![]() |
Типова конфігурація. Загальна характеристика
Типова конфігурація призначена для малих і середніх підприємств, які займаються виробництвом продукції, торгівельною діяльністю, наданням послуг. В конфігурації реалізована стандартна методологія бухгалтерского і податкового обліку для госпрозрахункових організацій згідно чинного законодавства України. Елементи типової конфігурації: § план рахунків, з типовими настройками аналітичного, валютного і кількісного обліку практично для всіх розділів бухгалтерського обліку; § набір довідників для формування первинних документів і ведення списків об’єктів аналітичного обліку; § набір документів, призначених для вводу, збереження і друку первинних документів і для автоматичного формування бухгалтерських операцій; § набір констант, які використовуються для настройки загальних параметрів ведення обліку в конкретній організації; § набір стандартних звітів, які дозволяють отримувати дані бухгалтерського обліку в різноманітних розрізах по будь-яких рахунках та будь-яких об’єктах аналітики; § спеціалізовані звіти по конкретних розділах бухгалтерського обліку; § набір регламентованих звітів (податкових, бухгалтерських і т.д.); § спеціальні режими обробки документів і операцій, які виконують сервісні функції. Набір документів, що автоматизують ввід бухгалтерських операцій, розрахований на ведення найбільш важливих розділів бухгалтерського обліку: - облік операцій по розрахунковому рахунку; - облік касових операцій; - облік ТМЦ на складі і в роздрібній торгівлі; - розрахунки з поставщиками і покупцями; - розрахунки з підзвітними особами; - облік необоротних активів; - нарахування і виплата заробітної плати; - облік валютних операцій та ін.; а також податкового обліку: - облік валових доходів і валових витрат; - облік балансової вартості валюти; - облік балансової вартості основних засобів та ін. Всі константи можна розділити на чотири групи: § Облікові (призначені для налаштування обліку в програмі відповідно до облікової політики конкретної фірми); Ø Константи для початкового автозаповнення документів та довідників (при створенні нового документа чи елемента довідника значення таких констант автоматично підставляються в поля відповідних реквізитів; Ø Службові; Ø Інтерфейсні. Список констант включає всі константи, які визначені і використовуються в програмі. Для кожної константи із списка визначено три параметри: · код константи, який дозволяє посилатись на неї із інших місць програми; · найменування константи, яке є фактично коментарем до константи; · значення константи фіксованого типу (строка, число, дата і т.д.).
Елементи вікна "Список констант": § Панель інструментів включає три кнопки, які дозволяють для вибраної константи: o вивести історію змін значень; o зберегти змінене значення константи; o перейти до контекстного опису константи. § Список констант (таблиця) відображає параметри констант в порядку "код, найменування, значення" і дозволяє редагувати значення константи безпосередньо в списку. Дії при редагуванні: Щоб відредагувати значення константи необхідно двічі натиснути ліву кнопку миші на значенні константи або виділити значення і натиснути клавішу Enter. Після редагування необхідно зберегти зміни, натиснувши кнопку "Записать" на інструментальній панелі. Для відміни змін натиснути клавішу Esc. Періодичні константи – діють на певний період
Довідники призначені для зберігання інформації, яка використовується при заповненні документів, а також для ведення аналітичного обліку (тип субконто - довідник). для кожного об‘єкта аналітики створюється окремий елемент у відповідному довіднику, напр. карточки (елементи) для кожного співробітника в довіднику "Сотрудники". Обов‘язкові реквізити (властивості) всіх елементів – код і найменування. Унікальність кодів елементів в межах довідника або групи довідника (визначається в конфігураторі). Більшість кодів - цифрові, однак в довіднику "Банки" в якості кодів елементів використовується МФО банків. Програма автоматично генерує номери при створенні нових елементів. Ієрархія. В більшості довідників елементи можна об‘єднувати в групи. Довідник – це однорівневий або багаторівневий список елементів (максимум 3 рівні, кількість рівнів можна змінити в конфігураторі). Структура більшості довідників довільна, з врахуванням зручності вибору елементів і аналітичного обліку, крім довідників "Податки і відрахування" та "Валові доходи і витрати". Послідовність заповнення. Довідники можна вводити як попередньо, так і в процесі вводу нових операцій і документів в інформаційну базу. Довідники «Фірми» і «Валюти» слід заповнити до початку ведення обліку. Підлеглі довідники: Довідники "Одиниці вимірювання", "Партії", "Склад продукції" підлеглі до довідника "Номенклатура", тобто в них зберігається додаткова інформація, яка стосується конкретного елемента довідника "Номенклатура", а довідник "Грошові рахунки" - . підлеглий до довідника "Контрагенти" і містить інформацію про розрахункові рахунки конкретного контрагента. Термінологія: Форма довідника = вікно довідника = форма списка Форма елемента довідника = форма картки елемента = картка елемента Реквізити = властивості елемента, значення реквізитів вводяться в поля вводу В методичних цілях порядок вивчення довідників не збігається із схемою початку ведення обліку в конфігурації. |
|
|