ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Органи фінансового контролю.

За підручником Фінансове право під ред. Кучерявенко М.П.:

У здійсненні фінансового контролю задіяна складна система органів, наділених відповідно компетенцією (її формування в Україні ще не завершено). Зважаючи на різноманіття та багатоверторність цих органів, проведення їх групування є нагальною потребою сьогодення.

До основних підстав класифікації органів фінансового контролю можна віднести такі:

1. Рівень. Залежно від наведеного критерію виділяють: а) загальнодержавні органи (Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Нацбанк України, Мінфін України тощо); б) органи місцевого самоврядування.

2. Інститути. Окреслена ознака дохволяє виокремити: а) органи, що здійснюють контроль в податковій та митній сферах; б) фінансово-інспекційні (контрольно-ревізійні органи); в) органи державної казначейської служби; г) фінансово-кредитні (банківські) установи; д) валютно-контрольні органи; е) фінасово-моніторингові органи та ін.

3. Компетенція. Враховуючи окреслений критерій, можна розрізняти органи: а) загальної компетенції (для яких здійснення фінансового контролю не є основною діяльністю). До цього різновиду слід віднести, наприклад, Верховну Раду України або Кабінет Міністрів України; б) спеціальної компетенції (створені виключно або переважно для діяльності у сфері фінансового контролю). Яскравими представниками цієї категорії можна вважати Державну фіансову інспекцію України чи Рахункову палату України.

Розглянемо докладніше найважливіші органи фінансового контролю.

Верховна Рада України відповідно до ст. 85 Конституції України здійснює фінансовий контроль при затвердженні Державного бюджету і внесенні змін до нього, при його виконанні, ухваленні рішення щодо звіту про його виконання. Дуже важливим є також парламентський контроль за використанням Україною позик (не передбачених Державним бюджетом України), одержаних від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій.

Верховна Рада України також здійснює фінансовий контроль через свої комітети і тимчасові спеціальні комісії. До їх компетенції належать робота із законопроектами, підготовка і попередній розгляд питань, що стосуються повноважень Верховної Ради України. Природно, що основне навантаження у здійсненні парламентського фінансового контролю припадає на профільні комітети Верховної Ради України: Комітет з питань бюджету, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, а також Комітету у закордонних справах.

Рахункова палата – постійно діючий орагн контролю, що створюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Вона здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України. Правові основи її діяльності, статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України від 11 липня 1996 р. «Про Рахункову парату».

Завдання Рахункової палати:

- організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів;

- здійснення контролю за створенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм еконмічного, науково-технічного, соціального та нацонально-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища;

- контроль за додержанням законності при наданні Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

- контроль за законністю і своєчасністю руху коштів Державного бюджету України і коштів в установах Нацбанку України та уповноважених банків;

- аналіз установлених відхилень від показників Державного бюджету України і підготовка пропозицій щодо їхнього усунення, а також удосконалення бюджетного процесу в цілому.

Раункова палата може виконувати й інші завдання, передбачені чинним законодавством України.

Про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього та зовнішнього боргу України, результати здійснення інших контрольних функцій Рахункова палата реулярно інформує Верховну Раду України.

Місце Президента України в здійсненні фінансового контролю визначається його статусом глави держави. Так, Президент має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із поверненням їх на повторний розгляд. У здійсненні контрольних повноважень Президент спирається на створені ним консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Його вплив на стан фінансового контролю в Україні справляється також завдяки утворенню, реорганізації та ліквідації за поданням Прем’єр-міністра міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (в тому числі й тих, на які покладається здійснення фінасового контролю), затвердженню положень про ниїх (з встановленням завдань та функцій, прав та обов’язків тощо), а також через відповідні кадрові призначення.

Кабінет Міністрів України, будучи вищим органом виконавчої влади, повсякденно керує державними фінансами і паралельно здійснює загальноержавні програми еконоічного, науково-технічног, соціального та культурного розвитку країни; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує його виконання після затвердження, надсилає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України; здійснює і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; забезечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.

Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва використання та зберігання дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Воно здійснює контроль за скаладнням проекту і виконанням державного бюджету, за додержанням банками правил касового виконання держбюджету по доходах, установлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів витрат бюджетних установ, координує відомчий фінансовий контроль. Крім того, Мінфін контролює: зберігання і ефективність використання державного майна, закріпленого за підприємствами; випуск і оборот цінних паперів, видає дозволи на здійснення цієї діяльності; веде загальний реєстр випуску цінних паперів в Україні.

Кабінет Міністрів України через Міністра фінансів України спрямовує і координує іяльність таких спеціальних контрольних органів, як Державна казначейська служба України (Казначейство України), Державна фінансова інспекція України та Державна служба фінансового моніторингу України.

До основних завдань Державної казначейської служби України як центрального органу виконавчої влади належить внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговуваня бюджетних коштів та її безпосередня реалізація. Відповідно до покладених на нього завдань та в межах наданих повноважень Казначейство України здійснює контроль за:

- веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного та місцевих бюджетів;

- складанням та наданням фінансової та бюджетної звітності;

- бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

- відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету, відповідністю взятих ними бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми;

- додержанням правил валютного контролю (за операціями з бюджетними коштами в іноземній валюті);

- додержанням порядку проведення лотерей (з використанням електронних систем прийняття сплати за участь);

- закупівлею товарів (робіт, послуг) за державні кошти (при здійсненні розраунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів).

Крім того, Казначейство України веде облік касового виконання Державного бюджету України, складає звіт про стан його виконання.

Державна казначейська служба України для виконання фінансово-контрольної функції має право в установленому порядку:

- скаладати протоколи про порушення бюджетного законодавтсва та на їх підставі зупиняти операції з бюджетними коштами, а також ініціювати зупинення бюджетних асигнувань;

- звертатися до суду, а також порушувати питання про притягнення до відповідальності за припущені порушення бюджетного законодавства;

- залучати до виконання окремих робіт, вивчення певних питань учених і фахівців, працівників виконавчої влади;

- одержувати інформацію, документи, матеріали від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств (установ, оргнізацій) та їх посадових осіб.

Основні завдання Державної фінансової інспекції України полягають у забезпеченні реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесенні пропозицій щодо її формування. До повноважень цього органу віднесено здійснення державного контролю за:

- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреб у бюджетних коштах та взяттям зобов’язань;

- станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в органах виконавчої влади, фондах (державних загальнообов’язкового державного соціального страхування), бюджетних установах і суб’єктах господарювання держаного сектору економіки, а також в юридичних особах, що одержують кошти з бюджетів та в зазначених фондах або використовують державне чи комунальне майно;

- додержанням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного та місцевого бюджетів, а також про державні закупівлі;

- діяльністю будь-яких господарюючих суб’єктів – за рішенням суду (винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпеченян досудового розслідуваня кримінальної справи).

Державний фінансовий контроль здійснюється шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих напрямів питань фіансово-господарської діяльності підконтрольних об’єктів, державного аудиту та перевірки державних закупівель.

Також Державна фінансова інспекція України здійснює контроль, зокрема, за: виконанням функцій з управління об’єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного та місцевих бюджетів, кредитів та їх своєчасним поверненням; складаням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів щодо їх виконання, кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та аудиту у розпорядників бюджетних коштів.

Для виконання покладених завдань цьому контрольному органу надається широке коло повноважень. Так, поряд з іншими, Державна фінансова інспекція України має право:

- перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи щодо руху коштів та цінностей, а також процесу закупівель;

- проводити зустрічні перевірки та перевірку фактичної наявності цінностей;

- безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним юридичним особам;

- одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення;

- вимагати від керівництва підконтрольних установ проведення інвентаризації, у разі відмови в її проведенні опечатувати в установленому порядку каси (касові приміщення), склади та архіви та звертатися до суду щодо спонукання його до проведення перевірки;

- зупиняти бюджетні асигнування, операції з бюджетними коштами, а також вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені під час ревізії приховані, занижені валютні та інші платежі.

При виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, визначається їх розмір згідно з методикою, затвержденою Кабінетом Міністрів України.

За наслідками контрольної діяльності фінансова інспекція пред’являє керівникам та іншим особам підконтрольного об’єкта обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених недоліків і порушень та порушує перед ними питання про притягнення до відповідальності винних осіб, а у випадках, передбачених чинним законодавством, накладає адміністративні стягнення.

Щомісяця Державна фінансова інспекція України подає до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінфіну України звіти про узагальнені результати контролю за додержанням бюджетного законодавства.

Нацбанк України в системі органів фінансового контролю посідає особливе місце. Згідно з Конституцією України його основною функцією визначено забезпечення стабільності грошової одиниці України. Водночас Нацбанк України виконує й фінансово-контрольну функцію. Так, чинним законодавством на нього покладено здійснення банківського регулювання і нагляду; сертифікації аудиторів, що проводять аудиторські перевірки банків; організації і здійснення валютного контролю за банками та іншими фінансовими установами; аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.

Наприкінці 2012 р. Президнт України утворив Міністерство доходів і зборів України, реорганізувавши Державну митну службу України та Державну податкову службу України, а також поклавши на нього функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Указ Президенат України від 24 грудня 2012 р. № 726/2012). На момент підписання підручника до друку конкретні завдання та функції утвореного Мністерства ще не були визначені (….). Водночас вважаємо: можна стверджувати, що пріоритетами в роботі нового органу стане фінансовий контроль в податковій та митній сферах, який раніше було покладено відповідно на Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Державна податкова служба України є контролюючим органом щодо податкових платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів (крім тих, контроль щодо яких Податковим кодексом України віднесено до компетенції митних органів), а також стосовно законодавства, контроль за одержанням якого покладено на органи державної податкової служби. Інші державні органи не мають права перевіряти своєчасність, доствірність, повноту нарахування та сплати податкових платежів, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Державна митна служба України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України, точною і своєчасною сплатою мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, кі відповідно до поаткового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України (територію вільної митної зони) або їх вивезення (пересилання) з наведених територій, а також інших митних платежів.

Державна служба фінансового моніторингу України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму: а) вносить пропозиції щодо функціонування та безпосередньо реалізує державну політику; б) створює та забезпечує функціонування відповідної єдиної державної інформаційної системи. Також цей орган збирає, обробляє та аналізує інформацію про фінансові оперції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформацію, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Діяльність Державної пробірної служби України спрямована на реалізацію державної політики у сфері державного пробірного контролю та внесення пропозицій щодо її формування. До ї їкомпетенції як спеціального органу фінансовогоеонтролю належать:

- здійснення деравного пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів та каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять;

- проведення перевірок додержання законодавства при виконанні операцій із зазначеними цінностями, здійснення їх обігу та обліку;

- здійснення контролю за виконанням вимог щодо одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних матеріалів і каміння у вйськових частинах, державних установах, на підприємствах і в організаціях;

- перевірка додержання суб’єктами господарювання діцензійних умов щодо збирання, первинного оброблення відходів брухту дорогоцінних металів і каміння, а також скупівлі, приймання у заставу і на комісію ювелірних та побутових виробів, торгівлі (експонування) та зберігання предметів, що містять зазначені цінності.

Міністерство інфраструктури України розробляє вимоги щодо надання і одержання послуг поштового зв’язку (у тому числі щодо видавання і приймання грошових переказів). Також воно здійснює державний контроль та нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу (операторів поштового зв’язку).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти