ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Виникнення , поняття , зміст і правові основи кримінальної реєстрації

Самостійна робота

1. Оперативно - довідкові обліки , їх організація і використання в розкритті і розслідуванні злочинів. (в лекції це питання є).

2. Довідково - допоміжні обліки (в лекції це питання є).

3. Види обліків, що використовуються для виявлення і розкриття податкових злочинів.


Виникнення , поняття , зміст і правові основи кримінальної реєстрації

 

Методи реєстрації в цілях боротьби із злочинністю використовувалися ще в стародавні часи. Як правило, для цього застосовувалось два способи :

Таврування

Калічення.

 

Обидва цих способи здійснювали одночасно функції покарання і впізнання - це в стародавньому Вавилоні - Закони Хамурапі, стародавній Індії - Закони Ману (її ст. до н.е. ). Фізичні каліцтва вказували не тільки на характер скоєного злочину, але і на те, скільки злочинів вчинено даною особою. При тавруванні на лиці чи на іншій частиш тіла випалювали умовні знаки, букви чи цілі слова (наприклад, в Росії - "ВОР", "КАТ"). Тавро в деякій мірі полегшувало затримання злочинця, але встановивши де, коли і за що він був покараний, опізнати його особу по тавру було неможливо.

 

В Англії і Франції проводились "ідентифікаційні паради", які полягали в тому, що злочинців, які знаходились під вартою оглядали поліцейські, і старалися впізнати раніше бачених.

Початок формування криміналістичної реєстрації на чітко науковій основі було покладено в кінці XIX століття введенням:

1. Антропометричного;

2. Дактилоскопічного способів реєстрації злочинців :

а) А. Бертаньон — 1882р. ;

б) В. Гершель, Г. Фульде , Ф. Гальтон (1887 - 1891 рр.)

 

Що стосується Росії, то дактилоскопічна форма обліку була введена в 1905 році і спочатку вона отримала назву "уголовная регистрация", тобто реєстрація злочинів і злочинців.

Ефективність розкриття і розслідування злочинів в багатьох випадках залежить:

 

1. Від якості і кількості криміналістичне значимої інформації;

2. Її доступності для слідчихі осіб які здійснюють розшук і дізнання .

Під цією інформацією в першу чергу розуміють :

1. Фактичні данні чи відомості, які знаходяться в причинні - наслідковому зв'язку із подією злочину:

а) характеризують спосіб його здійснення ;

б) осіб , які його скоїли;

в) предмети злочинного посягання ;

г) знаряддя злочину і інше .

 

Таку інформацію називають:

 

1. Актуальна криміналістична значима інформація:

її джерелами являються самі різноманітні (матеріальні і ідеальні) сліди злочинів, а відповідно, і всі слідоутворюючі об'єкти .

 

2. Потенціальна криміналістично значима інформація:

 

Це виключно довідкова інформація, яка характеризує індивідуальні і родові (видові) ознаки людини, матеріалів, речовин і виробів, які не мають причинно-наслідкових зв'язків з подією злочину, проте сприяють вирішенню діагностичних і ідентифікаційних задач.

 

Сюди відносяться відомості про джерела виникнення, якісному і кількісному складі відомих речовин і матеріалів; їх фізичних і хімічних якостях; відомості про зразки виробів чи продукції і інша довідкова інформація.

Що таке криміналістична реєстрація?

Це раціональне використання криміналістичне - значимої інформації , з урахуванням її об'єму і різноманітності , яке можливе тільки в рамках інформаційно-пошукової системи, яка забезпечує накопичення , обробку, зберігання і пошук такої інформації. Під криміналістичною реєстрацією розуміють як певну систему матеріальних об'єктів (колекції, картотеки, бази даних) і практичну реєстраційну діяльність.

Система засобів реєстрації складається із підсистем, які називаються криміналістичними обліками, і відрізняються один від одного обліковуваними даними, а також способами і формами їх накопичення і систематизації.

 

В наш час в рамках криміналістичної реєстрації нараховується біля трьох десятків різноманітних обліків, які іменуються по видам обліковуваних об'єктів, наприклад:

1. Алфавітний;

2. Дактилоскопічний ;

Інші обліки.

 

Звідси слід відмітити форму криміналістичного обліку, тобто спосіб накопичення реєструємої інформації.

Різноманітні способи фіксації криміналістичної інформації:

1. Описовий - алфавітний, по ознакам ;

2. Зображуючий - зображення речей та предметів;

3. Графічний - схеми, графіки, спектрограми, креслення;

4. Колекційний - речовини, матеріали, вироби, знаряддя і сліди злочинів, тобто зібрання натуральних колекцій об'єктів — оригіналів.

На практиці нерідко застосовують змішані форми і способи обліків: рекомендації доповнюються альбомами , картотеками.

 

Описовий спосіб фіксації інформації об'єднується з виготовленням фотознімків, дактилокарт і т.д.

 

Криміналістичні обліки безпосередньо не передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Але порядок їх ведення визначений основними вимогами КПК, які стосуються :

1. Правил фіксації;

2. Вилучення і зберігання речових доказів

3. Отримання зразків для порівняльного дослідження;

4. Залучення спеціаліста

5. Призначення і проведення експертизи

 

Правовими основами криміналістичної реєстрації являються:

1. Конституція України;

2. Закон України "Про міліцію" ;

3. Закон України "Про оперативно розшукову діяльність".

 

Крім цього, процедура збору, облікуємих матеріалів детально регламентується незаконними актами :

1. Наказами МВС України ;

2. Інструкціями МВС України.

Юридичними підставами для реєстрації окремих осіб являються:

 

1. Постанови прокурора, слідчого, органу дізнання про обрання міри запобіжного заходу - утримання під вартою і постанови про притягнення в якості обвинуваченого;

2. Вирок чи рішення суду;

3. Постанова про оголошення всеукраїнського розшуку особи ;

4. Протокол затримання підозрюваного;

 

Для реєстрації інших об'єктів, маючих причинно-наслідковий зв'язок з подією злочину, юридичною підставою являються протоколи слідчих дій.


Види обліків

 

В залежності від особливостей обліковуваних об'єктів і характеризуючих їх ознак обліки поділяються на:

1. Оперативно довідкові;

2. Довідково - допоміжні;

Криміналістичні.

 

1. В основу оперативно-довідкових обліків покладені зовнішньо-явні, зоросприймаючі ознаки осіб, предметів, речей, виробів, наприклад, відео - і звукозаписуюча апаратура, годинники і тому подібні вироби мають фабричні номери, маркування з вказанням заводів виробників, часу і місця випуску.

 

Ознаки таких об'єктів реєстрації описуються безпосередньо слідчими і працівниками оперативних апаратів (на відміну від криміналістичних обліків, коли інформаційні ознаки об'єктів виявляються шляхом спеціальних досліджень чи експертиз).

 

2. Довідково-допоміжиі обліку до них відносяться об'єкти, які не мають причинно-наслідкового зв'язку з обставинами злочину, а реєстраційні ознаки виявляються або візуально, або за допомогою спеціальних досліджень.

 

3. Криміналістичні обліки, до них відносяться деякі об'єкти оперативно-розшукових обліків, оскільки поряд із спеціальною метою - забезпечити задачі розшуку різноманітних категорій предметів і осіб - вони в неменшій мірі служать цілям розкриття і розслідування злочинів.

 

Мова йде про такі об'єкти, як особи, які укриваються від слідства і суду, зниклі безвісти, неопізнані трупи, номерні речі і т. ін.

 

Частина цих об'єктів відноситься до оперативно-довідкових обліків, частина до криміналістичних, згідно з вказаними вище критеріями диференціювання.

В залежності від рівня централізації обліків вони підрозділяються на:

1. Місцеві обліки ;

2. Регіональні обліки;

Центральні обліки.

 

1. Місцеві - ведуться на рівні місцевих (районних) органів внутрішніх, справ в інформаційних центрах (Щ), експертно-криміналістичних відділах (ЕКВ), відділах кримінального розшуку.

 

2. Регіональні - ведуться в зональних інформаційних центрах, експертно-криміналістичних управліннях (ЕКУ) УВС області чи УВС на залізничному і повітряному транспорті.

 

3. Центральні - головним інформаційним центром (ПІД), експертно-криміналістичному центрі (ЕКЦ МВС України). Багато з них є централізовано-місцевими і функціонують на всіх вказаних рівнях.

 

Підставою для постановки на облік являються заяви (повідомлення) в органи внутрішніх справ про незаконне заволодіння, а також знайдення безгосподарського транспортного засобу,(в тому числі мотоколяски і моторолери).


Довідково допоміжні обліки

(для самостійної роботи)

Зразки предметів, матеріалів, речовин, сліди яких частіше всього знаходять на місці події, завжди являли професійний інтерес для криміналістів.

До числа таких об'єктів можна віднести:

1. Вогнепальна і холодна зброя;

2. Боєприпаси;

3. Типові знаряддя в і лому і інструменти, які використовуються при скоєні злочину;

4. Деталі;

5. Частини виробів (підошва взуття, фарне скло, протектори шин автотранспортних засобів);

6. Матеріали і речовини (в тому числі наркотичні, ядовиті, вибухові, паливно-мастильні, лакофарбуючі речовини, зразки паперу, тканини, волосся волокон, ґрунту, рослин і інше.).

 

Сукупність індивідуальних ознак, які характеризують вище перераховані об'єкти довідково-допоміжних обліків, дають можливість встановити цілий ряд важливих, особливо для цілей розшуку, обставин.

Так, наприклад, колекція слідів знарядь злому:

 

дозволяє вияснити, яким знаряддям міг бути залишений слід на місці події; вияснити і наглядно представити аналог знаряддя злочину чи інших предметів, пов'язаних із скоєною злочин особою.

Довідкові колекції зброї і боєприпасів:

 

Дають можливість визначити по наявним зразкам систему і модель зброї.

 

Деталі зброї із довідкової колекції можуть використовуватися при проведенні експериментальних пострілів із досліджуємої зброї, якщо аналогічні деталі в ній відсутні чи несправні.

Натуральні колекції різноманітних речовин і матеріалів:

використовуються для встановлення природи цих об'єктів при порівняльних дослідженнях, для класифікації об'єктів по зовнішньому виду, а також являються джерелом еталонів для кількісних методів аналізу.

Застосування в криміналістичних дослідженнях сучасних фізико-хімічних методів аналізу, таких як хроматографія, атомна і молекулярна спектроскопія, рентгенівські методи і тому подібне, не можливе без використання спеціальних:

1. Атласів спектрів;

2. Хроматограм;

3. Рентгенограм;

4. Каталогів кількісного і якісного складу речовин і матеріалів.

 

Ці каталоги складаються по об'єктам експертного дослідження. При аналізі проводиться порівняльне дослідження спектра чи рентгенограми невідомої речовини і відповідного матеріалу атласу.


Література

1. Биленчук П.Д. Современная криминалистика. - К,: 1989. - 30с.

2. Грамович Г.И. Особенности осмотра неопознанных трупов. - Минск, 1993.

3. Девиков Е.И., Зуев Е.И., Ищенко Е.П. Криминалистическая регистрация. - М., 1987.

4. Девиков Е.И. Криминалистическая регистрация. – М., 1987.

5. Криминалистика (актуальные проблемы). - М.: Акад. МВД СССР, 1988.-150с.

6. Матусовский Г.А. Криминалистика в системе научных знаний. - Харьков: Высшая школа, 1976. - 112с.

7. Рассейкин Д.П. Очерк истории уголовной регистрации. - Саратов , 1976.

8. Рассейкин Д.П. Уголовная регистрация. - Саратов, 1977.

9. Руководство по криминалистической технике. - М.: Юрид. лит., 1975.- 160с.

Самостійна робота

1. Оперативно - довідкові обліки , їх організація і використання в розкритті і розслідуванні злочинів. (в лекції це питання є).

2. Довідково - допоміжні обліки (в лекції це питання є).

3. Види обліків, що використовуються для виявлення і розкриття податкових злочинів.


Виникнення , поняття , зміст і правові основи кримінальної реєстрації

 

Методи реєстрації в цілях боротьби із злочинністю використовувалися ще в стародавні часи. Як правило, для цього застосовувалось два способи :

Таврування

Калічення.

 

Обидва цих способи здійснювали одночасно функції покарання і впізнання - це в стародавньому Вавилоні - Закони Хамурапі, стародавній Індії - Закони Ману (її ст. до н.е. ). Фізичні каліцтва вказували не тільки на характер скоєного злочину, але і на те, скільки злочинів вчинено даною особою. При тавруванні на лиці чи на іншій частиш тіла випалювали умовні знаки, букви чи цілі слова (наприклад, в Росії - "ВОР", "КАТ"). Тавро в деякій мірі полегшувало затримання злочинця, але встановивши де, коли і за що він був покараний, опізнати його особу по тавру було неможливо.

 

В Англії і Франції проводились "ідентифікаційні паради", які полягали в тому, що злочинців, які знаходились під вартою оглядали поліцейські, і старалися впізнати раніше бачених.

Початок формування криміналістичної реєстрації на чітко науковій основі було покладено в кінці XIX століття введенням:

1. Антропометричного;

2. Дактилоскопічного способів реєстрації злочинців :

а) А. Бертаньон — 1882р. ;

б) В. Гершель, Г. Фульде , Ф. Гальтон (1887 - 1891 рр.)

 

Що стосується Росії, то дактилоскопічна форма обліку була введена в 1905 році і спочатку вона отримала назву "уголовная регистрация", тобто реєстрація злочинів і злочинців.

Ефективність розкриття і розслідування злочинів в багатьох випадках залежить:

 

1. Від якості і кількості криміналістичне значимої інформації;

2. Її доступності для слідчихі осіб які здійснюють розшук і дізнання .

Під цією інформацією в першу чергу розуміють :

1. Фактичні данні чи відомості, які знаходяться в причинні - наслідковому зв'язку із подією злочину:

а) характеризують спосіб його здійснення ;

б) осіб , які його скоїли;

в) предмети злочинного посягання ;

г) знаряддя злочину і інше .

 

Таку інформацію називають:

 

1. Актуальна криміналістична значима інформація:

її джерелами являються самі різноманітні (матеріальні і ідеальні) сліди злочинів, а відповідно, і всі слідоутворюючі об'єкти .

 

2. Потенціальна криміналістично значима інформація:

 

Це виключно довідкова інформація, яка характеризує індивідуальні і родові (видові) ознаки людини, матеріалів, речовин і виробів, які не мають причинно-наслідкових зв'язків з подією злочину, проте сприяють вирішенню діагностичних і ідентифікаційних задач.

 

Сюди відносяться відомості про джерела виникнення, якісному і кількісному складі відомих речовин і матеріалів; їх фізичних і хімічних якостях; відомості про зразки виробів чи продукції і інша довідкова інформація.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти