|
ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Оцінка якості засвоєння навчальної програми з дисципліни “Кримінологія”, включає виконання модульних контрольних робіт та складання підсумкового екзамену. Для атестації курсантів, слухачів і студентів на відповідність їхніх знань вимогам, викладеним в цій навчальній програмі, на кафедрі створюється фонд засобів педагогічної діагностики, який включає типові завдання, тести з навчальної дисципліни “Кримінологія”, які повинні забезпечувати об’єктивність оцінки знань, умінь та рівнів, набутих компетенцій з кримінології. Підсумкову оцінку якості засвоєння навчальної програми визначають за результатами екзамену.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Кримінологія напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” галузь знань 0304 ,,Право”
Робоча програма з «Кримінології» для студентів за напрямом підготовки ОКР "бакалавр" денної форми навчання за спеціальністю «правознавство» „___” ________ 20__ року
Розробник: Раєцька Людмила Василівна, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінально-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (предметної комісії) Протокол від. “____”________________20__ року № ___
Завідувач кафедри В.Я.Горбачевський “_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” галузь знань 0304 ,,Право”
Протокол від. “____”________________20___ року № ___
“_____”________________20__ року Голова _______________
Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – аудиторних занять 54 год., самостійна робота 36 год. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Мета: формування у слухачів науково обґрунтованих уявлень про сучасний стан злочинності в Україні та світі, тенденції і фактори, що її обумовлюють, особистість злочинця, а також про систему заходів боротьби зі злочинністю і окремими її видами;
Завдання: набуття навичок самостійного комплексного аналізу кримінальної ситуації, організації і безпосередньої реалізації заходів профілактики злочинів на локальному рівні (село, селище міського типу, місто без районного поділу, сільський район, район в складі міста).
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:фактори, які обумовлюють існування злочинності в суспільстві, причинно-наслідкові комплекси, які породжують окремі види, групи, злочинів та конкретні злочини; - кримінологічну характеристику злочинців; - методику проведення кримінологічних досліджень; - комплекс загальносуспільних заходів запобігання злочинності і набір спеціально-кримінологічних способів і заходів профілактики по запобіганню.
вміти:- аналізувати криміногенну ситуацію злочинності в окремому регіоні; - виявляти причини та умови, які сприяють вчиненню конкретного злочину; - організувати і проводити кримінологічні дослідження на окремому об’єкті, території; - розробляти і реалізовувати різноманітні заходи по запобіганню злочинів.
1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовий модуль 1.
2. Структура навчальної дисципліни Тематичний план дисципліни: ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН з навчальної дисципліни «Кримінологія» кафедри кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС для підготовки студентів ННІПП, (освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр", напрям підготовки "Правознавство")
Підсумковий контроль: екзамен. Теми семінарських занять
Теми практичних занять
Самостійна робота
Індивідуальні завдання Тема 1. 1. Поняття кримінології як науки 2. Кримінологія – це соціолого-правова наука. 3. Предмет кримінологічної науки 4. Додаткові питання, що вивчаються кримінологією 5. Завдання кримінології 6. Функції кримінології 7. Діалектичний та історичний методи в кримінології 8. Загальнонаукові методи кримінологічних досліджень 9. Спеціальні методи кримінологічних досліджень 10. Зв’язок кримінології з юридичними науками 11. Зв’язок кримінології з не юридичними науками 12. Система науки кримінології 13. Значення кримінології як науки
Тема 2. 1. Основні періоди розвитку кримінології 2. Кримінологічні думки Платона. 3. Кримінологічні думки Аристотеля. 4. Філософи стародавнього Рима про причини вчинення злочинів 5. Кримінологічні погляди в епоху середньовіччя 6. Кримінологічні погляди в епоху Відродження 7. Виникнення кримінологічні ідеї класичної школи кримінального права 8. Основні кримінологічні принципи Ч.Бекаріа 9. Значення ідей Говарда 10. Теорія покарання Бентама 11. Кримінологічні ідеї Фейєрбаха 12. Кримінологічні ідеї Гегеля 13. Значення класичного напрямку в кримінології 14. Позитивістський напрямок у кримінології 15. Засновник біологічного напрямку в кримінології Ч.Ломброзо 16. Послідовники ідей Ломброзо - Е. Феррі й Р. Гарофало 17. Виникнення соціологічного напрямку в кримінології 18. Історія вітчизняної кримінології в 20-30-х роках ХХ ст.. 19. Відродження кримінологічної науки на початку 60-х років ХХст. 20. Відродження кримінології на Україні 21. Розвиток кримінології в незалежній Україні 22. Основні напрямки розвитку кримінології на сучасному етапі
Тема 3. 1. Погляди вчених на проблему злочинності. 2. Рівень злочинності. 3. Коефіцієнт злочинності. 4. Динаміка злочинності. 5. Структура злочинності. 6. Штучна латентність. 7. Рівні латентності. 8. Стан латентної злочинності в Україні.
Тема 4. 1. Поняття детермінації 2.Проблема причинності в кримінології 3. Значення вивчення причинності 4. Класифікація причин та умов злочинності за природою, 5. Класифікація причин та умов злочинності за рівнем функціонування; 6. Класифікація причин та умов злочинності за змістом і способом дії; 7. Класифікація причин та умов злочинності за джерелами. 8. Різні підходи до розуміння причинності в кримінології 9.Умовний підхід до розуміння причинності в кримінології 10.Традиційний підхід до розуміння причинності в кримінології 11.Традиційно-діалектичний підхід до розуміння причинності в кримінології 12.Інтеракціоналістський підхід до розуміння причинності в кримінології 13.Віктимність як причина вчинення злочину 14.Проблема конфліктів у кримінальному середовищі, що призводить до вчинення злочину. 15.Причини та умови індивідуальної злочинної поведінки. 16.Механізм індивідуальної злочинної поведінки
Тема 5. Зарубіжні концепції причин злочинності 1. Концепція стратифікації 2. Інтеракціонізм (вчення про взаємодію). 3. Теорія стигматизації (таврування) 4. Теорія небезпечного стану 5. Теорія соціальної дезорганізації 6. Теорія диференціального зв'язку 7. Психологічні підходи до причин злочинності
Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця 1. Межі визнання особи злочинця в кримінології 2. Соціально-демографічні ознаки особи злочинця 3. Кримінально-правова характеристика особи злочинця 4. Соціально-рольові характеристики особи злочинця 5. Риси правової і моральної свідомості особи злочинця 6. Соціально-психологічна характеристика особи злочинця 7. Класифікація і типологія злочинців 8. Практичне використання у статистичному аналізі злочинності за особою злочинця; 9. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця при проведенні профілактичних заходів. 10. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця при встановленні причин та умов, що сприяли вчиненню злочину і вивченні особи підозрюваного й обвинуваченого під час попереднього розслідування кримінальної справи; 11. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця в діяльності судів при призначенні покарання. 12. Практичне значення кримінологічного аналізу особи злочинця у діяльності працівників кримінально-виконавчої системи під час відбування засудженими покарання.
Тема 7. Проблеми кримінологічної віктимології 1. Становлення віктимології як самостійного напрямку кримінологічних досліджень 2. Зв’язок “злочинець-потерпілий”. 3. Віктимність та її значення. 4. Класифікація жертв злочинів 5. Статус потерпілого. 6. Позиція жертви. 7. Віктимна поведінка жертви злочину. 8. Кримінально-правовий підхід до класифікації жертв злочину. 9. Комплексний підхід до класифікації жертв злочину. 10. Значення класифікації і типології жертв. 11. Поняття віктимологічної профілактики. 12. Віктимна поведінка жертви та її види. 13. Віктимна ситуація та її роль у генезисі становлення жертви злочину. 14. Поняття віктимізації. 15. Віктимність окремої особи (індивідуальна віктимність).
Тема 8. Кримінологічне прогнозування і планування заходів боротьби із злочинністю 1. Вимоги до джерел прогнозування 2. Завдання кримінологічного прогнозування 3. Види кримінологічного прогнозування 4. Види прогнозування злочинності 5. Індивідуальне прогнозування 6. Значення кримінологічного прогнозуванні 7. Кримінологічне планування 8. Оперативні плани профілактики злочинності. 9. Короткострокові плани профілактики злочинності. 10. Середньострокові плани профілактики злочинності. 11. Довгострокові плани профілактики злочинності. 12. Принципи, які висуваються до кримінологічного планування 13. Етапи кримінологічного планування 14.Основні розділи плану боротьби зі злочинністю
Тема 9. .Організація і методика кримінологічних досліджень 1. Поняття кримінологічного дослідження. 2. Підготовка кримінологічного дослідження включає: 3. Мета і завдання кримінологічного дослідження. 4. Об’єкти та суб’єкти кримінологічного дослідження. 5. Види кримінологічних досліджень 6. Поняття кримінологічної інформації 7. Види кримінологічної інформації 8. Неофіційна інформація 9. оперативної інформації 10. Програма кримінологічного дослідження. 11. Метод інтерв’ювання 12. Метод анкетування 13. Метод спостереження 14. Метод експертних оцінок. 15. Документальний метод. 16. Соціальний експеримент 17. Психологічні методи, що використовуються в кримінологічних дослідженнях
Тема 10. Теорія протидії злочинності 1. Співвідношення понять “запобігання”, “профілактика”, “припинення”. 2. Принципи попереджувальної діяльності 3. Функції попереджувальної діяльності 4. Цілі та завдання попереджувальної діяльності 5. Рівні профілактики 6. Види індивідуального рівня запобігання злочинності 7. Класифікація профілактичних заходів 8. Види суб’єктів профілактики 9. Спеціалізовані суб’єкти профілактики злочинів 10. Суд як суб’єкт запобігання злочинів 11. Прокуратура як суб’єкт запобігання злочинів 12. Міліція як суб’єкт запобігання злочинів 13. Установи, що виконують покарання як суб’єкт запобігання злочинів 14. Служба безпеки України як суб’єкт запобігання злочинів 15. Міністерство юстиції як суб’єкт запобігання злочинів 16. Правове регулювання профілактики злочинності 17. Інформаційне забезпечення запобігання злочинів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|