ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Підбір складу і визначення властивостей будівельних розчинів

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

Підбір складу і визначення властивостей будівельних розчинів

Мета роботи

 

1.1 Засвоїти студентами методики підбору складу і визначення властивостей будівельних розчинів.

Обладнання і матеріали

 

2.1 Прилад для визначення рухливості розчинової суміші, секундомір, стрижень діаметром 12мм довжиною 300мм, кельма,розчинова суміш, (приготовлена із цементу, вапняного тіста, піску, води).

2.2 Мірна посудина об’ємом 1000мл, насадка до посудини, металевий стрижень діаметром 12мм, вага технічна з рівновагами, лінійка.

2.3 Прес гідравлічний, зразки-куби з розчину, плити преса.

Теоретичні відомості

 

Будівельні розчини та їх класифікація

Будівельним розчином називають штучний кам’яний матеріал,отриманий в результаті тверднення раціонально підібраної і ретельно перемішаної суміші в’яжучої речовини, води,дрібного заповнювача, піску і, за необхідності, різних добавок(мінеральних.поверхнево-активних, хімічних тощо). Суміш цих матеріалів до затвердіння називають розчиновою сумішш. В’яжуча речовина замішана водою, утворює тісто, яке огортає зерна піску,заповнює проміжки між ними і відіграє роль мастила для зерен заповнювача,що надає розчиновій суміші задану пластичність. В процесі тверднення в’яжуча речовина міцно зв’язує між собою зерна заповнювача з утворенням штучного каменю-розчину.

Будівельним розчином нового покоління є матеріали,отримані на основі сухих будівельних сумішей – порошкоподібних композицій, що виготовлені у виробничих умовах і складаються з мінеральної (або полімерної) в’яжучої речовини, мікронаповнювачів, заповнювачів та добавок.

За ДСТУ Б.В.2.7.-23-95 будівельні розчини класифікують за призначенням, середньою густиною та видом в’яжучої речовини.

За призначенням будівельні розчини поділяють на мурувальні, монтажні, для облицювальних і штукатурних робіт та спеціальні.

Мурувальні розчини використовують для скріплення елементів при муруванні фундаментів, стін, стовпів, склепінь з цегли чи природного каменю.

Монтажні розчини застосовують для заповнення швів між великими елементами (панелями, блоками, плитами) при зведенні будівель і споруд з готових збірних конструкцій та деталей.

Розчини для облицювальних і штукатурних робіт використовуються для опорядження поверхні конструкцій, влаштування вирівнювальних шарів, декоративного оздоблення зовнішніх поверхонь стінових панелей і блоків, фасадів та інтер’єрів будівель.

Спеціальні розчини (ін’єкційні, вогнетривкі, вогнезахисні, кислотостійкі, рентгенозахисні, акустичні) використовують у випадках, коли до конструкцій чи об’єктів ставляться особливі вимоги.

За густиною в сухому стані розчини поділяють на важкі з середньою густиною 1500 кг/м³ і більше та легкі, що мають середню густину менше 1500 кг/м³ .

За видом в’яжучої речовини будівельні розчини поділяються на прості, з використанням одного виду в’яжучого (цементу, вапна, гіпсу тощо) та складні, з використанням змішаних в’яжучих (цементно-вапняних, вапняно-зольних, вапняно-гіпсових тощо).

Для приготування розчинових сумішей застосовують матеріали, що відповідають вимогам діючих стандартів. Залежно від виду та призначення будівельних розчинів належить застосовувати різні види заповнювачів. Як заповнювач використовують переважно пісок природний або отриманий подрібненням різних гірських порід визначеного гранулометричного складу. Найбільша крупність зерен піску для виготовлення розчинів для монтажу крупноблочних та крупнопанельних стін, а також для мурування із бутового каменю не повинна перевищувати 5 мм. У штукатурних розчинах застосовують пісок з модулем крупності від 1,25 до 2.5 мм. В розчинах для опоряджувального шару не допускається наявність зерен піску крупністю більше 1.25 мм. Для декоративних розчинів можуть застосовуватись різні заповнювачі, наприклад, миті піски і крихта подрібнених гірських порід (гранітна, мармурова). Для отримання легких розчинів як заповнювач використовують піски із туфів,опок, пористі штучні піски: шлакові, зольні, керамзитові, аглопористові, із спученого перліту та вермикуліту (згідно з ДСТУ Б В.2.7-17-95).

Для надання розчиновим сумішам більшої рухливості і водоутримувальної здатності використовують різні види органічних і неорганічних добавок.

Як неорганічні пластифікуючі добавки застосовують глину, вапно, цементний пил клінкерних печей, карбідний мул, золу винесення і золу гідровидалення ТЕС, золошлакові суміші, шлам очисних споруд металургійних виробництв. Як органічні добавки використовують пластифікатори-мікропіноутворювачі, (поверхнево-активні речовини у вигляді милонафту, омиленої каніфолі, ЛСТ та ін.). Кількість добавок встановлюється при підбиранні складу розчину. Вапно може використовуватися і як в’яжуча речовина (в будівельних розчинах низьких марок), і як пластифікуюча добавка (в складних розчинах).

Властивості розчинової суміші

Основними властивостями розчинової суміші є рухливість, середня густина, водоутримувальна здатність, водовідділення та розшаровуваність (ДСТУ Б. В. 2.7-114-2002).

Рухливість (в см) розчинової суміші – здатність розтікатись під впливом власної маси або прикладених до неї зовнішніх сил; вона характеризується глибиною занурення стандартного конуса масою 300г в розчинову суміш протягом визначеного часу. За рухливістю розчинові суміші поділяють на марки П4, П8, П12, П14.

Водоутримувальна здатність оцінюється за втратами маси розчинової суміші товщиною 12мм , що укладена на 10 аркушів фільтрувального паперу і (якщо визначається в лабораторних умовах) має бути не менше 90% взимку та 95% влітку. Водоутримувальна здатність розчинової суміші, що визначається на місці проведення робіт, повинна бути не менша 75% від значення встановленого в лабораторних умовах.

Розшаровуваністьрозчинової суміші визначають порівнянням маси заповнювача у нижній та верхній частинах щойно відформованого ущільненого зразка. Розшаровуваність розчинової суміші має бути менше 10%.

Властивості будівельного розчину

Затверділі будівельні розчини повинні мати такі властивості, які б гарантували їх безвідмовну роботу протягом усього періоду експлуатації конструкції. З комплексу властивостей, залежно від призначення будівельного розчину, виділяють основні характеристики, які визначають його якість.

Міцність затверділого розчину залежить від активності в’яжучого, його витрати та якості заповнювача, а також від кількості введених добавок. Наприклад, в розчинах для мурування та монтажу збірних конструкцій такими характеристиками є міцність на стиск і морозостійкість. За міцністю на стиск (кг/см²) будівельні розчини ділять на марки: М4, М10, М25, М50, М75, М100, М150, М200. Розчини марок 4 і 10 виготовляють переважно на вапні або вапняно-шлакових чи вапняно-пуцоланових, в’яжучих.

Морозостійкість розчинів характеризується кількістю циклів поперемінного заморожування та відтавання зразка-кубика з ребром 7,07 см у насиченому водою стані з втратою маси до 5% і зниженням міцності не більше 25%.Морозостійкість розчинів залежить від тих самих чинників, що і морозостійкість бетонів, тобто від властивостей вихідних матеріалів, їх співвідношення і особливостей сформованої при твердінні структури розчину.Марки рочинів за морозостійкістю: F10, F15, F25, F35, F50, F75.

Завдання, послідовність виконання роботи та оформлення звіту

Розрахувати і лабораторним шляхом підібрати оклад розчину для надземного мурування стін будівлі з нормальною вологістю приміщень.

Марка і рухливість розчину задається викладачем.

В’яжуча речовина – портландцемент з активністю 45 МПа. Пластифікуюча добавка – вапняне тісто з середньою густиною 1400 кг/м³.Пісок дрібнозернистий з насипною густиною 1500 кг/м³.

4.1. Розрахунок складу змішаного розчину

Рисунок 5.1 – Прилад для визначення рухливості розчинової сумішші

 

Для визначення рухливості ємність приладу наповнюють розчиновою сумішшю, ущільнюють металевим штихом (стрижнем діаметром 10-12 мм) 25 разів і струшують 5-6 разів легким постукуванням ємності об стіл. Вістря конуса приводять у зіткнення з поверхнею розчинової суміші в ємності. Стрижень з конусом закріплюють у такому положенні і беруть перший відлік за шкалою. Далі звільнюють пусковий гвинт, що фіксує стрижень з конусом, надаючи конусу можливість занурюватись у суміш протягом 10с, після цього записують другий відлік за шкалою. Глибину занурення конуса визначають як різницю між другим і першим відліком. Значення рухливості вираховують в см як середнє арифметичне результатів двох випробувань, різниця між якими не повинна бути більшою ніж 2см. Якщо проектна рухливість не забезпечена, то суміш переносять у чашу, додають певну кількість води, перемішують і знову визначають рухливість. Дослід повторюють до того часу, поки показник рухливості не буде відповідати запроектованому.

Таблиця 5.1. - Визначення густини розчинової суміші

  Характеристики   Показники
Номер визначення
Маса мірної посудини mі,г    
Маса мірної посудини з розчиновою сумішшю mх,г    
Об’єм мірної посудини V,г/см³    
Середня густина окремого визначення ρр.сум ,г/cм³    
Середнє значення густини розчинової суміші із двох визначень ρр.сум ,г/cм³  

Зібрану і змащену мінеральним маслом трьох гніздову металеву форму встановлюють на дві покладені поруч цеглини, попередньо покриті вологою газетою, після чого їх одночасно заповнюють розчиновою сумішшю з деяким надлишком, ущільнюючи 12 разів металевим штихом у кожному відділі форми. Після того як розчинова суміш стане матовою (внаслідок відсмоктування з неї частини води) її надлишок зрізують ножем змоченим у воді на рівні країв форми і загладжують поверхню. Заповнені форми зберігають над водою у ваннах з гідравлічним затьором при кімнатній температурі упродовж 24±2 години. Надалі зразки звільнюють з форм і зберігають у тих самих умовах протягом трьох діб, після чого вони тверднуть у приміщенні. Визначення границі міцності при стиску розчину проводять через 28 діб, від початку приготування розчинової суміші, на гідравлічному пресі.

Під час випробувань навантаження на зразок повинно зростати безперервно з постійною швидкістю не більше 6±4кг/см² в секунду до його руйнування.

Границю міцності при стиску вираховують для кожного зразка за формулою:

Rcm= P/F, (5.5)

 

де Р- руйнівна сила , Н;

F- площа перерізу зразка, см²;

Rст – границя міцності при стиску, МПа.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне значення результатів випробувань трьох зразків.

Результати випробівань записують в лабораторний зошит (таблиця 5.2)

 

Таблиця 5.2. - Визначення грагиці міцності при стиску

  Характеристики   Показники
Номер зразка
Руйнівна сила Р, Н      
Площа перерізу зразка F,м²      
Границя міцності при стиску окремого зразка Rст, МПа      
Середнє значення границі міцності Rст, МПа  

Приклад виконання роботи

Розрахувати склад розчину марки 100 для надземного мурування стін будівлі з нормальною вологістю приміщень. Рухливість розчину – 6см. В’яжуча речовина – портландцемент з активністю 45МПа, пластифікуюча добавка – вапняне тісто з середньою густиною 1400кг/м³ (1.4кг/л). Пісок дрібнозернистий з густиною 1500 кг/м³.

Розрахунок:

Визначаємо витрату цементу на 1м³ (1000л) піску

Rp

Ц = ——— · 1000 = (10 / 1 · 45) ·1000 = 222кг.

K · Rφ

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5

Підбір складу і визначення властивостей будівельних розчинів

Мета роботи

 

1.1 Засвоїти студентами методики підбору складу і визначення властивостей будівельних розчинів.

Обладнання і матеріали

 

2.1 Прилад для визначення рухливості розчинової суміші, секундомір, стрижень діаметром 12мм довжиною 300мм, кельма,розчинова суміш, (приготовлена із цементу, вапняного тіста, піску, води).

2.2 Мірна посудина об’ємом 1000мл, насадка до посудини, металевий стрижень діаметром 12мм, вага технічна з рівновагами, лінійка.

2.3 Прес гідравлічний, зразки-куби з розчину, плити преса.

Теоретичні відомості

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти