ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Молочний шлях. Будова галактики. Місце сонячної системи в галактиці. Зоряні скупчення і асоціації. Туманності.

1. Всесвіт має складну комірчасту структуру, у якій відбувається гравітаційна взаємодія всіх космічних тіл.
2. Наша галактика має назву Молочний Шлях. Вона є видимою частиною Галактики.
3. Галактика складається із зір, зоряних скупчень, міжзоряного газу, різноманітних полів і випромінювання.
4. Сонячна система належить Галактиці й знаходиться ближче до її периферії, ніж до центра.
5. У Галактиці є зоряне населення І і ІІ типів.
6. Галактика має добре розвинену спіральну структуру.

7. Спостерігається віддалення галактик одна від одної, яке пояснюється розширенням Всесвіту.

8. Згідно сучасних наукових уявлень, існує абсолютний горизонт - відстань, за яку "зазирнути" ми не можемо у принципі.

9. Всесвіт народився з фізичного вакууму, і його подальша доля залежить від значення середньої густини речовини.

10. Наш Всесвіт влаштовано так, що в ньому стала можливою поява життя.

11. Життя - це високоорганізований стан речовини, здатний до самовідтворення за допомогою певним чином кодованих молекул і до обміну з навколишнім середовищем речовиною, енергією та інформацією.

12. За наявності відповідних умов, життя може виникнути і на інших планетах.

13. Не виключено, що в матеріальному Космосі існує нескінчена кількість різних всесвітів.

Чума́цький Шлях — власна назва галактики, у якій розташована Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.

Зо́ряні асоціа́ції — угрупування гравітаційно непов'язаних або слабопов'язаних між собою молодих зір (віком до декількох мільйонів років), об'єднаних спільним походженням.

Різновиди туманностей

Дифузні туманності - величезні за розмірами (10-100 пк), досить щільні (10-100 частинок в 1 см3 ), неправильної форми. З ними пов'язують утворення зірок. Дифузні туманності поділяються на світлі і темні:

· Темні – поглинають світло зір, що знаходяться за нею;

· Світлі – якщо поблизу туманності є достатньо яскрава зоря, то туманність відбиває її світло.

· Комплексні туманності правильної форми утворюються зі скинутих оболонок зір, поділяються на волокнисті та планетарні:

· Волокнисті туманності – залишки спалахів наднових;

· Планетарні – туманності кільцеподібної форми, які здалека мають вигляд слабких кілець, або дисків.

Зірки, які знаходяться всередині цих хмар газу, змушують їх світитися красивим червоним, синім і зеленим кольором. Ці кольори залежать від комбінації різних елементів усередині туманності. Більшість туманностей складаються на 90% з водню, 10% гелію і 0,1% важких елементів, таких як вуглець, азот, магній, калій, кальцій, залізо. Ці хмари матерії також досить великі. По суті, вони є одними з найбільших об'єктів в Галактиці. Багато з них мають десятки або навіть сотні світлових років в поперечнику. Туманності були розділені на п'ять основних категорій. Це емісійні туманності, відбивні туманності, темні туманності, планетарні туманності і залишки наднових. Емісійні і відбивні туманності, як правило, нечіткі за зовнішнім виглядом і не мають ніякої помітної форми або структури. Вони також відомі як дифузні туманності.

 

 

Світ галактик. Квазари. Проблеми космології. - Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Походження і розвиток Всесвіту.

Галактика – це велика зоряна система що складається із зір, зоряних скупчень, пилових і газових туманностей, розсіяного газу і пилу. До нашої Галактики входять Сонце і сонячна система. Вік Галактик понад 10 млрд. років. Залежно від розмірів у Галактиках міститься до 100 млрд. зір. Галактики спостерігаються у вигляді світлих туманних плям круглої, овальної або неправильної форми. За структурою розрізняють три типи Галактик: спіральні, еліптичні й неправильні, рідше бувають кільцеві.

Галактики, що є джерелами радіовипромінювання, називаються радіогалактиками. В них відбуваються бурхливі процеси, які супроводжуються викидами речовини. На більших віддалях (до 12 млрд. світлових років) спостерігаються зореподібні радіоджерела – квазари. Потужністю випромінювання вони перевершують найбільші за розміром Галактики. За хімічним складом квазари дуже близькі до газових туманностей. В них значний надлишок ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання порівняно зі звичайними зорями.

Проблеми космологии

Космологія – один з тих розділів природознавства, які завжди знаходяться на стику наук. Будова і еволюція Всесвіту вивчаються космологією. Космологія використовує досягнення і методи фізики, математики, філософії. Предмет космології – весь оточуючий нас мегасвіт, весь "великий Всесвіт", і задача полягає в описі самих загальних властивостей, будови і еволюції вселеної.

1. Гравітаційне відштовхування вакууму.

До самого останнього часу вважалося, що гравітація не має знака, оскільки її дія завжди сприяє лише тяжінню матеріальних тел. Однак, нещодавно встановлений характер розширення Всесвіту, твердо поставив питання про існування явища гравітаційного відштовхування об'єктів. Що поспішно було приписано властивостям абсолютно порожнього простору (вакууму).

2. Темна енергія.

Ще більш екзотична проблема. Проблема наявності додаткової енергії, що забезпечує прискорення процесу розширення Всесвіту.

За відсутністю кращого варіанту, так само була приписана фізичним властивостям самої порожнечі.

3. баріони асиметрія Всесвіту.

Найстаріша, але від того не стала яснішою, проблема екстраполяції на Всесвіт у цілому спостережуваного переважання речовини над антиречовиною в нашому локальному скупченні галактик. Дану проблему (при всьому величезному бажанні) так і не вдалося списати на природна властивість все того ж вакууму. Що так і залишило її в «підвішеному» стані.

Всесвіт – це весь існуючий матеріальний світ, безмежний в часі і просторі і нескінченно різноманітний по формах, які приймає матерія в процесі свого розвитку. Частина Всесвіту, охоплена астрономічними наглядами, називається Метагалактикою, або нашим Всесвітом. Розміри метагалактики дуже великі: радіус космологічного горизонту складає 15-20 млрд. світлових років.

Теорія Великого вибуху Основною теорією виникнення Всесвіту вважаєтьсятеорія про Великий вибух, який відбувся приблизно 13,73млрд років з подальшим розширенням Всесвіту. Врезультаті Великого вибуху виникла матерія, енергія,простір і час. Вченні вважають, що після Великого вибухуВсесвіт був неймовірно розжарений. Приблизно через 10секунд сформувались атомні частинки — протони,електрони і нейтрони; атоми водню і гелію, з якихскладаються більшість зірок, утворилися лише черездекілька сотень тисяч років після Великого вибуху,коли Всесвіт значно розширився в розмірах і охолов.

4. • Пропонувалися також і інші теорії, наприклад теорія стаціонарного Всесвіту, яка, втім, втратила прихильників після відкриття реліктового випромінювання в середині 1960-их.• Вчені підрахували, що якщо Великий вибух відбувся приблизно 14 млрд років тому, Всесвіт мав охолонути до температури близько трьох градусів Кельвіна. Використовуючи радіотелескопи, вчені зареєстрували радіо-шуми, які відповідають даній температурі, на всьому зоряному небі й вважають їх відголосками після Великого вибуху.

5. • Всесвіт на початку існування мав настільки маленькі розміри, що тоді не було ні галактик, ні зір і навіть ще не існували елементарні частинки. Густина та температура новонародженого Всесвіту досягали великих значень. Цей початковий момент народження називають сингулярністю(від. лат. – єдиний)• Потім густина і температура Всесвіту почали знижуватись і стали утворюватися елементарні частинки, атоми і галактики.

6. Еволюція Всесвіту• Процес еволюції Всесвіту відбувається дуже повільно. Адже Всесвіт в багато разів старший астрономії і взагалі людської культури. Зародження і еволюція життя землі є лише незначною ланкою в еволюції Всесвіту. І усе ж таки дослідження, проведені у нашому столітті, відкрили завісу.

20. Життя у всесвіті . Людина у всесвіті . Антропний принцип . Ймовірність життя на інших планетах .Унікальність нашого світу . Питання існування інших всесвітів . Наший всесвіт чотирьохвимірний

Антро́пний при́нцип — один з принципів сучасної космології, який стверджує, що світові фізичні константи оптимально доцільні для виникнення біосфери і початку соціогенезу.

Принцип встановлює залежність існування людини як складної системи та космічної істоти від фізичних параметрів Всесвіту (зокрема, від фундаментальних фізичних констант — сталої Планка, швидкості світла, маси протона й електрона тощо).

Антропний принцип припускає як релігійну, так і наукову інтерпретацію. Відповідно до першого, антропні характеристики Всесвіту виглядають як «підтвердження віри у творця, котрий спроектував світ так, щоб задовольнити в точності наші потреби»

Є три особливості, які роблять Землю унікальною серед інших планет: віддаль від Сонця, розміри і (що, можливо, менш істотно) відносно велика маса природного супутника Місяця. Всі три характеристики виявились важливими для існування і розвитку життя. Земля знаходиться від Сонця на дуже зручній віддалі -149 600 000 км. Саме на цій відстані середня температура на поверхні така, що дозволяє воді, яка входить до складу тіл живих істот, знаходитись у рідкому стані, а не у вигляді льоду чи водяної пари.

3. Якби Земля знаходилась на місці Венери, то велика кількість радіації від Сонця врешті-решт зробила б її схожою на Венеру з потужною атмосферою з вуглекислого газу і занадто високою для існування життя температурою. Якби Земля перемістилась на орбіту Марса, то зменшення кількості сонячного тепла викликало б охолодження океанів і збільшення площі полярних шапок, що зрештою перетворило б її на неконтрольований холодильник з занадто низькою для існування життя температурою. Таким чином, розміри і відстань від центрального світила - це два вирішальних фактори з точки зору умов для існування життя (в кожному разі, схожого на земне).

4. Де у Всесвіті шукати планети, придатні для життя? Дослідження показують, що більшість зір у нашій Галактиці входять до складу кратних систем. Це свідчить про те, що у більшості випадків протизоряна хмара, в якій іде формування зорі, розбивається на фрагменти так, що утворюється одразу кілька об'єктів. Досить часто розподіл мас між ними буває дуже нерівномірним.

5. Зорі набагато меншої маси, ніж Сонце, також погані кандидати для пошуків. Щоб отримати потрібну кількість тепла від такої зорі, планета повинна знаходитись до неї набагато ближче, ніж Земля до Сонця. Наприклад, від зорі Бернарда, другої за віддаленістю від Сонячної системи (6 св. p.), планета мусить знаходитись на віддалі 1 млн 300 тис. км. Це лише втричі далі, ніж Місяць від Землі!

6. Отже, варто шукати планети тільки біля зір, схожих на Сонце. А їх серед 400 млрд зоряного населення нашої Галактики за підрахунками налічується до 28 млрд.

7. Побачити планети біля інших зір дуже важко, бо їхня яскравість набагато менша, ніж яскравість основного світила. Та все ж є кілька методів, які дозволяють виявити наявність планет, навіть не бачачи їх. Основним серед них є метод променевих швидкостей, який за сучасних методик дозволяє реєструвати коливання променевої швидкості зорі навіть у 3 м/с за рахунок наявності невидимого компонента.

8. До пошуків планет підключаються все нові й нові групи дослідників, їм виділяється час на найпотужніших телескопах Землі. Так що немає сумніву - цей список найближчими роками збільшиться в кілька разів. Цей факт свідчить про те, що планетні системи в космосі вельми поширені. На жаль, поки що всі нововідкриті планети подібні до планет-гігантів Сонячної системи, але, напевно, серед них повинні бути і подібні до Землі. Для їхнього пошуку потрібні нові підходи, нове обладнання; роботи в цьому напрямку вже проводяться. Ідуть експерименти в області оптичної інтерферометри, розглядаються проекти потужних космічних інтерферометрів

9. Але серед дослідників є й такі, хто досить скептично оцінює імовірність знайти життя і розум у Всесвіті. Адже мало того, що всі відомі позасонячні планети мають занадто великі маси, вони ще і рухаються по занадто витягнутих орбітах, що призводить до коливань температур, які виходять за межі припустимого для збереження життя. І скоріше за все Сонце з його планетною системою, де колові орбіти акуратно вкладені одна в одну, і сама Земля -це екстраординарна рідкість у Всесвіті.

10. Таким чином, Земля, на якій є не просто життя, а життя розумне, уявляється унікальним витвором природи і чи не єдиним носієм того дивовижного збігу космічних обставин, що забезпечили появу життя і розуму. І якщо Молочний Шлях справді позбавлений присутності інших представників розумного життя, то важливо робити все, щоб зберегти його бодай на Землі.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти