ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Отче, Творче усього, Сине і Духу Божественний,

Славлю Тебе на віки.

 

І нині, Богородичний:

Прославляймо, люди, безнастанно Божу Матір

Як престол усечесний і пренебесний,

Єдину по різдві Матір і Діву.

 

Великого Канона пісня 8

Глас 6

Ірмос: Того, Кого славлять небесні воїнства

І перед Ким трепечуть херувими і серафими, —

Все живе на землі, усі сотворіння,

Оспівуйте, благословіть і величайте на всі віки.

Грішного, мене, Спасе, помилуй,

Пробуди мій ум до навернення,

Прийми мене, що каюся,

змилосердися до моїх благань:

Згрішив я перед Тобою єдиним — спаси,

вчинив беззаконня — помилуй мене!

Ілля, сходячи на колісницю чеснот,

Піднісся над усім земним, як на небо.

І ти, душе моя, думай також про таке сходження.

Колись Єлисей, прийнявши плащ Іллі,

отримав подвійну благодать від Бога;

А ти, душе, не причастилася цієї благодаті за свою нестриманість.

Зупинив Єлисей плащем Іллі потік Йордану,

І той розступився на два боки.

А ти, душе, не причастилася цієї благодаті

Через свою нестриманість.

Колись доброзичлива соманитянка

Пригостила, душе моя, праведного,

А ти ніколи не ввела у дім свій

Мандрівника чи подорожнього.

Тому в риданнях будеш викинена зі світлиці весільної.

Ти завжди наслідувала, окаянная душе,

Нечистий розум Гієзії.

Хоча б на старість покинь його грошолюбство,

Втікай од вогню пекельного, залиши свої лиходійства.

Наслідуючи Озію,

Ти подвійно вражена його проказою,

Бо думаєш негідне і твориш беззаконня.

Покинь, душе, до чого прив'язана,

Й поспішай до покаяння.

Ти чула, душе, про ніневитян,

Що каялись Богу у веретищі та попелі,

Але ти їх не наслідувала

І виявилась лукавішою за всіх,

Хто згрішив до і після закону.

Ти чула, душе, про Єремію у багнистій ямі,

Що з плачем кричав до Сіону,

Шукаючи за сльозами.

Його печальне життя наслідуй — і спасешся.

Колись Йона утік до Тарсису,

Передбачаючи ніневитян навернення,

Знав бо як пророк милосердя Боже

І ревно прагнув пророцтво сповнити.

Ти чула, душе, про Даниїла,

Який у ямі закрив уста звірам,

Дізналася й про юнаків з Азарією,

Що вірою погасили вогонь в печі палаючій.

Я всі оповів тобі, моя душе,

Повчальні приклади із Старого Завіту.

Наслідуй боголюбиві діяння праведних,

Гріхів же людей лукавих бережися.

Помилуй і врятуй мене

Від вогню та покарання,

О Правосудний Спасителю,

Що на суді маю справедливо перетерпіти,

Але перед кінцем прости мені

Через покаяння і доброчесність.

Благаю Тебе, як розбійник — пом'яни мене,

Плачу гірко, як Петро — прости мені,

Кличу, як митар, сльози проливаю,

Як блудниця прийми моє ридання,

Спасе, як колись хананеянки.

Зціли від гниття смиренну мою душу,

О Спасе, єдиний лікарю,

Приклади мені пластир, єлей і вино —

Діла покаяння та сльози зворушення.

16. Наслідуючи хананеянку, благаю:

Помилуй мене, Сину Давидів.

Торкаюся Твоїх риз, як кровоточива,

І плачу, як Марта й Марія над Лазарем.

Чашу сліз, немов миро,

Виливаю на голову Твою

І кличу Тебе, як блудниця, що шукає милості,

Приношу моління й очікую на прощення.

Хоч ніхто, як я, не згрішив перед Тобою,

Та все-таки прийми і мене, милосердний Спасе,

бо каюся зі страхом і кличу з любов'ю:

Згрішив я перед Тобою єдиним,

помилуй мене, Милостивий!

Зглянься, Спасе, над Твоїм сотворінням

І як пастир знайди пропалого,

Поспіши до заблуканого, захисти від вовка,

Зроби мене вівцею серед пастви Твоєї.

Коли, милосердний Спасе, сядеш як Суддя

Й покажеш страшну Твою славу,

Який бо страх тоді перед полум'ям печі

Відчують усі, що бояться Твого незборимого суду.

Марії:

Тебе просвітила Мати Незгасимого Світла

І звільнила від темноти пристрастей.

Отак увійшовши в благодать духовну, Маріє,

Просвіти всіх, хто з вірою тебе оспівує.

 

Марії:

Божественний Зосима здивувався,

Коли справді побачив у тобі нове чудо,

Ангела бо побачив у тілі і страхом сповнився увесь,

Оспівуючи Христа вовіки.

 

Андрею:

Андрею Критський, чесна похвало,

Ти маєш сміливість до Господа,

Молися, благаю, щоб звільнитися мені

Від кайданів беззаконня молитвами твоїми,

Учителю покаяння і преподобних славо.

[Приспів: Благословимо Отця і Сина і Святого Духа Господа.]

 

Троїчний:

Безначальний Отче, Сине собезначальний,

Благий Утішителю, Душе правий,

Родителю Слова Божого,

Отця безначального Слове,

Живий і всетворячий Душе — Єдина Тройце —

помилуй мене!

 

[І нині,] Богородичний:

Мов із пурпуру, Пречистая,

Виткалась мисленна багряниця —

Тіло Еммануїла — у Твоїм лоні,

Тому, Богородицю істинну, Тебе величаємо.

[Приспів:] Хвалимо, благословимо, поклоняємось Господу, оспівуючи і прославляючи Його по всі віки.

І знову ірмос.

Пісня Богородиці

Диякон: Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Хор: Величає душа моя Господа,* і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм.

Після кожного стиха: Чеснішу від херувимів,* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.(Ітворимо один малий поклін).

Бо Він зглянувся на покору слугині своєї,* ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе ім'я Його.* Милосердя Його з роду в рід на тих, які бояться Його.

Він виявив потугу рамени свого,* розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Могутніх скинув з престолів, підняв угору смиренних;* наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,* як обіцяв був батькам нашим – Авраамові і його потомству повіки.

 

Трипіснець без поклонів

Пісня 9

Ірмос: Воістину Богородицю Тебе визнаємо,

Діво чистая, спасенні Тобою,

З безплотними хорами Тебе величаємо.

 

[Приспів: Святі апостоли, моліть Бога за нас!]

Апостоли, джерела води спасенної,

Зросіть мою душу, знеможену гріховною спрагою.

Учні, ви, що є сіллю прісних,

Висушіть гнилість мого ума

І відженіть темряву незнання.

Мене, що плаває у погибельній безодні і тоне,

Спаси, Господи, як Петра, десницею Твоєю.

 

[Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас!]

 

Богородичний:

Як Та, що породила Радість,

Даруй мені плач, Владичице,

Бо ним божественну втіху в майбутньому дні

Зможу здобути.

 

Інший [трипіснець]

Ірмос: Заступницю неба і землі,

Величають Тебе всі роди,

Бо в Тебе вселилося тілом

Сповнення Божества.

[Апостолам:]

Доброчесний соборе апостольський,

Тебе величаємо піснями,

Явилися ви всесвіту як світлі світила,

Відганяючи оману.

Словесних риб, блаженні апостоли,

Спіймали ви неводами благовісті,

І жертву цю приносите завжди Христові.

Пом'яніть і нас, апостоли,

У вашому проханні до Бога,

Щоб визволитися нам від усякої спокуси —

Оспівуючи вас із любов'ю — так молимося.

 

[Слава,] Троїчний:

Тебе, триіпостасну Одиницю, Отче, Сине із Духом,

Єдиного Бога єдиносущного оспівую,

Тройцю єдиносильну і безначальну.

[І нині,] Богородичний:

Тебе, що породила дитя і Дівою зосталась,

Усі роди прославляють.

Тобою звільнилися ми від прокляття,

Бо радість Ти нам породила — Бога і Господа.

 

Великого Канона Пісня 9

Глас 6

Ірмос: Безсіменного зачаття різдво незбагненне,

безмужньої матері плід нетлінний;

Боже різдво оновлює природу,

Тому Тебе усі разом як Богоневісну Матір

Православно величаємо.

Зранений ум та немічне тіло,

Нездужає дух і слово безсиле,

завмерло життя — кінець на порозі:

Що чинитимеш, моя душе окаянна,

Коли Суддя прийде питати про твої діяння?

Мойсеєву розповідь про початок світу,

А ще завітні писання про праведних і неправедних

Усі оповів я тобі, душе моя,

Та ти наслідувала останніх, не перших,

Згрішивши перед Богом.

 

Закон утратив силу і Євангеліє змарноване,

Ти знехтувала усе Писання,

Пророки і праведне слово безсилі.

Рани твої, о душе, помножились —

Нема бо такого лікаря, який зцілив би тебе.

Щоб зворушити тебе, душе,

Приведу тобі приклади з Нового Писання.

Отож, наслідуй праведних

І цурайся неправедних.

Умилостив Христа молитвами, постом,

Чистотою і говінням.

Коли Христос став людиною,

То призвав до покаяння блудниць і розбійників.

Покайся і ти, моя душе,

Бо двері у Царство відчинені,

І перед тобою вже фарисеї, митарі та перелюбники,

Що каються.

Христос став людиною,

Поєднавшись у тілі зі мною,

І все, що властиве природі, окрім гріха,

Він добровільно узяв на себе,

Отак показуючи тобі, душе, образ свого сходження.

Христос спас волхвів і скликав пастирів,

Немовлят удостоїв мучеництва,

Прославив старця й стару вдовицю,

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти