ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розрахувати і лабораторним шляхом підібрати оклад розчину для надземного мурування стін будівлі з нормальною вологістю приміщень.

Загрузка...

Марка і рухливість розчину задається викладачем.

В’яжуча речовина – портландцемент з активністю 45 МПа. Пластифікуюча добавка – вапняне тісто з середньою густиною 1400 кг/м³.Пісок дрібнозернистий з насипною густиною 1500 кг/м³.

4.1. Розрахунок складу змішаного розчину

Розрахунок проводять в такій послідовності.

Встановлюють витрату цементуна 1 м³ (1000л піску) за формулою 5.1.

Вираховують масу добавкиглиняного чи вапняного тіста за формулою 5.2.

Визначають приблизну витрату водиза формулою 5.3. Витрату води уточнюють на пробному замісі. Перераховують витрату матеріалів на 3л. піску і готують пробний заміс.

Визначення рухливості суміші і коригування дозування води

Кількість води замішування коригується експериментально за рухливістю суміші, яку визначають при допомозі приладу (рисунок.5.1), котрий складається із стояка 1 прикріпленого до станини до якого прикріплені тримачі 2, в котрих вільно переміщується вверх вниз стрижень 3 з еталонним конусом 4. До тримачів нерухомо прикріплена шкала 5 з поділками. Положення стрижня фіксують при допомозі пускового гвинта. Переміщення конуса показує на шкалі стрілка 7 прикріплена до стрижня 3. Посудина для розчинової суміші виготовлена у вигляді зрізаного конуса діаметром нижньої основи 150мм, верхньої-250 мм, висотою-180 мм. Розчинову суміш на лабораторний заміс готують так: перераховують склад розчинової суміші на 3 л піску; дозують пісок і перемішують його разом з цементом (дозування за масою) в попередньо протертій вологою тканиною металевій сферичній чаші протягом 30с до однорідності, потім зважують колбу з водою після чого воду обережно добавляють в чашу, після цього суміш перемішують до однорідності. Якщо застосовується пластифікатор, то його вводять в воду. Колбу з водою зважують після визначення рухливості розчинової суміші.

 

1- стояк; 2 – тримачі; 3 – стрижень; 4 – конус; 5 – шкала з поділками; 6 – пусковий гвинт; 7 – стрілка; 8 – ємність з розчиновою сумішшю.

Рисунок 5.1 – Прилад для визначення рухливості розчинової сумішші

 

Для визначення рухливості ємність приладу наповнюють розчиновою сумішшю, ущільнюють металевим штихом (стрижнем діаметром 10-12 мм) 25 разів і струшують 5-6 разів легким постукуванням ємності об стіл. Вістря конуса приводять у зіткнення з поверхнею розчинової суміші в ємності. Стрижень з конусом закріплюють у такому положенні і беруть перший відлік за шкалою. Далі звільнюють пусковий гвинт, що фіксує стрижень з конусом, надаючи конусу можливість занурюватись у суміш протягом 10с, після цього записують другий відлік за шкалою. Глибину занурення конуса визначають як різницю між другим і першим відліком. Значення рухливості вираховують в см як середнє арифметичне результатів двох випробувань, різниця між якими не повинна бути більшою ніж 2см. Якщо проектна рухливість не забезпечена, то суміш переносять у чашу, додають певну кількість води, перемішують і знову визначають рухливість. Дослід повторюють до того часу, поки показник рухливості не буде відповідати запроектованому.

Визначення середньої густини розчинової суміші

Середню густину розчинової суміші визначають в стальній циліндричній мірній посудині об’ємом 1000 см³ з насадкою. Посудину зважують, надівають на неї насадку, заповнюють розчиновою сумішшю з деяким надлишком і ущільнюють штикуванням металевим стрижнем діаметром 10-12 мм 25 раз і постукуванням об стіл 5-6 раз. Потім насадку знімають, надлишок суміші зрізують лінійкою або мокрим ножем рівно з краями посудини. Витирають вологою тканиною стінки від суміші і знову зважують з точністю до 2 г.

Середню густину розчинової суміші визначають за формулою:

Ρр.сум = mi –mk / V , (5.4)

де - густина розчинової суміші, г/см³;

- маса мірної посудини з розчиновою сумішшю, г;

– маса порожньої посудини, г;

V- об’єм мірної посудини, см³.

За середню густину розчинової суміші приймають середнє арифметичне значення двох визначень із однієї проби, які відрізняються між собою не більше як на 5%. Результати випробувань записують в лабораторний зошит (таблиця 5.1)

 

Таблиця 5.1. - Визначення густини розчинової суміші

  Характеристики   Показники
Номер визначення
Маса мірної посудини mі,г    
Маса мірної посудини з розчиновою сумішшю mх,г    
Об’єм мірної посудини V,г/см³    
Середня густина окремого визначення ρр.сум ,г/cм³    
Середнє значення густини розчинової суміші із двох визначень ρр.сум ,г/cм³  

Зібрану і змащену мінеральним маслом трьох гніздову металеву форму встановлюють на дві покладені поруч цеглини, попередньо покриті вологою газетою, після чого їх одночасно заповнюють розчиновою сумішшю з деяким надлишком, ущільнюючи 12 разів металевим штихом у кожному відділі форми. Після того як розчинова суміш стане матовою (внаслідок відсмоктування з неї частини води) її надлишок зрізують ножем змоченим у воді на рівні країв форми і загладжують поверхню. Заповнені форми зберігають над водою у ваннах з гідравлічним затьором при кімнатній температурі упродовж 24±2 години. Надалі зразки звільнюють з форм і зберігають у тих самих умовах протягом трьох діб, після чого вони тверднуть у приміщенні. Визначення границі міцності при стиску розчину проводять через 28 діб, від початку приготування розчинової суміші, на гідравлічному пресі.

Під час випробувань навантаження на зразок повинно зростати безперервно з постійною швидкістю не більше 6±4кг/см² в секунду до його руйнування.

Границю міцності при стиску вираховують для кожного зразка за формулою:

Rcm= P/F, (5.5)

 

де Р- руйнівна сила , Н;

F- площа перерізу зразка, см²;

Rст – границя міцності при стиску, МПа.

За кінцевий результат приймають середнє арифметичне значення результатів випробувань трьох зразків.

Результати випробівань записують в лабораторний зошит (таблиця 5.2)

 

Таблиця 5.2. - Визначення грагиці міцності при стиску

  Характеристики   Показники
Номер зразка
Руйнівна сила Р, Н      
Площа перерізу зразка F,м²      
Границя міцності при стиску окремого зразка Rст, МПа      
Середнє значення границі міцності Rст, МПа  
Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти