ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розділ VII СИСТЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Реалізація цієї Концепції повинна здійснюватися шляхом;

врахування положень Концепції у формуванні та прове­денні державної, у тому числі правової І кримінальної, політики, використання їх у відповідних актах законодавства, виступах посадових осіб, парламентських слуханнях, рекомендаціях щодо запобігання та протидії корупції;

розроблення нових і вдосконалення чинних загальнодер­жавних планів і програм боротьби з корупцією, а також галу­зевих програм стосовно найбільш криміногенних сфер діяль­ності (державна служба, податкова та митна служби, зовніш­ньоекономічна діяльність, відповідні структури міліції, комунального господарства, сфера приватизації тощо);

прийняття нових законів і внесення змін та доповнень до чинних законодавчих актів;

розроблення на підставі програм і нормативно-правових актів відповідних відомчих планів, заходів запобігання і про­тидії корупції, типових функціональних обов'язків, посадових інструкцій посадових осіб;

визначення чіткої системи державного контролю та відпо­відальності за виконання положень і рекомендацій Концепції, покладення зазначених функцій на відповідний орган;

здійснення аналізу інформації про боротьбу з корупцією, забезпечення постійного моніторингу цієї діяльності;

визначення виконавців для прогнозування криміногенної ситуації, визначення потреби та можливості коригування у перспективі планів щодо боротьби з корупцією.

Строки практичної реалізації Концепції зумовлюються особливостями динаміки політичного, демократичного, соці­ально-економічного і правового розвитку України та форму­вання громадянського суспільства на сучасному перехідному етапі. Багато що залежатиме від злагодженості дій усіх органів державної влади на загальнодержавному і регіональному рів­нях, ставлення до проблеми боротьби з корупцією з боку дер­жави та її громадян.

Невідкладні заходи щодо запобігання І протидії корупції доцільно здійснити протягом 1998 року, а ті, що потребують більш тривалого розроблення і впровадження,- у найближчі 2-3 роки. Інші заходи повинні здійснюватися постійно для того, щоб до 2005 року в Україні була створена і діяла ефективна

система боротьби з корупцією та було досягнуто реальних результатів.

Положення Концепції мають бути враховані у навчальних планах спеціалізованих наукових установ та навчальних за­кладів.

Глава Адміністрації Президента України Є. КУШНАРЬОВ

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

«ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПРОГРАМУ БОРОТЬБИ

З КОРУПЦІЄЮ»

З метою зміцнення правопорядку в державі, підвищення ефективності боротьби з корупцією і організованою злочинні­стю, забезпечення захисту прав та свобод людини і громадя­нина та відповідно до пункту 1 статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Національну програму боротьби з корупцією (додасться).

2. Кабінету Міністрів України, Координаційному комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України забезпечити виконання Національної програми.

3. Кабінету Міністрів України:

внести відповідні корективи до Комплексної цільової про­грами боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки;

здійснити фінансове та матеріально-технічне забезпечення реалізації заходів, передбачених Національною програмою боротьби з корупцією.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 10 квітня 1997 року, № 319/97

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України:«ч

від 10 квітня 1997року № 319/97'І

НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

Незважаючи на вжиті останніми роками заходи щодо по­долання корупції, досягти помітних зрушень у цій справі не вдалося. Прояви цього явища негативно позначаються на за­безпеченні національної безпеки держави, викликають напругу

в суспільстві. Не усунуто причини та умови, що сприяють ко-

рунційним проявам.

Хоча саме поняття корупції потребує більш чіткого визна­чення, законодавство значною мірою дає можливість вести боротьбу з різного роду корупційними діяннями. Проте Закон України «Про боротьбу з корупцією» майже не застосовується.

Окремі керівники центральних і місцевих органів виконав­чої влади усунулись від виконання вимог законодавства про боротьбу з корупцією.

Діяльність органів виконавчої влади, в тому числі право­охоронних, здійснюється без додержання принципу розподілу функцій і відповідальності. Підрозділи правоохоронних орга­нів часто дублюють один одного, що призводить до неузго­дженості та паралелізму в роботі.

Через неналежні критерії оцінки роботи податкові адмініст­рації спрямовують свої зусилля в основному на збільшення обсягу застосування штрафних санкцій, а не на розширення бази оподаткування та забезпечення повного внесення подат­ків до бюджетів.

У законодавстві щодо боротьби зі злочинністю є суттєві прогалини. В той же час його вдосконалення має фрагментар­ний характер, затягується прийняття нових Кримінального, Цивільного та Інших кодексів України.

У кримінальному законодавстві є неузгоджені міри пока­рання за схожі злочини, міститься значна кількість їх фор­мальних складів, що дає можливість організованим корупціо-нерам нерідко уникати реального покарання.

Проекти нормативно-правових актів не завжди піддаються експертизі з метою оцінки криміногенних наслідків їх засто­сування. Без відповідних наукових кримінологічних обгрунту­вань визначаються стратегія і тактика профілактики злочин­ності та корупції. В практичній діяльності правоохоронних органів бракує методик скономіко-правового аналізу тінізації та криміналізації економіки.

У розгляді справ суди допускають тяганину, що знижує оперативність і ефективність правосуддя, створює умови для здійснення корупційних діянь. Наявність у кримінально-про-цссуальному законодавстві норм, що регламентують звільнен­ня від кримінальної відповідальності за нереабі літуючим й підставами, використовується працівниками правоохоронних органів у корупційних цілях, призводить до порушень прав людини.

Відсутня звітність щодо боротьби з корупцією. Потребу­ють уточнення та узгодження статистичні показники роботи правоохоронних органів і судів. Через їхню неузгодженість втрачається головний профілактичний чинник - невідворот­ність покарання за злочин.

12 2—391

Усе цс дас можливість злочинним елементам тривалий час здійснювати свою протиправну діяльність, втягувати до неї нових учасників, і перш за все посадових осіб державних ор­ганів для вчинення корупцІйних діянь.

З метою подолання корупції як суспільного зла передбача­ється здійснення таких заходів:

, І •;',-•* ••'.. ', •••£-.: ,-

І. Профілактичні заходи ; ^,л;-*

1. Провести до 1 жовтня 1997 року в органах виконавчої

влади атестацію державних службовців. За результатами атес­тації розглянути питання щодо звільнення з посад державних службовців, які втратили довіру, порушують законодавство, підтримують зв'язки з кримінальними елементами.

Про здійснені заходи та пропозиції щодо підвищення рівня роботи з кадрами, удосконалення системи професійного навчання державних службовців подати Інформацію Коорди­наційному комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.

Головне управління державної служби при Кабінеті Мініст­рів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації

2. Здійснити до 1 вересня 1997 року перевірки додержання вимог статей 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з коруп­ цією» державними службовцями першої, другої, третьої та четвертої категорій. За результатами перевірок внести пропо­ зиції Кабінету Міністрів України.

Головне управління державної служби при Кабінеті Мініст­рів України, Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України

3. Проаналізувати внесені у 1996 році органами дізнання та попереднього слідства подання щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню корупційних діянь, інформації про втручання посадових осіб у хід розслідування і судового роз­ гляду кримінальних справ та узагальнити практику застосу­ вання Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Матеріали про результати узагальнення подати в липні 1997 року на розгляд Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.

Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна податкова адміністрація України, Головне контрольно-ревізійне управ­ління України, Верховний Суд України (за згодою)

4. За підсумками інвентаризації військово-тсхнІчного майна та зброї перевірити до 1 вересня 1997 року у Зброй­ них Силах України законність їх реалізації, повноту над-

ходжсння та цільове використання одержаних коштів. Про результати перевірки та пропозиції доповісти Президентові України.

Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство фінан­сів України, Генеральна військова інспекція при Президентові України, Міністерство оборони України

5. Організувати до 1 липня 1997 року перевірки виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1997 року «Про затвердження Положення про порядок скла­ дання єдиного кошторису доходів І видатків бюджетної уста­ нови, організації». Узагальнені результати перевірок та пропо­ зиції подати Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України, Державна податкова адмі­ністрація України

6. Вивчити до 1 серпня 1997 року стан додержання законо­ давства у сфері приватизації об'єктів державної І комунальної власності в містах Києві, Сімферополі, Севастополі та облас­ них центрах України. Матеріали про викриті порушення над­ силати правоохоронним органам.

Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і органі­зованою злочинністю при Президентові України за участю Генеральної прокуратури України

7. Здійснити до 1 липня 1997 року заходи щодо вдоскона­ лення використання бюджетних і позабюджетних коштів су­ дами І'а органами юстиції.

Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України

8. Внести до 1 травня 1997 року пропозиції щодо вдоско­ налення системи реєстрації та оприлюднення нормативно- правових актів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні місцевих, державних адміністрацій.

Міністерство юстиції України

9. Запропонувати Верховному Суду України провести ви­ вчення та узагальнення судової практики щодо застосування законодавства про боротьбу з корупцією та дати роз'яснення судам з цього питання.

10. Кабінету Міністрів України:

1) розглянути до 1 червня 1997 року на окремому засіданні звіти керівників міністерств, інших центральних органів вико­навчої влади щодо виконання законів України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією». Під персональну відповідальність керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади забезпечити неухильне виконання вимог цих законів з мстою запобігання втягуванню державних службовців до вчинення правопорушень. Постійно здійснюва­ти заходи щодо оздоровлення управлінського апарату. Свос-

12* 355

часно реагувати на повідомлення громадян та засобів масової інформації про незаконні дії працівників державних органів,

давати їм принципову оцінку.

Під час розгляду питання щодо прийняття на державну службу знайомити кандидатів з вимогами законів України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією» в частині обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби;

2) визначити до 1 червня 1997 року доцільність надання підрозділами Державної митної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, включаючи Державну службу охо­ рони, платних послуг юридичним і фізичним особам та вжити заходів до наведення порядку у цій сфері;

3) вивчити в другому кварталі 1997 року питання щодо до­ цільності створення в системах Служби безпеки України і Мі­ ністерства внутрішніх справ України спеціальних підрозділів боротьби з корупцією;

4) запровадити до 1 серпня 1997 року інститут представни­ ків правоохоронних органів за кордоном для координації дій з правоохоронними органами і спецслужбами Іноземних держав у сфері боротьби із злочинністю та корупцією;

5) розглянути до 1 червня 1997 року питання щодо звіль­ нення органів податкової служби від виконання невластивих функцій, зокрема щодо прийняття ними квартальної бух­ галтерської звітності підприємств, з мстою посилення їх­ нього контролю за достовірністю податкових декларацій юридичних осіб та вивчення первинних бухгалтерських до­ кументів конкретних платників податків. Підготувати відпо­ відні пропозиції щодо змін і доповнень до чинного законо­ давства;

6) розробити до 1 липня 1997 року механізм заборони або обмеження створення при судах, правоохоронних органах, органах виконавчої влади різного роду фондів та одержання ними матеріальної допомоги від господарюючих суб'єктів;

7) визначити до 1 серпня 1997 року порядок одержання су­ дами, органами юстиції, правоохоронними органами коштів з місцевих бюджетів;

8) запровадити до 1 червня 1997 року на державних під­ приємствах та в установах конкурсний порядок укладання угод щодо придбання майна та одержання послуг на суму по­ над 10 тисяч гривень;

9) організувати до 1 вересня 1997 року за участю Гене­ ральної прокуратури України перевірки додержання законо­ давства та статутних вимог об'єднаннями громадян щодо за­ йняття ними підприємницькою діяльністю;

10) розробити до 1 липня 1997 року комплекс заходів щодо вдосконалення організації фінансового контролю в Україні.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти