вас, і виженуть, і говоритимуть усяке лихе слово на вас неправдиво мене ради.

Між суддями левит через необачність

Розділив свою жінку між дванадцятьма колінами, душе моя,

Щоб виявити скверну беззаконня Веніамина.

 

Стих: Радуйтеся і веселітеся, бо велика нагорода буде вам на небесах.

Доброчесна Анна у молитві

Лише рухала устами, а голосу її не було чути,

І, хоч була неплідною, родила вона сина, достойного молитви.

 

Стих: Пом'яни нас, Господи, коли прийдеш у царстві Твоїм.

Між суддями було визнане Анни породження —

великий Самуїл, вихований Арматемою в домі Господнім;

Уподібнися до нього, душе моя,

Діла свої суди спершу, не інших.

 

Стих: Пом'яни нас, Владико, коли прийдеш у царстві Твоїм.

Обраний на царство Давид

По-царськи був помазаний

З рогу божественного мира.

Так і ти, душе моя, якщо бажаєш небесного

Царства, як миром, помаж себе сльозами.

 

Стих: Пом'яни нас, Святий, коли прийдеш у царстві Твоїм.

Помилуй створіння своє, Милостивий,

Змилосердися над творінням рук Твоїх

Та помилуй усіх, хто згрішив,

І мене, що більше за всіх зневажав Твої повеління.

 

Слава, Троїчний:

Безначальному народженню і походженню

Поклоняюся Отцеві, що породив,

Сина родженого прославляю,

Оспівую Духа Святого, що з Отцем і Сином засяяв.

 

І нині, Богородичний:

Надприродному різдву Твоєму поклоняємось,

За природою славу не розділяючи Дитяти Твого, Богородице,

Одна бо особа визнається у двох природах.

 

Великого Канона пісня 7

Ірмос: Згрішили ми, чинили беззаконня і несправедливість,

Не зберегли, не сповнили Твоїх заповідей,

Але до кінця не полиши нас, отців Боже.

Згрішив, чинив беззаконня

І заповіді Твої відкинув,

Бо в гріхах я був народжений

І до ран додав собі ще струпів —

Але помилуй мене Сам як милосердний,

Отців Боже.

Тайну серця мого відкрив я Тобі, Судді моєму,

Поглянь на мою покору,

Поглянь на мою скорботу,

Та вислухай мій суд нині,

І Сам помилуй мене як милосердний,

Отців Боже.

Колись Саул загубив ослів отця свого

І разом з вісткою про них отримав царство.

А ти, душе, пильнуй, не забувай себе,

Тваринні похоті забажавши понад

Царство Христове.

Богоотець Давид згрішив якось,

подвійно згрішив, душе моя:

Був уражений він стрілою перелюбу

Й отруєний списом убивства.

Але твоя недуга ще страшніша —

Свавільні твої поривання.

Поєднав Давид беззаконня із беззаконням,

Бо розчинив перелюб у вбивстві,

Та покаяння подвійне приніс за це зразу,

А ти, душе, вчинила ще лукавіше, —

І не покаялася Богові.

Давид колись зобразив пісню,

Що гріхи його викривала,

І нею благав до Бога: «Помилуй мене,

Перед Тобою єдиним згрішив, Богом усіх,

Ти Сам очисти мене».

Коли везли на колісниці кивот,

То Озан торкнувся до нього, бо воли похилилися,

І був покараний за це гнівом Божим.

І ти, душе, уникай зухвалості

І свято шануй божественне.

Ти чула, душе, про Авесалома,

Як він повстав проти природи,

Знаєш його мерзенні вчинки,

Якими осквернив він ложе Давида-отця,

Але і ти наслідувала його пристрасні й

Пожадливі бажання.

Підкорила ти, душе моя, своєму тілові

Свою вільную гідність,

Знайшла ти другого ворога — Ахітофела,

І слухалася його поради, але сам Христос це знищив,

Щоб ти все ж спаслася.

Дивний і сповнений благодаті премудрості Соломон

Учинив колись зло і відступив від Бога,

І ти, душе, йому уподобилась своїм проклятим життям.

Приваблений насолодами пристрастей,

Соломон осквернився і відступив від Бога.

О горе, ревнитель премудрості став любителем

розпусних жінок!

І ти, душе, уподобилась йому сквернами

Сластолюбства.

Ти наслідувала, душе, Ровоама,

Який не послухав поради батька,

А ще Єровоама, злого раба-відступника.

Покинь це, душе, й благай Бога:

згрішила я, помилуй мене!

Наслідувала ти скверни Ахавові

Й тілесних нечистот була вмістилищем.

Горе мені, душе моя, ганебна посудино

Пристрастей, зітхни з глибини своєї

І Богові відкрий гріхи свої.

Спалив колись Ілля двічі по п'ятдесят слуг Єзавелії,

Коли схопив безчесних пророків, щоб оскаржити Ахава.

Та ти, душе, не наслідуй цих двох, кріпись у стриманості.

Замкнулося тобі, душе, небо і голод Божий спіткав тебе,

Як колись це сталося з Ахавом,

Що не послухав слів Іллі Тесвітянина,

Та ти, душе, наслідуй сарептянку й нагодуй душу пророка.

Добровільно зібрала ти гріхи Манасієві

Й поставила ідолами свої пристрасті,

Ти помножила, душе, свої мерзоти,

Але наслідуй щиро його покаяння й отримай зворушення.

17. Припадаю до Тебе і приношу, мов сльзи і слова мої:

Згрішив я, як не згрішила блудниця,

Й беззаконня чинив, як ніхто на землі,

Але, Владико, змилуйся над створінням Твоїм

І призови мене.

Поховав я Твій образ і зневажив заповідь,

Затьмарилася уся краса моя

І пристрасті загасили світильник,

Та змилуйся і поверни мені радість спасіння,

Як співає Давид.

Навернися, покайся, відкрий потаємне,

скажи всезнаючому Богові:

Єдиний Ти знаєш мої таємниці, Спасителю,

Та Сам помилуй мене, як співає Давид,

По Твоїй милості.

Як сон у пробудженого, зникають дні мої,

Тому я плачу на ложі моєму, як Єзекія,

Щоб дні життя мого були продовжені.

Але який Ісая прийде до тебе, душе,

Коли не Бог усіх?

Марії:

Голосячи до Пречистої Богоматері,

Відкинула ти спершу несамовитість пристрастей,

Які невідступно гнітили,

Й осоромила ворога-спокусника.

Подай тепер поміч у скорботах й мені,

Рабу твоєму.

 

Марії:

Той, Кого полюбила, Кого понад усе забажала,

Задля Кого виснажила своє тіло,

Покаяння твоє прийняв і дарував Себе тобі

Як Бог один милосердний.

Благай безперестанно Його, щоб і нам

Позбавитися пристрастей і напастей.

 

Андрею:

На камені віри утверди мене, отче, молитвами твоїми,

Божим страхом охороняючи мене,

І покаяння подай мені.

Молюся тобі, Андрею:

Спаси мене від сіті ворогів, що мене шукають.

 

Слава, Троїчний:

Тройце проста, нероздільна, єдиносущна,

Одинице святая, Тебе величаємо, Бога Тройцю,

Як світило і світло: одне — святе і три — святі.

А ти, душе, співай, прославляючи, Богу всіх — життю і життям.

 

І нині, Богородичний:

Оспівуємо Тебе, благословимо Тебе,

Поклоняємося Тобі, Богомати,

Бо Ти з нероздільної Тройці

Христа Бога породила

Й сама нам, сущим на землі, відкрила небесне.

 

Пісня 8

Трипіснець без поклонів, глас 8

Ірмос: Безначальному Цареві Слави,

Перед яким трепечуть небесні сили

І трясуться ангельські чини,

Співайте, священики, прославляйте, люди

[на всі віки].

[Приспів: Святі апостоли, моліть Бога за нас!]

Як вуглини вогню неземного,

Попаліть, апостоли, мої земні пристрасті,

Запалюючи в мені ревність любові божественної.

Вшануймо благоголосі сурми Слова,

Що від них попадали нестійкі стіни ворожі

І тим утвердилися заборола Богопізнання.

Апостоли Господні, храми освячені,

Як зруйнували ви ворожі стовпи і храми,

Так ідолів пристрасної душі моєї здолайте.

[Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас!]

Богородичний:

Вмістила ти Невмістимого єством,

Носила Того, хто все носить, Богородице Діво,

Кормила, Чистая, Того,

Хто Сам кормить творіння — Христа Життєдавця.

 

Інший трипіснець, ірмос той самий

 

[Апостолам:]

Основоположною мудрістю Духа,

Христові апостоли,

Збудували ви цілу Церкву,

У ній благословіть Христа на віки.

Трублячи сурмою вчення,

Апостоли повалили всю оману ідольську,

Христа возносячи на всі віки.

3. Достойне ваше переселення, апостоли:

Ви охоронці світу і небесні мешканці,

Визволіть від бід тих, що вас завжди величають.

Слава, Троїчний:

Трисонячне, всесвітле Боже Начало,

Єство єдинославне і однопрестольне,

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти