ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 4. Загальна характеристика логіки і методів науково-педагогічного

Дослідження

1. Наукові дослідження як шлях вирішення проблем педагогіки.

2. Основні елементи педагогічного дослідження.

3. Поняття виміру в педагогіці, вимірні шкали.

4. Методи науково-педагогічного дослідження.

5. Етапи дослідження. Аналіз і оформлення результатів дослідження.

6. Документація дослідження.

1. Наукове дослідження — це особлива форма процесу пізнання, систематичне
цілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використовуються засоби і методи науки
і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.

Фундаментальні дослідження мають мету розкрити суть педагогічних явищ, знайти глибоко приховані основи педагогічної діяльності, дати їй наукове обґрунтування. Прикладні дослідження вирішують питання, що безпосередньо зв'язані з практикою.

Характерні риси педагогічних процесів, які слід мати на увазі в ході їх
дослідження, розвитку і виховання: а)неоднозначність їх протікання: результати
навчання, розвитку і виховання залежать від одночасного впливу дуже багатьох
причин; б) для педагогічних процесів характерна неповторність: під час повторного
дослідження педагог вже має справу з іншим "матеріалом", навіть умови не вдається
зберегти попередні; в) в педагогічних процесах беруть участь люди всіх вікових
категорій, тому експерименти, що суперечать моральності і етичним нормам,
забороняються. Об'єктивні висновки у процесі дослідження можуть очікуватись
тільки за умови багаторазових спостережень, не інакше як в усередненій,
узагальненій формі. \

Основними критеріями ефективності науково-педагогічного дослідження є одержання нового наукового результату, поповнення теоретичних знань, які сприяють процесу виховання, навчання і розвитку вихованців.

Дієвість конкретних педагогічних і методичних досліджень характеризується не тільки новизною і теоретичною значимістю одержаних результатів, а й ступенем їх впливу на ефективність і якість вирішення конкретних навчально-виховних завдань.

До результатів науково-педагогічних досліджень ставляться вимоги: суспільна актуальність; наукова новизна; теоретична і практична значущість; наукова об'єктивність і достовірність; доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності; показ міри, меж і умов ефективного застосування одержаних результатів.

Негативні явища в педагогічних дослідженнях: а) вся наука зосереджена; в центрі; б) відсутність привілеїв для науковців; в) недостатня мобільність дослідницької системи; г) ізольованість від зарубіжної педагогічної науки; д) бідність системи дослідження; е) недостатнє втілення в життя результатів наукових досліджень; є) слабка техніка і комп'ютерна забезпеченість системи дослідження.

2. Проблема дослідження в широкому розумінні — складне теоретичне або
практичне питання, що включає вивчення, вирішення.

Об'єкт дослідження — це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта).


Предмет дослідження — це зафіксовані в досвіді, включені в процес практичної діяльності людини сторони, якості і відносини об'єкта, що досліджуються з певною метою в даних умовах.

Предмет дослідження більш вузьке поняття, ніж об'єкт дослідження. В ролі об'єкта, наприклад, можуть виступити методи виховання, а предмета — тільки одна група цих методів, приміром методи стимулювання виховання.

Мета дослідження — це ціль, яку поставив перед собою дослідник.

Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів.

Завдання дослідження — конкретизована його мета.

Завдання дослідження можуть включати в себе такі елементи:

а) вирішення певних теоретичних питань, що входять до загальної
проблеми (наприклад, виявлення суті дидактичного явища, дальше
вдосконалення його визначення, розробка ознак);

б) експериментальне вивчення практики вирішення даної проблеми,
виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового
досвіду та ін.;

в) обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення
поставленого завдання;

г) експериментальна перевірка пропонованої системи заходів з точки зору
відповідності її критеріям оптимальності;

д) розробка методичних рекомендацій для тих, хто буде
використовувати результати дослідження на практиці.

3. Вимір — це приписування чисел речам у відповідності з певними правилами (коефіцієнт інтелектуальності "ай-к'ю"). Вимірні шкали:

а) виміри в шкалі найменувань (номінальні виміри): згруповуючи об'єкти в
класи, кожному з них присвоюється якась цифра. Психологи часто кодують "стать",
позначаючи особу жіночої статі нулем, а чоловічої — одиницею. При цьому
використовується виключно та особливість чисел, що О відрізняється від 1 і якщо
предмет А має 0, а предмет Б — І, то А і Б відрізняються по відношенню до
вимірюваної якості. Але це не означає, що у Б міститься більше якості, ніж у А;

Тема 4. Загальна характеристика логіки і методів науково-педагогічного дослідження

б) порядок виміру: мається на увазі, що у вимірюваних предметах різна
кількість якості. В даному випадку використовують якість "впорядкованих" чисел і
вони приписуються предметам таким чином, що коли число, приписане А,
більше числа, приписаного Б, то це значить, що в А міститься більше даної якості,
ніжу Б;

в) інтервальні виміри — це таке присвоєння чисел предметам, коли рівні
різниці чисел відповідають рівним різницям значення вимірювальної ознаки або
якості предмета (час між 1940 і 1945 pp. дорівнює часові між 1980 і 1985 pp.);

г) вимір відношень відрізняється від інтервального тільки тим, що
нульова точка не довільна, а вказує повну відсутність вимірюваної якості. Ріст і вага
є прикладом цього виду шкали. Нульового росту взагалі не існує, а чоловік ростом у
183 ему два рази вищий від хлопчика, що має зріст 91,5 см.

Змінні і їх вимір. Змінними є характеристики людей або речей, наприклад, вага, вік, швидкість читання, кількість дітей. Деякі з цих змінних є неперервні, тобто виміри-їх можуть мати будь-яке значення в певній області (такими є вага, вік, час


реагування). Інші змінні дискретні, тобто виміри можуть давати тільки окремі значення (наприклад, кількість дітей).

Різні якості особистості можна оцінити:

"5" — якість проявляється дуже сильно і постійно.

"4" — якість проявляється сильно і часто.

"З" —важко визначити (прояви і не прояви однакові).

"2" — якість проявляється слабо і рідко.

" 1" — якість проявляється дуже слабо або взагалі не проявляється.

4. Метод науково-педагогічного дослідження — це шлях вивчення і опанування складних психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання.

Для досліджень підбирають оптимальний комплекс методів. При цьому керуються такими вимогами:

а) застосовувати таке поєднання методів, яке дозволяє одержати
різнобічні відомості про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкту
виховання чи навчання;

б) використовувані методи повинні забезпечити одночасно вивчення
діяльності, спілкування і інформованості особистості;

в) методи мають відображати динаміку розвитку певних якостей як у віковому
плані, так і протягом певного проміжку часу;

г) важливо використати такі методи, які дозволяють одержати відомості про
учня з якнайбільшого числа джерел, від найкомпетентніших осіб, що знаходиться з
ним у постійному спілкуванні, у спільній діяльності;

д) методи мають дозволити аналізувати не тільки хід процесу, його
результати, а й умови, в яких він функціонує.

Метод педагогічного спостереження — спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах. Спостереження є пряме і опосередковане, відкрите й закрите, самоспостереження. При організації спостереження важливо мати план спостереження, визначити його термін, фіксувати результати.

Метод бесіди. Бесіда є джерелом і способом пізнання педагогічного явища шляхом безпосереднього спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Для ефективного проведення бесіди бажано мати план, основні і додаткові запитання, створити сприятливу обстановку для відвертої бесіди; врахування індивідуальних особливостей співбесідника; проявити педагогічний такт; вміти запротоколювати бесіду. Результат бесіди варто порівняти з даними спостереження.

Метод інтерв'ю особливо корисний у тих випадках, коли дослідник наперед може бути впевнений в об'єктивності відповідей учнів. Це пояснюється тим, що інтерв'ю не передбачає постановки уточнюючих запитань, які мають місце під час звичайної бесіди. Слід враховувати, що є такі типи респондентів: несміливий, боязкий, базіка, жартівник, сперечальник, самовпевнений. Наслідки інтерв'ю залежить від продуманості питальника для інтерв'ю.

Метод анкетування. Використовується для одержання інформації про типовість тих чи інших явищ навчально-виховного процесу. Анкети можуть бути: відкриті, закриті, напіввідкриті, полярні. При анкетуванні дотримуються таких вимог: а) підбір питань, що найточніше характеризують явище і дають надійну інформацію; б) використання як прямих, так і непрямих запитань; в) виключення підказок у формуванні запитання; г) попередження двоїстого розуміння змісту запитання; д)


використання як закритих, так і відкритих запитань; е) використання попередньої перевірки ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і внесення корекцій до змісту анкети.

Метод експерименту. Педагогічний експеримент — це науково поставлений досвід організації педагогічного процесу в точно врахованих умовах.

В залежності від мети, яку передбачає експеримент, розрізняють: а) констатуючий експеримент, під час якого вивчаються наявні педагогічні явища; б) перевіряючий, уточнюючий експеримент, коли перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми; в) творчий, перетворюючий, формуючий експеримент, у ході якого конструюються нові педагогічні явища.

За місцем проведення розрізняють природний і лабораторний педагогічний експеримент. Серед модифікації природного експерименту виділяють паралельний і перехресний експерименти. У процесі проведення експерименту мають бути експериментальні і контрольні групи.

На відміну від педагогічного спостереження педагогічний експеримент дозволяє: а) штучно відділити виучуване явище від інших; б) цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців; в) повторювати окремі педагогічні явища приблизно в таких же умовах.

Метод вивчення шкільної документації і учнівських робіт. Вивчення шкільної документації і учнівських робіт із заданою метою за спеціально розробленою програмою складає суть цього педагогічного дослідження. Сюди входить також робота з архівними матеріалами.

Метод рейтингу — оцінки тих чи інших сторін діяльності компетентними суддями (експертами). Вимоги до експертів: а) компетентність; б) креативність — здатність вирішувати творчі завдання; в) позитивне ставлення до експертизи; г) відсутність схильності до конформізму; д) наукова об'єктивність; е) аналітичність і широта мислення; е) конструктивність мислення; ж) якість колективіста; з) самокритичність.

Метод узагальнених незалежних характеристик передбачає узагальнення відомостей про учнів, одержаних іншими методами (учителями, батьками, товаришами учнів), співставленим цих відомостей зі своїми матеріалами про особистість вихованця.

Метод психолого-педагогічного тестування. Випробування учня на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, задач-шарад, ребусів, кросвордів, запитань. Екзаменаційні білети також слід вважати своєрідними тестами. Результати тестування визначаються через виявлення відсотків розв'язування тестів. Соціометрія (вивчення структури і стилю взаємовідносин у колективі). Математичні методи — реєстрування, виявлення середньої величини, моделювання, статистична обробка даних.

Реєстрація — виявлення певної якості в явищах даного класу і підрахунок за наявністю або відсутністю даної якості (наприклад, кількості допущених негативних вчинків учнями).

Ранжування — розклад зібраних даних у певній послідовності (спад чи зростання зафіксованих показників), визначення місця в цьому ряду об'єктів (наприклад, складання списка учнів у залежності від рівня успішності і т.п.).

Моделювання — це метод створення і дослідження моделей. Наукова модель — це смислове представлена і матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження і здатна заміняти його так, що вивчення


моделі дозволяє отримати нову інформацію про цей об'єкт, (наприклад, можна моделювати оптимізацію структури навчального процесу, управління навчально-виховним процесом і т.п.).

Суть цих методів полягає в тому, щоб описати кількісними характеристиками педагогічні явища, а також використати кібернетичні моделі для визначення оптимальних умов управління процесом навчання і виховання.

Використання математичних методів для опису педагогічних явищ можливе тільки при дотриманні таких умов: масовий характер явищ; типовість явищ; явища, які можна виміряти.

Теоретичні методи педагогічного дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки.

5. Логіка (етапи) педагогічного дослідження:

1. Визначення проблеми дослідження, яка. має актуальне, життєве
значення.

2. Ґрунтовне, всебічне і глибоке вивчення вже встановлених наукою фактів,
положень, висновків.

Під час вивчення літературних джерел слід виявляти: а) основну ідею автора, його позицію з досліджуваної проблеми; б) що особливо вдалося автору в її вивченні; в) чим відрізняється його позиція від традиційної, що нового він вніс у вивчення цієї проблеми; г) в чому автор полемізує з іншими дослідниками; д) які ідеї автора особливо вдало аргументовані, а які не мають належної аргументації; е) які ідеї, висновки, рекомендації викликають заперечення і чому; є) які основні питання проблеми не знайшли відображення в його роботі; ж) які, в зв'язку з цим, завдання подальшого вивчення даної проблеми.

3. Вивчення шкільної практики.

Під час аналізу літератури про досвід школи слід виявити: а) що особливо успішно вдається здійснити вчителю при вирішенні даної проблеми; б) які труднощі він зустрічає у її вирішенні; в) які типові недоліки відзначаються в роботі вчителів з даного питання; г) які основні причини труднощів і недоліків: д) чи досягаються успіхи в роботі раціональними затратами часу вчителя, чи пов'язані з перевантаженням його роботою в якомусь одному напрямку на шкоду іншим напрямкам діяльності школи.

4. Формулювання гіпотези, тобто наукового припущення, ймовірного висновку
з дослідження.

5. Проведення експериментальної роботи.

6. Вивчення передового досвіду.

7. Співставленим експериментальних даних з масовою практикою.

8. Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових
висновків, доведення або спростування гіпотези.

9. Оформлення результатів дослідження, їх впровадження в життя.

6. Науково-педагогічне дослідження фіксується в такій документації: а) анкети; б) плани спостереження, проведення педагогічних експериментів, втілення результатів дослідження в практику; в) магнітофонні записи, фотокартки, кінострічки; г) протоколи обговорення уроків, виховних заходів та ін.; д) конспекти опрацьованої літератури, архівних матеріалів; е) описи досвіду роботи шкіл і інших виховних інститутів; є) статистичні дані, математичні обчислення.

Запитання і завдання

1. У якій групі вказані основні методи науково-педагогічного


Соціометричне вимірювання, аналіз, синтез, індукція, дедукція, експеримент.

1. Спостереження, експеримент, бесіда, вивчення учнівських робіт і
документації навчальних закладів, математичні методи.

2. Викладання нового матеріалу, бесіди, лабораторні роботи, екскурсії, вправи.

3. Узагальнення досвіду, тести, анкети, складання алгоритмів, моделювання.

4. Правильної відповіді немає.

2. Яке спостереження можна віднести до методу науково-педагогічного дослідження ?

1. Класний керівник спостерігає за "тихонею" на уроці.

2. Педагог веде спостереження за розвитком учнів за умови навчання їх на
високому рівні трудності.

3. Чергові ведуть спостереження за порядком в роздягальні.

4. Учитель на екскурсії разом з дітьми спостерігає захід сонця.

5. Заступник директора з навчальної роботи спостерігає на уроці уміння
молодого вчителя вести опитування учнів.

3. Які вимоги лежать в основі спостереження як методу дослідження ?

1. Швидкість протікання спостереження, можливість кількісного вимірювання
спостережуваного об'єкта, наукове передбачення результатів спостереження.

2. Чіткість мети спостереження, плановість і систематичність спостереження,
фіксування спостережуваних фактів.

3. Швидкість протікання спостереження, фіксування спостережуваних фактів.

4. Можливості кількісного вимірювання спостережуваних явищ, наукове
передбачення результатів спостереження.

5. Швидкість протікання спостереження, наукове передбачення ре­
зультатів спостереження, фіксування результатів спостереження.

4. Яку з пропонованих бесід можна віднести до методу науково-педагогічного дослідження ?

1. Бесіда з учнями на уроці, що має на меті підвести їх до розуміння будови
компаса.

2. Бесіда з учнями з питань моральної поведінки.

3. Бесіда з учителем, у процесі якої виявляються використовувані ним прийоми
активізації пізнавальної діяльності учнів.

4. Бесіда директора школи з учнем, що порушив дисципліну.

5. Бесіда з батьками про виховання дітей в сім'ї.

5. Зробіть письмовий огляд тижневика "Освіта " за останній
тиждень. На одну із статей, яка вас зацікавила, напишіть відгук.

6. Напишіть реферат на одну з педагогічних проблем, яка вас цікавить.

Консультації. 1. Див. інформаційну частину посібника [4]. 2. Правильна відповідь 2. У випадках 1, 3, 4, 5 термін спостереження вживається як елемент .звичайної діяльності. 3. Правильна відповідь 2. 4. Правильна відповідь 3.

Рекомендована література: 4; 9; 11; 25; 38; 63.


РОЗДІЛ II

ТЕОРІЯ ВИХОВАННЯ

Суть процесу виховання

Основні закономірності і принципи виховання

Характеристика основних напрямів змісту виховання

Загальні методи виховання

Організаційні форми виховної роботи

Вибрані проблеми теорії виховання


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти