ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Мета роботи: Оволодіння методами оцінки упущеної вигоди на основі

 

Розподілу ймовірностей вхідного потоку даних, навчитись будувати моделі оцінки ризику в умовах невизначеності вхідних параметрів.

 

 

Теоретичні відомості

 

Прибуток підприємства є результатом його вмілої організації фінансово- господарської діяльності. В теорії бухгалтерського обліку прибуток є чітко розрахованої величиною на основі обсягу реалізованої продукції та витрат понесених підприємством під час ведення господарської діяльності. З позиції теорії ризику розрізняють поняття прибутку (доходу) та вигоди. Якщо прибуток є цілком розрахунковою величною, то вигода – це величина, яка означає додатковий прибуток або доход у разі виникнення непередбаченої ситуації (ситуації ризику). Вигода іншими словами може бути названою премією за ризик, тобто це ті кошти які отримує підприємство понад планову величину (ту на яку розраховує) у разі раціонального виходу із ситуації ризику. У протилежному ж випадку, якщо непередбачена ситуація не приносить необхідного прибутку, підприємство починає втрачати кошти, які були вкладені у господарський процес, тобто упускає вигоду. Така величина, яка характеризує можливий втрачений прибуток або інші доходи називається упущеною вигодою.

В умовах ризику є неможливим передбачити чіткий процес реалізації того чи іншого виду продукції (послуг), принаймні треба бути впевненим на 100% у всіх умовах та ситуаціях, що можуть трапитись у процесі роботи. Такі випадки є цілком невластивими для реального ведення бізнесу, в зв’язку з цим кожен підприємець повинен у своїй діяльності закладати деякий відсоток втрат у тому разі, якщо обставини бізнесу не склались.

Процес реалізації є одним із основних процесів, що приносить


 

підприємству очікуваний доход. З позиції ризику такий процес можна представити у наступному вигляді: підприємство отримує певний вид продукту (це може бути закупка у постачальника, власне виробництво тощо), якщо продукт проданий – підприємство отримує виручку від реалізації або іншими словами доход, у протилежному випадку (коли продукт все ще ж знаходиться у розпорядженні підприємства) – підприємство втрачає максимально величину можливої реалізації (продукт лежить "мертвою вагою") або мінімально ті кошти, які були вкладені у його закупку чи у виробництво. В зв’язку з цим підприємство може передбачити реалізацію певної кількості продукту лише з деякою імовірністю.

З іншого боку, якщо продукція реалізується, тоді попит споживачів на неї є задоволеним, у разі якщо продукцію не купують – попит споживачів незадоволений.

Введемо позначення:

 


1. Vреал

 

2. Ц реал

 

3. Vзакуп

 

4. Ц закуп


– кількість реалізованої продукції (задоволений попит);

 

– ціна реалізації одиниці продукції;

 

– кількість отриманої (закупленої) продукції;

 

– ціна закупки одиниці продукції (або собівартість);


 

5. Pi (x)– ймовірність реалізації хі обсягу продукції;

 


6. VN реал


– кількість нереалізованої продукції (незадоволений попит);


 

7. ri (x)– сума втрат у разі нереалізованої одиниці продукції.

 

8. Rі – загальна сума упущеної вигоди.

Тоді загальна сума розрахованої вигоди у кожному випадку буде обраховуватись:


 

Ri Цреал


 

Vреал


 

Цзакуп


 

Vзакуп


 

ri (x)


 

VNреал


 

(1)


 

У разі врахування імовірнісної природи попиту (процесу реалізації)

 


очікуваної вигоди


RN i буде обчислюватись:


 


 

RNi


m

å Ri

i 1


 

Pi (x) , (2)


 

де m – загальна кількість можливих очікуваних випадків реалізації.

 

Для такої ситуації складають матрицю розрахованих варіантів вигоди:

 

  Імовірність реалізації (попит)
кількість   реалізованої продукції     P1 (x)     P2 (x)     P3 (x)     ...     Pm (x)
x1 R11 R12 R13 ... R1m
x2 R21 R22 R23 ... R2 m
x3 R31 R32 R33 ... R3 m
... ... ... ... ... ...
xm Rm1 Rm 2 Rm 3 ... Rmm

На основі матриці розрахункової вигоди складають матрицю упущеної

 

вигоди:

 

  Імовірність реалізації (попит)
кількість   реалізованої продукції     P1 (x)     P2 (x)     P3 (x)     ...     Pm (x)
x1 RN11 RN12 RN13 ... RN1m
x2 RN21 RN22 RN23 ... RN2 m
x3 RN31 RN32 RN33 ... RN3 m
... ... ... ... ... ...
xm RNm1 RNm 2 RNm 3 ... RNmm

Після розрахунку матриці упущеної вигоди оцінюють кожен варіант за

 

формулою (2). Отримані результати порівнюють з профілями ризиків. Профілем ризику називають графік залежності розрахованої вигоди по конкретному варіанту реалізації від стану ймовірностей процесу реалізації.

Розглянемо приклад.В магазині підприємця ціна придбання 1 банки


 

гірчиці коштує 40 копійок. Продається 1 банки гірчиці по 75 копійок. Звичайно, підприємець повинен закупити гірчицю до того, як буде знати, скільки реально він її продасть. Якщо він закупить гірчиці більше, ніж зможе продати, то він зазнає збитків, які будуть дорівнювати вартості непроданих банок гірчиці. Якщо він закупить занадто мало банок гірчиці, то він втратить потенційних покупців сьогодні й, можливо, у майбутньому (незадоволений покупець може перестати купувати в цьому магазині). Припустимо, що майбутні втрати (тобто упущену вигоду) можна узагальнено оцінити в 50 копійок на одного незадоволеного покупця (вартість придбання + 25% націнки). Припустимо, що

оцінена імовірність попиту на гірчицю така:

 


P0 P попит 0

 

P1 P попит 1

 

P2 P попит 2

 

P3 P попит 3


0,1;

 

0,3;

 

0,4;

 

0,2;


 

Отже, у цій моделі чотири значення попиту відповідають чотирьом станам попиту у магазині, а кількість закуповуваних банок гірчиці є рішенням. У таблиці 3 представлена таблиця розрахункової вигоди для даної моделі.

Таблиця 3

 

Таблиця розрахункової вигоди

 

  Стан реалізації (попит)
Кількість банок гірчиці закуплених в магазин        
-50 -100 -150
-40 -15 -65
-80 -5
-120 -45

Платежі в цій таблиці, що обчислюються для кожної комбінації рішення

 

й попиту, визначають прибуток або упущену вигоду, якщо кількість закуплених банок гірчиці не відповідає попиту на них. Ці платежі обчислюються за формулою:

Платіж (Ri) = 75х(Кількість реалізованої гірчиці) – 40х(Кількість закупленої гірчиці) – 50х(Нереалізована гірчиця),


 

 

де 75 копійок – вартість проданої 1 банки гірчиці;

 

40 копійок – вартість придбання 1 банки гірчиці;



 

50 копійок – вартість втрати реалізації 1 банки гірчиці (упущена вигода).

 

Розглядаючи цю модель, важливо зрозуміти, що кількість проданої гірчиці і попит не є тотожними величинами. Кількість проданих банок гірчиці – це мінімум двох величин: кількості закупленої гірчиці і реального попиту. Наприклад, якщо не закуплено жодної банки гірчиці, то, мабуть, кількість проданих дорівнює нулю, незалежно від попиту, і незадоволений попит дорівнює самому попиту. Таким чином, платежі в першому рядку таблиці платежів обчислюються як 75x0 - 40x0 - 50 х Попит = -50 х Попит. Якщо закуплено одну банку гірчиці, а попит відсутній, то ця банка не продається, незадоволений попит дорівнює 0, а платіж обчислюється як 75х0-40х1-

50х0=-40, що відповідає значенню першого платежу в другому рядку таблиці платежів. Подібним чином обчислюються інші значення платежів у таблиці 3

(табл. 4).

 


 

Розрахунок матриці платежів


Таблиця 4


 

  Стан реалізації (попит)
Кількість банок гірчиці закуплених в магазин        
=75х0-40х0-50х0 =75х0-40х0-50х1 =75х0-40х0-50х2 =75х0-40х0-50х3
=75х0-40х1-50х0 =75х1-40х1-50х0 =75х1-40х1-50х1 =75х1-40х1-50х2
=75х0-40х2-50х0 =75х1-40х2-50х0 =75х2-40х2-50х0 =75х2-40х2-50х1
=75х0-40х3-50х0 =75х1-40х3-50х0 =75х2-40х3-50х0 =75х3-40х3-50х0

 

 

Коли визначені всі значення платежів, далі знаходять оптимальне рішення. Для цього використовуємо формулу (2) для обчислення очікуваного результату (платежу) для кожного рішення і виберемо те рішення, для якого очікуваний платіж буде найбільшим.

Якщо закуплено, наприклад, дві банки гірчиці, тоді:

 


RN2


80 0,1


5 0,3


70 0,4


20 0,2


22,5


 

В цій формулі перше значення є добутком значення платежу при


 

нульовому попиті (і якщо закуплено 2 банки гірчиці) і ймовірності нульового попиту. Наступні елементи визначаються аналогічно.

Обчислимо очікувані платежі для інших можливих рішень:

 


RN0


0 0,1


50 0,3



0,4



0,2 85


 


RN1


40 0,1


35 0,3 15


0,4


65 0,2


12,5


 


RN3



0,1


45 0,3


30 0,4



0,2


7,5


 

Оскільки максимальне значення має RN2, оптимальним рішенням буде закупити дві банки гірчиці.

Інший шлях знаходження оптимального рішення полягає в порівнянні графіків профілів ризиків. Профіль ризику показує для конкретного рішення всі можливі виходи (значення платежів) з відповідними ймовірностями, що дозволяє сортувати можливі виходи у відповідності зі своїми критеріями або перевагами. Це узагальнює всю можливу інформацію про рішення (імовірності й потенційні виходи, які в явному виді представлені на графіку профілю ризику). На рис. 1 показані профілі ризиків для чотирьох рішень розглянутого

завдання.


 

0,45

0,4

0,35

0,3

0,25

0,2

0,15

0,1

0,05

0


 

рішення 0


 

0,45

0,4

0,35

0,3

0,25

0,2

0,15

0,1

0,05

0


 

рішення 1


 

 


0,45

0,4

0,35

0,3

0,25

0,2

0,15

0,1

0,05

0


 

рішення 2


0,45

0,4

0,35

0,3

0,25

0,2

0,15

0,1

0,05

0


 

рішення 3


 

Рис. 1 Профілі ризиків відповідно до матриці розрахункових вигод

На рис. 1 видно, що всі чотири можливих виходи для "Рішення 0" менше або дорівнюють нулю (тобто при цьому рішенні можливі лише одні збитки). В


 

"Рішення 1" три із чотирьох виходів негативні, а в "Рішення 2" і "Рішення 3" негативна половина виходів. Із профілів ризиків також видно, що в "Рішення 2" найбільшу можливу ймовірність (0,4) має другий по величині позитивний платіж (70 копійок).

Із проведеного аналізу ризику виникає питання: яким може бути оптимальне рішення, якщо зміниться значення упущеної вигоди? Щоб відповісти на це питання, потрібно виконати аналіз чутливості цього параметру моделі. Один зі способів аналізу чутливості складається в завданні різних значень упущеної вигоди, перерахуванні таблиці платежів, повторному обчисленні очікуваних платежів і виборі на їхній основі нового оптимального рішення при використанні табличного процесору Excel. Ha рис. 2 показано робочий аркуш "Магазин", на якому розраховуються таблиця вигод і очікувані вигоди.

 

Рис. 2. Робочий аркуш для обчислення упущеної вигоди


 

За допомогою таблиць підстановки Excel можна легко створити таблицю розрахунку очікуваних платежів для кожного рішення залежно від величини упущеної вигоди. Назвемо новий робочий аркуш "Аналіз чутливості". Значення упущеної вигоди будемо змінювати від 0 до 150 копійок із кроком в 5 копійок. Для створення таблиці підстановки потрібно зробити наступні дії.

1. Скопіюйте дані з робочого аркуша Базовий на аркуш Аналіз чутливості.

2. Введіть значення 0 (початкове значення упущеної вигоди) в комірку

 


А16.


 

3. Знову клацніть кнопкою миші на комірці А16 і виконайте команду із


 

Головного меню Правка - Заповнити - Прогресія.

 

4. У діалоговому вікні, що відкрилося, "Прогресія" натисніть на перемикачі "Розташування по стовпцях", введіть значення 5 у поле "Шаг" і значення 150 у поле "Граничне значення". Потім натисніть на кнопці OK.

5. В комірку В15 введіть формулу "=F7", що дасть значення очікуваного платежу для рішення, при якому гірчиця не буде поставлятись в магазин зовсім (рішення 0). В комірки В15:Е15 уведіть формули =F8, =F9 і =F7, які дадуть значення очікуваних платежів для рішень 1, 2 і 3 відповідно.

 
6. Виділіть діапазон А15:Е46 і виконайте команду Головного меню Дані - Таблиця підстановки. У діалоговому вікні Таблиця підстановки в поле "Підставляти значення по рядках" введіть $В$3, як показано на рис. 3. Це означатиме, що значення, введені в стовпці А, варто підставити в комірку ВЗ (по одному значенню за один раз), перерахувати формули в діапазоні F7:F10 і обчислені значення поставити в стовпці В, С и D відповідно.

 

Рис. 3 Таблиця підстановки

 

Результати, представлені в таблиці підстановки, можна представити в


 

графічному виді, для чого використовуємо майстер побудови діаграм Excel, тип графіку "Точкова діаграма", де по вісі у – відбирають дані для упущеної вигоди від реалізації 1 банки гірчиці ( в діапазоні від 0 до 150), а по вісі х – почергово вводять ряди даних для упущеної вигоди для рішень 0, 1, 2, 3.

Виробничі ризики— це такий вид ризиків, які виникають у процесі науково-дослідних і конструкторських розробок, виробництва, реалізації й післяреалізаційного обслуговування продукції (послуг).

У відповідності зі своїм визначенням, виробничі ризики можуть бути підрозділені на наступні категорії:

- ризики науково-дослідних робіт;

 

- безпосередньо виробничі ризики;

 

- транспортні ризики;

 

- реалізаційні ризики.

 

Оцінка виробничих ризиків здійснюється на основі методів аналогій та безпосередньої оцінки беззбиткового виробництва.

Метод аналогійполягає у тому, що оцінка ризиків здійснюється по аналогам тих ситуацій, що відбувались попередньо. Ступінь ризику при цьому є математичним очікуванням визначеного критерію прибутковості по попередніх даних. Наприклад:Підприємство здійснює оцінку нових виробничих потужностей при освоєні технологічних ліній обладнання. Вартість обладнання та його запуску у виробництво становить: Ц грн. Очікує мий при його введені у виробництво прибуток: П грн. При цьому на аналогічні лінії були встановлені на підприємстві А, підприємстві Б, підприємстві В, підприємстві С. За попередніми оцінками ступінь ризику на цих підприємствах складала:

 

 

Назва підприємства Ступінь ризику, %
Підприємство А
Підприємство Б
Підприємство В
Підприємство С

 

Тоді по аналогії з попередніми оцінками можна передбачити, що ступінь ризику на досліджуваному підприємстві буде визначена як:

 


r (rА


rБ rВ

n


rС ) ,


 

де n – кількість попередніх досліджень.

 

Вартість впровадження технологічної лінії тоді буде оцінена як:

 


Ц
Ц (100

r 100


r) ,


 

де Ц – визначена сума за придбання та налагодження лінії.

 

Прибуток при роботі технологічної лінії тоді буде оцінений як:

 


П
П (100

r 100


r) ,


 

де П – попередньо визначений прибуток при роботі лінії.

 

Відзначимо, що такий отриманий результат не є достатньо точним, але дозволяє підприємству оцінити можливі наслідки тих чи інших нововведень. Метод оцінки беззбитковостіполягає у безпосередньому визначенні точки беззбитковості на основі реальних даних про діяльність підприємства. При цьому початковими даними є:

П – потужність виробництва, од. продукції;

 

Р – виручка від реалізації виготовленої продукції, грн.;

 

Впост – сума постійних витрат на виробництво продукції, грн.;

 

Взмін – сума змінних витрат на виробництво продукції, грн.;

 

r – запланована величина ризику (безпосередньо за таку величину приймають відсоток природних втрат матеріалів або ж частку нестач при виробництві продукції), %.

Розрахунок оцінки ризиків проводять у наступний спосіб.

 

1. Потужність виробництва зменшують на величину ризику:

 


Пr П


(100


r) .


 

2. Виручку від реалізації зменшують на величину ризику:


 

 

Рr Р


 

 

(100


 

 

r) .



 

3. Визначають середню ціну реалізації одиниці продукції з урахуванням

 

ризику:

 

Ц Рr .

Пr

 

4. Збільшують суму постійних витрат на величину ризику:

 


 

В пост r


В пост


(100


r ) .


 

5. Збільшують суму змінних витрат на величину ризику:

 


В змін


 

(100 r )


В змін r


П .


6.Точка беззбитковості (обсяг виробництва Пr, при якому доходи дорівнюють витратам) оцінюється на основі рівняння:

 


Ц П r


Впост r

 

 

П


П r

 

В пост r


Взмін r , тоді

 

 

.


r Ц В


 

змін r


 

 

Завдання:

 

Завдання 1.Відповідно до варіанта вказаного викладачем провести оцінку ризику діяльності підприємства, яке займається реалізацією продуктів харчування:

1. В електронній таблиці побудувати матрицю розрахункових вигод та очікувану вигоду для можливих рішень;

2. Побудувати графіки профілів ризику для всіх рішень;

 

3. Провести аналіз чутливості даних рішень при зміні ставки втрат від нереалізованої продукції в діапазоні від 0 до 120 з кроком зміни 8.

4. Побудувати графік аналізу чутливості.

 

5. Надати економічне обґрунтування отриманих результатів, визначити


 

 

оптимальне рішення з мінімальним ризиком для відповідного варіанту.



 

Таблиця 1

 

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

Варіант 1: реалізація цукру
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  2,70   3,80 Ціна закупки 1 кг + 15%   0,01   0,08   0,3   0,1   0,51
Варіант 2: реалізація олії
Ціна закупки 1 б, грн. Ціна продажу 1 б, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  3,50   5,90 Ціна закупки 1 кг + 6%   0,2   0,08   0,16   0,5   0,06
Варіант 3: реалізація маргарину
Ціна закупки 1 п, грн. Ціна продажу 1 п, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  2,80   5,17 Ціна закупки 1 кг + 2%   0,01   0,26   0,14   0,5   0,09
Варіант 4: реалізація макаронів
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  1,40   3,50 Ціна закупки 1 кг + 5%   0,06   0,4   0,3   0,05   0,19
Варіант 5: реалізація моркви
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  0,75   2,20 Ціна закупки 1 кг + 20%   0,05   0,09   0,7   0,01   0,15
Варіант 6: реалізація картоплі
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  1,90   3,60 Ціна закупки 1 кг + 10%   0,04   0,2   0,3   0,2   0,26
Варіант 7: реалізація капусти
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  1,60   4,20 Ціна закупки 1 кг + 7%   0,01   0,09   0,65   0,2   0,05
Варіант 8: реалізація буряків
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  1,50   2,70 Ціна закупки 1 кг + 6%   0,09   0,54   0,18   0,08   0,11

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4


 

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

Варіант 9: реалізація ковбаси "Московська"
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  12,70   22,80 Ціна закупки 1 кг + 4%   0,04   0,7   0,05   0,01   0,2
Варіант 10: реалізація соусу "Чумак"
Ціна закупки 1 б, грн. Ціна продажу 1 б, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  2,90   4,80 Ціна закупки 1 кг + 9%   0,02   0,45   0,3   0,19   0,04
Варіант 11: реалізація масла "Селянське"
Ціна закупки 0,5 кг, грн. Ціна продажу 0,5 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  1,75   3,60 Ціна закупки 1 кг + 3%   0,01   0,35   0,27   0,14   0,23
Варіант 12: реалізація кефіру
Ціна закупки 1 л, грн. Ціна продажу 1 л, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  1,35   3,80 Ціна закупки 1 кг + 12%   0,06   0,6   0,25   0,04   0,05
Варіант 13: реалізація молока
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  1,50   2,90 Ціна закупки 1 кг + 10%   0,02   0,6   0,16   0,2   0,02
Варіант 14: реалізація оселедця
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  9,20   15,60 Ціна закупки 1 кг + 7%   0,09   0,38   0,25   0,2   0,08
Варіант 15: реалізація курки-бройлера
Ціна закупки 1 кг, грн. Ціна продажу 1 кг, грн. Втрати від нереалізованої продукції, грн. P (x) 0 кг P (x) 1 кг P (x) 2 кг P (x) 3 кг P (x) 4 кг
  6,80   12,50 Ціна закупки 1 кг + 5%   0,07   0,61   0,2   0,02   0,1

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

0 1 2 3 4

 

Завдання 2.Підприємство розраховує впровадити нову технологію по обробці соняшника. Проект має вартість Ц тис. грн. Прибуток, що очікується має дорівнювати П тис. грн. Попередні проекти по встановленню даного обладнання характеризувались ризиком: r1, r2, r3, r4, r5, r6, %. Оцініть який ризик буде мати даний проект та його характеристики (Ц і П), побудуйте графік


 

аналізу чутливості прибутку та вартості проекту в діапазоні ризику від 1 до

 

40% з кроком 5% та проаналізуйте отримані результати.

 

Відповідно до таблиці варіантів оцініть ризик нововведень на основі методу аналогій. Побудуйте аналіз чутливості вартості нововведень та прибутку від їх впровадження залежно від величини ризику. Проаналізуйте

отримані результати.

 


 

Початкові дані для виконання завдання А


Таблиця 2


 

номер варіанту   Ц   П   r1   r2   r3   r4   r5   r6

 

 

Завдання 3.Підприємство характеризується наступними даними: П – потужність виробництва, тис. од. продукції; Р – виручка від реалізації виготовленої продукції, тис. грн.; Впост – сума постійних витрат на виробництво продукції, тис. грн.; Взмін – сума змінних витрат на виробництво продукції, тис. грн.; r –величина ризику, %. Визначить точку беззбитковості, побудуйте графік аналізу чутливості ціни реалізації, постійних та змінних витрат в діапазоні ризику від 0,1 до 30% з кроком 2%. Надайте характеристику отриманих

результатів.

 


 

Початкові дані для завдання Б


Таблиця 3


номер варіанту   П   Р   Впост   Взмін   r

 

 

 

Контрольні питання:

 

1. В чому полягає багатоварінта оцінка ризиків?

 

2. Які види економічних ризиків існують?

 

3. Що характеризує профіль ризику?

 

4. Що таке вигідність економічної дії?

 

5. В чому різниця між економічними виратами та втратами?

 

6. Як проводити і що характеризує аналіз чутливості до ризиків?

 

7. Що показує точка беззбитковості?

 

8. Як оцінити ризик безбитковості виробництва?

 

9. В чому полягає метод аналогів?

 

10.Що розіміють під аналогом дослідження ризику?


 

 

Лабораторна робота №9



 

“Принципи побудови економетричних моделей. Парна лінійна регресія” (2 години)

 

Мета роботи:Навчитись будувати економетричні моделі на основі простої лінійної регресії

 

 


Завдання:

 

1. Скласти таблицю вхідних даних за формою табл.1.

 

№ п/п у х

 

За змінну у взяти значення економічних показників із варіантів лабораторної роботи №1. Значення х – із табл.2


 

Таблиця 1

 

 

Таблиця 2


 

1 варіант х - Оборотність кредиторської заборгованності, об.
1,3 1,8 2,7 2,6 2,9 3,3 3,7 3,9 4,2 4,5
2 варіант х - Оборотність дебіторської заборгованності, об.
1,6 1,7 1,9 2,5 2,8 3,9 4,9 5,0 5,2 5,8
3 варіант х - Середній залишок оборотних коштів, тис.грн.
4 варіант х - Середній залишок запасів, тис.грн.
5 варіант х - Прибуток на 1 середньорічного працівника, тис.грн.
0,6 0,9 1,5 1,8 1,9 1,9 2,8 2,9 2,9 4,0
6 варіант х - Питома вага управлінського персоналу в структурі працівників, %
7 варіант х - Питома вага робітників в структурі працівників, %
8 варіант х - Кількість мінеральних добрив на 10 га, ц.д.р
20,3 19,8 18,9 16,7 14,3 12,1 11,2 10,0 10,0 9,9
9 варіант х - Кількість внесення азотних добрив на 10 га, ц.д.р
16,5 17,0 17,2 18,9 19,7 21,0 26,8 27,5 29,2 36,7
10 варіант х - Кількість внесення фосфорних добрив на 10 га, ц.д.р
3,9 3,9 4,9 5,0 5,1 6,8 6,9 8,0 9,8
11 варіант х - Кількість внесення калійних добрив на 10 га, ц.д.р
3,3 4,7 5,4 5,8 6,1 6,0 6,2 8,7 10,9 16,0
12 варіант х - Затрати праці на 1 середньорічного працівника, люд.-год.
2,1 2,3 2,9 3,5 4,1 5,9 6,1 7,8 9,9 10,7
13 варіант х - Кількість внесення органічних добрив на 10 га, т
14 варіант х - Валовий збір з 1 га, ц

 

15 варіант х - Прибуток (збиток) на 1 середньорічного працівника, тис.грн.
5,6 7,6 8,8 8,7 9,4 10,3 8,5 9,2 10,8 9,4

2. Знайти коефіцієнти b і b0 рівняння регресії у = b0 + b*х +e. Розрахунки

 

звести в таблицю.

 

3. Розробити структурну схему отриманої економетричної моделі.

 

4. Розрахувати коефіцієнт кореляції і коефіцієнт детермінації.

 

5. Визначити максимальне і мінімальне значення у на досліджуваному інтервалі. Використовуючи побудовану модель знайти при якому значенні змінної х максимальне значення змінної у збільшиться на 5%, 10% і 15%.

6. Знайти, чому буде дорівнювати змінна х при у – середньму арифметичному значенню по досліджуваному інтервалу значень.

7. Дати економічну характеристику отриманих результатів.

 

8. Скласти таблицю ANOVA-аналізу і оцінити адекватність моделі.

 

Приклад.Побудувати модель залежності витрат на відпустку (у) від кількості чоловік в родині (х). Початкові дані наведені в табл.3

 

Таблиця 3

 

Кількість чоловік в родині (х) Витрати на відпустку (у)
x 3 y 20

1.Вихідна таблиця розрахунків коефіцієнтів регресії

 

  хі уі хіуі хі yˆ i еі=уі- yˆ i
  14,74 1,26
  17,37 -5,37
  17,37 5,63
  22,63 -3,63
  27,89 2,11
Всього:

n

å(xi


 

x)( y i y)


b
n i 1

1 n



15 100 / 5


42 2,63 .


i
1 å(x


x)2


61 225 / 5


61 45


n i 1

 


b0 y


b x 20


2,63


3 12,11. Таким чином, yˆ


b0 b x i


12,11


2,63x i +ei.


 

 

2. Структурна схема:



 

 

b0

у хі0=1 xi

 

 

+1,0 b

еi

 

3. Коефіцієнт кореляції – відносна міра зв’язку між факторами у і х:

 


n

å(xi


 

x)(yi y)


r n i 1


0,76


yx 1


n

å(xi


x)2 1


n

å(yi


 

y)2


n i 1


n i 1


 

Коефіцієнт детермінації – частина дисперсії, що пояснює регресію

 


n

2 å(yˆ i


 

y) 2


R

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти