ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Перешикування з рухом колон у косих напрямах

1. «Дробіння» виконується на всіх точках майданчика. Коман­дувати:

а) «при дробінні» в центрі командувати: «В лівий верхній кут і в правий нижній кут по одному — РУШ!»;

б) при «дробінні» на бокових серединах командувати «На верх­ню і нижню середину по одному — РУШ!» або «На лівий верхній кут і на лівий нижній кут — РУШ!»;

в) при «дробінні» на верхній (нижній) середині командувати: «На правий і на лівий нижній (верхній) кут по одному — РУШ!».

2. «Злиття», як і «дробіння» в косих напрямах, виконується на всіх точках майданчика. Командувати:

а) для «злиття» в центрі — «На «верхній правий кут» по одно­му - РУШ!»;

б) для «злиття» на кутах — «По діагоналі по одному — РУШ!».

3. «Розведення». Можливі такі самі напрями розведення, як і при дробінні в косих напрямах. Командувати:

а) для «розведення» в центрі — «Наліво і направо по одному до нижніх кутів — РУШ!»;

б) для «розведення» на бокових серединах — «Наліво і напра­во по одному до верхньої і нижньої середини — РУШ!»;

в) для «розведення» на кутах — «Наліво і направо по одному в обхід - РУШ!»;

г) «Наліво і направо по одному схрещенням — РУШ!».

4. «Зведення». Командувати:

а) для «зведення» на кутах — «По діагоналі по чотири — РУШ!»;

б) для «зведення» в центрі — «По чотири в лівий нижній кут — РУШ!».

Перестроювання з рухом колон у колових напрямах

1. «Дробіння» і «розведення» виконуються «дугами» з різних то­чок майданчика. В окремих випадках командувати:

а) для «дробіння» в центрі — «Дугами на бокові середини по одному — РУШ!»;

б) для «дробіння» на боковій середині — «Дугами на верхню і нижню середину по одному — РУШ!»;

в) для «дробіння» на нижній середині — «Дугами назад у ниж­ні кути по одному — РУШ!»;

г) для «розведення» в центрі — «Дугами із схрещенням до бо­кових середин — РУШ!»;

д) для «розведення» на нижній середині — «Дугами назад до бокових середин по одному — РУШ!».

2. «Злиття» і «зведення». Командувати: «До мене (або на якусь точку) дугами або дугами назад (вказуючи, в яку колону перестроїтись) по два — РУШ!».

 

Навчально – методична карта № 9

самостійного вивчення теми:

Видатні гімнасти України.

час: 2 год.

Основні питання теми:

1. Виступи гімнастів України на Олімпійських Іграх

2. Виступ гімнастів на міжнародній арені: Віктор Чукарін, Марія Гороховська, Лариса Латиніна, Борис Шахлін, Поліна Астахова.

Література:

Основна:

В. Ростороцький „ Олімпійці серед нас ”., М.,- 1984.

Додаткова: Гімн гімнастиці., ілюстрирований журнал.

Методичні рекомендації

Знати:

1. Видатних гімнастів України і їх виступ на міжнародних змаганнях, Олімпійських Іграх, та чемпіонатах світу;

2. Внесок українських гімнастів в розвиток вітчизняної школи гімнастики.

 

Вміти:

Доповісти студентам ДКФВ про видатних гімнастів України

Ключові поняття теми

Олімпійські Ігри, Чемпіонат Світу, гімнастичне багатоборство.

Контроль!!!

 

Заслухати реферати на засіданні гуртка з гімнастики.

 

Видатні гімнасти України.

Основні питання теми:

1. Виступи гімнастів України на Олімпійських Іграх

 

2. Виступ гімнастів на міжнародній арені: Віктор Чукарін, Марія Гороховська, Лариса Латиніна, Борис Шахлін, Поліна Астахова.

Видатні гімнасти України.

Лариса Латиніна

Вона дебютувала в Мельбурні. Там гімнастки виступали у дві зміни: дві вправи виконували вранці, дві – ввечері. Це для того, щоб якомога більше глядачів змогли побачити всіх найкращих.

Такий дебют випадав не багатьом – три золоті й срібна медаль.

Минуло 4 роки, і Лариса Латиніна вийшла відстоювати своє високе звання на 17 Олімпійських іграх у Римі. Як хвилювалася тоді. Адже за півтора роки до цього стала матір’ю й хоч зуміла відновити техніку, однак побоювалася, що забракне витривалості.

То був завзятий двобій землячок – Лариси Латиніної і Поліни Астахової. Але все ж таки Лариса перемогла.

А ще через 4 невтомна спортсменка прибула в складі збірної СРСР на 18 Олімпійські ігри до Токіо. Тепер уже ветеран, найдосвідченіша в команді. Важко, дуже важко було протистояти наступу талановитої енергійної молоді. Однак і цього разу Латиніна не залишилась без золотої медалі: втретє їй присудили звання найкращої у вільних рухах. Плюс ще 2 срібні та 2 бронзові нагороди.

Важко сказати, коли з’являється нова, талановита гімнастка, чи навіть гімнаст, Які здатні перевершити рекорд Латиніної.

Двічі вона була абсолютною чемпіонкою світу, двічі володіла кубком Європи, двічі стала абсолютною чемпіонкою СРСР і виборювала кубок країни. За ці видатні успіхи Ларису Латиніну нагороджено трьома орденами, в тому числі орденом Леніна.

Віктор Чукарін

У дні підготовки до 20 Олімпійських ігор якось непомітно минула п’ятниця для нашого спорту подія: двадцять років тому, в липні 1952 року, радянські спортсмени дебютували на 15 Олімпійських іграх. І в перший же день їх,21 липня, москвичка Ніна Пономарева одержала першу золоту медаль. А 22 липня, талановитий львівський гімнаст Віктор Чукарін олімпійські нагороди й нашій республіці. Він став першим олімпійським чемпіоном з України.

Йому випало не легке щастя – двічі починати свій шлях у спортивній гімнастиці. Ще в 1940 році фахівці дійшли висновку, що у непереможного тоді київського майстра, абсолютного чемпіона країни Аджата Ібадулаєва з’явився талановитий спадкоємиць Віктор Чукарін. У дев’ятнадцять років Віктор виконав норму майстра спорту , і відтоді всі чекали від нього високого злету.

Проте чекати довелося довго. На спортивному шляху юнака стала Велика Вітчизняна війна, було не до тренувань. Знову підійшов він до гімнастичних снарядів лише у 1946 році, вступивши до Львівського інституту фізкультури.

Було тоді Вікторові 25 років, і мало хто вірить, що такому солідному віці гімнаст зможе вдруге виконати хоч би норму майстра спорту.

Та скептики помилилися. Залізний режим тренування, незламна воля до перемоги дозволили спортсменові здолати найголовніше – свій вік. Віктор Чукарін не просто став майстром спорту вдруге. В 1949 році він завоював найвище звання – абсолютного чемпіона СРСР і утримував його ще 2 роки поспіль.

До 16 Олімпійських ігор у Мельбурні нестаріючий ветеран зумів ще раз (вчетверте!) виграти звання абсолютного чемпіона СРСР, а в 1954 році став ще й абсолютним чемпіоном світу. За високі спортивні досягнення заслуженого майстра спорту Віктора Івановича Чукаріна було першим з-поміж спортсменів нашої республіки відзначено найвищою нагородою – орденом

 

Марія Гороховська

Про Марію Гороховську можна сміливо сказати, що у великій гімнастиці вона успішно прожила два життя. Її талант розквітнув ще в ті роки, коли радянські гімнастки змагалися за програмою шестиборства. Тоді вони, наприклад, виступали на високій перекладині і не гірше за чоловіків «крутили» складне «сонце». Марія була найсильнішою з-поміж всіх, володіла званням абсолютної чемпіонки країни.

Та ось наші гімнастки перейшли на сучасну міжнародну програму – чотирьохборство. І знову харківська спортсменка стала найсильнішою, знову завоювала звання абсолютної чемпіонки країни. Ось чому її сміливо включили до складу збірної команди СРСР для участі на 15 Олімпійських іграх. Марія знала, що виступає на цих іграх перший і останній раз, то й хотіла зробити все так, щоб залишилася приємна згадка на все життя.

Тим часом добитися перемоги в Хельсінкі було не так уже й легко. Чудову підготовку демонструвала щира подруга Марії киянка Ніна Бочарова, високим класом відзначилася угорка Маргіт Коронді, до них приєдналася ще й москвичка Катерина Калинчук і угорка Агнеш Келетті. З рештою, цей «квінтет» і поділив між собою всі золоті медалі жіночої гімнастики. А найголовніша серед них – золота медаль абсолютної чемпіонки 15 Олімпійських ігор стала здобутком харків’янки.

Коли гімнастка стає абсолютною чемпіонкою, вона майже обов’язково здобуває ще хоча б одну найвищу нагороду в якомусь з окремих видів чотирьохборства. Виступ Марії в Хельсінкі можна вважати унікальним в цьому відношенні. І до цього, і після ще жодного разу не було, щоб абсолютна чемпіонка «підкріплювала» свою золоту медаль чотирма срібними!

У Марії сталося саме так. Вона одержала золоту медаль за суму багатоборства, а срібні медалі за вільні рухи, вправи на колоді, вправи на брусах і опорний стрибок. П’ять нагород з п’яти можливих в одних змаганнях. Вони – свідчення винятково високого класу нашої землячки в усіх видах, приємна згадка про Олімпійський дебют.

Поліна Астахова

Її структурність, елегантність, витонченість на гімнастичному помості були взірцем. І мало хто знає, що гімнасткою Поліна Астахова стала з волі випадку.

Коли Поліна закінчила 8 класів вона випадково поступила до технікуму фізичної культури. Який же був загальний подив, коли через 4 роки вона разом з дипломом, в якому рясніли самі п’ятірки, одержала значок майстра спорту з гімнастики.

Астахова дебютувала ще на 16 Олімпійських іграх у Мельбурні. Звичайно наймолодша учасниця нашої збірної не могла сподіватися на великий успіх, тренери лише «перевіряли» її. Та все ж їй на згадку лишилася золота медаль, здобута в складі команди.

До Риму Поліна приїхала вже в званні абсолютної чемпіонки країни.

В третє й востаннє Астахова брала участь у 18 Олімпійських іграх в Токіо. Чемпіонка двох Олімпіад, абсолютна чемпіонка країни 1959 року, чотириразова володарка СРСР заслужений майстер спорту.

Борис Шахлін

Він – «найбагатший» з-поміж усіх гімнастів світу: серед трофеїв видатного майстра 89 тільки золотих нагород, здобутих у різних міжнародних і всесоюзних змаганнях. Чимало в нього й почесних спортивних титулів. А друзі й суперники завжди називали його коротко: залізний Шахлін. Цим вони підкреслювали головну рису характеру киянина – незлому волю до перемоги.

Як гімнаст Борис Шахлін зростав винятково швидко. У 1952 році, коли його старші товариші дебютували на 15 Олімпійських іграх, він щойно виконав норму майстра спорту. А в 1954 році – він вже був абсолютним чемпіоном СРСР (до речі це звання він здобув 6 разів). В 1955 році Шахлін став першим володарем кубка Європи, а наступного року в складі збірної країни виступав на 17 Олімпійських іграх у Мельбурні.

До Рима Борис приїхав уквітчаний лаврами чемпіона світу, здобутими перед цим у Москві в 1958 році. Золоту медаль абсолютного чемпіона 17 Олімпійських ігор отримав київський майстер Борис Шахлін.

Завершив він збирання найвищих нагород у Токіо, на 18 іграх. Усе ж і в Токіо киянин ще раз піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу. Уславлений спортсмен надзвичайно красиво, елегантно виконав вправи на перекладині й здобув 6 – ту в своєму житті золоту Олімпійську медаль.

За визначені успіхи на спортивній ниві його груди прикрашають не лише золоті медалі, а й три ордени Радянського Союзу.

Навчально – методична карта № 10_

самостійного вивчення теми:

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти