|
Тема 17 ЗЛОЧИННІСТЬ ЖІНОК ТА ЇЇ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Злочинність жінок відрізняється від злочинності чоловіків своїми кількісними показниками, характером злочинів і їх наслідками, способами і знаряддями вчинення, роллю, яку виконують при цьому жінки, вибором жертви злочинного посягання, та іншими обставинами. Ця специфіка пов'язана з історично обумовленим місцем жінки в системі суспільних відносин, її соціальною роллю, біологічними і психологічними особливостями. Зрозуміло, соціальні умови і спосіб життя жінок міняються, у зв'язку з чим змінюється і характер їх злочинної поведінки. Серед усіх осіб, які вчинили злочини, жінки становлять 17,4%. Найпоширенішими злочинами жінок є крадіжки індивідуального, державного І колективного майна (майже 15% у загальній злочинності жінок, з них 12% - крадіжки приватного майна), розкрадання державного і колективного майна шляхом привласнення, розтрати чи зловживання посадовим становищем (18-20%), обман покупців (13-14%), виготовлення спиртних напоїв і торгівля ними (3-4%). Значна кількість розкрадань учиняється у зв'язку з виконанням обов'язків, що мають безпосереднє відношення до їх роботи. Три чверті розкрадань мають місце в містах, що й зрозуміло, оскільки на селі значно менше торговельних організацій, підприємств громадського харчування тощо. У минулому переважно жінки давали хабарі чи були посередниками в хабарництві, зараз же зросла частка тих, хто бере хабарі. Очевидно, це слід пов'язувати зі зростанням соціальної активності жінок, у тому числі в правоохоронній сфері. Збільшення частки жінок серед осіб, які скоїли посадові злочини, досить характерна риса сучасної злочинності. За останні 10 років значно збільшилися крадіжки державного і колективного майна, скоєних жінками, - майже вдвоє, Що стосується крадіжок індивідуального майна громадян, то за той же період вони зросли з 17% до 20%. Іншими словами, кожна п'ята виявлена правопорушниця - злодійка. З числа усіх, хто скоїв крадіжки державного і колективного майна, питома вага жінок у різні роки, коливається від 5% до 8%, а серед тих, хто скоїв крадіжки приватного майна, - від 12% до 17%. Зазначимо також, що серед злодійок більше тих, хто постійно скоює крадіжки і вже каралися за це. Серед правопорушниць майже 7% становлять особи, засуджені за вбивство, ще 9% - за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, понад 3% - за грабежі і розбійні напади з метою заволодіння державним, колективним та індивідуальним майном громадян. Якщо ж узяти всіх злочинців, то частка жінок у різні роки коливається серед убивць від 10% до 12%, тих, які вчинили тяжкі тілесні ушкодження ~ від 5% до 7%, грабежі і розбійні напади - від 16% до 18%. Останнім часом збільшилася кількість жінок, засуджених за співучасть у зґвалтуванні. Кожна четверта жінка, яка відбуває покарання у виправно-трудових колоніях, винна в насильницькому злочині. Типовий для жінки злочин - дітовбивство, причому, на відміну від інших видів убивств, позбавлення життя новонародженого має значне розпо-. всюдження і в сільській місцевості. В основному такі діяння скоюються молодими жінками, які не мають сім'ї, достатнього матері-. ального забезпечення, свого житла. В ряді випадків тут десь «на задньому плані» присутня фігура чоловіка, не без впливу чи мовчазної згоди якого вчиняються ці злочини. Як правило, це співмешканець по квартирі або коханець. Як і серед усіх злочинців, найбільшу групу злочинців-жінок становлять особи у віці до ЗО років (майже 48%). Зрозуміло, це най-" більш загальна картина, бо серед окремих їх категорій співвідношення вікових груп може бути різним. Серед жінок, старших ЗО і, особливо, 40 років велика питома вага одиноких, що зумовлене розпадом їх подружніх зв'язків і втратою батьків. Разом з тим саме в цей період спостерігається найбільш широка участь жінок у суспільному виробництві, розширюються їх контакти, і соціальна мобільність досягає максимального рівня. У цьому віці жінки призначаються на керівні посади. На момент скоєння злочинів більше половини жінок були одружені. У тих Із них, які потім не були позбавлені волі, сім'я, як правило, збереглася. Набагато гірше складаються сімейні справи у тих, хто відбуває покарання у місцях позбавлення волі. За численними спостереженнями, чоловік фактично і юридичне створює собі нову сім'ю досить швидко, іноді навіть одразу ж після засудження дружини. Наведемо такі дані: під час перебування в місцях позбавлення волі сім'я розпалася у 11,9% чоловіків, а серед жінок - у 23,5%; вступили в новий шлюб при відбуванні покарання 2,8% чоловіків і 1,2% жінок. Серед злочинців-жінок досить велика частка осіб з вищою і середньою спеціальною освітою, а також тих, хто має певну спеціальність. Найвищу кваліфікацію мають засуджені за розкрадання у великих розмірах і хабарництво. Однак до 40% жінок, які вчинили злочини, не працювали і не навчалися, причому сюди не входять домогосподарки. Вибіркові дослідження про кількість судимостей чоловіків і жінок та їх порівняння показали таку тенденцію: при невеликій кількості судимостей частка чоловіків значно перевищує частку жінок, але в групах з більшою кількістю судимостей їх питома вага вирівнюється. Так, при наявності п'яти судимостей чоловіків виявилося 5,1%, жінок - 3,2%, шести - відповідно 2,6% і 1,9%, семи - 1,3% і 1,2%. Майже 25% засуджених до позбавлення волі жінок мали різні психічні аномалії. Найчастіше це були гостра форма алкоголізму, психопатії, олігофренія, органічні ушкодження центральної нервової системи, наслідки черепно-мозкових травм. «Аномальних» правопорушниць (за винятком алкоголічок) трохи більше серед неповнолітніх. Серед них чимало й тих, у кого були виявлені венеричні захворювання. Так, з кожних ста засуджених дівчат у двох був виявлений сифіліс і ще у трьох - гонорея. Психологічні дослідження засуджених жінок показали, що в своїй масі вони не мають якостей, котрі істотно могли б ускладнити профілактичну роботу з ними, та процес їх виправлення. Загалом можна констатувати, що для більшості жінок, у порівнянні з чоловіками, менш притаманні асоціальні установки, у них відсутні стійкі злочинні переконання, соціально-психологічна адаптація хоча й порушена, однак серйозних дефектів немає. Цього, зрозуміло, не можна сказати про рецидивісток, які втратили суспільне корисні зв'язки і є дезадаптованими особами. Відомо, що для жінок дуже важливі оцінки з боку інших людей і те, яке враження вони справляють. Правопорушниці тут не станов- лять винятку. Потреба в самоствердженні, будучи одним з найпотужніших стимулів людських вчинків, стає у правопорушниць нав'язливою, суттєво впливаючи на їхній спосіб життя. Це не просто намагання подобатися чоловікам чи виглядати краще інших жінок. Потрібно це для самоствердження, немовби для фіксації свого існування, свого місця в житті загалом. Для правопорушниць взагалі властиві стійкість афектних психотравмуючих хвилювань і висока імпульсивність, що призводить до неадекватного сприйняття життєвих ситуацій, поганого прогнозування наслідків своїх вчинків та неврівноваженої поведінки. У зв'язку з вчиненням злочину більшість жінок відчуває свою провину, неспокій за майбутнє, особливо в період відбування покарання у місцях позбавлення волі, Аналіз сучасних соціально-економічних процесів, умов життя жінок дає підстави стверджувати, що причини злочинності серед них сьогодні пов'язані з такими явищами: 1) значно активнішою участю в суспільному виробництві; 2) суттєвим послабленням головних соціальних інститутів і, в першу чергу, сім'ї; 3) зростаючою напругою в суспільстві, конфліктами між людьми; 4) поширенням наркоманії, алкоголізму, пияцтва, проституції, бродяжництва і жебрацтва. Жінки стали набагато більше, ніж раніше, працювати в суспільному виробництві. Сьогодні вони складають приблизно половину чисельності робітників та службовців і більшість - у таких сферах, як медичне обслуговування, освіта, наука, культура, торгівля, громадське харчування, кредитування і державне страхування, легка промисловість. Понад півмільйона жінок керують підприємствами, установами, організаціями (як правило, малими й середніми), близько мільйона -очолюють цехи, дільниці, відділи та інші структурні підрозділи. Дезорганізація у всіх цих сферах значно відчутніша для жінок, ніж для чоловіків. Звідси - злочинна поведінка. На виробництві жінки вчиняють розкрадання не тільки у зв'язку з доступом до цінностей, але й тому, що іншим шляхом ці цінності вони не можуть придбати. Не таємниця, що нині у багатьох сім'ях жінки, які працюють у торгівлі чи громадському харчуванні, є головними годувальниками сім'ї навіть за наявності чоловіка. Приблизно половина тяжких і малокваліфікованих робіт у промисловості і будівництві лягає на жіночі плечі. Це абсолютно не нормально, і деморалізує жінок. У більшості галузей і виробництв відсутні обмеження і заборони для використання праці жінок. Для них встановлені рівна з чоловіками тривалість робочого дня і однакові норми розцінок. Водночас жінки значно більшою мірою піддані впливу негативних чинників, фізично вони слабкіші за чоловіків. Криміногенна значимість цих обставин полягає в тому, що чимало жінок не витримують таких навантажень. Природно, що цієї праці вони не тримаються і можуть ЇЇ легко кинути, а джерелом отримання засобів до існування стають крадіжки, спекуляція, проституція тощо. Як показало вибіркове дослідження, більша частина жінок-жебраків раніше були задіяні на тяжких, мало-кваліфікованих чи непрестижних роботах. Із загальної кількості жінок, засуджених до позбавлення волі, кожна п'ята не мала спеціальності. Становище жінок на селі, де особливо велика частка ручної праці, ще скрутніше. Набагато гірше тут розвинуто медичне, торговельне, культурно-побутове обслуговування, менше зручностей у будинках. На селі вища смертність дітей і осіб працездатного віку. Тому не дивно, що жінки виїжджають до міста, поповнюючи ряди попрошайок, проституток, злодіїв, проявляють агресивність, невдало адаптувавшись у ньому. На наших очах відбувається начебто соціальна «перебудова» жіночої природи. Ці зміни можуть мати (і вже мають) досить негативні наслідки для суспільства, його духовної культури. Непоправна шкода завдається справі виховання підростаючого покоління. Більше того, зараз ми живемо в умовах, коли становище з жіночою працею буде погіршуватися. Господарський механізм нерідко суперечить проголошеним соціальним пріоритетам, При відсутності відповідного правового механізму і бідності державної казни питання про соціальну захищеність і працевлаштування жінок в умовах кризового стану економіки загрожує подальшим загостренням криміногенної ситуації. Назвемо ще декілька чинників, які детермінують жіночу злочинність. Так, поєднання напруженої виробничої діяльності жінки з виконанням нею сімейних, материнських обов'язків призводить до небажаних наслідків. Це виражається у тому, що вона не може проявити себе повною мірою ні там, ні тут, постійно відчуває втому, нервову напругу, страх не впоратися з численними справами, що веде до різних психічних розладів. Через це деякі жінки перестають цінити і сім'ю, і роботу, починають вести антису-спільний спосіб життя, здобувати засоби до існування протиправним шляхом. Сім'я, своя чи батьківська, певною мірою втрачає своє попереднє значення регулятора поведінки, послаблюються її контрольні функції. Ті жінки, які перестають відчувати свій зв'язок з нею, вже не орієнтуються на ЇЇ традиційні цінності і отримують більше можливостей діяти, не звертаючи уваги щоразу на неї. Значне послаблення соціального контролю за поведінкою жінок відбувається також в силу зростаючих темпів урбанізації, масової міграції населення, руйнації багатьох культурних традицій. З іншого боку, істотно підвищується соціальна мобільність жінок, збага- чуються їх ролі. Тут не можна не брати до уваги і такий фактор, як можливість їх тіснішого спілкування з раніше засудженими особами і тими, хто скоює злочини. В подібному спілкуванні відбувається криміногенне зараження жінок, особливо молодих, засвоєння ними антисоціальних установок і стереотипів поведінки. Скрутне матеріальне становище дівчат і молодих жінок з малозабезпечених сімей, яким закритий доступ до сучасних предметів одягу та інших престижних речей, може їх штовхати (і штовхає) на крадіжки, грабежі, розбої, а жорстокість і цинізм, що проявляються під час їх вчинення, є засобом психологічної компенсації пережитих принижень. У зв'язку із сказаним, проблема попередження жіночої злочинності повинна вирішуватися в руслі боротьби зі злочинністю в цілому, Обов'язковою передумовою ефективності соціальних заходів (програм) попередження жіночої злочинності є досягнення якісно нового стану нашого суспільства. Передусім жінка мусить мати принципово інший соціальний статус, захищений законом, її треба позбавити ролі основної (чи навіть рівної з чоловіком) «до-бувальниці» матеріальних благ, більше зосередивши сили і увагу на сім'ї, вихованні дітей. Робота з профілактики злочинів серед жінок має охоплювати насамперед ті сфери життєдіяльності, в яких вони найчастіше вчиняються. Це побут і виробництво. При цьому слід звернути увагу на виховання жіночості, жіночого, а не чоловічого типу поведінки. Особливо це стосується попередження насильницької злочинності, яка становить серйозну загрозу моральному здоров'ю суспільства, Таке виховання повинно починатися в сім'ї і закріплюватися в школі. Держава і суспільство зобов'язані надавати допомогу сім'ї, якими б нині малими не були їх можливості. Соціальна підтримка матері-одиначки, наприклад, має включати в себе не тільки сплату їй грошового утримання. Не менш важливо надати їй можливість більше заробляти, підвищити свою кваліфікацію. Заходи профілактики повинні охоплювати і дівчат-підлітків, які опинилися в скрутному становищі і вчиняють антигромадські проступки. Сюди слід віднести весь комплекс індивідуальних виховних заходів, встановлення опіки і піклування, направлення в дитячі будинки, школи-інтернати, влаштування на роботу чи навчання, а також надання медичної допомоги. Така допомога необхідна багатьом дівчатам правопорушницям, оскільки серед них велика питома вага осіб з венеричними, соматичними і психічними захворюваннями. У виробничій сфері в числі перших завдань мусить бути скорочення робочого дня при збереженні попередньої заробітної плати для тих, хто має дітей, запровадження додаткових відпусток, по- кращання умов праці, суттєве скорочення кількості жінок, зайнятих на важких і шкідливих роботах. Недопустимо використання праці жінок у нічних змінах. В перспективі, при зміцненні економіки, жінка повинна мати право вільного вибору; працювати і займатися лише громадською діяльністю, бути домогосподаркою і виховувати дітей чи поєднувати ці заняття. , Зараз можна почути чимало думок про роль церкви у житті суспільства. Розуміючи ЇЇ зростаючий вплив, особливо у вихованні моральності людей, можна висловити припущення, що значення церкви в профілактиці злочинності взагалі, і жінок особливо, може принести свої плоди. Світовий досвід свідчить про це. Суттєву роль у попередженні злочинності дівчат покликана відіграти кримінальна міліція у справах неповнолітніх, оскільки ранньо-профілактичний вплив на тих, хто може ступити на злочинний шлях, не тільки гуманний, але й досить ефективний спосіб боротьби ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ. В ранній профілактиці сексуальної деморалізації дівчат помітнішу роль можуть відігравати медичні працівники, які надають їм гінекологічну і венерологічну допомогу. Вони повинні не тільки своєчасно виявляти і лікувати вказані захворювання, але й встановлювати тих дівчат, які вже почали допускати аморальні поступки, а також джерела розбещення неповнолітніх. Медики можуть фіксувати і випадки посягань на їх статеву недоторканість та ставити перед компетентними органами питання про притягнення до відповідальності винних у цьому осіб. На завершення теми, для наочного сприйняття її матеріалу пропонуються логіко-графічні моделі, Злочинність жінок -сукупність злочинів та жінок, що їх вчиняють тенденції злочинності жінок підвищення її питомої ваги в загальній злочинності до рівня, типового для економічно розвинених країн; поява традиційно чоловічих видів насильницької злочинності (вбивство, заподіяння шкоди здоров'ю, бандитизм, розбій); збільшення частки жінок серед осіб, які скоюють посадові злочини. Модель 80 Структура злочинності жінок грабежі та розбійні напади-2,7%
шахрайство-2,5% злочини проти життя І , ... \ хуліганство - 3,7% і члпппигя - 9 4% незаконнім обіг І І здоров я г,ь /о нарштиків _ 14|5% хабарництво - 0,3% |
||
|