Обидва цих способи здійснювали одночасно функції покарання і впізнання - це в стародавньому Вавилоні - Закони Хамурапі, стародавній Індії - Закони Ману (її ст. до н.е. ). Фізичні каліцтва вказували не тільки на характер скоєного злочину, але і на те, скільки злочинів вчинено даною особою. При тавруванні на лиці чи на іншій частиш тіла випалювали умовні знаки, букви чи цілі слова (наприклад, в Росії - "ВОР", "КАТ"). Тавро в деякій мірі полегшувало затримання злочинця, але встановивши де, коли і за що він був покараний, опізнати його особу по тавру було неможливо.

В Англії і Франції проводились "ідентифікаційні паради", які полягали в тому, що злочинців, які знаходились під вартою оглядали поліцейські, і старалися впізнати раніше бачених.

Початок формування криміналістичної реєстрації на чітко науковій основі було покладено в кінці XIX століття введенням:

1. Антропометричного;

2. Дактилоскопічного способів реєстрації злочинців :

а) А. Бертаньон — 1882р. ;

б) В. Гершель, Г. Фульде , Ф. Гальтон (1887 - 1891 рр.)

Що стосується Росії, то дактилоскопічна форма обліку була введена в 1905 році і спочатку вона отримала назву "уголовная регистрация", тобто реєстрація злочинів і злочинців.

Ефективність розкриття і розслідування злочинів в багатьох випадках залежить:

1. Від якості і кількості криміналістичне значимої інформації;

2. Її доступності для слідчихі осіб які здійснюють розшук і дізнання .

Під цією інформацією в першу чергу розуміють :

1. Фактичні данні чи відомості, які знаходяться в причинні - наслідковому зв'язку із подією злочину:

а) характеризують спосіб його здійснення ;

б) осіб , які його скоїли;

в) предмети злочинного посягання ;

г) знаряддя злочину і інше .

Таку інформацію називають:

1. Актуальна криміналістична значима інформація:

її джерелами являються самі різноманітні (матеріальні і ідеальні) сліди злочинів, а відповідно, і всі слідоутворюючі об'єкти .

2. Потенціальна криміналістично значима інформація:

Це виключно довідкова інформація, яка характеризує індивідуальні і родові (видові) ознаки людини, матеріалів, речовин і виробів, які не мають причинно-наслідкових зв'язків з подією злочину, проте сприяють вирішенню діагностичних і ідентифікаційних задач.

Сюди відносяться відомості про джерела виникнення, якісному і кількісному складі відомих речовин і матеріалів; їх фізичних і хімічних якостях; відомості про зразки виробів чи продукції і інша довідкова інформація.

Що таке криміналістична реєстрація?

Це раціональне використання криміналістичне - значимої інформації , з урахуванням її об'єму і різноманітності , яке можливе тільки в рамках інформаційно-пошукової системи, яка забезпечує накопичення , обробку, зберігання і пошук такої інформації. Під криміналістичною реєстрацією розуміють як певну систему матеріальних об'єктів (колекції, картотеки, бази даних) і практичну реєстраційну діяльність.

Система засобів реєстрації складається із підсистем, які називаються криміналістичними обліками, і відрізняються один від одного обліковуваними даними, а також способами і формами їх накопичення і систематизації.

В наш час в рамках криміналістичної реєстрації нараховується біля трьох десятків різноманітних обліків, які іменуються по видам обліковуваних об'єктів, наприклад:

1. Алфавітний;

2. Дактилоскопічний ;

Інші обліки.

Звідси слід відмітити форму криміналістичного обліку, тобто спосіб накопичення реєструємої інформації.

Різноманітні способи фіксації криміналістичної інформації:

1. Описовий - алфавітний, по ознакам ;

2. Зображуючий - зображення речей та предметів;

3. Графічний - схеми, графіки, спектрограми, креслення;

4. Колекційний - речовини, матеріали, вироби, знаряддя і сліди злочинів, тобто зібрання натуральних колекцій об'єктів — оригіналів.

На практиці нерідко застосовують змішані форми і способи обліків: рекомендації доповнюються альбомами , картотеками.

Описовий спосіб фіксації інформації об'єднується з виготовленням фотознімків, дактилокарт і т.д.

Криміналістичні обліки безпосередньо не передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Але порядок їх ведення визначений основними вимогами КПК, які стосуються :

1. Правил фіксації;

2. Вилучення і зберігання речових доказів

3. Отримання зразків для порівняльного дослідження;

4. Залучення спеціаліста

5. Призначення і проведення експертизи

Правовими основами криміналістичної реєстрації являються:

1. Конституція України;

2. Закон України "Про міліцію" ;

3. Закон України "Про оперативно розшукову діяльність".

Крім цього, процедура збору, облікуємих матеріалів детально регламентується незаконними актами :

1. Наказами МВС України ;

2. Інструкціями МВС України.

Юридичними підставами для реєстрації окремих осіб являються:

1. Постанови прокурора, слідчого, органу дізнання про обрання міри запобіжного заходу - утримання під вартою і постанови про притягнення в якості обвинуваченого;

2. Вирок чи рішення суду;

3. Постанова про оголошення всеукраїнського розшуку особи ;

4. Протокол затримання підозрюваного;

Для реєстрації інших об'єктів, маючих причинно-наслідковий зв'язок з подією злочину, юридичною підставою являються протоколи слідчих дій.

Види обліків

В залежності від особливостей обліковуваних об'єктів і характеризуючих їх ознак обліки поділяються на:

1. Оперативно довідкові;

2. Довідково - допоміжні;

Криміналістичні.

1. В основу оперативно-довідкових обліків покладені зовнішньо-явні, зоросприймаючі ознаки осіб, предметів, речей, виробів, наприклад, відео - і звукозаписуюча апаратура, годинники і тому подібні вироби мають фабричні номери, маркування з вказанням заводів виробників, часу і місця випуску.

Ознаки таких об'єктів реєстрації описуються безпосередньо слідчими і працівниками оперативних апаратів (на відміну від криміналістичних обліків, коли інформаційні ознаки об'єктів виявляються шляхом спеціальних досліджень чи експертиз).

2. Довідково-допоміжиі обліку до них відносяться об'єкти, які не мають причинно-наслідкового зв'язку з обставинами злочину, а реєстраційні ознаки виявляються або візуально, або за допомогою спеціальних досліджень.

3. Криміналістичні обліки, до них відносяться деякі об'єкти оперативно-розшукових обліків, оскільки поряд із спеціальною метою - забезпечити задачі розшуку різноманітних категорій предметів і осіб - вони в неменшій мірі служать цілям розкриття і розслідування злочинів.

Мова йде про такі об'єкти, як особи, які укриваються від слідства і суду, зниклі безвісти, неопізнані трупи, номерні речі і т. ін.

Частина цих об'єктів відноситься до оперативно-довідкових обліків, частина до криміналістичних, згідно з вказаними вище критеріями диференціювання.

В залежності від рівня централізації обліків вони підрозділяються на:

1. Місцеві обліки ;

2. Регіональні обліки;

Центральні обліки.

1. Місцеві - ведуться на рівні місцевих (районних) органів внутрішніх, справ в інформаційних центрах (Щ), експертно-криміналістичних відділах (ЕКВ), відділах кримінального розшуку.

2. Регіональні - ведуться в зональних інформаційних центрах, експертно-криміналістичних управліннях (ЕКУ) УВС області чи УВС на залізничному і повітряному транспорті.

3. Центральні - головним інформаційним центром (ПІД), експертно-криміналістичному центрі (ЕКЦ МВС України). Багато з них є централізовано-місцевими і функціонують на всіх вказаних рівнях.

Підставою для постановки на облік являються заяви (повідомлення) в органи внутрішніх справ про незаконне заволодіння, а також знайдення безгосподарського транспортного засобу,(в тому числі мотоколяски і моторолери).

Довідково допоміжні обліки

(для самостійної роботи)

Зразки предметів, матеріалів, речовин, сліди яких частіше всього знаходять на місці події, завжди являли професійний інтерес для криміналістів.

До числа таких об'єктів можна віднести:

1. Вогнепальна і холодна зброя;

2. Боєприпаси;

3. Типові знаряддя в і лому і інструменти, які використовуються при скоєні злочину;

4. Деталі;

5. Частини виробів (підошва взуття, фарне скло, протектори шин автотранспортних засобів);

6. Матеріали і речовини (в тому числі наркотичні, ядовиті, вибухові, паливно-мастильні, лакофарбуючі речовини, зразки паперу, тканини, волосся волокон, ґрунту, рослин і інше.).

Сукупність індивідуальних ознак, які характеризують вище перераховані об'єкти довідково-допоміжних обліків, дають можливість встановити цілий ряд важливих, особливо для цілей розшуку, обставин.

Так, наприклад, колекція слідів знарядь злому:

дозволяє вияснити, яким знаряддям міг бути залишений слід на місці події; вияснити і наглядно представити аналог знаряддя злочину чи інших предметів, пов'язаних із скоєною злочин особою.

Довідкові колекції зброї і боєприпасів:

Дають можливість визначити по наявним зразкам систему і модель зброї.

Деталі зброї із довідкової колекції можуть використовуватися при проведенні експериментальних пострілів із досліджуємої зброї, якщо аналогічні деталі в ній відсутні чи несправні.

Натуральні колекції різноманітних речовин і матеріалів:

використовуються для встановлення природи цих об'єктів при порівняльних дослідженнях, для класифікації об'єктів по зовнішньому виду, а також являються джерелом еталонів для кількісних методів аналізу.

Застосування в криміналістичних дослідженнях сучасних фізико-хімічних методів аналізу, таких як хроматографія, атомна і молекулярна спектроскопія, рентгенівські методи і тому подібне, не можливе без використання спеціальних:

1. Атласів спектрів;

2. Хроматограм;

3. Рентгенограм;

4. Каталогів кількісного і якісного складу речовин і матеріалів.

Ці каталоги складаються по об'єктам експертного дослідження. При аналізі проводиться порівняльне дослідження спектра чи рентгенограми невідомої речовини і відповідного матеріалу атласу.

Література

1. Биленчук П.Д. Современная криминалистика. - К,: 1989. - 30с.

2. Грамович Г.И. Особенности осмотра неопознанных трупов. - Минск, 1993.

3. Девиков Е.И., Зуев Е.И., Ищенко Е.П. Криминалистическая регистрация. - М., 1987.

4. Девиков Е.И. Криминалистическая регистрация. – М., 1987.

5. Криминалистика (актуальные проблемы). - М.: Акад. МВД СССР, 1988.-150с.

6. Матусовский Г.А. Криминалистика в системе научных знаний. - Харьков: Высшая школа, 1976. - 112с.

7. Рассейкин Д.П. Очерк истории уголовной регистрации. - Саратов , 1976.

8. Рассейкин Д.П. Уголовная регистрация. - Саратов, 1977.

9. Руководство по криминалистической технике. - М.: Юрид. лит., 1975.- 160с.

Самостійна робота

2. Довідково - допоміжні обліки (в лекції це питання є).

3. Види обліків, що використовуються для виявлення і розкриття податкових злочинів.

Виникнення , поняття , зміст і правові основи кримінальної реєстрації

Таврування

Калічення.