ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Особливості занять гімнастикою з жінками

Основні питання теми:

1. Значення, завдання занять оздоровчої гімнастикою з

жінками.

 

2. Організація і зміст занять з учетом особливостей жіночого

організму.

 

3. Форми і методи занять.

 

4. Лікарняний контроль.

Особливості занять гімнастикою з жінками

Жіноча гімнастика— різновид основної гімнастики, зміст і ме­тодика занять якої підпорядковані особливостям жіночого орга­нізму.

У зв'язку з цим багато вправ спрямовані на зміцнення м'язів таза, особливо малого таза і тазового дна, черевного преса.

У завдання жіночої гімнастики входить розвиток пластики, ви­разності рухів, почуття ритму і темпу, розвиток спритності, гнуч­кості, витривалості, отримання прикладних навиків.

Завдяки заняттям жіночою гімнастикою удосконалюється постава, фігура стає більш стрункою, поліпшується хода. Занят­тя, проведені, як правило, з музичним супроводом, підвищують не тільки фізичну підготовленість жінки, але і позитивно впли­вають на психологічну сферу. Позитивні емоції, нервове розван­таження, тонізуючий ефект від усебічного впливу вправ сприя­ють гарному настрою, придбанню впевненості жінки в собі.

Заняття — уроки жіночої гімнастики — насичені ЗРВ без пред­метів і з предметами (м'ячі, набивні м'ячі, скакалки, ціпки тощо). Використовуються лави, гімнастична стінка й інше гімнастичне устаткування і тренажери. На гімнастичних снарядах виконуються в основному вправи загальнорозвиваючого і прикладного харак­теру, що зміцнюють опорно-руховий апарат і не зв'язані зі склад­ною координацією рухів і значними зусиллями спрямованими на утримання ваги тіла на руках. Характерним є включення в зміст занять танцювальних рухів і елементів художньої гімнастики, у то­му числі і з предметами (обруч, стрічка, м'яч, шарф тощо).

В уроках жіночої гімнастики широко використовується гру­повий метод навчання багатьом вправам і виконання вправ гру­пою, що підвищує моторну щільність занять.

Підсумком довгострокових занять може бути участь у групо­вих вправах на оглядах-конкурсах, де оцінюються злагодженість, синхронність і пластичність рухів, граціозність і музикальність виконавців.

Заняття жіночою гімнастикою доцільно проводити 2—3 рази на тиждень тривалістю 45—60 хв. Частина часу, особливо в занят­тях з початківцями, іде на розучування складних рухів: хвиль, змахів, пружинних і комбінованих рухів, стрибків, рівновазі, тан­цювальних елементів. У залежності від завдань підготовчої час­тини чи наприкінці основної частини уроку рекомендується ви­конувати комплекси ритмічної гімнастики, що безперечно вима­гає також попереднього освоєння. Більша частина вправ має носити динамічний характер. При їхньому виконанні необхідно звертати увагу на точне дотримання вимог до точності вихідних і кінцевих положень, амплітуди, напрямку і характеру рухів, до­магаючись у той же час плавності, округлості, м'якості — типово жіночих відтінків рухів. У зв'язку з тим, що в жіночій гімнастиці практично немає складних і травмонебезпечних елементів, які ви­магають страховки і фізичної допомоги викладача, його увага може цілком направлятися на методичні вказівки, на характер вправ, правильність їхнього виконання, регулювання навантажен­ня, організацію занять. При навчанні рекомендується розбивати групу на пари для взаємоконтролю, а також для надання допомо­ги і проведення вправ фізичної підготовки.

Навчально – методична карта № 3_

самостійного вивчення теми:

Виступи Українських гімнастів на міжнародних змаганнях

час: 2 год.

Основні питання теми:

1.Виступ гімнастів на міжнародній арені: Віктор Чукарін, Лариса Латиніна,

БорисШахлін, Поліна Астахова.

2. Видатні гімнасти України на Олімпійських Іграх.

3. Розвиток спортивної гімнастики на сучасному етапі.

 

Література:

Основна:

Ростороцкий В. „ Олімпійці серед нас ”.,- М.,1984.

Олімпійський спорт

Додаткова:

Спортивна гімнастика

Методичні рекомендації

Знати:

1. Видатних гімнастів України та їх внесок в розвиток вітчизняної школи гімнастики.

2. Підсумки участі українських гімнастів на Олімпійських іграх, чемпіонатах Світу та Європи.

Вміти:

Доповісти студентам коледжу про видатних гімнастів України.

 

 

.Ключові поняття теми

Олімпійські ігри, чемпіонат Світу, чемпіонат Європи.

Контроль!!!

Доповідь на засіданні кружка з гімнастики.

Виступи Українських гімнастів на міжнародних змаганнях

Основні питання теми:

1. Виступ гімнастів на міжнародній арені: Віктор Чукарін,

Лариса Латиніна, Борис Шахлін, Поліна Астахова.

 

2. Видатні гімнасти України на Олімпійських Іграх.

 

3. Розвиток спортивної гімнастики на сучасному етапі.

Видатні гімнасти України.

Лариса Латиніна

Вона дебютувала в Мельбурні. Там гімнастки виступали у дві зміни: дві вправи виконували вранці, дві – ввечері. Це для того, щоб якомога більше глядачів змогли побачити всіх найкращих.

Такий дебют випадав не багатьом – три золоті й срібна медаль.

Минуло 4 роки, і Лариса Латиніна вийшла відстоювати своє високе звання на 17 Олімпійських іграх у Римі. Як хвилювалася тоді. Адже за півтора роки до цього стала матір’ю й хоч зуміла відновити техніку, однак побоювалася, що забракне витривалості.

То був завзятий двобій землячок – Лариси Латиніної і Поліни Астахової. Але все ж таки Лариса перемогла.

А ще через 4 невтомна спортсменка прибула в складі збірної СРСР на 18 Олімпійські ігри до Токіо. Тепер уже ветеран, найдосвідченіша в команді. Важко, дуже важко було протистояти наступу талановитої енергійної молоді. Однак і цього разу Латиніна не залишилась без золотої медалі: втретє їй присудили звання найкращої у вільних рухах. Плюс ще 2 срібні та 2 бронзові нагороди.

Важко сказати, коли з’являється нова, талановита гімнастка, чи навіть гімнаст, Які здатні перевершити рекорд Латиніної.

Двічі вона була абсолютною чемпіонкою світу, двічі володіла кубком Європи, двічі стала абсолютною чемпіонкою СРСР і виборювала кубок країни. За ці видатні успіхи Ларису Латиніну нагороджено трьома орденами, в тому числі орденом Леніна.

Віктор Чукарін

У дні підготовки до 20 Олімпійських ігор якось непомітно минула п’ятниця для нашого спорту подія: двадцять років тому, в липні 1952 року, радянські спортсмени дебютували на 15 Олімпійських іграх. І в перший же день їх,21 липня, москвичка Ніна Пономарева одержала першу золоту медаль. А 22 липня, талановитий львівський гімнаст Віктор Чукарін олімпійські нагороди й нашій республіці. Він став першим олімпійським чемпіоном з України.

Йому випало не легке щастя – двічі починати свій шлях у спортивній гімнастиці. Ще в 1940 році фахівці дійшли висновку, що у непереможного тоді київського майстра, абсолютного чемпіона країни Аджата Ібадулаєва з’явився талановитий спадкоємиць Віктор Чукарін. У дев’ятнадцять років Віктор виконав норму майстра спорту , і відтоді всі чекали від нього високого злету.

Проте чекати довелося довго. На спортивному шляху юнака стала Велика Вітчизняна війна, було не до тренувань. Знову підійшов він до гімнастичних снарядів лише у 1946 році, вступивши до Львівського інституту фізкультури.

Було тоді Вікторові 25 років, і мало хто вірить, що такому солідному віці гімнаст зможе вдруге виконати хоч би норму майстра спорту.

Та скептики помилилися. Залізний режим тренування, незламна воля до перемоги дозволили спортсменові здолати найголовніше – свій вік. Віктор Чукарін не просто став майстром спорту вдруге. В 1949 році він завоював найвище звання – абсолютного чемпіона СРСР і утримував його ще 2 роки поспіль.

До 16 Олімпійських ігор у Мельбурні нестаріючий ветеран зумів ще раз (вчетверте!) виграти звання абсолютного чемпіона СРСР, а в 1954 році став ще й абсолютним чемпіоном світу. За високі спортивні досягнення заслуженого майстра спорту Віктора Івановича Чукаріна було першим з-поміж спортсменів нашої республіки відзначено найвищою нагородою – орденом

 

Марія Гороховська

Про Марію Гороховську можна сміливо сказати, що у великій гімнастиці вона успішно прожила два життя. Її талант розквітнув ще в ті роки, коли радянські гімнастки змагалися за програмою шестиборства. Тоді вони, наприклад, виступали на високій перекладині і не гірше за чоловіків «крутили» складне «сонце». Марія була найсильнішою з-поміж всіх, володіла званням абсолютної чемпіонки країни.

Та ось наші гімнастки перейшли на сучасну міжнародну програму – чотирьохборство. І знову харківська спортсменка стала найсильнішою, знову завоювала звання абсолютної чемпіонки країни. Ось чому її сміливо включили до складу збірної команди СРСР для участі на 15 Олімпійських іграх. Марія знала, що виступає на цих іграх перший і останній раз, то й хотіла зробити все так, щоб залишилася приємна згадка на все життя.

Тим часом добитися перемоги в Хельсінкі було не так уже й легко. Чудову підготовку демонструвала щира подруга Марії киянка Ніна Бочарова, високим класом відзначилася угорка Маргіт Коронді, до них приєдналася ще й москвичка Катерина Калинчук і угорка Агнеш Келетті. З рештою, цей «квінтет» і поділив між собою всі золоті медалі жіночої гімнастики. А найголовніша серед них – золота медаль абсолютної чемпіонки 15 Олімпійських ігор стала здобутком харків’янки.

Коли гімнастка стає абсолютною чемпіонкою, вона майже обов’язково здобуває ще хоча б одну найвищу нагороду в якомусь з окремих видів чотирьохборства. Виступ Марії в Хельсінкі можна вважати унікальним в цьому відношенні. І до цього, і після ще жодного разу не було, щоб абсолютна чемпіонка «підкріплювала» свою золоту медаль чотирма срібними!

У Марії сталося саме так. Вона одержала золоту медаль за суму багатоборства, а срібні медалі за вільні рухи, вправи на колоді, вправи на брусах і опорний стрибок. П’ять нагород з п’яти можливих в одних змаганнях. Вони – свідчення винятково високого класу нашої землячки в усіх видах, приємна згадка про Олімпійський дебют.

Поліна Астахова

Її структурність, елегантність, витонченість на гімнастичному помості були взірцем. І мало хто знає, що гімнасткою Поліна Астахова стала з волі випадку.

Коли Поліна закінчила 8 класів вона випадково поступила до технікуму фізичної культури. Який же був загальний подив, коли через 4 роки вона разом з дипломом, в якому рясніли самі п’ятірки, одержала значок майстра спорту з гімнастики.

Астахова дебютувала ще на 16 Олімпійських іграх у Мельбурні. Звичайно наймолодша учасниця нашої збірної не могла сподіватися на великий успіх, тренери лише «перевіряли» її. Та все ж їй на згадку лишилася золота медаль, здобута в складі команди.

До Риму Поліна приїхала вже в званні абсолютної чемпіонки країни.

В третє й востаннє Астахова брала участь у 18 Олімпійських іграх в Токіо. Чемпіонка двох Олімпіад, абсолютна чемпіонка країни 1959 року, чотириразова володарка СРСР заслужений майстер спорту.

Борис Шахлін

Він – «найбагатший» з-поміж усіх гімнастів світу: серед трофеїв видатного майстра 89 тільки золотих нагород, здобутих у різних міжнародних і всесоюзних змаганнях. Чимало в нього й почесних спортивних титулів. А друзі й суперники завжди називали його коротко: залізний Шахлін. Цим вони підкреслювали головну рису характеру киянина – незлому волю до перемоги.

Як гімнаст Борис Шахлін зростав винятково швидко. У 1952 році, коли його старші товариші дебютували на 15 Олімпійських іграх, він щойно виконав норму майстра спорту. А в 1954 році – він вже був абсолютним чемпіоном СРСР (до речі це звання він здобув 6 разів). В 1955 році Шахлін став першим володарем кубка Європи, а наступного року в складі збірної країни виступав на 17 Олімпійських іграх у Мельбурні.

До Рима Борис приїхав уквітчаний лаврами чемпіона світу, здобутими перед цим у Москві в 1958 році. Золоту медаль абсолютного чемпіона 17 Олімпійських ігор отримав київський майстер Борис Шахлін.

Завершив він збирання найвищих нагород у Токіо, на 18 іграх. Усе ж і в Токіо киянин ще раз піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу. Уславлений спортсмен надзвичайно красиво, елегантно виконав вправи на перекладині й здобув 6 – ту в своєму житті золоту Олімпійську медаль.

За визначені успіхи на спортивній ниві його груди прикрашають не лише золоті медалі, а й три ордени Радянського Союзу.

Навчально – методична карта № 4_

самостійного вивчення теми:

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти