Шрифтове оформлення підручників

У підручниках для третього-одинадцятого класів і середніх навча-ьних закладів додатковий текст допускається складати шрифтом пря­мого та курсивного нормального напівжирного накреслення.

Додаток 5

ГСТУ 29.2—97. Підручники і навчальні посібники для шкіл

Для акцентування слів і фраз у тексті підручника може бути вико­ристаний шрифт прямого напівжирного та жирного накреслення чи курсивного світлого та напівжирного накреслення. Врозрядку можуть бути складені лише окремі слова.

У підручниках для шостого-дев'ятого класів обсяг додаткового тек­сту кеглем 9,5 п. повинен становити не більше, ніж 16 рядків, у підруч­никах для десятого - одинадцятого класів загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів - не більше від 24 рядків. Шрифт кеглем 9,5 п. без обмежень може бути використаний для скла­дання списку літератури, покажчика, словника.

Для тексту заголовків на титулі підручників рекомендується викори­стання шрифту кеглем 20 п. і більшого.

3.2.6. Текст підручників повинен мати в межах рядка рівномірні проміжки між словами.

Порядок розташування окремих елементів тексту (заголовків, таб­лиць, формул, виносок, текстівок, виокремлень) у підручниках повинен бути однотипним. Відхилення величини їх відбивання від тексту не по­винно перевищувати 6 п.

Одна повна сторінка тексту підручника для першого-чєтвертого класів не повинна містити понад 8 переносів, а підручника для п'ятого-одинадцятого класів і середніх спеціальних навчальних закладів - по­над 12 переносів.

Примітка 1. Під час складання підручників для другого класу шрифт кеглем 10 п. на шпонах повинен використовуватися лише для складання текстівок.

Примітка 2. Для складання додаткового тексту підручників для п'ятого-дев'ятого класів шрифт кеглем 9 п. та 8 п. на шпонах може використовуватися у випадку, коли обсяг цього тексту для безперервного читання менше 12 рядків. У підручниках для десятого-одинадцятого класів та середніх спеціальних навча­льних закладів шрифт кеглем 9 п., 8 п. на шпонах може використовуватися у випадку, коли обсяг цього тексту для безперервного читання менше 18 рядків. Шрифт кеглем 8 п. без обмежень може бути використаний для складання списку літератури, покажчика, словника.

Примітка 3. Під час складання текстів підручників для другого класу на шпо­нах слід використовувати двопунктові шпони, а підручників для третього-одинадця-того класів - одно-, двопунктові шпони.

Примітка 4. Для складання тексту заголовків на титулі підручників рекоме­ндується використання шрифту кеглем 20 п. і більше.

3.2.7. Підручники повинні бути віддруковані способом офсетного ви­сокого друку. Фарбовість підручника визначається замовником з ура­хуванням вимог санітарних правил.

3.2.8. Для друкування підручників слід використовувати папір офсе­тний або друкарський одного кольору білизною понад 70 %, без знач­ного глянсу (8-10 % за Кізером або 4—5 % за гляриметром), без засмі­ченості (без смітинок площею більше 0, 5 мм²), масою площі 1 м² понад 80 г для підручників перших-третіх (четвертих) класів та масою площі 1 м² понад 65 г для підручників п'ятих-одинадцятих класів загальноос­вітніх шкіл та підручників для інших типів середніх навчальних за­кладів. Не допускається використання газетного паперу.

Для друкування тиражу одного підручника повинен використовува­тися друкарський папір однієї марки (ґатунку) з однієї партії. За домо­вленістю із замовником допускається використання паперу однієї марки (ґатунку) різних партій.

3.2.9. У підручниках повинні бути відтворені всі елементи тексту та
ілюстрацій. Зображення повинні бути чіткими, однакової контрастності
як в одному примірнику, так і в усьому тиражі.

Зображення кольорових ілюстрацій повинні бути насиченими та зберігати всі кольори.

3.2.10. Незбіг меж сторінок без полів з обох боків аркуша підручника не повинно перевищувати 2 мм. Відхилення ширини однойменних полів на суміжних сторінках не повинно перевищувати 3 мм.

3.2.11. Блок підручника повинен бути скріплений шиттям капронови­ми нитками на марлі чи без марлі з подальшим приклеюванням марлі до корінця блока. Допускається приклеювання до корінця блока замість ма­рлі мікрокрепованого паперу чи нетканого матеріалу, а також обканту­вання блока мікрокрепованим чи кабельним папером з заходом обкантов-ного матеріалу на форзаци на величину понад 18 мм.

Зошит формату 70 х 100/16 та 70 х 108/16 повинен бути скріплений п'ятьма стібками, зопіит іншого формату — чотирма стібками.

Допускається незшивне клейове скріплення блока підручників п'ятих-одинадцятих класів і середніх навчальних закладів товщиною 14 мм за умови забезпечення необхідної міцності блока.

3.2.12. На краї корінця обрізаного блока товщиною 12 мм і більше
повинен бути наклеєний каптал.

Наявність капталу на блоці меншої товщини визначається замовником та узгоджується з поліграфічним підприємством.

3.2.13. Підручники можуть виготовлятися в палітурці типу 5 чи 7 та
в обкладинці типу 3 чи 4 за ГОСТ 22240.

В обкладинці типу 3 чи 4 допускається виготовляти підручники для першого-третього (четвертого) класів нетривалого користування товщи­ною блока до 15 мм, і підручники для п'ятого-одинадцятого класів за­гальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів тов­щиною блока до 18 мм.

Для виготовлення обкладинок дозволяється використовувати крейдо­ваний папір масою площі 1 м² не меншою від 220 г або папір зі спеціа­льним покриттям, а також офсетний або обкладинковий папір масою площі 1 м² не меншою від 220 г з подальшим припресуванням плівки.

Для посібників нетривалого користування товщиною блока до 12 мм допускається використання офсетного або обкладинкового паперу ма­сою площі 1 м² меншою від 120 г.

3.2.14. Питоме зусилля розривання блока між зошитами під час
шиття нитками повинно становити не менше 980 Н/м (1, 0 кгс/см);

Питоме зусилля виривання окремого аркуша з блока, скріпленого незшивним клейовим способом, повинно становити не менш як 690 Н/м (0, 7 кгс/см).

3.2.15. Питоме зусилля виривання блока з палітурки чи обкладинки повинно становити не менш як 1720 Н/м (1, 75 кгс/см).

3.2.16. Вага підручників не повинна бути більшою, ніж:

- 300 г для учнів 1-3 (4) класів;

- 400 г для учнів 5-6 класів; 500 г для учнів 7-9 класів;

600 г для учнів 10—11 класів загальноосвітніх шкіл та інших ти­пів середніх навчальних закладів.

¹⁸⁴ л «

_______________________________________ Додаток j

3.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник під­ручника

Примірник підручника повинен бути забракований з виявленням та­ких його дефектів:

- грубі дефекти відтворення шрифту та ілюстрацій, за яких немож­ливе читання тексту та сприйняття зображення: незадруковані ділянки, чорниші, розмазана фарба, багато забитих фарбою ділянок тексту чи зображення, здвоєний друк, несуміщення фарб;

- неправильно розміщені зображення чи складові частини підручни­ка, наявність дзеркального зображення тексту чи ілюстрації;

- наявність макулатурних чи чистих аркушів у блоці;

- некомплектність і непослідовність елементів блока;

- наявність розколеного вздовж корінця блока, випадання елемен­тів блока;

- грубі затьоки клею на краї блока, що викликає склеювання сторі­нок і пошкодження їх під час розкривання;

- грубі дефекти приклеювання форзаца, які викликають його по­шкодження під час розкривання;

- наявність брудних чи з механічними пошкодженнями аркушів, які порушують зручність читання чи сприймання, зображення;

- грубі дефекти друкування чи тиснення на палітурці чи обкладинці (пропущені елементи тексту, зображення, осипання фольги, наявність бруду та розмазаного зображення);

- дефекти палітурки (обкладинки): наявність пузирів, зморшок, жо­лоблення, складок, механічних пошкоджень, канту, меншого за 1 мм;

- відсутність стібків, неправильне розташування стібків, що усклад­нює читання;

- грубі дефекти лакування чи припресування плівки: нерівний, пля­мистий шар лаку, пузирі, зморшки, складки, відшарування чи механічне пошкодження плівки;

- груба деформація корінця блока, яка викликає деформацію підручника;

- погане розкривання підручника, надриви на перших і останніх сто­рінках блока.

Правила приймання

4.1. Приймання підручників повинно здійснюватися партіями. Пар­тією вважається одноразово випущений тираж підручника чи окремий його запуск, оформлений одним документом.

4.2. Кожна партія підлягає приймально-здавальним випробуванням. Під час приймально-здавальних випробувань перевіряють виконання вимог цього стандарту та виявляють критичні дефекти, за якими бра­кують примірник підручника.

4.3. Для випробування з партії підручників роблять вибірку методом випадкового відбирання за ГОСТ 18321.

4.4. Обсяг вибірки, приймальне та бракувальне число за ГОСТ 18242 повинні відповідати вимогам табл. 4.

4.5. Відповідність підручників вимогам пп. 3.1.2, 3.2.7, 3.2.11, 3.2.13 цього стандарту перевіряють в одному примірнику вибірки. Партію під­ручників бракують з виявленням у контрольованому примірнику недо­тримання хоча б однієї з вимог.

4.6. Відповідність підручників вимогам пп. 3.2.3,3.2.4,3.2.5,3.2.6, 3.2.10
цього стандарту перевіряють в одному примірнику вибірки на десяти
характерних для даних показників сторінках. Партію підручників бра­
кують, коли недотримання хоча б однієї з вимог зустрічається на чоти­
рьох з десяти контрольованих сторінок.

ГСТУ 29.2--97. Підручники і навчальні посібники для шкіл 185

Таблиця 4

4.7. Відповідність підручників вимогам пп. 3.2.14, 3.2.15 цього стан­дарту перевіряють не менш як у п'ятьох примірниках вибірки.

4.8. Відповідність підручників вимогам пп. 3.2.2, 3.2.8, 3.2.9, 3.2.12 цього стандарту та наявність у них критичних дефектів (п. 3.3) переві­ряють у кожному примірнику вибірки.

Партія підручників приймається, коли кількість бракованих примір­ників у першій вибірці менша чи дорівнює приймальному числу Ас, і не приймається, коли кількість бракованих примірників дорівнює чи більша від бракувального числа Re.

Коли кількість бракованих примірників більша за приймальне число Ас, але менша за бракувальне число Re, то відбирають другу вибірку. За результатами другої вибірки партія підручника приймається, коли кіль­кість бракованих примірників у першій і другій вибірках менша чи дорів­нює приймальному числу Ас, і не приймається, коли кількість бракованих примірників у першій і другій вибірках більша за приймальне число Ас.

Методи контролю

5.1. Формат підручника та відхилення від нього контролюють вимі­рювальною лінійкою за ГОСТ 427 з ціною поділки 1 мм.

5.2. Формат сторінки без полів, кегель шрифту, форматування рядків, формат ілюстрації контролюють рядкоміром з ціною поділки 6 п.

5.3. Наявність у підручнику ілюстрацій, відтворення всіх елементів тексту та ілюстрацій, чіткість, контрастність, насиченість зображення, збереження всіх кольорів на ілюстраціях перевіряють візуально.

5.4. Спосіб друку та вид паперу перевіряють на їх відповідність вихід­ним відомостям підручника.

5.5. Суміщення контролюють мікроскопом типу МПБ-3 за ТУЗ-3.2182.

5.6. Спосіб скріплення підручника та якість скріплення, наявність ка-пталу, типпалітурки чи обкладинки та її якість перевіряють візуально.

5-7. Питоме зусилля розривання та питоме зусилля виривання визна­чають на розривній машині з затискачами довжиною не менше як. ^мм. граничним навантаженням не менше як 2000 Н (200 кгс), швид­кістю робочого ходу затискача 60 мм/хв.

Випробування проводять не раніше ніж за 24 години після виготов­лення підручника.

Додаток 5

Для визначення питомого зусилля розривання блока між зошитами у верхньому затискачі розривної машини закріплюють один зошит, а в ни­жньому - решту зошитів так, щоб корінець блока був паралельний краю затискача. Вмикають розривну машину і фіксують зусилля, що призво­дять до руйнування блока.

Для визначення питомого зусилля виривання окремого аркуша з блока у верхньому затискачі закріплюють окремий аркуш, а у нижньому — блок. Фіксують зусилля, що призводить до виривання аркуша. З кожного блока виривають три аркуші (на початку, в середині та в кінці блока).

Для визначення питомого зусилля виривання блока з палітурки (об­кладинки) в нижньому затискачі розривної машини закріплюють блок, у верхньому - боковини палітурки (обкладинки). При цьому вільні сторінки форзаців, перший аркуш першого зошита і останній аркуш останнього зошита повинні вільно провисати. Фіксують зусилля виривання блока з палітурки (обкладинки).

Питоме зусилля розривання (виривання) Р визначають за формулою:

g'+g²₊... ₊ g"
' , '

де Q - зусилля виривання, Н; L - довжина корінця блока, м; п - кількість випробувань.

5.8. Наявність критичних дефектів, з виявленням яких примірник підручника повинен бути забракований, перевіряють візуально.

Ключові слова: підручник, посібник, поліграфічне виконання, формат, гарнітура шрифту, зошит, блок, палітурка, обкладинка.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ДОДАТОК 6

ГСТУ 29.3—2000. Газети. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги

Чинний від 2000-07-01

Затверджено та надано чинності наказом Державного комітету інформаційної політи­ки телебачення і радіомовлення України № 14 від 20.04.2000. ' На заміну ОСТ 29.22-86, ОСТ 29.107-85.

Галузь використання

Цей стандарт поширюється на одноколірні та багатоколірні газети різ­ного цільового призначення, обсягу, різної належності та додатки до них, що випускаються способом високого чи офсетного друку поліграфіч­ними підприємствами та видавництвами, і встановлює загальні технічні вимоги до їх поліграфічного виконання.

Газета - періодичне видання з постійною назвою, що виходить через певні короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну ін­формацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу (ДСТУ 3017).

Стандарт не встановлює вимог до художньо-технічних прийомів офор­млення газети, що визначаються видавцем залежно від її змісту.

Нормативні посилання

У цьому стандарті наведено посилання на такі стандарти:

ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення;

ДСТУ 3772-98. Оригінали для поліграфічного відтворення. Загаль­ні технічні вимоги;

ГОСТ 6445-74. Бумага газетная. Технические условия;

ГОСТ 9094-89. Бумага для печати офсетная. Технические условия;

ГОСТ 9254-77. Газетьі. Размерьі;

ОСТ 45.18-86. Издания периодические. Упаковка и маркировка.

Технічні вимоги

3.1. Вимоги до оригіналів

Для випуску газет застосовується комплект оригіналів сторінок газети на прозорому (фототехнічна плівка або плівка для принтера) або непро­зорому матеріалі, а також на магнітному носієві інформації.

Комплект оригіналів сторінок газети на магнітному носієві повинен бу­ти записаний на устаткуванні, сумісному з устаткуванням поліграфічного підприємства, з використанням ідентичного програмного забезпечення.

Текстові та ілюстраційні оригінали, що застосовуються для випуску газет, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3772.

Оригінали усіх сторінок однієї газети повинні бути одного формату та виготовлені на матеріалі одного виду з однаковою оптичною густиною.

Прямокутність і прямолінійність сторінок газети на оригіналі обов'яз­кова. Допускається перекіс верхнього краю оригіналу сторінки газети та перекіс рядків тексту газети не більше як на 2 мм.

Висота сторінки без полів на всіх оригіналах однієї газети повинна бути однаковою. Допустиме відхилення ±1,5 мм або ± 4, 5 п.

188 Додаток 6

Лініатура растру ілюстраційних оригіналів повинна становити для оф­сетних друкарських форм не менше як ЗО см^_1; для форм високого друку - не менше як 24 cm^-1.

Оптична густина прозорого оригіналу повинна бути достатньою для отримання якісної копії. Інтервал оптичних густин повинен бути не мен­шим, ніж 2, 2 Б. Зображення тексту на оригіналі повинно мати однакову оптичну густину. Допустиме відхилення оптичної густини зображення на великих темних ділянках в межах одного оригіналу та комплекту оригі­налів газети ±0, 1 Б.

Оригінали сторінок багатоколірної газети повинні бути у вигляді ком­плекту кольороподілених оригіналів сторінок (фотоформ). До комплекту оригіналів повинні додаватися відбитки, отримані на принтері.

На оригіналах повинні бути мітки суміщення (в чотирьох кутах) і мітки фальцювання. Відхилення від суміщення повинно бути не біль­шим за 0, 05 мм.

Комплект оригіналів газети повинен містити вихідні відомості, оформ­лені відповідно до статті 32 Закону України про друковані засоби масо­вої інформації (пресу) в Україні № 2782-ХИ від 16.11.92.

На кожній сторінці оригіналу газети (крім першої) повинні бути ко­лонтитул і колонцифра.

3.2. Вимоги до поліграфічного виконання газет

3.2.1. Формат газети визначається розміром газетної сторінки, встано­влюється видавцем та узгоджується З поліграфічним підприємством за­лежно від її обсягу та формату паперу. Формат газети повинен відповіда­ти ГОСТ 9254 та вимогам цього стандарту. Основні та похідні від них формати газет наведено в табл. 1.

Газета може мати вкладку форматом, що є часткою від її формату.

Згідно з ГОСТ 9254 допустиме відхилення від формату не повинно бути більшим за 2 мм. Допускається відхилення від формату не більше як + 2 мм, - 5 мм для газет, що друкуються на аркушних машинах. Таблиця 1

Похідні формати газет, мм
______ (позначення)

420 х 594 (Л2) 450 х 598 420 X 630 420 х 598 420 х 578 420 х 550 350 х 540

Пр и мітки:

1. Формати газет, які доповнюють ГОСТ 9254, для друкування на офсетних ру­лонних машинах різних моделей.

2. Допускаються інші формати газет за узгодженням з Державним комітетом з інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України.

ГСТУ 29.3 — 2000. Газети. Поліграфічне виконання

3.2.2. Текст повинен розміщуватися у вигляді шпальт, кількість яких
на сторінці залежить від формату газети.

Довжина рядка шпальти повинна бути не менше 2 'Л кв. (40, 5 мм), довжина рядка обкладу - не менше 1 Уг кв. (31, 5 мм).

Проміжок між шпальтами повинен бути не менше 12 п. Проміжок між вертикальною відокремлювальною лінійкою та текстом повинен бути не менше 6 п.

Відстань від ілюстрації до текстівки повинна бути не менше 10 п.

3.2.3. Для складання тексту одного номера газети слід застосовувати
шрифт не менше двох гарнітур. При цьому обсяг тексту, складеного
шрифтами рублених гарнітур, повинен становити не більше ніж 50 %
всього обсягу тексту газети, а обсяг тексту з похилим або курсивним на­
кресленням вічка шрифту - не більше як 1000 знаків на одній сторінці.

Для відокремлення тексту окремих тематичних сторінок, добірок від інших матеріалів номера газети вони повинні бути складені шрифтом ко­нтрастних гарнітур.

Текст із довжиною рядка більше 3 Уг кв. (67, 5 мм), із кеглем, мен­шим за 10 п., необхідно складати шрифтом з засічками.

Текст теле-, радіопрограм, реклами повинен бути складений шрифтом кеглем від 6 п.

Текстівки в газеті повинні бути складені шрифтом кегля від 8 п.

Текст, призначений для друкування чорною фарбою на кольоровому чи сірому фоні, повинен бути складений з урахуванням вимог табл. 2.

Таблиця 2

Текст, призначений для друкування на кольоровому та сірому фоні оп­тичною густиною, більшою за 0, 40 Б, повинен бути складений виворіт­ним шрифтом кеглем понад 9 п. на шпонах (зі збільшеним інтерлінья­жем). Текст обсягом до 3000 зн. може бути складений шрифтом прямого напівжирного накреслення вічка кеглем 8 п.,а обсягом до 1000 зн. може бути складений шрифтом похилого накреслення вічка.

Для друкування тексту кольоровими фарбами на кольоровому фоні не­обхідно застосовувати шрифт кеглем понад 10 п.

3.2.4. Для друкування газет залежно від способу друку може викорис­товуватися офсетний папір за ГОСТ 9094 чи газетний папір за ГОСТ 6445. Допускається використання іншого паперу з показниками якості, не ниж­чими від показників якості наведеного паперу.

3.2.5. Зображення на газеті повинно бути чітким, однакової контраст­ності як в одному примірнику газети, так і в усьому накладі.

Додаток 6

Кольорові зображення повинні відповідати оригіналові, бути насичени­ми та зберігати всі кольори.

Інтервал оптичних густин між великою деталлю зображення, віддру­кованою чорною фарбою, та папером повинен бути не менше 0, 7 Б.

3.2.6. Фарби на зображенні повинні бути суміщеними. Для двофарбо-вого друку з розташуванням різнокольорових зображень на відстані 0-0, 3 м; відхилення від суміщення фарб не повинно бути більше 0, 4 мм, а на відстані більше 3 мм - більшим за 1, 5 мм. Для багатофарбового дру­ку відхилення від суміщення фарб не повинно бути більше 0, 4 мм для жо­втої фарби та 0, 3 мм - для інших фарб.

3.2.7. Лицьовий і зворотний бік газети повинні бути суміщені. Відхи­лення від суміщення повинно бути не більше 2, 0 мм.

3.2.8. Фальцювання та відрізання газет повинно бути чітким.
Відхилення від лінії відрізання та лінії фальцювання повинно стано­
вити не більше, ніж 2, 0 мм.

3.2.9. Мінімальний розмір полів сторінок газет, що друкуються на ар-
кушних машинах, повинен бути не менше 5 мм, а газет, що друкуються
на рулонних машинах, - не менше 10 мм.

3.3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети Примірник газети слід вважати бракованим у разі виявлення в ньому хоча б одного з таких дефектів:

- грубі дефекти відтворення шрифту та (чи) ілюстрацій, за яких не­можливе читання тексту та (чи) сприймання зображення (незадруковані ділянки, чорниші, розмазана фарба, багато забитих фарбою ділянок чи ілюстрацій, здвоєний друк, несуміщення фарб, плями фарби та мастила, смуги);

- неправильно розміщені текст та ілюстрації, наявність їх дзеркаль­ного зображення;

- наявність макулатурних чи чистих аркушів, аркушів із забруд­неними полями.

3.4. Пакування

Газети для відправлення замовнику повинні бути укладені в стоси. Вимоги до пакування (розміри та параметри стосів, види пакувань та матеріалів, що використовуються для пакування) повинні відповідати вимогам ОСТ 45.18.

ДОДАТОК 7 ГСТУ 29.4—2001. Обкладинки та палітурки. Типи

Затверджено та надано чинності Наказом Держкомінформу України № 146 від 13.06.2001.

На заміну ГОСТ 22240-76.

Галузь використання

1.1.Цей стандарт поширюється на обкладинки та палітурки видань, що випускаються поліграфічними підприємствами, і встановлює їх типи.

1.2. Стандарт не поширюється на обкладинки та палітурки факсимі­льних, експериментальних видань, видань, виготовлених за спеціаль­ними художньо-технічними вимогами.

2. Типи обкладинок і палітурок 2.1.Типи обкладинок і палітурок залежно від їх конструкції наведено в табл. 1. На рисунках 1-11 наведено конструкції встановлених типів об­кладинок і палітурок.

Таблиця 1

* Примітка:

Наопашки - в накидку, вкладанням.

У розпуск - підбиранням.

192 Додаток 7

Обкладинки та палітурки виготовляють із прямими кутами. За не­обхідності допускається виготовлення палітурки із прямими обклеєними чи закругленими кутами.

2.2. Матеріали, що використовуються для виготовлення обкладинки, повинні відповідати вимогам табл. 2, а для виготовлення палітурки -вимогам табл. 3.

1 - блок; 2 - обкладинка Рисунок 1. Обкладинка типу 1

ГСТУ 29.4—2001. Обкладинки та палітурки. Типи

1 - блок, 2 - обкладинка

Рисунок 2. Обкладинка типу 2.1

1 - блок, 2 - обкладинка, 3 - клапан

Рисунок 3. Обкладинка типу 2.2: а) з двома клапанами,

б) з шістьма клапанами

1 - блок, 2 - обкладинка Рисунок 4. Обкладинка типу З

Додаток 7

ГСТУ 29.4—2001. Обкладинки та палітурки. Типи

1 - блок; 2 - боковина обкладинки; 3 - обкантовка Рисунок 5. Обкладинка типу 4.1

1 - блок, 2 - форзац, 3 - палітурка Рисунок 8. Палітурка типу 6

1 - блок, 2 - боковина обкладинки, 3 - суперобкладинка Рисунок 6. Обкладинка типу 4.2

1 - форзац; 2 - блок; 3 - боковина; 4 - відстава; 5 - покриття Рисунок 9. Палітурка типу 7

1 - форзац, 2 - блок, 3 - боковина,

4 - відстав, 5 - корінець палітурки, 6 - покриття

Рисунок 7. Палітурка типу 5

1 ~ форзац; 2 - блок; 3 - боковина; 4 - відстава; 5 - корінець палітурки; 6 - покриття Рисунок 10. Палітурка типу 8

Додаток 7

ГСТУ 29.4—2001. Обкладинки та палітурки. Типи

Таблиця 2

1 - форзац; 2 - блок;

З - боковина; 4 - окантовка; 5 - покриття

Рисунок 11. Палітурка типу 9

Таблиця З

Допускається використовувати замість палітурного картону інші ви­ди картону, але з показниками якості, не нижчими від показників палі­турного картону.

2.3. Позначення обкладинки чи палітурки для замовлення повинно включати позначення її типу, умовне позначення конструкції та умовні позначення використовуваних для виготовлення матеріалів.

Умовне позначення конструкції (форма корінця, наявність чи відсут­ність кантів) наведено в дужках у головці табл. 1.

Умовне позначення матеріалів для виготовлення обкладинок наведено в дужках у головці табл. 2.

Умовне позначення матеріалів для виготовлення палітурок наведено в дужках у головці табл. 3.

Приклад запису позначення простої обкладинки з клапанами для зви­чайного покриття блока (тип 2.2) з прямим корінцем (2), без кантів (4), з паперу масою площі 1 м² не менше як 100 г і ступенем проклеювання не менше як 1, 0 мм з прозорим полімером з одного боку (7).