НА СОЦІАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ КОРУПЦІЇ

Запобігання корупційним діянням

Стратегічним напрямом запобігання передумовам корупції та їх нейтралізації с послідовна демократизація всіх сфер су­спільного життя, розвиток громадянської свідомості та актив­ності у загальному контексті побудови демократичної держави. Демократизація, відкритість влади, прозорість та зрозумілість для населення державних рішень, діяльності управлінського апарату, розвиток громадянського суспільства - найважливіші важелі подолання корупції.

Запобіжний вплив на соціальні передумови корупції має здійснюватися за такими напрямами:

розвиток лібералізації та дерегуляції економіки, звуження меж державного регулювання економічних та соціальних про­цесів, розширення законодавчої основи та організаційно-управлінських умов сприяння розвитку та захисту підприєм­ництва і власності в усіх формах;

визначення чіткої спрямованості та прискорення практич­ної реалізації адміністративної реформи;

розвиток законодавчого регулювання та прискорення впровадження нового функціонального призначення, змінених повноважень і організаційних форм у співвідношенні місцево­го самоврядування та державної влади;

створення всіма економічними, організаційно-управлінсь­кими, профссійно-освітницькими, морально-психологічними засобами механізму виховання у працівників усіх рівнів, за­йнятих наданням послуг населенню, порядності, ввічливості, чесності, високого професіоналізму, особливо за умов платно­го надання послуг;

неухильне додержання законності, принципів рівності та справедливості у реагуванні на факти корупційних діянь та інших зловживань посадовим становищем, зокрема ретельна перевірка та гласна правова оцінка всіх (незалежно від часу) фактів створення приватного капіталу шляхом використання -(відкрито або завуальовано) державної власності.

Політичні заходи

Відповідно до стратегічного напряму запобігання соціаль­ним передумовам корупції за рахунок демократизації всіх ла­нок суспільного життя пропонується:

здійснити комплекс ідеологічних і масово-політичних за-

ходів, що сприяли б визначенню у суспільстві провідних полі­тичних сил, які очолюють, ініціюють та постійно активізують державну і громадську діяльність, пов'язану з боротьбою з корупцією;

завершити законодавче визначення та створення організа­ційних і матеріальних умов запровадження інституту Уповно­важеного з прав людини;

здійснити анулювання депутатського Імунітету народних депутатів України та обмеження імунітету суддів;

забезпечити рівність усіх громадян перед законом у разі викриття корупційних діянь та притягнення до відповідально­сті винних у їх вчиненні осіб незалежно від займаних посад;

проводити роботу з підвищення рівня громадянської сві­домості та активності населення у боротьбі з корупцією. При цьому використовувати не тільки традиційні громадські фор­мування, а й сприяти створенню нових недержавних інститу­цій, що мають завдання щодо протидії корупції;

розробити та запровадити механізм залучення трудових колективів до контролю за додержанням антикорупційного законодавства, здійсненням заходів щодо запобігання коруп-ційним діянням та їх громадського обговорення;

розробити законодавчі норми щодо забезпечення прозоро­сті фінансування політичних партій, громадських організацій, контролю правомірності його джерел, перевірки одержаних прибутків та здійснених витрат лідерами і активістами цих формувань, а також щодо критеріїв та механізму контролю фінансування виборчих кампаній;

прийняти кодекс поведінки осіб, обраних на виборні поса­ди, включаючи депутатів, передбачивши у ньому можливість перевірки виборцями правомірності прибутків та витрат їх обранців;

ініціювати координацію зусиль недержавних організацій (фондів, асоціацій, інститутів) та представництв аналогічних іноземних установ, що підтримують соціальні перетворення в Україні, для здійснення заходів антикорупційного спрямування.

Економічні заходи

З мстою запобігання корупції та корупційним діянням пе­редбачається:

удосконалити систему оподаткування, зменшити податко­вий тиск на підприємців та інших фізичних осіб, спростити порядок стягнення податків, розширити сферу застосування фіксованих платежів;

рішуче виявляти та забороняти будь-які монопольні про­яви, сприяти природній конкуренції;

створити сприятливі умови для внутрішнього і зовнішньо­го інвестування легальної економіки;

вивчити та вдосконалити систему контролю за викорис-

танням державного майна, виявлення фактів прихованого одержання прибутків приватними особами та угрупованнями за рахунок операцій з цим майном;

продовжити здійснення заходів щодо підтримки підприєм­ництва, звуження обліку та звітності суб'єктів підприємниць­кої діяльності, спрощення державної реєстрації цих суб'єктів, упорядкування механізму анулювання реєстрації, зосереджен­ня виконання реєстраційних функцій у єдиному державному органі; чітко визначити перелік підстав та строків проведення перевірок суб'єктів господарювання;

розробити систему засобів кримінологічного та криміналі­стичного захисту підприємництва, малого бізнесу, заоща­джень, капіталів та Інших форм приватної власності від зло­чинних посягань іззовні та в самих комерційних структурах, а також від протиправного втручання в їхню діяльність держав­них і недержавних організацій;

розробити та реалізувати механізм репатріації капіталів за умов амністії, укладання Інвестиційних угод і здійснення ін­ших заходів;

підвищити рівень оплати праці та соціальної захищеності державних службовців;

передбачити, що члени Кабінету Міністрів України, керів­ники центральних органів виконавчої влади та їх заступники на час перебування на своїх посадах зобов'язані передавати у довірче управління під гарантії держави належні їм частки (пакети) акцій у статутному капіталі суб'єктів господарювання;

удосконалити правове регулювання та управлінський ме­ханізм діяльності фондового ринку, забезпечити конкурснІсть та максимальну прозорість цієї діяльності, насамперед щодо продажу пакетів акцій підприємств у процесі приватизації державного майна;

впровадити принципи гласності та конкурсності у систему державних замовлень, механізми приватизації, оренди держав­ного майна;

спростити механізм та забезпечити рівні умови для суб'єктів господарювання різних форм власності під час вида­чі ліцензій, реєстрації підприємств і Іромадян-підприємців, у процедурах митного, прикордонного, екологічного, санітарно­го та інших видів контролю, а також сертифікації продукції; продовжити практику звуження переліку видів підприємниць­кої діяльності, що підлягають ліцензуванню;

розробити дійову систему економічних та фінансових за­собів контролю та протидії легалізації «брудних» грошей.

Правові заходи

Рекомендується:

провести аналіз законодавства про забезпечення захисту прав людини і громадянина від корупції та щодо повноти,

безпосередності та стабільності регулювання відносин у під­приємницькій, господарській, фінансовій, кредитно-банківсь­кій діяльності, виявити прогалини, суперечності, а також нор­ми, які дозволяють їх по-різному тлумачити, та інші недоліки, що можуть бути використані для корупційних діянь та інших посадових порушень; урахувати при цьому зарубіжний досвід, підготувати пропозиції про вдосконалення законодавства;

здійснити предметну систематизацію антикорупційних за­конодавчих та інших нормативно-правових актів, підготувати пропозиції щодо їх удосконалення;

врегулювати в законодавчому порядку питання організації та діяльності Національного бюро розслідувань України;

прискорити розроблення правових підстав і механізму ін­формування банківськими установами правоохоронних орга­нів та проведення аналізу щодо анонімних валютних рахунків;

проаналізувати судову практику щодо розгляду справ про оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів дер­жавної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

розробити правові підстави та механізм обов'язкового без­заперечного відшкодування державою збитків, у тому числі необгрунтованих втрат, заподіяних громадянину внаслідок неправильного застосування або невиконання чи неналежного виконання норм законодавства під час здійснення службової діяльності, з наступним стягненням витрачених на це коштів із посадової особи, з вини якої були завдані такі збитки або втрати;

прискорити законодавче врегулювання і впровадження кримінологічної експертизи проектів законів та інших норма­тивно-правових актів; вивчити можливості її проведення із спеціальним антикорупційним спрямуванням, визначити та здійснити необхідні для цього організаційно-мстодичні та ін­ші заходи;

вивчити проблему максимального обмеження дискрецій­них повноважень працівників правоохоронних органів, зокре­ма під час вирішення питань щодо звільнення осіб від адмініст­ративної та кримінальної відповідальності;

вивчити питання щодо повноти правового та фізичного за­хисту потерпілих і свідків; працівників засобів масової Інфор­мації та інших осіб, які допомагають викриттю винних у ко­рупційних діяннях, внести пропозиції щодо його гарантовано­го забезпечення.

Організаційно-управлінські заходи

Для вдосконалення діяльності управлінського персоналу на засадах раціональної її демократизації рекомендується:

скоротити апарат, обмежити його повноваження щодо до­звільно-розпорядчих та керівних функцій, в тому числі щодо

надання пільг, переваг, ліцензій, замінивши ці повноваження здійсненням контролю за додержанням норм законодавства;

проаналізувати та визначити щодо кожної галузі народного господарства та управління, кожного етапу виробництва та іншої діяльності службові дії операції, рішення, у разі здійс­нення яких можливе вчинення корупційних діянь, визначити умови і процедури, що виключали б такі факти; детально рег­ламентувати правила та стандарти прийняття розпорядчо-дозвільних управлінських рішень, видачі населенню офіцій­них документів, вирішення інших питань щодо його обслуго­вування; поінформувати населення про ці стандарти, процеду­ри і правила;

забезпечити добір і розстановку кадрів на засадах нсупере-дженого конкурсного відбору, а також їх об'єктивну атеста­цію, періодичну ротацію і однорІвневе переміщення; удоско­налити механізм контролю за достовірністю декларацій про доходи державних службовців;

розробити та запровадити єдині загальні правила (умови) просування по службі, гарантії перевірки їх додержання;

запровадити обов'язковий періодичний розгляд на засі­даннях колегій міністерств, інших центральних органів ви­конавчої влади, службових нарадах у державних установах та організаціях, зборах трудових колективів питань виконан­ня законодавства про державну службу, боротьбу з корупцією, здійснення заходів щодо запобігання корупцІйним проявам та реагування на них;

регламентувати умови і порядок правомірного отримання державними службовцями та іншими особами, уповноваже­ними на виконання функцій держави, подарунків, комісійної винагороди, гонорарів, послуг тощо, а також використання ними засобів транспорту, зв'язку, техніки, іншого майна неза­лежно від форм власності;

розробити механізм дійового контролю за додержанням вимог закону щодо заборони державним службовцям усіх ран­гів брати участь у підприємницькій діяльності;

вивчити та узагальнити практику реагування в установах та організаціях на корупційні діяння та пов'язані з ними право­порушення посадових осіб, відповідність реагування вимогам законодавства, спрямувати цю практику на посилення гостро­ти реагування аж до звільнення винних із займаних посад та передачі матеріалів про них до правоохоронних органів;

розробити кодекс поведінки державного службовця, кодекс працівника правоохоронних органів, кодекс честі судді, а та­кож відповідні дисциплінарні кодекси з визначенням у них порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, ви­дів і меж стягнень за посадові правопорушення та умов заохо­чення за етичну службову поведінку;

організувати суцільну незалежну перевірку законності та обґрунтованості створення недержавних організацій (фірм, агентств тощо) для здійснення за підвищену плату операцій і процедур, які безоплатно або за нижчу плату виконуються державними установами; з'ясувати механізми та причини більш швидкого і спрощеного виконання цих послуг недержав­ними організаціями, можливості прихованої організованої ко­рупції;

вивчити питання про додержання порядку притягнення до відповідальності керівників установ і організацій за вчинення корупцІйних діянь їх працівниками та невжиття заходів до запобігання подібним вчинкам;

установити обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади та місцевого самоврядування особами, які вчинили корупційні правопорушення;

створити банк даних про осіб, які були засуджені за коруп­ційні діяння або піддані за них адміністративному стягненню, з метою використання цієї інформації для спеціальної пере­вірки кандидатів на посади державних службовців та праців­ників, які вже займають ці посади;

установити відповідальність посадових осіб органів держав­ної влади та органів місцевого самоврядування за ухилення від реагування відповідно до закону на критичні виступи за­собів масової інформації щодо оприлюднених фактів корупції, порушень прав і свобод людини І громадянина;

розглянути питання про можливість створення банку даних про суб'єктів підприємницької діяльності, причетних до коруп­ції, з метою виключення можливості їх участі у виконанні державних замовлень і контрактів;

проаналізувати та вдосконалити заходи (засоби) фінансо­вого і банківського контролю з метою виявлення корупцІйних діянь;

розглянути і визначити рівень компетенції, відповідальнос­ті га повноважень Головного контрольно-ревізійного управ­ління України, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України, Державної митної служби Ук­раїни, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства внутрішніх еправ України та інших державних органів, які здійснюють контрольно-дозвільні функ­ції щодо фізичних і юридичних осіб, у проведенні роботи із запобігання та протидії корупції в підпорядкованих їм ор­ганах.